Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/3947/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренди; комунального та державного майна.
Надіслано для оприлюднення: 25.05.2021. Зареєстровано: 26.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 27.05.2021.
Дата набрання законної сили: 18.02.2022 (частково)
Результат оскарження 25.01.2022 Верховний Суд: скасовано частково постанову суду апеляційної інстанції та залишено в силі рішення суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  
		тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		_______________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"12" травня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3947/20
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Прохорова С.А.            
		при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.
		 
		розглянувши в порядку загального позовного провадження справу 
		за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях,  61057, м. Харків, м-н Театральний, 1, код ЄДРПОУ 43023403 Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 61002, м. Харків, вул. Кирпичова, 2, код ЄДРПОУ 02071180     доФізичної особи-підприємця Нажмудінова Тажутдіна Магомедовича, АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 про  стягнення 144      610,46 грн та зобов`язання повернути майно та зустрічним позовомФізичної особи-підприємця Нажмудінова Тажутдіна МагомедовичадоРегіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях    про  визнання договору продовженим за участю представників:
		позивача - Золіна П.І. за довіреністю №1 від 29.12.2020
		відповідача - не з`явився
		третьої особи - Терещенко К.і. за ордером       
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (Позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Нажмудінова Тажутдіна Магомедовича  (Відповідач) в якому просить суд :
		- стягнути з Фізичної особи - підприємця Нажмудінова Тажутдіна Магомедовича (Ідентифікаційний код НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ) неустойку у розмірі 144610,46 грн. (сто сорок чотири тисячі шістсот десять грн. 46 коп.) на користь Державного бюджету (р/р - 528999980313080093000020003 код бюджетної класифікації 22080200, отримувач: УК Шевченкі/мХар Шевченківс/22080200, банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України, код ЄДРПОУ 37999654), стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській. Донецькій та Луганській областях, 61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, ідентифікаційний код 43023403.
		- зобов`язати Фізичну особу - підприємця Нажмудінова Тажутдіна Магомедовича (Ідентифікаційний код НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ) вчинити певні дії, а саме: повернути державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення - кім. № 1-10, 1-11, 1-12, 1-12а, 1-41, 1-42 на 1-му поверсі 5-ти поверхової будівлі гуртожитку № 12 (інв. № 1032000250, літ. "А-5", загальною площею 147,9 кв.м, розмішене за адресою: АДРЕСА_3 Балансоутримувачу - Національному технічному університету "Харківський політехнічний інститут" шляхом підписання акту приймання-передачі, стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській. Донецькій та Луганській областях. 61057. м. Харків, майдан Театральний, 1, ідентифікаційний код 43023403.
		- стягнути з Фізичної особи - підприємця Нажмудінова Тажутдіна Магомедовича (Ідентифікаційний код НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській. Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, код ЄДРПОУ 43023403, р/р ІШ88201720343160001000122001, МФО 820172, ДКС України) витрати зі сплати судового збору в сумі 4 271,16грн. (чотири тисячі двісті сімдесят одна грн. 16 коп.), стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській. Донецькій та Луганській областях. 61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, ідентифікаційний код 43023403.
		 
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.12.2020 було залишено позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях без руху.
		16.12.2020 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях подало до господарського суду Харківської області заяву (вх. № 29467) про усунення недоліків.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.12.2021 було прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі №922/3947/20 та призначено підготовче провадження у справі.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.02.2021 було залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" (61002, м. Харків, вул. Кирпичова, 2, код ЄДРПОУ 02071180) та продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/3947/20 до "20" березня 2021 р
		 
		22.02.2021 третьою особою надані пояснення по справі вх. №4243 в яких позову НТУ "Харківський політехнічний інститут" не підтримує вимоги РВ Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях та просить відмовити в їх задоволенні. Вважає, що список згрупованої кореспонденції не є належним доказом направлення на адресу відповідача заяви про припинення договору. Крім того зазначає, що відповідачем на теперешній час продовжує користуватися спірним приміщенням та сплачує орендну плату.
		 
		22.02.2021 відповідач звернувся до суду із зустрічною позовною заявою вх. №4260 в якій просить суд визнати продовженим до 12.06.2022 р. термін дії договору оренди № 4769-Н від 12.11.2010 р. індивідуально визначеного майна: нежитлові приміщення - кім. № 1-10, 1-11, 1012, 1-12а, 1-41, 1-42 на першому поверсі 5-ти поверхової будівлі гуртожитку № 12 (інв. № 1032000250, літ- А-5, загальною площею 147-9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Харків вул. Цілиноградська, 32, балансоутримувач - Національний технічний інститут "Харківський політехнічний університет".    
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.02.2021 було прийнято зустрічний позов (вх. №4260 від 22.02.2021) Фізичної особи - підприємця Нажмудінова Тажутдіна Магомедовича до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про визнання терміну дії договору продовженим до спільного розгляду з первісним позовом. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.
		РВ Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях надано до суду відзив на зустрічний позов (вх. №5776) в якому він заперечує проти вимог ФОП Нажмудінова Т.М.
		 
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.03.2021 було закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 22.03.2021.
		22.03.2021судом було розпочато розгляд справи по суті, досліджено матеріали справи, закінчено з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами та перейдено до стадії судових дебетів.
		В судовому засіданні 22.03.2021 представник Позивача підтримував первісний позов, просив відмовити в задоволенні зустрічного.
		Представник Відповідача проти первісного позову заперечував, просив задовольнити зустрічний позов.
		В судовому засіданні 22.03.2021 на стадії судових дебатів, судом було оголошено перерву в судовому засіданні до 31.03.2021, про, що постановлено протокольну ухвалу.
		 
		Протокольною ухвалою, постановленою в судовому засіданні 31.03.2021, судом було задоволено клопотання представника  Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях та оголошено перерву до 19.04.2021.
		 
		У зв`язку з захворюванням судді Прохорова С.А. у період з 19.04.2021 по 04.05.2021, підготовче засідання, призначене на 19.04.2021 не відбулося.
		Таким чином, проведення розгляду справи по суті в межах процесуальних строків, визначених ГПК України, було неможливим, у зв`язку   з чим, судове засідання було призначено після виходу судді на роботу (05.05.2021) на 12.05.2021 з урахуванням розумного строку, який надав можливість учасникам справи скористатись всіма можливими способами процесуального захисту, а також бути належним чином  повідомленими про дату, час та місце судового засідання. 
		 
		12.05.2021 представник Фізичної особи-підприємця Нажмудінова Тажутдіна Магомедовича  (Відповідача) в судове засідання не з`явився.
		 
		Згідно із ч.1  ст.202 ГПК України  неявка  у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання,  не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		 
		В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
		В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
		Присутні в судовому засіданні представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.
		Крім того, у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
		За приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
		За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
		Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
		Отже, Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою господарського суду Харківської області від 05.05.2021 про призначення судового засідання у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) або дізнатися інформацію про дату судового засідання на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
		 
		Враховуючи положення ст.ст. 13,  74 ГПК України якими в господарському судочинстві  реалізовано конституційний принцип  змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника Відповідача.
		 
		Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
		У судовому засіданні 12.05.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
		 
		ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО ПЕРВІСНИХ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (Позивача).
		 
		З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд зазначає наступне. 
		 
		12.11.2010р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, правонаступником якого є Позивач (далі - Позивач, Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Нажмудіновим Тажутдіном Магомедовичем (далі - Відповідач, Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4769-Н (далі - Договір), відповідно до умов п.1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення - кім. № 1-10, 1-11, 1-12, 1-12а, 1-41, 1-42 на 1-му поверсі 5-ти поверхової будівлі гуртожитку № 12 (інв. № 1032000250, літ. «А-5», загальною площею 147,9 кв.м, розміщене за адресою: м. Харків, вул. Цілиноградська, 32, що перебуває на балансі Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (ідентифікаційний номер 02071180) (далі - Третя особа, Балансоутримувач).
		 
		На час виникнення спірних правовідносин нормативно-правовим актом, яким було урегульовано організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній власності, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна був Закон України «Про оренду державного та комунального майна» 10.04.1992р. № 2269-ХІІ (далі - Закон про оренду). Далі за текстом позовної заяви під спеціальним нормативно правовим актом розуміється саме цей Закон.
		Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі та в передбаченому законом порядку досягай згоди з усіх істотних умов договору.
		Так, ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Між тим, ст. 9 Закону про оренду було визначено порядок укладення договору оренди, у суворій відповідності до якого між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір оренди № 4769-Н від 12.11.2010р., який, згідно з п. 10.1. Договору, має строк 2 (два) роки та 11 (одинадцять) місяців та діяв до 12.10.2013р.
		В подальшому, строк дії договору оренди № 4769-Н від 12.11.2010р. неодноразово подовжувався до 12.08.2019р. включно.
		Згідно прямої норми, встановленої ч. 2 ст. 17 Закону про оренду, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Вказані положення кореспондують з п. 10.4 Договору.
		Закінчення строку Договору оренди, на який його було укладено, в силу ч. 2 статті 26 Закону про оренду, ч. 2 статті 291 ГК України, є підставою для його припинення.
		Крім того, відповідно до п. 10.6 Договору оренди, чинність договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено
		 
		Заявою від 22.08.2019р. № 20-03-02-01115 Позивач повідомив Відповідача, що 12.08.2019р. закінчився термін дії договору № 4769-Н від 12.11.2010р. При цьому, Позивач наголосив, що на новий строк зазначений договір продовженим бути не може, у зв`язку з чим вимагав повернути Майно.
		Заява про припинення дії договору оренди № 4769-Н від 12.11.2010р., яка була направлена на адресу Орендаря повернута до Регіонального відділення у зв`язку з закінченням терміну зберігання у відділенні АТ «Укрпошта».
		Разом із тим, слід зазначити, що діюче законодавство не передбачає спеціального порядку надсилання Орендодавцем заяви про припинення дії договору оренди Орендарю, зокрема цінним поштовим відправленням. В даному випадку, принципово важливим є волевиявлення Орендодавця, оформлене заявою, відповідно до приписів ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та підтверджене відповідною поштовою квитанцією про його направлення.
		Зазначене узгоджується з висновками Вищого господарського суду України, викладеними у постанові від 13.10.2009р. по справі № 44/181, згідно яких для припинення договору оренди у зв`язку з наявністю протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору заперечень Орендодавця щодо продовження договірних правовідносин в порядку ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», необхідним є підтвердження факту відправки заяви Орендодавця про припинення дії договору оренди, а саме, розрахунковим документом (касовий чек поштова квитанція) про надання поштових послуг.
		При цьому, за висновками Верховного Суду, викладеними у відповідній Постанові від 02.07.2020р. у справі № 914/1799/19, негативні наслідки неодержання орендарем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно та розумно, покладаються на орендаря, а факт наявності відповідної заяви орендодавця та доказів її належного надсилання орендарю свідчить про добросовісне звернення орендодавця до орендаря, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства.
		Таким чином, договір оренди № 4769-Н від 12.11.2019р. припинив свою дію 12.08.2019р., в силу закінчення строку, на який його було укладено.
		 
		Частиною 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань настають наслідки встановлені договором або законом. Порушення зобов`язання, за ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання.
		Зі змісту ст. 27 Закону про оренду, вбачається, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
		Пунктом 10.9 Договору передбачено, що у разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу по Акту приймання - передачі, погодженим з Орендодавцем. У разі якщо Орендар затримав повернення Майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.
		Відповідно п.10.10 Договору Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання акту приймання-передавання між Орендарем та Балансоутримувачем, або особою яку вкаже орендодавець. Обов`язок щодо складання акту приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендодавця.
		Листом від 29.10.2020р. № 16-03-02-09520 Регіональне відділення зверталось до Балансоутримувача щодо використання орендарем орендованого державного майна.
		Листом від 09.11.2020р. № 66-07-22/131 Балансоутримувач повідомив, що Орендар продовжує використовувати державне майно.
		Таким чином, у Орендаря виникає обов`язок по поверненню орендованого майна Балансоутримувачу шляхом звільнення орендованого майна та підписання акту прийому- передачі.
		У відповідності до ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
		Пунктом 10.11 Договору оренди унормовано, якщо Орендар не виконує обов`язку щодо повернення Майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування Майном за весь час прострочення.
		Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, наступають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
		Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 ГК України. При цьому, несвоєчасне виконання господарських зобов`язань, у тому числі з повернення орендованого майна є належною підставою у розумінні ст. 218 ГК України, для застосування заходів господарсько - правової відповідальності.
		Частина 2 ст. 785 ЦК України безпосередньо встановлює обов`язок Орендаря, який не виконує обов`язку щодо повернення об`єкту оренди, на вимогу Орендодавця сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за весь час прострочення.
		Відповідно до п. 5.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29.05.2013р. № 12, застосовуючи приписи статті 785 Цивільного кодексу України, у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.
		З огляду на той факт, що орендоване державне майно до теперішнього часу Балансоутримувачу за актом приймання-передачі не повернуто, з урахуванням необхідності негайного повернення Орендодавцю на його вимогу державного майна, в рамках вимог ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 785 ЦК України, п. 10.11 Договору оренди від 12.11.2010р. № 4769-Н, а також належним чином надіслану на адресу Орендаря заяву Регіонального відділення від 22.08.2019р. № 20-03-02-01115 про припинення дії договору оренди, за час прострочення повернення об`єкта оренди Позивачем було нараховано неустойку за період з 31.08.2019р. по 31.10.2020р. у розмірі 144 610,46 грн. (сто сорок чотири тисячі шістсот десять грн. 46 коп.), що підтверджується довідкою нарахування неустойки за час прострочення повернення об`єкту оренди за договором оренди від 12.11.2010р. № 4769-Н.
		Листом від 19.11.2020р. № 20-03-02-10129 Позивач звертався до Відповідача з вимогою щодо повернення майна та сплати нарахованої йому неустойки за час прострочення повернення орендованого майна.
		Про факт відправки листа Регіонального відділення від 19.11.2020р. № 20-03-02-10129 на адресу Відповідача свідчить поштова квитанція про відправлення разом із списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 20.11.2020р.
		 
		Таким чином, судом встановлено, що на теперешній час неустойка залишається не сплаченою, майно до теперішнього часу Балансоутримувачу не повернуто, акт приймання-передачі не підписаний, внаслідок чого Відповідач продовжує безпідставно користуватися державним майном.
		 
		Щодо заперечень про нарахування Регіональним відділенням неустойки за договором оренди № 4769-Н від 12.11.2010р. суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону про оренду від 10.04.1992р. № 2269-ХІІ, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
		Водночас, пунктом 10.11 Договору оренди встановлено, що, якщо Орендар не виконує обов`язку щодо повернення Майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування Майном за весь час прострочення.
		У відповідності до ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
		Якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.
		Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, наступають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
		Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 ГК України. При цьому, несвоєчасне виконання господарських зобов`язань, у тому числі з повернення орендованого майна є належною підставою у розумінні ст. 218 ГК України, для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
		Частиною другою ст. 785 ЦК України імперативно встановлено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
		Отже, неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ТІК України є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, адже ґрунтується не на невиконанні боржником грошових зобов`язань, а з підстав невиконання останнім обов`язку щодо повернення об`єкта оренди.
		Відповідно до п. 5.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29.05.2013р. № 12, застосовуючи приписи статті 785 Цивільного кодексу України, у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.
		З огляду на той факт, що на момент розгляду справи № 922/3947/20 орендоване державне майно Балансоутримувачу за актом приймання-передачі не було повернуто (про що свідчать лист Балансоутримувача від 09.11.2020р. № 66-07-22/131), за час прострочення повернення об`єкта оренди Регіональним відділенням було обгрунтовано нараховано неустойку за період з 31.08.2019р. по 31.10.2020р. у розмірі 144610,46 грн. (сто сорок чотири тисячі шістсот десять грн. 46 коп.).
		 
		Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені Позивачем не спростував, суд, перевіривши розрахунок позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, дійшов висновку, що вони є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
		 
		ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО ЗУСТРІЧНИХ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Фізичної особи-підприємця Нажмудінова Тажутдіна Магомедовича  (Відповідача)
		 
		З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються зустрічні позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд зазначає наступне.
		 
		Як вже було встановлено судом, 12.11.2010р. між сторонами було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4769-Н (далі - Договір), відповідно до умов п.1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення - кім. № 1-10, 1-11, 1-12, 1-12а, 1-41, 1-42 на 1-му поверсі 5-ти поверхової будівлі гуртожитку № 12 (інв. № 1032000250, літ. «А-5», загальною площею 147,9 кв.м, розмішене за адресою: м. Харків, вул. Цілиноградська, 32, що перебуває на балансі Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».
		За умовами ст.631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.
		За змістом ч.ч.1, 3 ст.763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна.
		Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 р., термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.
		Відповідно до спірного договору, строк його дії встановлено до 12.08.2019р. включно.
		Згідно з ч.2 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об`єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.
		Як встановлено пунктом 10.6. договору, чинність цього договору припиняється, крім іншого, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
		У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем користувачу (п.10.9. договору).
		У відповідності до п.10.10. договору, майно вважається поверненим користувачу з моменту підписання орендарем та користувачем акта приймання-передавання.
		 
		Отже, закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є безумовною підставою для припинення договору.
		 
		В обгрунтування своїх зустрічних позовних вимог, Відповідач зазначає про те, що відповідно  до  ч.  2  ст.  17  Закону  України  «Про  оренду  державного  та  комунального  майна»  №  2269,  який  діяв  на  час  виникнення  спірних  правовідносин),  у  разі  відсутності  заяви  однієї  із  сторін  про  припинення  або  зміну  умов  договору  оренди  протягом  одного  місяця  після  закінчення  терміну  дії  договору  він  вважається  продовженим  на  той  самий  термін  і  на  тих  самих  умовах,  які  були  передбачені  договором.
		Однак,  як  зазначає Відповідач,  лист  про  припинення  дії  договору  оренди  №  4769-Н  від  12.11.2010  року  він  не  отримував,  в  матеріалах  справи  відсутнє  підтвердження  факту  повідомлення  сторони  по  договору  про  його  припинення.
		Також вказує, що Позивачу  відомо,  що Відповідачем  використовується  приміщення  та  сплачуються  за  оренду  приміщень  кошти,  відповідно  до  пункту  3.6.  договору  №  4769-Н  від  12.11.2010  року.
		А  отже,  у  зв`язку  з  не  дотриманням  Фондом  вимог  ч.  2.  ст.  17  Закону  №  2269  термін  дії  договору  вважається  продовженим  на  той  самий  термін  і  на  тих  самих  умовах,  які  були  передбачені  договором.
		 
		Суд не може погодитись з Відповідачем та третьою особою в тому, що строк договору оренди є продовженим.
		Так, ч.4 ст.284 ГК України та у ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 р. - у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Незаперечення орендодавцем можливості продовження договірних відносин може мати прояв у «мовчазній згоді» і у такому випадку орендар в силу закону вправі розраховувати, що договір оренди вважається поновленим.
		Необхідно зауважити, що за таких обставин договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк, тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди на інших умовах.
		Отже, відповідно до наведених вище норм договір може бути пролонгованим, тобто продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, за відсутності у сторін відповідних заперечень щодо цього (за відсутності заяв про припинення або зміну умов договору).
		В даному випадку, з матеріалів справи вбачається, що орендодавцем було зроблено заяву про припинення договору оренди.
		Так, Регіональне відділення, як Орендодавець державного майна та повноправна сторона за договором оренди № 4769-Н від 12.11.2010р., укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Фізичною особою-підприємцем Нажмудіновим Тажутдіном Магомедовичем на державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення - кім. № 1-10, 1-11, 1-12, 1-12а, 1-41, 1-42 на 1-му поверсі 5-ти поверхової будівлі гуртожитку № 12 (інв. № 1032000250, літ. «А-5», загальною площею 147,9 кв.м, розмішене за адресою: м. Харків, вул. Цілиноградська, 32, що перебуває на балансі Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (ідентифікаційний номер 02071180) (Балансоутримувач), відповідно до вимог чинного законодавства в порядку ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п.п. 10.4, 10.6 Договору оренди № 4769-Н від 12.11.2010р., скористалось своїм правом, звернувшись до Орендаря із заявою про припинення дії договору оренди від 22.08.2019р. № 20-03-02-01115, якою повідомило останнього, що 12.08.2019р. закінчився строк дії вищевказаного договору оренди та вимагало повернути орендоване державне майно Балансоутримувачу.
		Про направлення заяви Регіонального відділення від 22.08.2019р. № 20-03-02-01115 Відповідачу свідчить список № 17 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів (міститься у матеріалах справи).
		При цьому, за висновками Верховного Суду, викладеними у відповідній Постанові від 02.07.2020р. у справі № 914/1799/19, негативні наслідки неодержання орендарем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно та розумно, покладаються на орендаря, а факт наявності відповідної заяви орендодавця та доказів її належного надсилання орендарю свідчить про добросовісне звернення орендодавця до орендаря, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства.
		Крім того, Верховним Судом у подібних правовідносинах було сформовано та викладено відповідну практику, в тому числі по справам №№ 910/3705/19, 920/960/18, 906/745/18,905/713/16,910/719/19:
		1) так, у постанові від 22 жовтня 2019 року у справі № 910/3705/19 (справа за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коламбус Україна Смарт Грід", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного підприємства "Український інститут інженерно-технічних розвідувань для будівництва", про виселення з приміщення) Верховний Суд зазначив:
		«Крім цього, ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна " передбачає, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Таким чином, для продовження дії договору оренди на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування орендованим майном; відсутнє письмове повідомлення однієї зі сторін договору, у встановлений строк, про припинення або зміну умов договору.
		Отже, Закон визначає можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах без проведення конкурсу. При цьому, для такого автоматичного продовження договору оренди державного та комунального майна передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї із сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.
		В свою чергу, чинне законодавство не містить заборони на повідомлення орендодавцем орендаря про закінчення договірних відносин після визначеного строку дії договору ще під час його дії.
		Відтак, якщо на дату закінчення строку дії договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
		Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що істотне значення у даному випадку має факт направлення такого повідомлення в межах відповідного строку, а також зміст самого повідомлення, оскільки воно обов`язково повинно бути спрямоване на припинення або зміну умов договору оренди, як відповідна форма вираження волевиявлення орендодавця.»
		2) У постанові від 03.09.2019 р. у справі № 920/960/18 {справа за позовом Фізичної особи-підприємця Радькова Станіслава Євгеновича до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерства освіти та науки України, про зобов`язання укласти додаткову угоду);
		3) У постанові від 09 липня 2019 току У справі № 906/745/18 {справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Локо Діджітал" про зобов`язання повернути орендоване нерухоме майно та стягнення 1 328, 80 грн. неустойки).
		4) У постанові від 31 жовтня 2019 року № 22-ц/821/520/19 (справа за за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА ! про стягнення заборгованості
		5) У постанові від 13.06.2018 по справі № 905/713/16 (за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Південтрансбуд" до регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Міністерство енергетики та вугільної промисловості України; 2) головне управління Державної казначейської служби у Донецькій області, про внесення змін до договору оренди шляхом продовження строку його дії та за зустрічним позовом Відділення до Товариства, про визнання договору оренди припиненим).
		Вся вищенаведена судова практика жодним чином не передбачає необхідності вручення орендарю заяви орендодавця про припинення дії договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку його дії.
		Навпаки, Верховний Суд зазначає, що:
		1. істотне значення у даному випадку має факт саме направлення такого повідомлення орендодавцем в межах відповідного строку,
		2. а також зміст самого повідомлення, оскільки воно обов`язково повинно бути спрямоване саме на припинення або зміну умов договору оренди, як відповідна форма вираження волевиявлення орендодавця.
		Тобто зміст повідомлення орендодавця має бути чітко спрямований на припинення, зміну договору оренди, а не обґрунтування ним мети подальшого використання об`єкту оренди.
		Крім того, відповідно до п. 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29.05.2013р. № 12, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
		 
		Проте, ФОП Нажмудінов Т.М. у своїй зустрічній позовній посилається, також, на ч. З ст. 17 Закону про оренду, відповідно до приписів якої після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
		Однак, виходячи з матеріалів справи, вбачається, що припинення спірного договору оренди відбулось у зв`язку із закінченням строку його дії та у чіткій відповідності до приписів законодавства, зокрема,- в межах строку, передбаченого частиною 2 статті 17 Закону про оренду, а саме - листом від 22.08.2019р. № 20-03-02-01115 Регіональне відділення належним чином повідомило ФОП Нажмудінова Т.М. про припинення строку дії договору оренди № 4769-Н від 12.11.2010р.
		 
		Також, слід зазначити, що у постанові від 19.05.2021 у справі №910/719/19 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду, викладеного в постанові від 23 квітня 2019 року у справі № 904/2997/18, зазначивши, що негативні наслідки неодержання орендарем (у тому числі фізичною особою-підприємцем) звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на орендаря (у тому числі на фізичну особу-підприємця), а факт наявності відповідної заяви орендодавця та доказів її належного надсилання орендарю свідчить про добросовісне звернення орендодавця до орендаря, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства. 
		 
		Таким чином, зважаючи на встановлені судом під час розгляду справи факти та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги не обґрунтовані, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами та не підлягають задоволенню.
		 
		Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.
		 
		Судові витрати, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
		 
		Враховуючи викладене та керуючись статтями  124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, ст. ст. 236-239  Господарського процесуального кодексу України, резолютивну частину рішення оголосити в такій редакції: 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Задовольнити позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях повністю.
		Зобов`язати Фізичну особу - підприємця Нажмудінова Тажутдіна Магомедовича (Ідентифікаційний код НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ) повернути державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення - кім. № 1-10, 1-11, 1-12, 1-12а, 1-41, 1-42 на 1-му поверсі 5-ти поверхової будівлі гуртожитку № 12 (інв. № 1032000250, літ. "А-5", загальною площею 147,9 кв.м, розмішене за адресою: АДРЕСА_3 Балансоутримувачу - Національному технічному університету "Харківський політехнічний інститут" шляхом підписання акту приймання-передачі.
		Стягнути з Фізичної особи - підприємця Нажмудінова Тажутдіна Магомедовича (Ідентифікаційний код НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Державного бюджету (р/р - 528999980313080093000020003 код бюджетної класифікації 22080200, отримувач: УК Шевченкі/мХар Шевченківс/22080200, банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України, код ЄДРПОУ 37999654) неустойку в розмірі 144 610,46 грн.
		Стягнути з Фізичної особи - підприємця Нажмудінова Тажутдіна Магомедовича (Ідентифікаційний код НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, код ЄДРПОУ 43023403, р/р ІШ88201720343160001000122001, МФО 820172, ДКС України) витрати зі сплати судового збору в сумі 4 271,16грн. 
		Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
		 
		В задоволенні зустрічного позову Фізичної особи - підприємця Нажмудінова Тажутдіна Магомедовича відмовити.
		 
		Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України). 
		 
		УЧАСНИКИ СПРАВИ
		Позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській. Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, код ЄДРПОУ 43023403).
		Відповідач - Фізична особи - підприємця Нажмудінова Тажутдіна Магомедовича (Ідентифікаційний код НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ).
		3-я особа - Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" (61002, м. Харків, вул. Кирпичова, 2, код ЄДРПОУ 02071180).
		 
		Повне рішення складено "24" травня 2021 р.  
		 
		 
		Суддя С.А. Прохоров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...