Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 464/5241/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Зґвалтування.
Надіслано для оприлюднення: 24.05.2021. Зареєстровано: 24.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.05.2021.
Дата набрання законної сили: 24.06.2021
Номер судового провадження: 1-кп/464/46/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020140070001343

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 464/5241/20
		пр.№ 1-кп/464/46/21 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		24.05.2021 року м.Львів
		   Сихівський районний суд м.Львова
		 
		в складі: головуючої-судді                 ОСОБА_1 
		секретаря судових засідань        ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		 
		розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м.Львові в режимі відеоконференції кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140070001343 від 21.09.2020 р. про обвинувачення:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, учень 10-го класу НРЦ «Оберіг», не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого та відносно нього 14.11.2017 та 31.03.2020 скеровано до Франківського районного суду м.Львова обвинувальні акти за ч.3 ст.15, ч.1 ст.186, ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 та за ч.2 ст. 185 КК України, -
		 
		-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч.1 ст.152 КК України,-
		з участю: 
		прокурора             ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		потерпілої             ОСОБА_7 
		захисника             ОСОБА_8 
		обвинуваченого         ОСОБА_4 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_4 вчинив незакінчений замах у діях сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування).
		Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.
		ОСОБА_4  21.09.2020 близько 04:00 год., будучи на перехресті вулиць Стрийська- Наукова у м. Львові, неподалік будинку № 45, що по вул. Стрийській, побачив потерпілу ОСОБА_7 , яка перебувала на протилежній стороні дороги вказаної вулиці, після чого ОСОБА_4 , вирішив піти слідом за потерпілою, оскільки в нього виник умисел на вчинення дій сексуального характеру пов`язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета відносно останньої та в подальшому з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на зґвалтування ОСОБА_7 , наздогнавши останню та застосовуючи фізичне насильство, схопив потерпілу ззаду за тулуб, тримаючи її за руки, застосовував фізичну силу, з метою подолання опору ОСОБА_7 , та почав утримувати руки потерпілої, притискаючи її до себе. Після цього, ОСОБА_4 , намагався вступити із ОСОБА_7 у статеві зносини без її добровільної згоди та силою зняв з неї капронові колготки і труси, спричинивши потерпілій синець на правому стегні, однак не вчинив усіх необхідних дій, спрямованих на зґвалтування ОСОБА_7 , з причин що не залежали від його волі, оскільки потерпіла вирвалась та втекла від ОСОБА_4 , таким чином останній не вчинивши усіх дій, які вважав за необхідне для доведення кримінального правопорушення до кінця.
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 винуватим себе у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та суду показав, що дійсно 21.09.2020 близько 04:00 год., був на вул. Стрийській, де попередньо гуляв з друзями. Потім він залишився сам та побачив потерпілу, яка була сама і вона йому вподобалася. Хотів із нею познайомитися тому йшов слідом за нею у двір між будинками. В подальшому він її схопив, насильно утримував руки та почав стягувати колготи та труси останньої. Однак вона від нього втекла, і він перелякавшись також спершу втік, але так як на місці загубив кепку, повернувся за нею. Також там він виявив предмет, думав, що павербанк, однак це було дзеркало. Кепку та дзеркало він в подальшому надав працівникам поліції, які його виявили на місці та запитували про подію. Обвинувачений повністю підтвердив покази надані потерпілою. При цьому, через травму голови, яку отримав до того не може пояснити свої дій. Йому дуже шкода та соромно за таку поведінку. Просив вибачення у потерпілої, та запевнив, що більше таке не вчинить. Просив суворо не карати. 
		Допитана в судовому засіданні потерпіла  ОСОБА_7 суду показала, що 21.09.2020 близько 04:00 год вона поверталася із весілля. Прибувши до перехрестя вулиць Стрийська- Наукова у м. Львові, неподалік будинку № 45, що по вул. Стрийській вийшла із таксі, та будучи переконаною у безпечності попрямувала до будинку перейшовши дорогу. В той час побачила хлопця котрий йшов неподалік, однак особливої уваги на нього не звертала. В подальшому вона побачила, що хлопець був у балаклаві та кепці, та вирішила пошвидше добратися до будинку. Однак він наздогнавши її та зненацька застосовуючи фізичне насильство, а саме схопив її ззаду за тулуб, тримаючи її за руки, застосовував фізичну силу. В цей час вона сильно перелякалася і щосили кричала, бачила у під`їздах та квартирах світло, але ніхто не відзивався на допомогу. Потім вона почала пручатися та намагалася сумкою вдарити нападника по голові збивши кепку. Із сумки в неї випало дзеркало, але так як нападник був поруч вона вирішила втікати. Втікаючи вона розуміла, що її рухам щось перешкоджає. Прибігши до квартири вона побачила що в неї приспущені труси та колготи які були порвані. В час коли нападник її утримував вона не відчула як останній зняв з неї білизну та колготи, а також спричинив синець на стегні, оскільки від страху була в стані шоку. Через вікна квартири, що виходили до місця події вона бачила, як обвинувачений повернувся із підібрав кепку та її дзеркало, після чого її подруга викликала працівників поліції. Нападника впізнала. Переконана, що обвинувачений намагався вступити із нею у статеві зносини, оскільки в руках вона мала сумочку, та нападник, утримуючи її руки міг речами заволодіти. Однак майно його не цікавило. В судовому засіданні обвинуваченому вибачила, щодо міри покарання покладається на розсуд суду. 
		З витягу з ЄРДР встановлено, що 21.09.2020 до Реєстру № 12020140070001343 на підставі звернення ОСОБА_7 внесені відомості за фактом вчинення замаху на згвалтування за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.1 ст. 152 КК України (а.с. 92)
		Згідно інформації про реєстрацію події, встановлено, що 21.09.2020 о 04.05 год на службу 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_9 котра повідомила, що її подругу намагався згвалтувати невідомий чоловік, котрий перебуває на місці події. Відомості про подію зареєстровані в ЄО 21.09.2020 № 20551 (а.с. 93).
		З протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 21.09.2020 прийняту о 05.00 год ОСОБА_7 повідомила, про подію, що мала місце 21.09.2020 близько 03.50 год. та невідома особа у АДРЕСА_2 нанесла тілесні ушкодження (а.с.94). 
		Згідно висновку № 1364 від 21.09.2020 проведено судово медичну експертизу ОСОБА_7 та в останньої виявлено синець на правому стегні який утворився від дії тупого предмету з обмеженою поверхнею, міг виникнути 21.09.2020 не був небезпечним для життя в момент спричинення та відноситься до легкого тілесного ушкодження (а.с. 95).
		На підставі заяви ОСОБА_7 від 21.09.2020 остання долучила труси бежевого кольору та колготи (а.с. 96)
		Згідно протоколу огляду предметів від 21.09.2020 з фототаблицею встановлено, що предметом огляду були жіночі труси бежевого кольору з мереживом та капронові колготи бежевого кольору котрі зверху на лівій та правій колготці порвані, котрі визнані речовим доказом (а.с.97-102)
		На підставі заяви від 21.09.2020 ОСОБА_4 долучив свою кепку та дзеркало (а.с.103)
		Згідно протоколу огляду предметів від 21.09.2020 з фототаблицею встановлено, що предметом огляду були дзеркало з кришкою білого кольору з написами та кепка сірого кольору по центру з абріавіатурою , що визнані речовими доказами (а.с.104-109)
		З протоколу проведення слідчого експерименту та диску з відеофіксацією процесуальної дії з участю потерпілої ОСОБА_7 від 22.09.2020 встановлено, що остання вказала на події та місце здійснення на неї нападу у АДРЕСА_2 (а.с.111-115) 
		Згідно протоколу огляду предметів від 22.09.2020 та DVD диску, що визнаний речовим доказом встановлено, що 21.09.2020 о 04.40 год відбулася розмова між працівниками патрульної поліції та особою чоловічої статі у балаклаві та кепці. У ході розмови особа чоловічої статі представився, назвав вік (а.с.130-131)
		Вказані докази суд визнає як належні, допустимі та достовірні, котрі у взаємозв`язку доводять фактичні обставини справи
		Оцінюючи зібрані в даному кримінальному провадженні докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 152 КК України знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.
		Кваліфікуючи діяння ОСОБА_4 , суд враховує наступне.
		Згідно диспозиції ч.1 ст. 152 КК України, суб`єкт злочину підлягає кримінальній відповідальності за вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування).
		Частиною 2ст. 13 КК Українипередбачено, що незакінченим кримінальним правопорушенням є готування до кримінального правопорушення та замах на кримінальне правопорушення .
		При цьому, згідно ст.16 КК Україникримінальна відповідальність за готування до кримінального правопорушення і замах на кримінальне правопорушення настає за статтею 14 або 15 і за тією статтею Особливої частини цьогоКодексу, яка передбачає відповідальність за закінчене кримінальне правопорушення.
		Судом встановлено, що ОСОБА_4 з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на зґвалтування ОСОБА_7 , наздогнавши останню та застосовуючи фізичне насильство, схопив потерпілу ззаду за тулуб, тримаючи її за руки, застосовував фізичну силу, з метою подолання опору ОСОБА_7 , та почав утримувати руки потерпілої, притискаючи її до себе. Після цього, ОСОБА_4 , намагався вступити із ОСОБА_7 у статеві зносини без її добровільної згоди та силою зняв з неї капронові колготки і труси, спричинивши потерпілій синець на правому стегні, однак не вчинив дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло потерпілої з використанням геніталій або будь-якого іншого предмету, тобто тих котрі вважав за потрібні, так як остання вирвалась та втекла від ОСОБА_4 
		За таких обставин, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 152 КК України, оскільки останній вчинив незакінчений замах у діях сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування). 
		 
		У роз`ясненнях, які містяться впостанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7(зі змінами), зокрема в п.1, звертається увага на те, що суди при призначенні покарання мають суворо дотримуватися вимогст.65 КК Українистосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через них реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а в п.3 наголошується на тому, що, встановлюючи ступінь тяжкості злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його скоєння (зокрема форми вини, мотиву й мети, способу, стадії скоєння, кількості епізодів злочинної діяльності, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали).
		Обираючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного, та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно дост. 12 КК України, кримінальне правопорушення, за яким кваліфіковано дії обвинуваченого за ч.1 ст.152 КК України, є нетяжким злочином.
		Вивченням особи обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Львів, проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.144-145, 146, 141, 142 ),ранішепритягувався до кримінальної відповідальності , однак на час розгляду справи судимості не має та не мав, (а.с. 143), не працює, є учнем 10 класу НРЦ «Оберіг» (а.с.126-127), неодружений, є івалідом другої групи з дитинства ( а.с.119-120, 121-122,124-125), на обліку у Львівському обласному медичному центрі превенції та терапії узалежнень не перебуває, перебуває на обліку у Львівському обласному клінічному психоневрологічному диспансері з приводу психоневрологічного захворювання(а.с.139-140 ), характеризується посередньо (а.с.126-127, 142).
		Згідно висновку судово-психіатричного експерта №435 від 23.09.2020 вбачається, що ОСОБА_4 психічною хворобою не страждає, виявляє розумові відсталість в ступені помірно вираженої дебільності з емоційно-вольовими розладами, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Може не повною мірою сприймати обставини по справі та давати покази по них. Під час інкримінованого правопорушення хронічним психічним захворюванням чи недоумством не страждав та не виявляв ознак тимчасового чи будь-якого іншого хворобливого розладу психічної діяльності, а виявляв розумову відсталість в ступені помірно вираженої дебільності з емоційно-вольовими розладами. Наявні у ОСОБА_4 порушення в інтелектуально-мнестичній та емоційно-вольові сфері мали значний вплив у досліджувальній ситуації на раціональність прийняття ним рішень, усвідомлення власного місця і ролі в цій ситуації, передбачення наслідків свої дій та здатність регулювати свою поведінку, тому ОСОБА_4 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, однак не вповній мірі. За своїм психічним станом застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.133-136).
		Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 згідно зіст.66 КК України, є визнання вини, щире каяття, відсутність збитків, те що обвинувачений є івалідом другої групи з дитинства.
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбаченихст. 67 КК України, судом не встановлено.
		З досудової доповіді про обвинуваченого вбачається, що з врахуванням інформації, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства можливе та він не становить високу небезпеку для суспільства. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому випадку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, шо необхідні для виправлення та запобіганню вчиненню повторних кримінальних правопорушень (а.с.58-60).
		При призначенні покарання суд бере до уваги положенняст. 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, положенняст. 65 КК України, згідно з якою, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а також положення ст.68 КК України, згідно з якою за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
		Крім того,суд враховує,що відповіднодо ст.20КК Українипідлягає кримінальнійвідповідальності особа,визнана судомобмежено осудною,тобто така,яка підчас вчиненнякримінального правопорушення,через наявнийу неїпсихічний розлад,не булаздатна повноюмірою усвідомлюватисвої дії(бездіяльність)та (або)керувати ними. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання.
		Статтею 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
		Європейський судз правлюдини усправі «Скопполапроти Італії»від 17.09.2009року (заява№ 10249/03)зазначив,що складовимелементом принципуверховенства праває очікуваннявід судузастосування докожного злочинцятакого покарання,яке законодавецьвважає пропорційним. При цьому,усправі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		Таким чином, враховуючи мету й мотиви, якими керувалась особа при вчиненні кримінального проступку, поведінку під час та після вчинення злочинних дій, зокрема, визнання своєї винуватості, беручи до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, враховуючи наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд, реалізуючи принципи законності, справедливості, індивідуалізації, гуманності, необхідності і достатності покарання, при безальтернативності санкції, приходить до висновку, що обвинуваченому слід обрати покарання в межах санкції ч. 1ст. 152 КК України- у виді позбавлення волі.
		Однак, враховуючи відношення ОСОБА_4 до вчиненого, а також те, що він повністю визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, вчинив замах на злочин, має постійне місце проживання, є інвалідом другої групи з дитинства, неповною мірою міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в момент вчинення правопорушення, відсутність матеріальних чи моральних претензій зі сторони потерпілої, котра вибачила останнього, та не наполягала на суворому покаранні, суд приходить до переконання, що перевиховання та виправлення обвинуваченого можливе без умов ізоляції його від суспільства, тобто відбування покарання і в даному випадку доцільно призначити йому покарання із застосуванням ст.75,76 КК України.
		Саме таке покарання, на думку суду, дасть можливість обвинуваченому оцінити свої дії, стати на шлях виправлення, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», відповідатиме тяжкості злочину та справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
		Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався, клопотання з даного приводу не заявлялися.
		Цивільний позов не заявлявся. 
		Судових витрат в даному провадженні немає.
		Питання речових доказів слід вирішити згідно вимогст.100 КПК України.
		Так, речові докази та документи, надані суду, зберігаються в суді, за винятком випадків, передбаченихчастиною шостоюцієї статті,а такожречових доказіву виглядігроміздких абоінших предметів,що вимагаютьспеціальних умовзберігання,які можутьзнаходитися віншому місцізберігання; гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).
		При дослідженні речових доказів встановлено, що речовими доказами визнано: жіночі капронові колготи, жіночі труси, дзеркало, що належать потерпілій ОСОБА_7 , кепка, що належить ОСОБА_4 та DVD диск з відефайлом (а.с. 102, 109, 132).
		Згідно ч. 4ст.174КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		Так, ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 25.09.2020 року на речові докази дзеркало з кришкою білого кольору, кепку сірого кольору, накладено арешт (а.с. 110).
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 50, 65, 68, 75 КК України, ст.ст.368,370,373,374 КПК України, суд,
		 
		                   у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч.1 ст.152 КК України та призначити йому покарання увидіпозбавлення волі строком на 3 (три) роки.
		На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4  звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі із випробовуванням, призначивши іспитовий строк - 1 рік 6 місяців.
		Згідно ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4  наступні обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Після набрання вироком законної сили зняти арешт з речових доказів:
		дзеркало з кришкою білого кольору на якій наявний напис «Cat follow me» та малюнки у формі кота з будиночками чорного кольору, що відкривається за допомогою рухового механізму, кепку сірого кольору спереду по центрі якої наявна абрівіатура у формі букви Ж білого кольору, а також з права наявна абрівіатура білого кольору, всередині кепки наявні стрічки чорного кольору з надписом «9Forty», а також бірки чорного та білого кольору з надписами. 
		Речові докази по справі після набрання вироком законної сили:
		жіночі капронові колготи, жіночі труси та дзеркало з кришкою білого кольору на якій наявний напис «Cat follow me» та малюнки у формі кота з будиночками чорного кольору, що відкривається за допомогою рухового механізму повернути власникові ОСОБА_7 ;
		кепку сірого кольору спереду по центрі якої наявна абрівіатура у формі букви Ж білого кольору, а також з права наявна абрівіатура білого кольору, всередині кепки наявні стрічки чорного кольору з надписом «9Forty», а також бірки чорного та білого кольору з надписами повернути власнику ОСОБА_4 ;
		DVD диск з відефайлом залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження № 12020140070001343.
		На вирок суду сторонами може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Головуюча ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...