Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/6815/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 24.05.2021. Зареєстровано: 25.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.05.2021.
Дата набрання законної сили: 30.09.2021
Результат оскарження 30.09.2021 Запорізький апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/335/291/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1Справа № 335/6815/20  2/335/291/2021 
		                                                       РІШЕННЯ
		       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		                                                 
		12 травня 2021 року                                                                                  м. Запоріжжя
		 
		Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., секретаря судового засідання Смірнової А.О., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Запоріжжя у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, стягнення моральної шкоди, -
		                                       В С Т АН О В И В:
		 
		Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, стягнення моральної шкоди, зазначивши в позові наступне. ІНФОРМАЦІЯ_1 Відповідач, на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook (ІНФОРМАЦІЯ_5) опублікувала відео без назви тривалістю 4 хвилини 48 секунд, до якого додала коментар « ІНФОРМАЦІЯ_2 »( ІНФОРМАЦІЯ_3 .Інформація що міститься в ньому, та була поширена серед невизначеного кола осіб є недостовірною, та містить відомості що посягають на честь, гідність та ділову репутацію. Позивач просить суд визнати недостовірною інформацію поширену Відповідачем в мережі інтернет, що викладена у розміщеному нею відеоролику, а саме: 
		« Найбільш безкорисний депутат Запоріжжя »
		«До появи на політичній арені ОСОБА_3 не мав ніякого відношення ні до громадської, ні до політичного життя Запоріжжя»
		«У 2014 році по відношенню до ОСОБА_3 було порушено кримінальну справу за несплату боргів більш ніж на 7 000 000 гривень Будучи вже народним обранцем цей слуга встиг з ганьбитися з подачею декларації про доходи за 2018й рік. Вказавши в ній грошові заощадження в розмірі 82 000 доларів і БМВ ікс 5. Хоча з 2015 року періодично повідомляє виконавчу службу про неможливість стягнення з нього численних боргів, так як не має ніяких Збереження. Але яким чином шахрай і боржник (....) »
		«Де наш слуга досі знімає елітний особняк за 4 000 доларів на місяць»
		«Його діяльність як політика і депутата не приносить виборцям зовсім нічого. А ось деякі з подвигів цього політичного фігляра і клоуна (....) »
		«Відомий також наш безкорисний депутат (...)». Зобов`язати Відповідача спростувати поширену недостовірну інформацію у спосіб аналогічний поширенню - шляхом публікації на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) відео зі спростуванням. Стягнути з Відповідача на користь Позивача моральну шкоду у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн.
		Ухвалою суду від 17 серпня 2020 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків на підставі ст.185 ЦПК України.
		Ухвалою суду від 28 вересня 2020 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.Ухвалою суду від 02 грудня 2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті.
		17.11.2020 надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач вказує на недоведеність обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, стороною позивача не надано жодного доказу створення та/або поширення нею спірного відео. Доданий у якості доказу «скріншот зі сторінки Facebook відповідача» не відображає інформації з її сторінки. Жодного доказу її відношення до зазначеної на скріншоті та в позовній заяві сторінки в матеріалах справи немає. Зазначена на скріншоті адреса www.facebook.com|story.php (що надається в якості доказу) не є її адресою та вона не відповідає зазначеній у позовній заяві адресі, де за твердженням позивача ніби то розміщене оспорюване відео. Позивач не визначився з тим, на якій сторінці поширено оспорюване ним відео, не довів у суді точну адресу, за якою спірне відео було поширено, не вчинив жодних дій для встановлення автора та поширювача спірного відео. Позивачем не надано жодного доказу фіксації на скріншоті у додатках до позову, саме відео, а не статичного скріншоту (фото, а не відео) з відео. Матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження її відношення до зазначеної на скріншоті сторінки, як і до сторінки, зазначеної в позовній заяві, також позивачем не надано жодного доказу поширення нею спірного відео.У зв`язку з чим у задоволенні позову просить відмовити.
		В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на те, що відповідач  ОСОБА_2   розмістила на своїй персональній сторінці у соціальній мережі Facebook наступну інформацію: «« Найбільш безкорисний депутат Запоріжжя »
		« До появи на політичній арені ОСОБА_3 не мав ніякого відношення ні до громадської, ні до політичного життя Запоріжжя »
		« У 2014 році по відношенню до ОСОБА_3 було порушено кримінальну справу за несплату боргів більш ніж на 7 000 000 гривень Будучи вже народним обранцем цей слуга встиг з ганьбитися з подачею декларації про доходи за 2018й рік. Вказавши в ній грошові заощадження в розмірі 82 000 доларів і БМВ ікс 5. Хоча з 2015 року періодично повідомляє виконавчу службу про неможливість стягнення з нього численних боргів, так як не має ніяких Збереження. Але яким чином шахрай і боржник (....) »
		«Де наш слуга досі знімає елітний особняк за 4 000 доларів на місяць»
		«Його діяльність як політика і депутата не приносить виборцям зовсім нічого. А ось деякі з подвигів цього політичного фігляра і клоуна (....) »
		«Відомий також наш безкорисний депутат (...)». Позивач вважає зазначену інформацію недостовірною, негативною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію, представник позивача посилається на те, що, виходячи із змісту поширеної інформації випливає, що відповідач, яка є користувачем мережі інтернет мала можливість та навички перевірити інформацію, та цього не зробила, тому мала умисел на поширення завідомо недостовірної інформації з метою завдання шкоди честі, гідності та діловій репутації позивача.
		В судовому засіданні відповідач заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що вона не поширювала інформацію, яку зазначив позивач упозові, на своїй сторінці в Facebook.
		Суд, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи доказами, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).
		Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
		У зв`язку з цим статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
		Відповідно до ст.275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.
		Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
		Згідно зі ст.299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації.
		Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		За ч.1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Відповідно до ч.4 ст.277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
		Згідно з ч.6 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.
		За ч.7 ст.277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.
		Відповідно до ч.2 ст.302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності.
		Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.
		Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
		При розгляді справи суд зазначає, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Тягар доказування недостовірності поширеної інформації покладається на заявника, який несе витрати, пов`язані з її спростуванням.
		Отже, на момент судового розгляду судом було оглянуто сторінку, на яку посилався позивач, та на якій не містилось тексту, який став підставою для судового позову.
		Також твердження, що саме конкретна інформація є, начебто, недостовірною, та розміщується на ресурсах відповідача нічим не підтверджується та не відповідає дійсності, оскільки останнім не доведено факт поширення відповідачем такої інформації.
		Отже, всупереч вищезазначеним нормам, позивачем не доведено факт причетності відповідача до розміщеної інформації в мережі Інтернет, що є фактично припущенням сторони позивача.
		Так як позивач ОСОБА_3 є публічною особою та мережа Інтернет може бути переповнена відомостями та фотоматеріалами про нього та те, що в соціальних мережах будь-яка людина може зареєструватись за будь-яким прізвищем, ім`ям, по батькові та вона ніякій ідентифікації не підлягає, то твердження, що дана сторінка належить саме відповідачу ОСОБА_2 нічим не підтверджується, що зумовлює порушення позивачем свого обов`язку щодо доказування обставин, на які він посилається.
		Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 року за №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», вбачається, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
		Всупереч вищезазначеному позивач не встановив особи відповідача, а лише зазначив, що належним відповідачем є саме ОСОБА_2 , що належними та допустимими доказами не підтверджено. 
		Судом досліджувалася у судовому засіданні сторінка в мережі Facebook, за зазначеною позивачем зі скріншоту адресою www.facebook.com|story.php , однак встановити що ця сторінка створена та підтримується саме відповідачем не є можливим, оскільки в Facebook може зареєструватись будь-яка особа та під будь-яким іменем, відтак, створити та підтримувати сторінку відповідача, у тому числі шляхом розміщення інформації та фотознімків, могла будь-яка особа, встановити яку під час розгляду даної справи є неможливим. Ідентифікувати фото власника зі сторінки з фото профіля в Facebook також неможливо. Матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження відношення відповідача як до зазначеної на скріншоті сторінки в мережі Facebook, так і до до сторінки, зазначеної в позовній заяві. Також Позивачем не надано жодного доказу поширення саме відповідачем спірного відео.
		Відповідно до ст.ст.77-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
		Керуючись ст.ст.2,3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-
		 
		       ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, стягнення моральної шкоди,- залишити без задоволення.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення, апеляційної скарги.                Апеляційна скарга на рішення суду до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя.
		Дата складання повного тексту рішення: 20 травня 2021 року.
		 
		Суддя                                                                Рибалко Н.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...