Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/2166/20 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 24.05.2021. Зареєстровано: 24.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.05.2021.
Дата набрання законної сили: 20.05.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 травня 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  904/2166/20 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		головуючого - Пєскова В. Г.,
		суддів: Банаська О. О., Погребняка В. Я.,
		за участю секретаря судового засідання Хмельовського В. О., 
		 
		учасники справи:
		ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Арт-престиж", 
		представник ініціюючого кредитора в судове засідання не з`явився, 
		боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Діксон", 
		представник ТОВ "Діксон" - Німак Є.Ю.,
		ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Діксон" - арбітражний керуючий Шевченко Віталій Євгенович,
		ліквідатор в судове засідання не з`явився, 
		представник ТОВ "Ідлендс" - Тютюнник В.А.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Діксон" - арбітражного керуючого Шевченка В.Є. за вх. №     3909/2021 
		на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.03.2021 
		у складі колегії суддів: Паруснікова Ю.Б. (головуючий), Вечірка І.О., Коваль Л.А.
		у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-престиж"
		про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Діксон",
		 
		ВСТАНОВИВ
		Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції
		1.          13.05.2020 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Діксон" (далі - ТОВ "Діксон").
		2.          14.05.2020 на веб-сайті Вищого господарського суду України здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі №  904/2166/20 про банкрутство ТОВ "Діксон" (номер публікації 64786) (т. 1, а.с. 136).
		3.          16.06.2020 до суду першої інстанції надійшла заява Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") про визнання грошових вимог до ТОВ "Діксон" у розмірі 1 209 457 305,86 грн. 
		4.          28.10.2020 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі №  904/2166/20, окрім іншого, визнано грошові вимоги АТ КБ "Приватбанк" у розмірі 4  204 грн (1 черга задоволення вимог кредиторів), 211 290 281,22 грн (4 черга задоволення вимог кредиторів без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), 173 892 273,08 грн (6 черга задоволення вимог кредиторів).
		5.          Ухвала в частині визнання АТ КБ "ПриватБанк" конкурсним кредитором ТОВ "Діксон" без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів мотивована порушенням кредитором строків подання до господарського суду заяви з вимогами до боржника, що відповідно до частини четвертої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства має наслідком визнання такого кредитора конкурсним без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
		 
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		6.          На підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 у справі № 904/2166/20, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 за підсумками попереднього засідання у справі № 904/2166/20, окрім іншого, внесені до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги АТ КБ "ПриватБанк" (пункт 7 оскаржуваної ухвали) у розмірі 4 204 грн (1 черга задоволення вимог кредиторів, 211 290 281,22 грн (4 черга задоволення вимог кредиторів без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), 173  892  273,08 грн (6 черга задоволення вимог кредиторів).
		7.          25.11.2020 до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга АТ КБ "ПриватБанк", в якій кредитор просив змінити ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 за підсумками попереднього засідання в частині визначення судом першої інстанції вимог кредитора АТ КБ "ПриватБанк" четвертої черги задоволення вимог без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів та ухвалити нове рішення, яким визнати, що кредитором АТ КБ "ПриватБанк" грошові вимоги заявлені до боржника своєчасно та має право вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. 
		8.          Кредитор вказував, що останнім днем звернення до господарського суду конкурсних кредиторів з вимогами до боржника є 15.06.2020, оскільки останній день встановленого частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства тридцятиденного строку на звернення до суду із такими заявами припадає на вихідний день.
		9.          Кредитор стверджував, що заяву з вимогами до боржника ним було здано до відділення ТОВ "Нова пошта" 15.06.2020, тобто в межах встановленого строку, однак, канцелярія Господарського суду Дніпропетровської області безпідставно не прийняла від кур`єра ТОВ "Нова пошта" поштове відправлення з письмовою заявою АТ КБ "ПриватБанк" з вимогами до боржника, мотивуючи свою відмову відсутністю у поштовому відправленні назви одержувача та опису вкладення. Неможливість зазначення в експрес-накладній ТОВ "Нова пошта" і відсутність опису вкладення обґрунтовується специфікою затверджених оператором поштового зв`язку "Умов надання послуг", відповідно до яких у поштовому відправленні необхідно зазначати номер мобільного телефону одержувача (номер мобільного телефону у розміщених на офіційному сайті Господарського суду Дніпропетровського суду контактах відсутній), тому скаржник зазначив одержувачем поштового відправлення свого представника. Засвідчити складений позивачем у двох екземплярах опис вкладення поштового відправлення оператор поштового зв`язку відмовився, посилаючись на відсутність в "Умовах надання послуг" такої послуги.
		10.          03.03.2021 постановою Центрального апеляційного господарського суду змінено ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 про визнання грошових вимог у розмірі 1 209 457 305,86 грн та визнано АТ КБ "ПриватБанк" конкурсним кредитором з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів без зміни визнаної судом суми грошових вимог.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		11.          03.03.2021 постановою Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 за підсумками попереднього судового засідання у справі № 904/2166/20 задоволено. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 за підсумками попереднього судового засідання у справі № 904/2166/20 змінено. Пункт сьомий абзацу першого ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 за підсумками попереднього судового засідання у справі № 904/2166/20 викладено в наступній редакції: "Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" у розмірі 4 204 грн (1 черга задоволення вимог кредиторів), 211 290 281,22 грн (4 черга задоволення вимог кредиторів), 173 892 273,08 грн (6 черга задоволення вимог кредиторів)". В іншій частині ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 за підсумками попереднього судового засідання у справі №     904/2166/20 залишено без змін, як таку, що не оскаржується.
		12.          Апеляційний господарський суд виходив з того, що місцевим господарським судом у даній справі здійснено персональний розгляд грошових вимог АТ КБ "ПриватБанк" (ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 про визнання грошових вимог у розмірі 1 209 457 305,86 грн у справі № 904/2166/20), за результатами розгляду яких, в тому числі, визнані вимоги у розмірі 4204,00 грн (перша черга задоволення вимог кредиторів), 211 290 281,22 грн (4 черга задоволення вимог кредиторів без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), 173  892  273,08 грн (6 черга задоволення вимог кредиторів). Вказана ухвала стала підставою для внесення таких вимог до реєстру вимог кредиторів ухвалою суду за результатами попереднього засідання    як підсумовуючого судового рішення (пункт 7 оскаржуваної ухвали).
		13.          Враховуючи, що постановою суду апеляційної інстанції від 03.03.2021 змінено ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 про визнання грошових вимог у розмірі 1 209 457 305,86 грн та визнано АТ КБ "ПриватБанк" конкурсним кредитором з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів без зміни визнаної судом суми грошових вимог наявні правові підстави для зміни оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду за підсумками попереднього засідання в частині позбавлення АТ КБ "ПриватБанк" як конкурсного кредитора права вирішального збору на зборах та комітеті кредиторів ТОВ "Діксон".
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		14.          25.03.2021 ліквідатором ТОВ "Діксон" арбітражним керуючим Шевченком В.Є. через Центральний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.03.2021 та залишити без змін ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 у справі №  904/2166/20 за підсумками попереднього судового засідання.
		15.          Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував норму права без врахування висновку щодо застосування норми права у побідних правовідносинах, а також стверджує про відсутність висновку щодо питання застосування у подібних правовідносинах. 
		16.          Скаржник вважає, що 30-й день строку на подання заяви з вимогам до боржника припадає на 12.06.2020, а не на 13.06.2020, як помилково зазначає суд апеляційної інстанції, а тому висновки суду апеляційної інстанції не відповідають частині першій статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства. 
		17.          Ліквідатор вважає надані кредитором докази направлення суду заяви з вимогами до боржника неналежними, оскільки АТ КБ "ПриватБанк" не надано опису вкладення до листа, а з наявної експрес накладної невідомо, яка саме документація направлялася заявником. 
		18.          Скаржник посилається на правові позиції Верховного Суду у постанові від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15, від 27.07.2020 у справі № 904/2104/19 про те, що тягар доведення наявності вимог до боржника належними, достатніми та допустимими доказами покладається саме на кредитора. Також ліквідатор  посилається на правову позицію у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 904/2394/18, відповідно до якої на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог 
		19.          Скаржник стверджує, що АТ КБ "ПриватБанк" заявив свої вимоги після спливу 30-тиденного строку, а тому його вимоги мають бути визнані конкурсними без права вирішального глосу на зборах та комітеті кредиторів. 
		 
		Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
		20.          14.05.2021 до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідлендс" (далі - ТОВ "Ідлендс") надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому наведено прохання скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.03.2021, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 за підсумками попереднього засідання у даній справі залишити без змін. Доводи, викладені у відзиві є аналогічними доводам касаційної скарги ліквідатора ТОВ "Діксон" арбітражного керуючого Шевченка В.Є.
		21.          18.05.2021 до Верховного Суду надійшов відзив ліквідатора ТОВ "Діксон" арбітражного керуючого Шевченка В.Є. в якому останній просить задовольнити касаційні скарги ТОВ "Діксон" та вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята у відповідності до вимог частин першої, четвертої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ           
		А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
		22.          Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		23.          Предметом касаційного перегляду у цій справі постало питання внесення грошових вимог кредитора без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів до реєстру вимог кредиторів боржника на підставі ухвали місцевого господарського суду, якою такі вимоги були розглянуті.
		24.          Здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке. 
		25.          Положеннями частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. 
		26.          Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів (абзац 3 частина четверта статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства). 
		27.          Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (частина шоста статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства).
		28.          Частиною другою статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні. За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу. Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
		29.          За висновком Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, наведеним у постанові від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, мотиви, за якими суд дійшов висновку про визнання вимог кредиторів у тому чи іншому розмірі чи про відмову у їх визнанні, можуть бути відображені як в індивідуальній (самостійній, окремій) ухвалі, так і в ухвалі за результатами розгляду вимог усіх кредиторів. Інший варіант викладення мотивів прийнятого рішення щодо розміру вимог кредиторів може бути таким - мотиви наводяться в індивідуальній (самостійній, окремій) ухвалі, а в ухвалі за результатами розгляду вимог усіх кредиторів мотиви можуть бути не відображеними, однак повинно міститися посилання на ухвалу з приводу розгляду вимог кожного конкретного кредитора. 
		30.          Як вже зазначалося вище, індивідуальною ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 визнано грошові вимоги АТ КБ "Приватбанк" у розмірі 4  204 грн (1 черга задоволення вимог кредиторів), 211 290 281,22 грн (4 черга задоволення вимог кредиторів без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), 173 892 273,08 грн (6 черга задоволення вимог кредиторів). Відсутність права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів  мотивована порушенням кредитором строків подання до господарського суду заяви з вимогами до боржника, що відповідно до частини четвертої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства має наслідком визнання такого кредитора конкурсним без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Тобто, в індивідуальній ухвалі з розгляду грошових вимог АТ КБ "ПриватБанк" відображено мотиви розгляду вимог кредитора.
		31.          На підставі індивідуальної ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 судом першої інстанції також 28.10.2020 прийнято ухвалу за підсумками попереднього засідання та внесено до реєстру вимог кредиторів розглянуті господарським судом Дніпропетровської області в справі №904/2166/20 грошові вимоги кредиторів до ТОВ "Діксон", зокрема, внесено вимоги АТ КБ "ПриватБанк" у розмірі 4 204 грн - вимоги першої черги задоволення вимог кредиторів, 211 290 281,22 грн - вимоги четвертої черги задоволення вимог кредиторів без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, 173  892  273,08 грн - вимог шостої черги задоволення вимог кредиторів. 
		32.          Ухвала за підсумками попереднього засідання містить посилання на індивідуальну ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 про визнання грошових вимог АТ КБ "Приватбанк", а також зазначено, що кредитор подав заяву з грошовими вимогами після закінчення тридцятиденного строку.
		33.          Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.03.2021 змінено індивідуальну ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 про визнання грошових вимог АТ КБ "ПриватБанк" та визнано АТ КБ "ПриватБанк" конкурсним кредитором з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів без зміни визнаної судом суми грошових вимог із відповідним обґрунтуванням за результатами їх апеляційного перегляду. Зокрема, суд апеляційної інстанції дійшов висновків про те, що останнім днем строку для звернення кредитора із заявою з грошовими вимогами до боржника є 15.06.2020 та визначальною визнав ту обставину, що кредитором надані докази здачі на відділення поштового зв`язку (ТОВ "Нова пошта") поштової кореспонденції у встановлений тридцятиденний строк та адресованої місцевому господарському суду, який повинен був перевірити вміст поштового відправлення, чого не було зроблено, а відправник (скаржник) не повинен нести негативні наслідки через неналежні виконання своїх обов`язків оператором поштового зв`язку. 
		34.          Постановою Верховного Суду від 20.05.2021 зазначену постанову суду апеляційної інстанції за результатом розгляду грошових вимог АТ КБ "ПриватБанк" залишено без змін з мотивів обґрунтованості висновків апеляційного господарського суду.
		35.          Щодо доводів касаційної скарги про те, що висновки суду апеляційної інстанції за результатом апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду за підсумками попереднього засідання не відповідають частині першій статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки на думку скаржника 30-й день строку на подання заяви з вимогам до боржника припадає на 12.06.2020, Верховний Суд відзначає таке. 
		36.           Відповідно до частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
		37.          Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
		38.          Таким чином, відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, тобто першим днем перебігу цього строку є день, наступний за днем офіційного оприлюднення такого оголошення.
		39.          Подібної правової позиції дотримувався Верховний Суд і щодо визначення строку на заявлення кредиторських вимог відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", положення частини першої статті 23 якого щодо обрахування строку для звернення кредитора є аналогічними положенням частині першій статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (зокрема, постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15, постанова Верховного Суду від 24.07.2020 у справі №  904/3060/19).  
		40.          Відповідно до частини п`ятої статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
		41.          У даній справі судами попередніх інстанцій встановлено, що офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі № 904/2166/20 про банкрутство ТОВ "Діксон" на сайті Вищого господарського суду України було здійснено 14.05.2020. 
		42.          Таким чином, враховуючи загальні правила обчислення строків, визначені положеннями цивільного законодавства, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що відлік визначеного статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства строку для пред`явлення грошових вимог до боржника починається з наступного дня після оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство, у даному випадку - з 15.05.2020. Зважаючи на те, що тридцятий день строку для пред`явлення грошових вимог до боржника у справі № 904/2166/20 припадає на 13.06.2020, який є вихідним днем - субота, то в силу положень частини п`ятої статті 254 Цивільного кодексу України, останнім днем на подачу до господарського суду кредиторських вимог до боржника у даній справі є 15.06.2020.  
		43.          Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції відхиляє доводи касаційної скарги про те, що у даній справі тридцятий день строку для звернення кредитора із грошовими вимогами до боржника припадав на 12.06.2020 та не вбачає порушення апеляційним господарським судом частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства щодо обчислення таких строків. 
		44.          Доводи касаційної скарги про неналежність доказів направлення кредитором заяви з грошовими вимогами до суду першої інстанції 15.06.2020, у зв`язку з чим вимоги АТ КБ "ПриватБанк" заявлені після спливу тридцятиденного строку, що позбавляє такого кредитора права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, Верховний Суд відхиляє зважаючи на наступне. 
		45.          Під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, якою розглянута заява АТ КБ "ПриватБанк" з грошовими вимогами до ТОВ "Діксон", судом апеляційної інстанції встановлено, що подана кредитом експрес-накладна від 15.06.2020 №  59000523679988 та поштова квитанція підтверджують відправлення представником АТ КБ "ПриватБанк" поштового відправлення ("документація") Господарському суду Дніпропетровської області, адреса якого вказана у цій накладній. Суд апеляційної інстанції також встановив, що зазначення в експрес-накладній № 59000523679988 одержувачем поштового відправлення ОСОБА_1 (представник кредитора) обумовлено внутрішніми правилами надання послуг ТОВ  "Нова пошта", відповідно до пункту 8.4 яких в інформації про одержувача, крім його поштової адреси, має бути зазначено прізвище ім`я по батькові і номер мобільного телефону контактної особи, у зв`язку з чим відправник ОСОБА_1 була змушена одержувачем відправлення зазначити себе і власний номер мобільного телефону, оскільки прізвище, ім`я, по батькові та номер мобільного телефону особи відповідальної за одержання поштової кореспонденції канцелярії суду не знала і такий обов`язок законодавцем на неї не покладений. Також, судом встановлено, що розділом 8, затверджених ТОВ "Нова пошта" "Умов надання послуг", не передбачено заповнення опису вкладення вмісту саме відправником. 
		46.          Верховний Суд відзначає, що стадія виявлення конкурсних кредиторів, яка розпочинається офіційним поширенням оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство є передумовою виникнення конкурсних відносин між кредиторами у межах провадження у справі про банкрутство, яка відбувається за участі держави в особі уповноваженого органу (суду), на який покладено кореспондуючий обов`язок по прийняттю таких вимог кредиторів та їх розгляду відповідно до закону.
		47.          Згідно з пунктом 7 Загальної частини Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою КМУ від 05.03.2009 № 270 зразки бланків, що використовуються під час надання користувачам послуг поштового зв`язку з пересилання внутрішніх поштових відправлень - затверджуються оператором поштового зв`язку.
		48.          Таким чином, Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги щодо того, що саме на заявникові кредиторських вимог лежать наслідки звернення його до конкретного оператора поштового зв`язку та повноти заповнення відправником відповідних бланків.
		49.          Водночас, законодавець, встановивши компетенцію суду як державного органу у межах процедур банкрутства щодо розгляду заявлених кредиторських вимог, передбачив межі втручання держави у права кредиторів, які подають свої вимоги на розгляду суду.
		50.          Загальні межі втручання держави в особі суду визначені у Конституції України, зокрема, статтею 19 якої передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		51.          Спеціальні межі втручання держави в особі суду, зокрема у судовій сфері та сфері банкрутства передбачені відповідними процесуальним и кодексами, Кодексом України з процедур банкрутства тощо. У цьому зв`язку для з`ясування характеру та меж втручання держави у спірні правовідносини, Верховний Суд вважає за можливе звернутися до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка у сконцентрованому вигляді визначає принципи діяльності державного органу при прийнятті того чи іншого рішення та визначає, серед іншого, у якості керівних принципів принципи розсудливості та добросовісності.
		52.          У даному випадку застосування принципу розсудливості та добросовісності у діяльності суду першої інстанції відповідає й критеріям Європейського Суду з прав людини, зокрема, критерію обґрунтованої пропорційності між застосованими засобами та поставленою метою (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у  справі "Пелевін проти України", від 10.03.2011 у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України). Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Волчлі проти Франції" від 26.07.2007). 
		53.          Крім того, суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це може спотворити саму суть цього права (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001).
		54.          Провадження у справі про банкрутство є певною формою судочинства, яка поряд із визначеними законом процесуальними нормами передбачає також і застосування наведених вище принципів пропорційності, розсудливості, добросовісності тощо.  
		55.          У даному випадку, неприйняття судом першої інстанції поштового відправлення, адресованого йому, незалежно від зазначення чи не зазначення особи отримувача порушило право кредитора на доступ до правосуддя та принцип пропорційності і справедливості та, як вірно зауважив суд апеляційної інстанції, суд першої інстанції повинен був отримати адресоване йому поштове відправлення, перевірити його вміст та надати оцінку обсягу та характеру наявним у відправленні документам, проте цього зроблено не було. 
		56.          Частиною другою статті 255 Цивільного кодексу України визначено, що письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв`язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
		57.          Таким чином, враховуючи, що кредитором доведена здача заяви АТ КБ "ПриватБанк" з грошовими вимогами до боржника до установи зв`язку у встановлений статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства тридцятиденний строк, апеляційний господарський суд змінив ухвалу місцевого господарського суду щодо наявності у АТ КБ "ПриватБанк" права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів боржника. 
		58.          Отже, оскільки постановою суду апеляційної інстанції змінено індивідуальну ухвалу місцевого господарського суду про визнання грошових вимог кредитора, судом апеляційної інстанції у даній справі законно та правомірно змінено і ухвалу суду першої інстанції за результатом попереднього засідання та внесення таких вимог до реєстру вимог кредиторів. 
		59.          Колегія суддів Верховного Суду не вбачає порушення чи неправильного застосування у даному випадку судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції. 
		60.          Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.
		 
		Б. Висновки щодо застосування норми права
		61.          Мотиви, за якими суд дійшов висновку про визнання вимог кредиторів у тому чи іншому розмірі чи про відмову у їх визнанні, можуть бути відображені як в індивідуальній (самостійній, окремій) ухвалі, так і в ухвалі за результатами розгляду вимог усіх кредиторів. Інший варіант викладення мотивів прийнятого рішення щодо розміру вимог кредиторів може бути таким - мотиви наводяться в індивідуальній (самостійній, окремій) ухвалі, а в ухвалі за результатами розгляду вимог усіх кредиторів мотиви можуть бути не відображеними, однак повинно міститися посилання на ухвалу з приводу розгляду вимог кожного конкретного кредитора.
		62.          Оскільки постановою суду апеляційної інстанції змінено індивідуальну ухвалу місцевого господарського суду про визнання грошових вимог кредитора, судом апеляційної інстанції законно та правомірно змінено і ухвалу суду першої інстанції за результатом попереднього засідання та внесення таких вимог до реєстру вимог кредиторів. 
		 
		В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		63.          Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що постанова у справі прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		64.          Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Діксон" арбітражного керуючого Шевченка В.Є. підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі постанова Центрального апеляційного господарського суду від 03.03.2021 - залишенню без змін.
		 
		Г. Розподіл судових витрат
		65.          У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
		 
		Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308,  статтею 309,   315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		1.          Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Діксон" арбітражного керуючого Шевченка Віталія Євгеновича за вх. №  3909/2021  залишити без задоволення. 
		2.          Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.03.2021 у справі № 904/2166/20 залишити без змін. 
		3.          Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                          В. Пєсков
		Судді                                                                                                    О. Банасько                                                                                            
		                                                                                                    В. Погребняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...