Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/1530/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо захисту ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: 21.05.2021. Зареєстровано: 23.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.05.2021.
Дата набрання законної сили: 14.09.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		13.05.2021Справа № 910/1530/21
		Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участі секретаря судового засідання Єременок О.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" до Національного агентства з питань запобігання корупції, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - фізичної особи ОСОБА_1 , про визнання інформації недостовірною, зобов`язання вчинити дії та стягнення 1 000 000,00 грн.,
		 
		за участі представників:
		позивача: Власюка В.В., Маличкович К.І.,
		відповідача: не з`явився,
		третьої особи: не з`явився,
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		У січні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Агентство) про визнання недостовірною, такою, що принижує ділову репутацію позивача, інформації, поширеної відповідачем, якого представляв голова Агентства - ОСОБА_1 , у статті-інтерв`ю, що була опублікована на офіційному сайті інтернет-видання "Українська Правда" ІНФОРМАЦІЯ_5 року о 5:30 год. під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3 "; зобов`язання Агентства спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення на офіційному сайті інтернет-видання "Українська Правда" оголошення про її недостовірність з огляду на неправдивість і неповність такої інформації та шляхом оприлюднення резолютивної частини ухваленого у справі рішення, а також стягнення з відповідача на користь Товариства шкоди, завданої діловій репутації останнього, у розмірі       1 000 000,00 грн.
		В обґрунтування своїх позовних вимог Товариство посилалося на те, що поширена Агентством у даній статті інформація, яка стосувалася безпосередньо позивача, є недостовірною та неправдивою, і такою, що порушує особисті немайнові права та завдає шкоди діловій репутації останнього. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 8 лютого 2021 року позовну заяву Товариства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1530/21, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 4 березня 2021 року.
		2 березня 2021 року через загальний відділ канцелярії суду надійшов відзив Агентства на позовну заяву від 26 лютого 2021 року, в якому останнє заперечило проти задоволення позовних вимог у зв`язку з тим, що зазначені Товариством фрази вирвані з контексту інтерв`ю, та не є недостовірною інформацією, оскільки не містять у собі жодних звинувачень чи доводів, які підривають авторитет та ділову репутацію позивача. Товариством не вказано, у чому полягає завдана йому шкода та не надано жодних доказів такої шкоди; не доведено належними доказами існування всіх підстав для визнання спірної інформації недостовірною та її спростування; не підтверджено, що за своїм характером спірна поширена інформація містить недостовірні відомості; не надано доказів того, що наведена у вищезазначеній статті-інтервью інформація принижує гідність, честь чи ділову репутацію позивача.
		Ухвалою суду від 4 березня 2021 року підготовче засідання відкладено на 8 квітня    2021 року, а також залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - фізичну особу ОСОБА_1 .
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 березня 2021 року відмовлено у задоволенні звернення журналістки українського суспільно-політичного інтернет-ЗМІ "Українська Правда" Соні Лукашової від 8 березня 2021 року про трансляцію судових засідань технічними засобами суду.
		17 березня 2021 року через загальний відділ канцелярії суду надійшла відповідь позивача на відзив від 15 березня 2021 року, в якій останній навів аргументи на спростування викладених відповідачем у відзиві обставин.
		19 березня 2019 року до суду надійшли письмові пояснення голови Агентства     Новікова Олександра Федоровича від 17 березня 2021 року № 112-02/15048/21, в яких вказана третя особа заперечила проти задоволення вимог Товариства та просила суд здійснювати розгляд справи без її участі.
		25 березня 2021 року до суду надійшли заперечення Агентства на відповідь на відзив позивача.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 8 квітня 2021 року підготовче провадження у справі № 910/1530/21 закрито та призначено її до судового розгляду по суті на 22 квітня 2021 року.
		У засіданні 22 квітня 2021 року судом без виходу до нарадчої кімнати було постановлено ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 13 травня 2021 року.
		У засіданні 13 травня 2021 року судом без виходу до нарадчої кімнати було постановлено ухвалу про часткове задоволення клопотання Агентства про приєднання доказів від 22 квітня 2021 року № 112-02/25703/21 в частині поновлення строку на подачу належним чином засвідченої копії повідомлення про початок досудового розслідування від 19 квітня 2021 року № 12706/24/9/5-2021 та про відмову в задоволенні цього клопотання в іншій частині.
		У судовому засіданні 13 травня 2021 року представники Товариства підтримали вимоги, викладені у позовній заяві й у відповіді на відзив, та наполягали на їх задоволенні.
		Відповідач та третя особа про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином та у встановленому законом порядку, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання не забезпечили.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_2 о 5:30 год. на офіційному сайті українського інтернет-видання "Українська Правда" журналістками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було опубліковано статтю-інтервью з головою Агентства ОСОБА_1 під назвою: " ІНФОРМАЦІЯ_3 ". Зокрема, у вказаному інтерв`ю міститься наступна інформація - журналістки: "До суті справи "Алтаюру", компанії в якої НАЗК орендувало сервери для реєстру декларацій. Давайте по хронології. На початку січня ви відмовлялись продовжувати договір з компанією. Хоча до цього на переговорній процедурі було вирішено його продовжити. Правильно?", - ОСОБА_1 : "Тендерний комітет прийняв рішення про укладення угоди. Разом із тим не було завершено всі формальності. Ми надіслали лист "Алтаюру" з узгодженням цих формальностей, він вчасно не відповів. І в мене вже не було юридичної можливості підписувати цю угоду."; журналістки: "У січні ви не продовжили договір і не повернули сервери. І на початку березня передали їх державним "Українським спеціальним системам", які адмініструють реєстр. Так?", - ОСОБА_1 : "Ні. Сервери з 2016 року стояли в "Українських спеціальних системах", ми їх не рухали. НАЗК платило за використання серверної кімнати в "Українських спеціальних системах". Тому не можна казати, що ми щось передавали."; журналістки: "Алтаюр вимагав повернути їм сервери?", - ОСОБА_1 : "Не вимагав. Він став вимагати повернути сервери тільки після того, як Антикорупційний суд наклав на них арешт."; журналістки: "Українські спеціальні системи" мали право використовувати сервери " ІНФОРМАЦІЯ_4 ", навіть якщо договір не продовжили?", - ОСОБА_1 : "Звичайно. Воно ж не припинялось. Тому що "Алтаюр" не звертався за поверненням серверів."; журналістки: "Яким чином ви взагалі вирахували, що ціна завищена? Яку цифру брали за основу?", - ОСОБА_1 : "Ми взяли балансову вартість обладнання. Воно коштувало 2 мільйона 400 тисяч на момент укладення договору. Кожен рік воно ж зношується, а вони навпаки збільшували вартість."; - журналістки: "Але ж обладнання за цей час змінювалось, доповнювалось?", - ОСОБА_1 : "Частина. Але вони взагалі норму зносу не застосовували, це перше. І по-друге, фактично це була оренда обладнання. Але договір був сформований наступним чином: "послуги з оренди обладнання". Тобто там був директор - до чого директор, якщо обладнання просто стоїть; був бухгалтер, бели ще 4, здається, працівника, зарплату яким платило НАЗК."; журналістки: "Ваші опоненти мають експертизу, наскільки ми знаємо, яка підтверджує справжність їхньої ціни. Ви бачили цю експертизу?", - ОСОБА_1 : "Не ціни, а балансової вартості. Ця експертиза підробна. Там вони пишуть, що експерт оглянув обладнання, надано доступ, у нас є лист "УСС" про те, що ніякий експерт ніяке обладнання не приходи, не дивився".      
		Факт поширення цієї інформації сторонами в судовому засіданні не заперечувався.
		Саме вказану інформацію, поширену головою Агентства Новіковим Олександром Федоровичем, позивач просив визнати недостовірною, такою, що принижує ділову репутацію Товариства, а також просив спростувати цю інформацію.
		Згідно зі статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
		Відповідно до статті 1 Закону України "Про інформацію" інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		Юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу (частина 1 статті 94 ЦК України).
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		У випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, відповідачем є юридична особа, в якій вона працює.
		Під поширенням інформації слід розуміти, зокрема, опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку.
		Підставою для задоволення позову в справах про захист ділової репутації юридичної особи є сукупність усіх обставин юридичного складу правопорушення, а саме: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б однієї особи у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		За відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
		Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10 липня    2018 року в справі № 910/15148/17 та від 19 липня 2018 року в справі № 910/5117/17.
		Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Обов`язок доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
		Позивач повинен довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та які підтверджують факт порушення його права відповідачем.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 липня      2018 року в справі № 910/15148/17.
		За таких обставин саме на позивача покладено обов`язок доведення факту поширення недостовірної інформації відповідачем та порушення у зв`язку з цим його особистих немайнових прав.
		Проте позивачем не доведено, що за своїм характером спірна поширена інформація містить недостовірні відомості, а також не надано доказів того, що наведена у вищезазначеній статті-інтервью інформація принижує ділову репутацію позивача.
		За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині в зв`язку з його необґрунтованістю.
		Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 1 000 000,00 грн., завданої діловій репутації Товариства внаслідок поширення вказаної інформації.
		Відповідно до частини 1 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Згідно з частиною 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.
		Моральна шкода, зокрема, полягає у приниженні ділової репутації юридичної особи (частина 2 статті 23 ЦК України).
		Проте позивачем не надано суду жодних доказів, які підтверджують факт завдання йому моральної шкоди, та доводять обсяг такої шкоди, а тому в цій частині позову також слід відмовити.
		Посилання позивача на падіння його прибутку в 2020 році не беруться судом до уваги, оскільки вказаною особою не надано жодних доказів, які б підтверджували, що на фінансові показники останньої вплинула саме інформація поширена, головою Агентства ОСОБА_1 .  
		За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
		За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог Товариства, у зв`язку з чим у задоволенні даного позову слід відмовити.
		Інші доводи, на які посилалося сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови задоволенні позову.
		Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати у зв`язку з відмовою в задоволенні позову залишаються за позивачем та компенсації останньому не підлягають.
		Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позову відмовити.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне рішення складено 21 травня 2021 року.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                      Є.В. Павленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...