Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/15603/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок.
Надіслано для оприлюднення: 21.05.2021. Зареєстровано: 23.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.05.2021.
Дата набрання законної сили: 19.10.2021
Номер судового провадження: 1-кп/161/426/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020030010002734

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/15603/20 
		Провадження № 1-кп/161/426/21
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   м. Луцьк                             20 травня 2021 року     
		Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
		головуючого - судді             ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря                 ОСОБА_2 ,
		прокурора                     ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого                 ОСОБА_4 ,
		захисника                     ОСОБА_5 ,
		потерпілих                     ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		представника потерпілих - адвоката     ОСОБА_8 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020030010002734 від 29 серпня 2020 року, про обвинувачення  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцька, Волинської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, одруженого, раніше не судимого,
		- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Обвинувачений ОСОБА_4 , зазначене кримінальне правопорушення вчинив за таких обставин.
		   28 серпня 2020 об 08 години 00 хвилин, інспектор контролю за благоустроєм Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради ОСОБА_6 , який працює на посаді відповідно до розпорядження Луцького міського голови від 01.10.2018 № 874-рб, будучи службовою особою та у форменому одязі із знаками розрізнення, заступив на службу по виконанню своїх посадових обов`язків.
		   28 серпня 2020 об 02 години 00 хвилин, інспектор групи швидкого реагування Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради ОСОБА_7 , який працює на посаді відповідно до розпорядження Луцького міського голови від 01.10.2018 № 874-рб, будучи службовою особою та у форменому одязі із знаками розрізнення, заступив на службу по виконанню своїх посадових обов`язків.
		Відповідно до Розділу №2 п. 11 Посадової інструкції, яка затверджена заступником міського голови - керуючим справами виконкому ОСОБА_9 09.08.2017, інспектор відділу зобов`язаний припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах по них в межах передбачених повноваженнями департаменту та п. 28 забезпечувати при потребі правопорядок, охорону прав, свобод і законних інтересів громадян.
		В ході здійснення своїх службових обов`язків в АДРЕСА_2 , поруч із приміщенням департаменту муніципальної варти Луцької міської ради, до ОСОБА_6 , підбіг ОСОБА_4 , в подальшому, ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаному місці усвідомлюючи, що ОСОБА_6 , який знаходився у форменому одязі із знаками розрізнення, є службовою особою, діючи умисно, приблизно о 10 год. 07 хв. утримуючи в правій руці балончик сльозоточивої та дратівливої дії Шип  1б, розпилив вміст цього балончика в область обличчя ОСОБА_6 , чим спричинив потерпілому, тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку конюктиви обох очей легкого ступеню, які згідно висновку судово-медичного експертизи № 677 від 03.09.2020 за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. 
		   В подальшому діючи з єдиним злочинним умислом на заподіяння тілесних ушкоджень іншій службовій особі, ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаному місці усвідомлюючи, що ОСОБА_7 , який знаходився у форменому одязі із знаками розрізнення, є службовою особою, діючи умисно, приблизно о 10 год. 07 хв. утримуючи в правій руці балончик сльозоточивої та дратівливої дії Шип  1б, розпилив вміст цього балончика в область обличчя ОСОБА_7 , чим спричинив потерпілому, тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку конюктиви обох очей легкого ступеню, які згідно висновку судово-медичного експертизи № 678 від 03.09.2020 за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
		Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження службовій особі у зв`язку із його службовою діяльністю, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 350 КК України.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 350 КК України не визнав та показав, що 28 серпня 2020 року знаходився в м. Луцьку, по вул. Вороніхіна біля колодязя де набирав воду. Набираючи воду, він побачив, як з його причепа двоє осіб викрали дві бочки з молоком об`ємом по 50 л. кожна, погрузили в автомобіль і поїхали. Він почав переслідувати даних осіб, з метою повернути своє майно, догнав їх лише біля приміщення департаменту муніципальної варти Луцької міської ради, що по вул. Богдана Хмельницького, 17 в м. Луцьку, викликав працівників поліції. Підійшов до потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 тримаючи в своїй руці балончик сльозоточивої та дратівливої дії Шип  1 б, і при цьому приснув даним балончиком їм обом в обличчя. Вину не визнає в тому, що він не мав умислу завдавати умисного легкого тілесного ушкодження службовим особам, оскільки захищав своє майно (бочки з молоком), які на його думку були викрадені.
		Оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_4 в сукупності з іншими доказами по матеріалах кримінального провадження, суд констатує, що вони є суперечливими, непослідовними та алогічними, в зв`язку з чим розцінює їх як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення та намір уникнути покарання за вчинене, а тому до уваги приймає їх тільки в тій частині, в якій вони узгоджуються з іншими доказами та їм відповідають. Зокрема, судом приймаються до уваги його показання в частині ствердження ним про його присутність на місці події злочину, визнання ним факту конфлікту з потерпілими та заподіянні їм легкого тілесного ушкодження. Інтерпритація ж обвинуваченим обставин самої події правопорушення, його причин і мотивів, судом оцінюється критично з підстав алогічності та очевидної невірогідності його суджень. 
		Крім того, це спростовується також і сукупністю досліджених в суді та оцінених відповідно до вимог закону доказів.
		Констатуючи це, суд виходить з того, що даючи показання в суді, обвинувачений ОСОБА_4 непослідовно, суперечливо стверджував про обставини самої події правопорушення.
		Аналіз його показань і поведінки під час розгляду матеріалів кримінального провадження, на думку суду, свідчить про демонстративність його поведінки, намірів переконати суд у невідповідності очевидних фактів дійсності з метою спростувати наявні об`єктивні докази, надані стороною обвинувачення, які свідчать про його винуватість у вчиненому. З цих підстав суд і розцінює його показання про обставини вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, як такі, що не відповідають дійсності.
		Оцінюючи наведені докази, які суд сприймає належними та допустимими, оскільки вони отримані у визначеному законом порядку, суд приходить до висновку про причетність обвинуваченого до умисних дій, які виразились в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження службовій особі у зв`язку із його службовою діяльністю, саме ним і саме за обставин, викладених в обвинувальному акті.
		Вважаючи вину обвинуваченого ОСОБА_4 доведеною, суд виходить з наступного.
		Так, потерпілий ОСОБА_7 під час допиту в суді показав, що він являється інспектором та водієм групи швидкого реагування Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради, 28 серпня 2020 року він з своїм колегою здійснював об`їзд, де по АДРЕСА_3 , виявив причіп з молочною продукцією. Показав, що він раніше неодноразово попереджав обвинуваченого ОСОБА_4 , що в разі незаконної торгівлі молочною продукцією, буде вилучатися товар, так як обвинувачений раніше був притягнутий до адміністративної відповідальності за торгівлю продукцією без дозвільних документів. Біля бочок з молочною продукцією  28 серпня 2020 року, знаходилася продавець, яка повідомила, що вона офіційно не працевлаштована на здійснення торгівлею молочною продукцією. В той момент до них підійшов батько обвинуваченого  ОСОБА_10 , в ході даної події, на обвинуваченого ОСОБА_4 вони склали протокол про адміністративне правопорушення за торгівлю молочними виробами без дозвільних на те документів. Після чого, вилучили бочки з молочною продукцією та повезли в приміщення Департаменту муніципальної варти, однак до приміщення Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради, прибув обвинувачений, нічого при цьому не пояснюючи, направився в його сторону, де тримаючи в своїй руці балончик сльозоточивої та дратівливої дії Шип  1 б, і при цьому приснув даним балончиком йому в обличчя, чим спричинив тілесні ушкодження. Наполягав на суворій мірі покарання.
		Також допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 , показав суду, що він являєтьсяінспектором контролюза благоустроємДепартаменту муніципальноїварти Луцькоїміської ради.28серпня 2020року бувчерговий нарецепції офісуДепартаменту муніципальноїварти Луцькоїміської ради.Вийшовши натериторію вінпобачив якдо офісу приїхалийого колеги: ОСОБА_7 та ОСОБА_11 ,які збагажного відділенняавтомобіля вийнялибочки змолочною продукцієюі віднеслиїх вприміщення Департаментумуніципальної вартиЛуцької міськоїради.В тоймомент донього підійшовобвинувачений ОСОБА_4 ,який вийнявбалончик іна витягнутійруці розпиливним прямойому вобличчя,чим завдавйому легкоготілесного ушкодження.Наполягав на суворій мірі покарання.
		Оцінюючи показання потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , кожного зокрема, суд виходить з їх послідовності, логічності та повної відповідності іншим доказам по матеріалах кримінального провадження, які безпосередньо були досліджені в суді, а тому приймає їх до уваги як правдиві та такі, що відповідають дійсності.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду дав показання, про те що, 28 серпня 2020 року під час чергування разом з ОСОБА_7 , ними було виявлено по АДРЕСА_3 , продаж молочної продукції без дозвільних на це документів, внаслідок чого було складено протокол про адміністративне правопорушення, вилучено дану продукцію та відвезено до приміщення Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради. Приїхавши з молочною продукцією на територію Департаменту муніципальної варти, він побачив обвинуваченого, який під`їхав на своєму автомобілі. Він вигрузив бочки з молочною продукцію та зайшов з ними в приміщення, а коли повернувся то зі слів колег, дізнався, що ОСОБА_4 підійшов до потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 тримаючи в своїй руці балончик сльозоточивої та дратівливої дії Шип  1 б, і при цьому приснув даним балончиком їм обом в обличчя, чим спричинив тілесні ушкодження.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду дав показання, про те що, 28 серпня 2020 року повертався на офіс приміщення Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради, біля приміщення він побачив як з автомобіля вийшов обвинувачений ОСОБА_4 , який викликав працівників поліції, однак при цьому, почав висловлюватися нецензурною лайкою і в цей час підбіг до потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_6 , які були у форменному одязі, та тримаючи в своїй руці балончик сльозоточивої та дратівливої дії Шип  1 б, приснув даним балончиком їм обом в обличчя, чим спричинив тілесні ушкодження.
		Показання даних свідків суд бере до уваги та вважає їх показання, відповідно до ст.85, 86 КПК України, належними та допустимими доказами, оскільки вони підтверджують обставини, що підлягають доказуванню в даному провадженні, а також здобуті, шляхом їх безпосередніх допитів в судовому засіданні. 
		При цьому свідок ОСОБА_10 , який являється батьком обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 63 Конституції України, від дачі показань відмовився.
		Винність обвинуваченого ОСОБА_4 також стверджується.
		Протоколом огляду місця події від 28 серпня 2020 року, з якого вбачається, що об`єктом огляду являється прибудинкова територія будинку АДРЕСА_2 . В ході огляду було виявлено та вилучено балончик сльозоточивої та дратівливої дії «Шип  1б».
		Вказана обставина також стверджується і переглянутим в судовому засіданні СD-R диском із записом протоколу огляду місця події від 28.08.2020 року.
		Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 28 серпня 2020 року, з якого вбачається, що 28.08.2020 близько 10 год. 10 хв. ОСОБА_4 перебуваючи поблизу приміщення Департаменту муніципальної варти, що по вул. Б. Хмельницького, 17, використавши газовий балончик Шип  1Б, чим заподіяв ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.
		Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 28 серпня 2020 року, з якого вбачається, що 28.08.2020 близько 10 год. 10 хв. ОСОБА_4 перебуваючи поблизу приміщення Департаменту муніципальної варти, що по вул. Б. Хмельницького, 17, використавши газовий балончик Шип  1Б, чим заподіяв ОСОБА_13 тілесних ушкоджень.
		Протоколом огляду речових доказів (відеозапису) з фототаблицями від 29 серпня 2020 року, з якого вбачається, що об`єктом огляду являється оптичний диск « CD-R», при перегляді якого було встановлено, що на ньому зафіксовано події, які мали місце поруч із будівлею Департаменту муніципальної варти в м. Луцьку, за адресою: м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 17, 28.08.2020 близько 10 години 07 хвилин, саме в цей час до будівлі підбіг гр. ОСОБА_4 , в подальшому утримуючи в правій руці балончик дратівливої та сльзоточивої дії розпилив вміст цього балончику в обличчя інспекторів ОСОБА_6 та в подальшому ОСОБА_7 .
		Вказана обставина також стверджується і переглянутим в судовому засіданні СD-R диском із записом.
		Копією протоколу про адміністративне правопорушення та додатків до нього відносно ОСОБА_4 , з якого вбачається, що 28 серпня 2020 року о 09 год. 50 хв. гр. ОСОБА_4 здійснив торгівлю з рук продовольчою групою товарів молочні вироби з причепа до автомобіля на території загального користування по АДРЕСА_3 . 
		Висновком експерта № 677 від 03.09.2020 року, з якого вбачається, що згідно даних представленої медичної документації у гр. ОСОБА_6 було виявлено тілесні ушкодження: хімічний опік кон`юнктиви обох очей легкого ступеню. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті місцевої дії хімічної речовини, цілком можливо в час вказаний підекспертним та в постанові, за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
		Висновком експерта № 678 від 03.09.2020 року, з якого вбачається, що згідно даних представленої медичної документації у гр. ОСОБА_7 було виявлено тілесні ушкодження: хімічний опік кон`юнктиви обох очей легкого ступеню. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті місцевої дії хімічної речовини, цілком можливо в час вказаний підекспертним та в постанові, за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
		Дані докази, відповідно до ст. 85, 86 КПК України, суд вважає належними та допустимими, оскільки вони прямо та опосередковано підтверджують обставини, що підлягають доказуванню та мають значення у даному провадженні, а також отримані у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Відповідно до ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» суди застосовують Європейську конвенціюз правлюдини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своєму рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
		Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. вищенаведене рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
		Також, оцінюючи вищенаведені докази, суд приходить до висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними, а сукупність зібраних доказів є достатніми для прийняття рішення по кримінальному провадженню.
		Суд відноситься критично до тверджень обвинуваченого ОСОБА_4 з приводу того, що він не мав умислу завдавати умисного легкого тілесного ушкодження службовим особам, оскільки захищав своє майно (бочки з молоком), які на його думку були викрадені, з огляду на наступне.
		Сутність мотиву полягає у тому, що він завжди пов`язаний з певними спонуканнями, які викликали у, особи рішучість вчинити злочин. Мотив - це не просто спонукання до дій, а спонукання усвідомлене, обумовлене бажанням досягнути певної мети.
		Отже, мотив злочину можна визначити як усвідомлене спонукання особи, яке викликало у неї рішучість вчинення злочину.
		Мотив злочину значною мірою характеризує не лише особу злочинця, але і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним діяння. Мотивом злочину називаються спонукання до вчинення злочину.
		Мета злочину - це бажання особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, досягти певних шкідливих наслідків. Вона є характерною ознакою умисних злочинів, що вчиняються з прямим умислом.
		Відтак, судом встановлено і це підтверджується показаннями потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які у відповідності до вимог ст. 22 та ст. 95 КПК України чітко ствердили в судовому засіданні, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив відносно них кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 350 КК України так як обвинувачений прибув до приміщення Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради, викликавши при цьому поліцію, не дочекавшись їх приїзду, а відразу направився в сторону потерпілих, де тримаючи в своїй руці балончик сльозоточивої та дратівливої дії Шип  1 б, і при цьому приснув даним балончиком їм в обличчя, чим умисно спричинив потерпілим тілесні ушкодження, що ствержується висновками експертиз № № 677 та 678 від 03.09.2020 року, які судом визнані відповідно до ст. 85, 86 КПК України належними і допустимими доказами. Вказане вище дає зробити висновок, що дії обвинуваченого та обстановка, за яких вони були вчинені, на переконання суду, свідчать про їх умисний характер та спрямованість на спричинення їм тілесних ушкоджень, що і стало наслідком їх вчинення. 
		Крім цього суд критично оцінює твердження обвинуваченого з приводу того, що він думав, що його майно, а саме молочну продукцію викрали, не заслуговують на увагу, так як обвинуваченого ОСОБА_4 працівники Департаменту муніципальної варти неодноразово попереджали, що в разі незаконної торгівлі, буде вилучатися продукція, окрім цього, в матеріалах кримінального провадження наявні протоколи про адміністративне правопорушення, з яких слідує, що обвинувачений раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за торгівлю продукцією з рук без дозвільних на це документів, також, в матеріалах даного кримінального провадження, наявний протокол про адміністративне правопорушення, складений на ОСОБА_4 , з якого слідує, що 28 серпня 2020 року о 09 год. 50 хв. гр. ОСОБА_4 здійснив торгівлю з рук продовольчою групою товарів молочні вироби з причепа до автомобіля на території загального користування по АДРЕСА_3 . В ході складення адміністративного протоколу, працівниками муніципальної варти було вилучено молочну продукцію, про це було повідомлено батька обвинуваченого  ОСОБА_10 та продавця, також обвинуваченому було відомо, що продукція була вилучена, а не викрадена. 
		Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини за ч. 2 ст. 350 КК України суд розцінює як намагання уникнути від кримінальної відповідальності за скоєне, оскільки вони спростовуються переліченими вище доказами у їх сукупності. Судом встановлено, що потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , кожен зокрема та свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , кожен зокрема, давали логічні та послідовні показання, які суд кладе в основу вироку, при цьому будь-яких підстав у даних осіб оговорювати ОСОБА_4 немає.
		Суд також звертає увагу на щирість, змістовність та послідовність показів потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , кожного зокрема, в судовому засіданні про обставини події, які повністю узгоджуються з характером розвитку подій, які викривають обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України і є на думку суду достовірними і правдивими. Суд не вбачає, що у потерпілих, є мотиви говорити неправду.
		Таким чином, оцінивши всебічно, повно та неупереджено досліджені докази, які визнані судом належними, допустимими та достовірними, суд приходить до висновку про доведеність в судовому засіданні, що в діях ОСОБА_4 дійсно є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України за ознаками вчинення умисних, дій, які виразилися в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження службовій особі у зв`язку із його службовою діяльністю та обвинувачений дійсно винний в скоєнні інкримінованому йому кримінального правопорушення.
		Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину і тяжкості наслідків, що настали.
		При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставин, які, відповідно до вимог ст.66КК України та ст. 67 КК України, що пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_4 , суд не вбачає.
		Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує інформацію про стан його здоров`я, який не перебуває на обліку у лікарів нарколога і психіатра та за допомогою до них не звертався, вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, має постійне місце проживання, однак раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, характеристику його особи, його поведінку як під час скоєння кримінального правопорушення, так і після цього, ставлення до скоєного, яке, на думку суду, не є проявом усвідомлення суспільної небезпечності наслідків своїх діянь та намаганням применшити суспільну небезпечність своїх протиправних дій та себе як особи, що їх вчинила, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, думку потерпілих, кожного зокрема, які наполягали на суворій мірі покарання, і приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді обмеження волі, яке, на думку суду, буде необхідним й достатнім для його виправлення та перевиховання, а також соціальної реабілітації.
		Процесуальних витрат по матеріалах кримінального провадження немає.
		У відповідності до вимог ст. 100 КПК України суд вирішує долю речових доказів.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_4  визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 350 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 3(три) роки.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
		Речові докази: балончик сльозоточивої та дратівливої дії «Шип  1б», який передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Луцького ВП ГУНП у Волинській області - знищити; оптичний носій інформації  диск  залишити при матеріалах кримінального провадження.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Головуючий:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...