Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/88/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; пов’язані з правами на акції, частку у статутному капіталі.
Надіслано судом: 24.05.2021. Зареєстровано: 24.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.05.2021.
Дата набрання законної сили: 18.05.2021
Номер судового провадження: 1141 Х

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"18" травня 2021 р.                                                                    Справа № 922/88/20  
		 
		Колегія суддів у складі:
		головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Попков Д.О. , суддя  Зубченко І.В. 
		при секретарі Казаковій О.В.
		 
		за участю представників сторін:
		позивача - не з`явився;
		першого відповідача - не з`явився;
		другого відповідача - не з`явився;
		третього відповідача - не з`явився;
		четвертого відповідача - Калмикова О.О.,  свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5593 від 28.08.2019; ордер на надання правничої (правової) допомоги   Серія АХ №1046605   від 07.04.21 р.,  
		Матвєєва Л.В.,  свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1543 від 23.03.2016; ордер на надання правничої (правової) допомоги   Серія АХ №1051755   від 17.05.21 р., 
		 
		розглянувши  у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу четвертого відповідача - ОСОБА_1 (вх1141) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.03.2021 (суддя Байбак О.І.) у справі №922/88/20
		за позовом   ОСОБА_2 , с. Черкаські Тишки, Харківський р.-н,
		Харківська область,
		до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроект", м. Дергачі, Харківської обл.,  
		2) ОСОБА_3 , м. Богодухів, Харківської обл.,
		3) ОСОБА_4 , м. Харків,   
		4) ОСОБА_1 , м. Харків
		про визнання недійсними правочинів щодо відчуження частки в статутному капіталі
		та скасування записів
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Ухвалою Господарського суду Харківської  області від 30.03.2021 року у справі     №922/88/20 частково задоволено клопотання позивача (вх. № 6759 від 24.03.2021) про призначення судово-психіатричної експертизи. Призначено у цій справі посмертну судово-психіатричну експертизу. Проведення експертизи (з урахуванням ухвали Господарського суду Харківської області від 12.04.2021 про виправлення описки) доручено експертам Комунального некомерційного  підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3". Провадження у справі 922/88/20    зупинено на час проведення експертного дослідження.
		Як зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, при зверненні до господарського суду з позовом у цій справі позивач, посилаючись на положення  ст.225 Цивільного кодексу України, просить  суд,  зокрема, визнати недійсним договір купівлі-продажу 100 % частки в статутному капіталі ТОВ "Спецпроект" від 26 липня 2018 року, укладений між нині померлим ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що обставини, які свідчать про психічний стан ОСОБА_5 станом на 26.07.2018, можуть мати істотне значення для розгляду цієї справи, тоді як їх дослідження потребує спеціальних знань, що зумовлює необхідність призначити  у цій справі посмертну судово-психіатричну експертизу.
		 
		Четвертий відповідач - ОСОБА_1 із вказаною  ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, порушення норм процесуального права,  просить цю ухвалу скасувати та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
		В апеляційній скарзі четвертий відповідач зазначає, що документи, додані позивачем до клопотання про проведення комісійної судово-медичної експертизи, подані з порушенням вимог ч.6 ст.80 ГПК України, у зв`язку з чим, не можуть бути об`єктами дослідження експертів.
		Апелянт вказує на те, що чинним законодавством не передбачено можливості проведення судово-психіатричної експертизи в господарських справах, а визначено можливість проведення такого виду експертиз відповідно до приписів ЦПК та КПК України. 
		В апеляційній скарзі четвертий відповідач посилається на те, що під час постановлення оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не врахував, що психічний стан ОСОБА_5 вже був об`єктом посмертної комплексної психолого-психіатричної та судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні №1201922077000033, тобто, позивач не був позбавлений можливості надати такий висновок господарському суду. 
		Четвертий відповідач зазначає про те, що Комунальне некомерційне  підприємство Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3" не є структурним підрозділом Міністерства охорони здоров`я України та не належить до державних спеціалізованих судово-психіатричних установ, яким може бути доручено проведення заявленої позивачем експертизи. 
		Крім того, апелянт посилається на те, що до отримання судом витребуваного за ухвалою суду від 30.03.2021 копії заповіту ОСОБА_5 про право успадкування належного йому майна ОСОБА_1 , призначення експертизи є недоцільним.
		 
		Відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили. 
		 
		В судове засідання 18.05.2021 позивач, перший, другий, третій відповідачі не з`явилися. 
		Ухвала Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2021, якою розгляд справи призначено в цьому судовому засіданні, направлялась позивачу на адресу, повідомлену ним суду першої інстанції, зокрема, в позові, проте, поштове відправлення повернулося підприємством зв`язку із довідкою про невручення «адресат відсутній». 
		Ухвала суду від 19.04.2021 направлялася на належну адресу першого відповідача - ТОВ «Спецпроект», вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, проте, поштове відправлення не повернулось підприємством зв`язку. 
		Другий відповідач отримав ухвалу суду від 19.04.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
		 
		Третьому відповідачу ухвала суду від 19.04.2021 направлялася на адресу, повідомлену ним суду (зокрема в клопотанні від 29.10.2020, а.с.246 т.3),  проте, поштове відправлення повернулося підприємством зв`язку із довідкою про невручення «адресат відсутній». 
		Судова колегія приймає до уваги, що інтереси першого -третього відповідачів  у цій справі в суді першої інстанції представляла адвокат Матвєєва Л.В., про що свідчать ордери на надання правової допомоги (а.с.23-25 т.6).
		В апеляційній скарзі міститься інформація про те, що адвокат Матвєєва Л.В. є представником відповідачів у цій справі.
		Адвокат  Матвєєва Л.В. була присутня в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, що відбулось 18.05.2021, а отже, як особа, уповноважена представляти інтереси першого-третього відповідачів у цій справі була обізнана про дату, час та місце розгляду справи. 
		 
		Відповідно до частин 3 статті  120  ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
		Згідно з положеннями частини 6  статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
		Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.  
		Враховуючи наведене, судом дотримано вимоги  ч.3 ст.120, ч.6 ст.242 ГПК України щодо повідомлення відповідачів  про дату, час та місце розгляду справи.
		 
		Відповідно до ч.12  ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Оскільки судом апеляційної інстанції дотримано вимоги процесуального закону щодо повідомлення позивача та відповідачів про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи, що предметом апеляційного перегляду справи є ухвала суду про призначення судової експертизи, тобто, спір не розглядається по суті, обмежені строки розгляду справи,  колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності  позивача та першого-третього відповідачів.  
		 
		Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення апелянта,  перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
		 
		ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроект", 2) ОСОБА_3 , 3) ОСОБА_4 та 4) ОСОБА_1 , в якій просить суд:
		- визнати недійсним договір купівлі-продажу 100 % частки в статутному капіталі ТОВ "Спецпроект" від 26 липня 2018 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ;
		- визнати недійсним договір купівлі-продажу 100 % частки в статутному капіталі ТОВ "Спецпроект" від 14 травня 2019 року, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ;
		- визнати недійсним правочин щодо відчуження 100 % частки в статутному капіталі ТОВ "Спецпроект", укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ;
		- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Спецпроект" від 26 липня 2018 року про зміни у складі засновників (учасників) товариства та затвердження нової редакції статуту ТОВ "Спецпроект" та всі наступні рішення загальних зборів учасників ТОВ "Спецпроект";
		- скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) № 14561050023000093 від 26 липня 2018 року щодо зміни складу або інформації про засновників ТОВ "Спецпроект", внесений приватним нотаріусом Грузковою Ю. В.;
		- скасувати запис в Реєстрі № 14561070024000093 від 26 липня 2018 року щодо зміни керівника юридичної особи, зміни складу підписантів ТОВ "Спецпроект", внесений приватним нотаріусом Грузковою Ю. В.;
		- скасувати запис в Реєстрі № 14561070025000093 від 08 травня 2019 року щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах ТОВ "Спецпроект", внесений приватним нотаріусом Трубніковим С. О.;
		- скасувати запис в Реєстрі № 14561050026000093 від 14 травня 2019 року щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи ТОВ "Спецпроект", внесений приватним нотаріусом Трубніковою І. О.;
		- скасувати запис в Реєстрі № 14561070027000093 від 01 жовтня 2019 року щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах ТОВ "Спецпроект", внесений приватним нотаріусом Марюхніч Ж. Є.;
		- скасувати запис в Реєстрі № 14561050028000093 від 02 жовтня 2019 року щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи ТОВ "Спецпроект", внесений приватним нотаріусом Марюхніч Ж. Є.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на дату укладення договору  купівлі-продажу корпоративних прав 100 % частки в статутному капіталі ТОВ "Спецпроект" від 26 липня 2018 року  ОСОБА_5 постійно знаходився під наглядом лікарів - психіатрів, щоденно вживав заспокійливі засоби та транквілізатори, декілька разів перебував на лікуванні  в ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної Академії медичних наук України» з приводу депресії. Перебування у психічно пригнобленому стані, на думку позивача, не дозволяло ОСОБА_5 усвідомлювати значення своїх дій, що є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним на підставі ч.1 ст.225 ЦК України. 
		 
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.02.2020 закрито провадження у справі № 922/88/20 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
		Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 ухвалу господарського суду Харківської області від 20.02.2020 у справі № 922/88/20 залишено без змін.
		Постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 та ухвалу господарського суду Харківської області від 20.02.2020 у справі № 922/88/20 скасовано; справу №922/88/20 направлено до господарського суду Харківської області для продовження розгляду.
		 
		Позивач звернувся до Господарського суду Харківської області із клопотанням (а.с.97 т.6) про призначення у справі комісійної судово-медичної експертизи. Також  в у вказаному клопотанні просив визнати поважними причини неподання доказів, а саме медичної документації ОСОБА_5 , поновити строк на подачу цих доказів та долучити до матеріалів справи копію медичної документації з ДУ "Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України": медичну картку амбулаторного хворого №12511 від 22.10.2018р. на ім`я ОСОБА_5 на 8 арк., медичну картку стаціонарного хворого №3345 на ім`я ОСОБА_5 на 40 арк., а такою копію медичної картки №9.12064 ім`я ОСОБА_5 з КНП ХОР "Обласна клінічна лікарня" та копія листа призначень на 42 арк., копію листа Державної служби України з лікарських засобів від 19.06.2019р. на 10 арк.; лист слідчого на 1 арк., які надавались до суду 15.02.2021р. та 17.02.2021р.
		 
		В подальшому позивач звернувся до Господарського суду Харківської області  із клопотанням (а.с.53 т.7) про призначення комплексної судово-медичної експертизи в якому, на вирішення експертів просив поставити наступні питання: 
		- чи знаходився ОСОБА_5 в момент підписання договору купівлі-продажу 100% частки в статутному капіталі ТОВ "Спецпроект" від 26.07.2018 під дією (впливом) наркотичних чи психотропних засобів, та інших медичних препаратів?
		- якщо так, то чи могли зазначені препарати впливати на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в момент підписання договору купівлі-продажу 100% частки в статутному капіталі ТОВ "Спецпроект" від 26.07.2018?
		 
		Також позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з клопотанням (а.с.58 т.7), в якому просив суд призначити у справі № 922/88/20 судово-психіатричну (посмертну) експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
		- в якому психічному стані знаходився ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час укладання договору купівлі-продажу 100% частки в статутному капіталі ТОВ "Спецпроект" від 26.07.2018 р., укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .?
		- чи міг ОСОБА_5 за своїм психічним станом у зазначений час розуміти значення своїх дій та керувати ними?
		Проведення експертизи позивач просив доручити експертам ДУ "Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної Академії медичних наук України" (Код ЄДРПОУ 02012148, 61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 46).
		 
		Зазначені вище клопотання позивача обґрунтовані тим, що станом на час укладання спірного договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Спецпроект" від 26.07.2018 ОСОБА_5 страждав на ряд захворювань через що декілька разів в різні періоди часу перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та вживав певні медичні препарати які мають ряд побічних дій. Зазначене, на думку заявника клопотання, свідчить про необхідність встановлення психічного стану ОСОБА_5 на час укладання договору шляхом призначення у справі відповідних судових експертиз.
		 
		Ухвалою Господарського суду Харківської  області від 30.03.2021 року у справі     №922/88/20 частково задоволено клопотання позивача (вх. № 6759 від 24.03.2021) про призначення судово-психіатричної експертизи. Призначено у справі посмертну судово-психіатричну експертизу. Проведення експертизи (з урахуванням ухвали Господарського суду Харківської області від 12.04.2021 про виправлення описки) доручено експертам Комунального некомерційного  підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3". 
		 
		Оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції залишено без розгляду клопотання позивача (вх. № 5581 від 10.03.2021) про призначення у справі комісійної судово-медичної експертизи, з тих підстав, що позивач, скориставшись своїм суб`єктивним правом, просив залишити його без розгляду. 
		Також ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.03.2021 суду першої інстанції відмовлено в задоволенні клопотання позивача про призначення у справі № 922/88/20 комплексної судово-медичної експертизи у  зв`язку з його безпідставністю та необгрунтованістю.
		 
		Ухвала суду першої інстанції в цій частині залишення без розгляду клопотання позивача про призначення у справі комісійної судово-медичної експертизи та в частині відмови в задоволенні клопотання позивача про призначення у справі №922/88/20 комплексної судово-медичної експертизи сторонами не оскаржена.
		 
		Стосовно клопотання позивача про призначення у цій справі посмертної  судово-психіатричної  експертизи, колегія суддів зазначає наступне. 
		 
		Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
		1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
		2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
		Зі змісту наведеної норми вбачається, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
		 
		Предметом позову у цій справі є, зокрема, визнання  недійсним договору купівлі-продажу 100 % частки в статутному капіталі ТОВ "Спецпроект" від 26 липня 2018 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .
		Підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним позивач в позові  зазначає положення  ч.1 ст.225 ЦК України. 
		В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на дату укладення оспорюваного правочину ОСОБА_5 постійно знаходився під наглядом лікарів - психіатрів, щоденно вживав заспокійливі засоби та транквілізатори, декілька разів перебував на лікуванні  в ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної Академії медичних наук України» з приводу депресії. Перебування у психічно пригнобленому стані, на думку позивача, не дозволяло ОСОБА_5 повною мірою усвідомлювати значення своїх дій.
		В клопотанні про призначення судово-психіатричної (посмертної) експертизи позивач  також ставить під сумнів можливість ОСОБА_5 усвідомлювати значення своїх дій та можливість керувати ними під час укладення спірного договору, а тому з метою встановлення цих обставин просить призначити відповідну експертизу.
		 
		За положеннями ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
		Правила ст. 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо) (п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2011 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").
		Висновок про тимчасову недієздатність учасника правочину слід робити, перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в момент вчинення правочину. Хоча висновок експертизи в такій справі є лише одним із доказів і йому слід давати належну оцінку в сукупності з іншими доказами, будь-які зовнішні обставини (показання свідків про поведінку особи тощо) мають лише побічне значення для встановлення того, чи була здатною особа в конкретний момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними (постанова Верховного Суду України від 29 лютого 2012 року у справі № 6-9цс12).
		Обов`язковість вимог   щодо призначення судово-психіатричної експертизи при вирішенні спору про визнання правочину недійсним за  статтею 225 ЦК України  вказує на те, що саме висновок експерта в цьому випадку є належним доказом медичного характеру.
		Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 09.12.2020 у справі №200/23453/15.
		Згідно з п.10 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України 08.05.2018 року № 865 предметом   судово-психіатричної експертизи (СПЕ) є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
		Відповідно до п. 6 вказаного наказу, за формою проведення СПЕ може бути амбулаторною, стаціонарною, посмертною.
		 
		З урахуванням предмету та підстав цього позову, судова колегія приходить до висновку, що психічний стан ОСОБА_5 станом на 26.07.2018 має суттєве значення для розгляду цієї справи.
		Для оцінки психічного стану ОСОБА_5 , можливості усвідомлювати ним значення своїх дій та керувати ними  на час підписання оспорюваного договору, існує потреба  в залученні відповідних фахівців у цій сфері, які володіють спеціальними знаннями.  
		За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача та призначення у цій справі посмертної судово-психіатричної експертизи.
		 
		Питання, яке поставлено судом першої інстанції на вирішення експертів, сформульовано з урахуванням вимог «Порядку проведення судово-психіатричної експертизи», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України 08.05.2018 року № 865, та стосуються обставин, що підлягають встановленню судом під час розгляду справи. 
		 
		За приписами ч.3 ст.99 ГПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
		Відповідно до  статті 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
		До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
		 
		Наказом Міністерства охорони здоров`я (МОЗ) України від 02.12.2013 № 1058 «Про організацію судово-психіатричної експертизи в Україні» затверджено «Перелік спеціалізованих судово-психіатричних експертних установ України та психіатричних закладів, у структурі яких функціонують судово-психіатричні експертні відділення (комісії)». 
		До вказаного переліку включено Комунальний заклад охорони здоров`я «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» (61068, Харківська область, місто Харків, вулиця Академіка Павлова, будинок 46).
		Крім того,  КЗОЗ «Харківську обласну клінічну психіатричну лікарню №3» на підставі рішення експертно-кваліфікаційної комісії МОЗ України від 25.02.2004 за №22-о включено до реєстру атестованих судових експертних установ, визначено вид експертизи судово-психіатрична, вид експертної спеціальності «лікар  судово-психіатричний експерт».
		 
		З 07 червня 2018 року на підставі Рішення Харківської обласної ради Комунальні заклади охорони здоров`я припинили свою діяльність, шляхом перетворення в Комунальні некомерційні підприємства, тобто Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради (КНП ХОР) «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» є правонаступником Комунального закладу охорони здоров`я (КЗОЗ) «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», яке після державної реєстрації 31.08.2018 продовжило свою діяльність.
		Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Харківської  області від 30.03.2021 року у справі №922/88/20 (з урахуванням ухвали Господарського суду Харківської області від 12.04.2021 про виправлення описки) проведення експертизи доручено експертам Комунального некомерційного  підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3". 
		Четвертий відповідач не заявляв суду першої інстанції заперечень проти призначення судово-психіатричної експертизи вказаній установі.
		Враховуючи наведене, судом першої інстанції правомірно доручено проведення експертизи судовим експертам Комунального некомерційного  підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3". 
		 
		В апеляційній скарзі четвертий відповідач зазначає про те, що наказ Міністерства охорони здоров`я України від 26.06.2017 р. № 722 "Про організацію служби судово-психіатричної експертизи", яким затверджено перелік установ, в яких проводяться судово-психіатричні експертизи та на який послався суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі - втратив чинність 17.07.2019. 
		Судова колегія приймає до уваги, що  КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» відповідно до положень діючого  наказу Міністерства охорони здоров`я (МОЗ) України від 02.12.2013 № 1058  є закладом для проведення судово-психіатричної експертизи на території Харківської області, у зв`язку з чим, втрата чинності наказу Міністерства охорони здоров`я України від 26.06.2017 р. № 722 не впливає на правильність визначеної судом першої інстанції установи для проведення експертного дослідження. 
		Враховуючи наведене, доводи апелянта не спростовують висновків Господарського суду Харківської області.  
		 
		В оскаржуваній ухвалі визначено сторону, на яку покладено оплату витрат з проведення судової експертизи, а також попереджено судових експертів    про кримінальну відповідальність, передбачену статтями  384  і  385 Кримінального кодексу України.
		З огляду на викладена, оскаржувана ухвала про призначення посмертної судово-психіатричної  експертизи є обґрунтованою та  відповідає вимогам статтей 99-100 ГПК України. 
		 
		В апеляційній скарзі четвертий відповідач зазначає, що документи, додані позивачем до клопотання про проведення комісійної судово-медичної експертизи, подані з порушенням вимог ч.6 ст.80 ГПК України, у зв`язку з чим, не можуть бути об`єктами дослідження судових експертів.
		З цього приводу судова колегія зазначає наступне. 
		Відповідно до ч.1 ст.102 ГПК України, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися в матеріалах справи. 
		При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів (ч.2 ст.102 ГПК України). 
		В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що позивачем на підтвердження обставин, викладених в клопотаннях про призначення експертизи, надано суду засвідчені копії наступних документів:
		- Медичної картки стаціонарного хворого № 3345 з ДУ "Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України" на ім`я ОСОБА_5 на 42 арк.;
		- Супровідного листа з медичною карткою № 9.12064 на ім`я ОСОБА_5 з КНП ХОР "Обласна клінічна лікарня " на ім`я ОСОБА_5 та копію листа лікарських призначень на 38 арк.;
		- Лист Державної служби України з лікарських засобів від 19.06.2019 на 10 арк.
		Отже, у даному випадку надані позивачем документи є необхідними для проведення експертного дослідження, у зв`язку з чим, задовольняючи клопотання про призначення судової експертизи, у суду першої інстанції була відсутня необхідність у витребуванні таких матеріалів у позивача.
		Враховуючи наведене, посилання апелянта на порушення позивачем вимог ч.6 ст.80 ГПК України не можуть бути прийняті судом, як обґрунтовані, оскільки долучені судом першої інстанції до матеріалів справи докази стосуються проведення експертизи.
		 
		В судовому засіданні 18.05.2021 представник четвертого відповідача вказував на те, що надана позивачем медична документація не може бути предметом дослідження експертів, оскільки складена у жовтні 2018, тоді як оспорюваний договір укладено у липні 2018.
		Судова колегія зазначає, що можливість вирішення на підставі наявних в матеріалах справи документів питання, що поставлене судом - належить до компетенції судового експерта  та стосується медичних знань, які будуть застосовані останнім, у зв`язку з чим, доводи апелянта є безпідставними. 
		 
		Апелянт вказує на те, що чинним законодавством не передбачено можливості проведення судово-психіатричної експертизи в господарських справах, а визначено можливість проведення такого виду експертиз відповідно до приписів ЦПК та КПК України. 
		Судова колегія зазначає. що відповідно до п.1.1 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи (затвердженої наказом МОЗ від 17.01.1995 №6), судово-медична експертиза проводиться з метою дослідження на підставі  спеціальних знань матеріальних об`єктів, що містять  інформацію  про  обставини  справи,  яка  перебуває  в провадженні органів дізнання, слідчого, прокурора чи суду.
		Судово-медична  експертиза  виконується  згідно   з   Законом  України   "Про  судову  експертизу", процесуальним законодавством, іншими законодавчими   актами,  міжнародними договорами   та   угодами   про   взаємну   правову   допомогу   і співробітництво, що регулюють  правовідносини у сфері судово-експертної  діяльності,  даною  Інструкцією та нормативними документами,  затвердженими наказом Міністерства охорони  здоров`я  України N 6  від 17 січня 1995 року.
		 
		У даному випадку встановлення психічного стану особи, що підписала правочин охоплюється предметом доказування в спорі, підставою якого є стаття 225 Цивільного кодексу України.
		З огляду на предмет та підстави позову, існує необхідність в призначенні судово-психіатричної експертизи.
		За таких обставин, відсутність у підзаконних нормативних актах, що регулюють порядок проведення судово-психіатричної експертизи посилань на положення ГПК України не свідчить про неможливість призначення господарським судом такого виду експертизи. 
		 
		В апеляційній скарзі четвертий відповідач посилається на те, що під час постановлення оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не врахував, що психічний стан ОСОБА_5 вже був об`єктом посмертної комплексної психолого-психіатричної та судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні №1201922077000033, тобто, позивач не був позбавлений можливості надати такий висновок господарському суду. 
		Судова колегія зазначає, що в матеріалах справи відсутній висновок посмертної комплексної психолого-психіатричної та судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні №1201922077000033, на який посилається апелянт. 
		Крім того, такий висновок у разі подання його суду є письмовим доказом, а не висновком експерта в розумінні ст.98 ГПК України, у зв`язку з чим, позивач не позбавлений права та можливості звернутися до суду з клопотання про призначення саме експертного дослідження.
		 
		Апелянт посилається на те, що до отримання судом витребуваного за ухвалою суду від 30.03.2021 копії заповіту ОСОБА_5 про право успадкування належного йому майна ОСОБА_1 , призначення експертизи є недоцільним.
		Вказані доводи апелянта не можуть прийняті судом, оскільки стосуються оцінки доказів, яка буде здійснюватися судом першої інстанції під час вирішення справи по суті спору.
		 
		За приписами пункту 2 частини 1  статті 228 Господарського процесуального кодексу України  суд  може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
		Таким чином,  Господарський процесуальний кодекс України  передбачає два види зупинення провадження у справі: обов`язковий, зазначений в законі, і факультативний, необов`язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках призначення господарським судом судової експертизи. 
		Виходячи зі змісту пункту 2 частини 1  статті 228 Господарського процесуального кодексу України, необхідною передумовою для застосування такого необов`язкового виду зупинення провадження у справі також має бути існування обставин, що  перешкоджають розгляду справи по суті заявлених позовних вимог у визначений процесуальним законом строк.
		Враховуючи, що проведення судової експертизи  займе певний час,  матеріали справи будуть надіслані до експертної установи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у цій  справі на час проведення зазначеної експертизи до отримання висновку експертизи.
		 
		В апеляційній скарзі четвертий відповідач, посилаючись на  ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що зупинення провадження    у цій справі порушує розумні строки розгляду справи та призводить до затягування судового процесу.
		Судова колегія не погоджується з доводами апелянта, з огляду на наступне.
		Згідно зі  ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року  суди застосовують при розгляді справ  Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод  та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Відповідно до п. 1  ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27.10.1993 (n. 33), та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996 р. (n. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. 
		Також, у рішенні Європейського суду з прав людини "Дульський проти України" від 01.06.2006 року (заява № 61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.
		У даному випадку, провадження у справі зупинено за наявності достатніх правових підстав,    а отже, враховуючи, що зупинення провадження зупиняє перебіг процесуальних строків, судом не порушено принцип розумних строків тривалості судового провадження.
		 
		Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги четвертого відповідача без задоволення, а ухвали Господарського суду Харківської області від 30.03.2021 року  у справі №922/88/20 - без змін.
		Враховуючи викладене, керуючись ст.270, ст.271, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст.276, 282,  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу четвертого відповідача залишити без задоволення 
		Ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.03.2021 року у справі        №922/88/20  залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст постанови складено 24.05.2021р.
		 
		Головуючий суддя                                                                    О.Є. Медуниця
		 
		Суддя                                                                                           Д.О. Попков  
		 
		Суддя                                                                                           І.В. Зубченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...