Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 591/678/16-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 21.05.2021. Зареєстровано: 23.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.05.2021.
Дата набрання законної сили: 23.06.2021
Номер судового провадження: 2/591/218/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 591/678/16-ц
		Провадження № 2/591/218/21
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		14 травня 2021 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
		           головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.
		           при секретарі - Устименко М.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 
		про захист прав споживача, стягнення заборгованості за договором банківського вкладу, пені, моральної шкоди 
		встановив:
		 
		Позивач ОСОБА_1 у лютому 2016 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом, і уточнивши свої позовні вимоги мотивує тим, що 01 лютого 2013 року він уклав з ПАТ КБ «ПриватБанк» договір банківського вкладу №SAMDN80000732649741 Вклад «Універсальний» у Євпаторійському відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» в АР Крим на суму 2090,00 доларів США на строк 366 днів по 01.02.2014 року включно. Відповідно до умов договору 01.02.2013 року позивачем було передано грошові кошти у сумі 2090,00 доларів США, а банк зобов`язався сплатити 9,5% річних з правом неодноразового поповнення. 04.10.2013 року та 08.01.2014 року позивач поповнив свій депозит на суму відповідно 400,00 дол. США та 300 дол. США. Термін дії договору після спливу 366 днів було пролонговано ще на один строк. Сума коштів за період першого строку, з урахуванням процентів, склала 3002,92 дол. США, а за другий строк станом на 01.02.2015 року, враховуючи діючу ставку 10%, сума вкладу склала 3303,21 дол. США. Оскільки кошти не були зняті позивачем та продовжують перебувати на депозитному рахунку у банку, станом на 01.02.2016 року. Протягом строку дії нинішнього договору станом на 01.08.2016 року, враховуючи діючу ставку 10,5%, сума вкладу складає 3964,24 дол. США. 10.03.2016 року, дізнавшись про розблокування депозитного карткового рахунку, позивач зняв з цього рахунку 235,91 дол. США, що там знаходилися. Решту коштів йому не було повернуто, незважаючи на його неодноразові письмові звернення, починаючи з 25.11.2015 року. Посилаючись на те, що такі дії відповідача суперечать діючому законодавству та умовам договору банківського вкладу, просить стягнути з відповідача: суму залишку вкладу 3 964,24 дол. США, пеню, передбачену Законом України «Про захист прав споживачів» за 586 днів з 26.04.2015 року по 01.12.2016 року в розмірі 3% за кожен день прострочення в сумі 59056 дол. США, 3% річних за прострочення повернення грошових коштів у сумі 161,80 дол. США, витрати на правову допомогу в сумі 7716,80 грн. та моральну шкоду в сумі 10000 грн., а також судові витрати.
		   В судовому засіданні представник позивача  ОСОБА_1 - ОСОБА_2 позовні вимогипідтримав повністюта пояснивсуду,що незважаючина неодноразовізвернення доПАТ КБ«ПриватБанк» іззаявами проповернення грошовихкоштів,внесених надепозит,відповідач такі невиконав умовидоговору,пославшись нате,що ПравліннямНБУ булоприпинено діяльністьбанків таїх відокремленихпідрозділів натериторії АРКрим.Пояснив також,що позивачупри укладеннідепозитного договоруне видававсяйого примірникз мокроюпечаткою банку,крім того,у позивачане збереглисядокументи провнесення відповідноїсуми коштівна депозитнийрахунок  у сумі 2090,00 доларів США. Вважав, що наявність у позивача банківського вкладу та договірних відносин з відповідачем підтверджується виписками по картковому рахунку, на який нараховувалися відсотки за депозитом.
		   Представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши відзив напозов,в якомувиклав своїзаперечення протипозовута просив в задоволенні позову відмовити, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог.
		   Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав:    
		   Судом встановлено та з матеріалів даної цивільної справи вбачається, що в обґрунтування своїх вимог позивач надав копію договору банківського вкладу№ SAMDN80000732649741Вклад «Універсальний»від 01 лютого 2013 року № SAMDN80000732649741, укладеного у Євпаторійському відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» в АР Крим, на суму 2090,00 дол. США на строк 366 днів до 01 лютого 2014 року включно та копії квитанцій про внесення від імені  ОСОБА_1 на поповнення депозиту № SAMDN80000732649741 на особовий рахунок № НОМЕР_1 коштів: 04 жовтня 2013 року - 400,00 дол. США, 08 січня 2014 року - 300,00 дол. США, надавши для огляду в судовому засіданні оригінали квитанцій на зазначені суми коштів.        
		З письмових відповідей ПАТ КБ «ПриватБанк» від 26 квітня 2015 року, від 02 грудня 2015 року та від 30 листопада 2015 року вбачається, що відповідач надав позивачу роз`яснення щодо виплати коштів, розміщених на рахунках відокремлених підрозділів банку, які знаходилися на території АР Крим і міста Севастополя.            
		У листі від 24 грудня 2014 року Національний банк України роз`яснив, що не надавав розпоряджень щодо обмежень вільного доступу клієнтів банків до коштів на материковій частині України.                                                Згідно з договором від 01 лютого 2013 року № SAMDN80000732649741 банк видає  ОСОБА_1 платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку щомісяця нараховуються відсотки за вкладом.                                                З наданих позивачем копій роздруківок по картковому рахунку № НОМЕР_2 вбачається, що з 01 лютого 2013 року за даним рахунком проводилися операції з погашення кредиту одночасно з виплатою відсотків за двома договорами, видача готівки, зарахування відсотків по депозиту до 09 лютого 2016 року включно. З довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» від 12 березня 2016 року вбачається, що  ОСОБА_1 отримав 235,91 дол. США з карткового рахунка № НОМЕР_2 .                                        На звернення позивача до Національного банку України йому було надано роз`яснення від 19 травня 2015 року щодо судового порядку вирішення спорів, які виникають з приводу виконання депозитних договорів.                
		Уточнені позовні вимоги, а саме пояснення про остаточний розмір коштів, що підлягають стягненню, станом на 22 лютого 2021 року, суд не приймає до розгляду, оскільки пояснення позивача не є заявою по суті справи, а суд відповідно до статті 13 Цивільно процессуального кодексу України зобов`язаний дотримуватись принципу диспозитивності цивільного судочинства, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог. Крім того, вказані пояснення подані з порушенням вимог п. 2 ч. 1 ст. 49 Цивільно процессуального кодексу України.        
		Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.                    
		Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаатя 629 ЦК України).            Частиною першою статті 1058 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.        Відповідно до частини першої статті 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.                        Відповідно до пункту 7 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за №1172/8493 (далі - Інструкція №492), умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції. Договір банківського рахунка, договір банківського вкладу та договір рахунка умовного зберігання (ескроу) укладаються в письмовій формі (паперовій або електронній). Банк зобов`язаний надати клієнту в спосіб, визначений банком і клієнтом, у тому числі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем, примірник договору, що дає змогу встановити дату його укладення. Письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею відповідного документа або ощадного (депозитного) сертифіката.                                                    Пунктом 1.4 глави 1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516 (далі - Положення № 516), передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.                    Пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року № 174 (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що банк (філія, відділення) зобов`язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірні» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
		Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що укладання договору банківського вкладу під час відкриття банком депозитного рахунка клієнту є обов`язковим, а надання володільцем такого рахунка виписки (у паперовій чи електронній формі) про рух (наявність) коштів на його картрахунках за операціями є доказом укладення такого договору. Отже, за змістом наведених норм письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі.                    Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-118цс14.                                    Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц, провадження№ 14-90цс19, зробила висновок, що суди мають у порядку, передбаченому процесуальним законом, перевіряти доводи сторін і досліджувати докази стосовно додержання письмової форми договорів банківського вкладу, враховуючи, що недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства й умовам договору банківського вкладу) не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору.                        Тобто, вирішуючи питання щодо стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу, судам необхідно встановити факт укладення відповідного договору, з`ясувати повноваження сторін на його укладення, факт внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника, а також дотримання вимог, передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності, щодо укладення договору банківського вкладу та внесення грошових коштів.                
		Положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.                                    
		Доказів про внесення готівки на рахунок банку в сумі 2090,00 доларів США позивачем суду не надано.                                        
		Разом з тим, позивачем доведено належними та допустими доказами свої вимоги в частині стягнення тіла депозиту в розмірі 700 доларів США.                    
		Щодо вимоги про стягнення процентів:                
		Згідно зч.1ст. 1060ЦК Українидоговір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).                        Відповідно до ч. 5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.
		Умовами наданої позивачем копії договору, сторони передбачили право достроково розірвати договір на вимогу клієнта (повідомивши про це банк за два банківські дні до дати розірвання договору).
		Заявою від 25 листопада 2015 року (отримана банком 01 грудня 2015 року) ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» із вимогою про повернення вкладу та нарахованих процентів, тобто вчинив дії щодо розірвання договору в односторонньому порядку.
		Відтак, позивачем помилково здійснюється розрахунок процентів за договором банківського вкладу за ставкою вказаною у такому договорі без врахування його положень стосовно одностороннього розірвання.
		Закінчення строку дії договору банківського вкладу в разі невиконання зобов`язань не припиняє зобов`язальних правовідносин, а трансформує їх в охоронні.
		Згідно ізч.2ст. 1070ЦК Українипроценти за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.
		Надана позивачем копія договору банківського вкладу передбачає строк оформлення вкладу зі сплатою відсотків, однак не містить визначеного розміру процентної ставки за користування грошовим вкладом у разі неповного виконання зобов`язань за договором після закінчення терміну його дії.
		Відповідно до наказу №07 від 05 січня 2004 року за підписом голови Правління Банку, була встановлена відсоткова ставка по вкладам "На вимогу" в розмірі 1% річних. 
		Тобто, у разі неналежного виконання договору банківського вкладу та неповернення та/або затримки у поверненні, за період часу коли договір вже є розірваним на вимогу вкладника, банк повинен нарахувати та виплатити клієнту проценти у розмірі, що звичайно сплачуються банком за вкладом на вимогу.
		Відтак, відсотки за період після розірвання договору банківського вкладу мають розраховуватись за відсотковою ставкою по вкладу До запитання.
		   З урахуванням викладеного, розмір процентів, за спірний період розраховується наступним чином:
		   1. за період з 04.10.2013 року по 07.01.2014 року на суму вкладу 400,00 дол. США.
		   2. за період з 08.01.2014 року по 02.12.2015 року на суму вкладу 700,00 дол. США.
		   3. за період з 03.12.2015 року по 31.12.2015 року на суму вкладу 700,00 дол. США.
		   4. за період з 01.01.2016 року по 01.12.2016 року на суму вкладу 700,00 дол. США.
		1. Розрахунок 9,5% річних за період з 04.10.2013 року по 07.01.2014 року (кількість днів  95) на суму вкладу 400,00 дол. США.     
		400,00 дол. США х 9,5% х 95/365 = 9,89 дол. США.
		2. Розрахунок 9,5% річних за період з 08.01.2014 року по 02.12.2015 року (кількість днів  693) на суму вкладу 700,00 дол. США.     
		700,00 дол. США х 9,5% х 693/365 = 126,26 дол. США.
		3. Розрахунок 1,0% річних за період з 03.12.2015 року по 31.12.2015 року (кількість днів  28) на суму вкладу 700,00 дол. США.     
		700,00 дол. США х 1,0% х 28/365 = 0,54 дол. США.
		4. Розрахунок 1,0% річних за період з 01.01.2016 року по 01.12.2016 року (кількість днів  335) на суму вкладу 700,00 дол. США.     
		700,00 дол. США х 1,0% х 335/366 = 6,41 дол. США.
		   Таким чином, сума процентів за вказаний період становить 143,10 дол. США.
		   Щодо вимоги про стягнення трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України:
		Як зазначалось вище, з вимогою про повернення вкладу та нарахованих процентів ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» 25 листопада 2015 року (отримана банком 01 грудня 2015 року).                                        
		У випадку одностороннього розірвання договору банк зобов`язаний повернути вклад через два банківські дні, в даному випадку 03 грудня 2015 року.                    В ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.                                                    Враховуючи те, що сума вкладу повернута не була, на підставі приписів ст. 625 ЦК України, з відповідача - АТ КБ «ПриватБанк» слід стягнути три проценти річних, а саме:        1. за період з 03.12.2015 року по 31.12.2015 року на суму вкладу 700,00 дол. США.        2. за період з 01.01.2016 року по 01.12.2016 року на суму вкладу 700,00 дол. США. 1. Розрахунок 3,0% річних за період з 03.12.2015 року по 31.12.2015 року (кількість днів  28) на суму вкладу 700,00 дол. США.                              
		700,00 дол. США х 3,0% х 28/365 = 1,61 дол. США.                          2. Розрахунок 3,0% річних за період з 01.01.2016 року по 01.12.2016 року (кількість днів  335) на суму вкладу 700,00 дол. США.     
		700,00 дол. США х 3,0% х 335/366 = 19,22 дол. США.                            Таким чином, сума трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України за вказаний період становить 20,83 дол. США.                            
		   Щодо вимоги про стягнення пені відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».                                                Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.                                    
		Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.    Із системного аналізу ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» та ч. 1 ст. 1061 ЦК України, якою передбачено виплату банком вкладнику процентів на суму вкладу в розмірі, встановленому договором, можна дійти очевидного висновку, що вартість послуги за договором банківського вкладу - це розмір процентів, які банк має сплатити за користування коштами вкладника.                                        
		Визначаючи пеню в розмірі трьох відсотків вартості фінансової послуги,необхідно виходити з наступного розрахунку:                                    за період з 03.12.2015 року по 01.12.2016 року (кількість днів  364) на суму вкладу 700,00 дол. США, що за курсом 25,5585 відповідно до службового розпорядження НБУ (станом на 01.12.2016 року) - 17 890,95 грн..                         
		Відсоткова ставка за договором (вартість фінансової послуги за 1 рік) - 9,5 % річних.        Вартість фінансової послуги за 1 день - 9,5 : 365 дн. = 0,0260273973%.            Таким чином,три відсоткивартості фінансовоїпослуги складає:                17890,95грн.х 0,0260273973% х 3% х 364 = 50,85 грн..                    Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди:
		Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду. 
		Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законом. 
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 09 листопада 2016 року у справі № 6-1575цс16 та у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц. 
		Згідно з положеннями пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України Про захист прав споживачів чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди. 
		Правовідносини сторін випливають з договірних відносин щодо надання банківських послуг. 
		Згідно зі статтею 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.    Договірні відносини між АТ КБ «ПриватБанк» та  ОСОБА_1 не передбачають стягнення моральної шкоди. У зобов`язаннях за депозитним договором законодавством не передбачено стягнення відшкодування моральної шкоди.
		Отже, в силу вищезазначеного, вимога позивача про відшкодування моральної шкоди не ґрунтується на вимогах законодавства та є безпідставною. 
		На підставі викладеного, проаналізувавши надані сторонами докази, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково, а саме: стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 суму залишку за договором банківського вкладу (депозиту) від 01 лютого 2013 року SAMDN 80000732649741 вклад «Універсальний» в розмірі  843,10 дол США, пеню в розмірі  50 грн. 85 коп., суму трьох відсотків річних в розмірі  20,83 дол США.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 549, 611, 625, 629, 1058-1061, 1070 ЦК України, ст. ст. 11 -13, 81, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
		                       
		вирішив:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, стягнення заборгованості за договором банківського вкладу, пені, моральної шкоди - задоволити частково.
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 суму залишку за договором банківського вкладу (депозиту) від 01 лютого 2013 року SAMDN 80000732649741 вклад «Універсальний» в розмірі  843,10 дол США, пеню в розмірі  50 грн. 85 коп., суму трьох відсотків річних в розмірі  20,83 дол США.
		У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити. 
		Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Повний текст судового рішення виготовлено 21 травня 2021 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		СУДДЯ А.Я.КЛИМЕНКО

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...