Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/1647/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо.
Надіслано для оприлюднення: 24.05.2021. Зареєстровано: 26.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.05.2021.
Дата набрання законної сили: 24.05.2021
Номер судового провадження: К/9901/43006/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 травня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 806/1647/17
		адміністративне провадження № К/9901/43006/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Пасічник С.С.,
		суддів: Васильєвої І.А.,  Юрченко В.П., 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року (суддя Капинос О.В.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року (головуючий суддя Іваненко Т.В., судді: Кузьменко Л.В., Франовська К.С.) у справі за позовом Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство" до Закарпатської митниці ДФС про визнання дій протиправними,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В червні 2017 року Державне підприємство "Білокоровицьке лісове господарство" (далі - Підприємство, позивач) звернулось до суду з позовом до Закарпатської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправними дій по затримці вагону №60433851 з лісоматеріалами Підприємства на залізничній станції "Батьово".
		 
		Позов обґрунтовано тим, що відповідачем за відсутності передбачених законом підстав проведено затримку залізничного вагону №60433851 з вантажем "лісоматеріали"; при цьому, митним органом не було також дотримано й встановленої процедури проведення відповідного огляду товару; крім того, позивач наголосив, що в порушення статті 249 Митного кодексу України (далі - МК України) про проведення огляду вантажу (як і про зупинку вагону) Підприємству не повідомлялося; разом з тим, незважаючи на надання відповідачу повного пакету документів, останнім не вчинено дій щодо вчасного завершення митних формальностей та проведення митного оформлення, що спричинило негативні наслідки для позивача у виді нарахування плати за затримку вагону в сумі 3564,30 грн.
		 
		Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року, позовні вимоги задоволено: визнано протиправними дії Митниці по затримці вагону №60433851 з лісоматеріалами Підприємства на залізничній станції "Батьово".
		 
		Приймаючи такі рішення, суди виходили з того, що товар, що слідував на експорт у вказаному залізничному вагоні, відповідав відомостям, заявленим у товаросупровідних документах, зокрема, по об`єму, породі, сорту, а також коду товару згідно УКТ ЗЕД; крім того, відповідачем огляд товару проведено за відсутності позивача, що є порушенням статті 249 МК України; разом з тим, заявка №55/16 від 15 липня 2016 року, яка слугувала підставою для переогляду вагону №60433851, не містила належного обґрунтування підтвердження переміщення предметів контрабанди або товарів, які є безпосередніми предметами порушення митних правил, і, як наслідок, не може вважатись законною підставою для зупинки та переогляду вагонів.
		 
		Не погоджуючись із прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		 
		Зокрема, в касаційній скарзі відповідач зазначав, що підставою для проведення огляду товарів була інформація від правоохоронних та інших органів, що не суперечить підпунктам 5, 8, 14 Вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року №467; при цьому, через те, що огляд таких товарів в пункті пропуску є неможливим, відповідні вагони були затримані на мінімальний строк, достатній для проведення митного огляду у іншому місці; разом з тим, судами помилково застосовано до спірних правовідносин положення статті 249 МК України, оскільки вони регулюють питання огляду при митному оформленні товару, у той час як таке оформлення було завершене Житомирською митницею ДФС до прибуття вагонів на пункт пропуску, а не здійснювалося відповідачем; крім того митний орган наголошував й на порушенні Підприємством строків звернення до суду з позовом у даній справі.
		 
		Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
		 
		В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.
		 
		Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.
		 
		Суди встановили, що 04 жовтня 2011 року між Підприємством (як продавцем) та Фірмою "Erdert-Tuzser Zrt.", Угорщина (як покупцем) укладено контракт №04-10-2011, відповідно до якого продавець продає, а покупець - купує лісоматеріали - пиловник сосновий 1, 2 сортів в кількості 2000 м.куб.
		 
		На виконання вимог контракту Підприємство здійснило завантаження лісопродукції - 11 липня 2016 року в напіввагон №60433851, замитнений відповідно до ВМД 101110003/2016/002228 на суму 1 812,60 Євро, що становить суму 49 836,28 грн.
		 
		Напіввагон № 60433851, який відправлений Підприємством на адресу Фірми "Erdert-Tuzser Zrt.", на підставі усного розпорядження начальника митного посту 15 липня 2016 року був затриманий Митницею на станції Батєво.
		 
		15 липня 2016 року до відділу митного оформлення №4 ( Батєво ) митного поста "Залізничний" для здійснення митних процедур були подані товаросупровідні документи на товар "Деревина: лісоматеріали необроблені, хвойних порід: баланси соснові, неокорені, довжиною 4 метри, діаметром 14 - 24 см, 58,471 м.куб. - 403 шт.; всього загалом: 58,471 м.куб., 403 штуки; природної вологості ГОСТ 9463-8", що слідував у вагоні №60433851, який був відчеплений для проведення огляду.
		 
		Згідно з актом загальної форми від 15 липня 2016 року №11020 на підставі заявки Митниці від 15 липня 2016 року №55/16 цей вагон було подано для здійснення митного огляду (переогляду) на ділянку митного контролю та надано телеграфне повідомлення на станцію відправлення для повідомлення вантажовідправника.
		 
		Станцією Батєво складено акт загальної форми від 18 липня 2016 року №568 на випуск вагона №60433851 з нарахуванням належних платежів за затримку в сумі 3 564,30 грн.
		 
		За результатами проведення митного огляду вантажу у вагоні №60433851 інспекторами Митниці складено акт огляду (переогляду) №305010505/16/09047 від 18 липня 2016 року, за висновками якого ознак порушень митного законодавства з боку Підприємства не виявлено.
		 
		Того ж дня після включення вагону №60433851 до складу поїзду та подачі до митного оформлення відповідних товаросупровідних та інших документів згідно відміток в ЄАІС ЦБД - о 22 год. 40 хв. 18 липня 2016 року було завершено процес митного оформлення вантажу, після чого він прослідував за межі митної території України.
		 
		Вважаючи дії Митниці по затримці вагону неправомірними, Підприємство звернулось до суду з позовом у даній справі.
		 
		Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; в редакції, що діяла на час розгляду справи судами) передбачалось, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
		 
		Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (стаття 49 КАС України).
		 
		За змістом частин 1 та 2 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		 
		Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		 
		При цьому, процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
		 
		За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		 
		Статтею ж 100 КАС України було закріплено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
		 
		Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
		 
		Сам по собі інститут строку звернення до адміністративного суду має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.
		 
		Поважними ж причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
		 
		Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
		 
		У позовній заяві (поданій до суду в червні 2017 року) Підприємство просило визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити цей строк.
		 
		Водночас Житомирським окружним адміністративним судом під час відкриття провадження у справі питання дотримання/пропуску строку звернення з позовною заявою не вирішувалось.
		 
		В подальшому, відповідач в суді першої інстанції порушив питання залишення позовної заяви без розгляду та просив витребувати докази, які, на його думку, підтверджують обставину пропуску строку звернення до суду, а саме - від начальника залізничної станції Пояски Південно-Західної залізниці інформацію щодо повідомлення Підприємства про затримку вагону №60433851.
		 
		На вимогу суду першої інстанції начальник станції Олевськ, якій підпорядковується станція Пояски Південно-Західної залізниці, листом №25 від 18 липня 2017 року надав інформацію, згідно з якою після надходження телеграми начальника станції Батьово від 16 липня 2016 року №56 працівниками станції Білокоровичі о 12 год. 30 хв. по телефону повідомлено представника Підприємства - майстра з навантаження Марчика В.П. про затримку вагону №660433851, про що складений акт загальної форми від 16 липня 2016 року (копії телеграми та акту додані до листа).
		 
		Житомирський окружний адміністративний суд протокольною ухвалою від 06 вересня 2017 року відмовив в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, проте, без відображення в журналі судового засідання підстав такої відмови, як і не навів в оскаржуваній постанові мотивів, з огляду на які не взяв до уваги витребувані ним же докази (телеграму, акт, лист начальника залізничної станції Олевськ).
		 
		Разом з тим, згідно приписів частини 1 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" та статті 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року №457, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
		 
		При цьому, затримка вагонів як така може бути пов`язана з наступною матеріальною відповідальністю.
		 
		Подібна позиція викладена й в постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі №806/310/17 (адміністративне провадження №К/9901/37498/18).
		 
		Однак, суд першої інстанції залишив поза увагою наведені положення законодавства та, як наслідок, не надав в цьому аспекті оцінки питанню дотримання/пропуску Підприємством строку звернення з позовною заявою у даній справі, як і поважності причин, що зумовили подання позову лише в червні 2017 року, та заявленому клопотанню про поновлення такого строку.
		 
		Вказаний недолік судом апеляційної інстанції також усунутий не був, хоча на обставині пропуску строку звернення до суду митний орган наголошував й в апеляційній скарзі.
		 
		Враховуючи, що допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, оскаржуване судове рішення на підставі статті 353 КАС України підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами , у тому числі за допомогою виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, запропонувати сторонам надати докази в підтвердження їх доводів та заперечень, надати мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 КАС України, Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС задовольнити частково.
		 
		Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
		 
		СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва   В.П. Юрченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...