Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 710/1273/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 25.05.2021. Зареєстровано: 26.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.05.2021.
Дата набрання законної сили: 09.11.2021
Результат оскарження 09.11.2021 Черкаський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/710/64/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                Справа № 710/1273/20 Провадження № 2/710/64/21 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		13.05.2021                м. Шпола
		 
		Шполянський районний суд Черкаської області в складі:
		головуючого - судді Сивоконя С.С.,
		за участі секретаря судового засідання - Бойко О.С.,
		учасники справи:
		позивачі - представник ФГ "Ольвія" та ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
		представник відповідачів ПП "ПРО ВСЕ", ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ,
		відповідач - ОСОБА_3 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шпола цивільну справу за позовом Фермерського господарства "Ольвія", ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ПП "Про Все" про захист честі і гідності, та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди 
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		09.10.2020 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшов вказаний позов, у якому позивачі просять визнати поширену ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , журналістом інтернет-ресурсу provce.ck.ua приватного підприємства «Про Все» ОСОБА_3 , керівником інтернет-ресурсу provce.ck.ua приватного підприємства «Про все», ОСОБА_4 в статті інтернет-ресурсу provce.ck.ua від ІНФОРМАЦІЯ_1 о 10 год 05 хв під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 »: жителі ОТГ на Черкащині скаржаться на дії місцевого фермера та керівників громади - недостовірною та такою, що принижує гідність, честь та ділову репутацію ОСОБА_1 та фермерського господарства «Ольвія». Крім того позивачі просять зобов`язати відповідачів після набрання рішенням суду у вказаній справі законної сили розмістити на шпальтах інтернет-ресурсу provce.ck.ua текст судового рішення, а також інформацію, що спростовує статтю від ІНФОРМАЦІЯ_1 в такому ж самому об`ємі та таким же самим видом та розміром шрифту і не видаляти протягом року з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
		Аргументи учасників справи.
		Свій позов позивачі обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 10 год 05 хв журналістом ОСОБА_3 на шпальтах інтернет ресурсу provce.ck.ua розміщено матеріали інтерв`ю з громадянами ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Стаття має назву « ІНФОРМАЦІЯ_2 »»: жителі ОТГ на Черкащині скаржаться на дії місцевого фермера та керівників громади. Керівником інтернет ресурсу provce.ck.ua є ОСОБА_4 , яка є керівником і засновником приватного підприємства «Про Все», а останнє є власником інтернет ресурсу provce.ck.ua. У статті відповідачі стверджують, що керівник фермерського господарства «Ольвія» та ОСОБА_1 :
		1. «…взятий десять років тому борг у фермера не лише позбавить їх грошей за оренду, а й позбавить їх нащадків батьківської землі - хтось підробив заповіти подружжя, переписавши їх на родину фермера».
		2. «Тому і звернулися до власника місцевого підприємства ФГ «Ольвія» ОСОБА_1 , який орендує нашу землю, з проханням дати нам необхідні кошти на лікування в рахунок майбутньої оплати за оренду. Пані ОСОБА_7 розповідає, що позичати кошти у підприємства на перед доводилося двічі: у 2010-му ( 9 тис грн) і у 2012-му (15 тис грн) роках».
		3. «- Коли все було домовлено, то чоловік підписував тільки ордери на отримання коштів. Жодних інших документів при цьому, окрім ордеру на отримання коштів, чоловік не підписував. Більше того, ці кошти ми не отримували через касу. Перший раз гроші на руки нам дала дружина фермера, а другий раз працівниця підприємства ОСОБА_10 - теж віддала чоловіку ці гроші на руки, - пригадує ОСОБА_7 . З часу отримання останнього займу пройшло вже 8 років. Зважаючи на те, що середня ставка оренди за пай становить 7-8 тисяч гривень, родина вже не один раз віддала зайняті гроші. Проте поновити виплати родині фермер так не спромігся.
		- Мій чоловік пішов до того фермера щоб запитати, чому він не платить нам кошти за оренду нашої землі. За вісім років то точно ж наш борг був перекритий вже декілька разів. Замість нормально поговорити фермер послав мого чоловіка матюками і вигнав з кабінету. А коли ми вже пішли удвох до нього, то він нас побив, - розповідає пані ОСОБА_7 . - Коли ми звернулися до поліції, то цей фермер відразу нам повідомив, що нічого йому не буде. Так і сталося…»
		4. «- Коли ми почали стукати у владні кабінети з проханням допомогти нам розібратися у цій ситуації, то з`ясували, що внаслідок того, що колись позичили 24 тисячі, ми мусимо заповісти після своєї смерті ті паї на користь членів родини власника фермерського господарства «Ольвія». Але найгіршою новиною стало те, що ті посмертні заповіти за ОСОБА_6 вже склали і навіть підписали, підробивши його підпис, - обурюється пані ОСОБА_7 ».
		5. «…керівника «Ольвії», який за словами матусянки «керує в сільській раді замість її голови ОСОБА_14 »
		6. «… з`ясувалося, що без їх участі із фермерським господарством було укладено договір про оренду все тих же земельних паїв на 49 років. Один з договорів ніби був укладений між фермерським господарством і чоловіком пані ОСОБА_7 20-го жовтня 2018-го року. … Такий самий договір був укладений і щодо належної мені ділянки»
		7. «Утім сама пані ОСОБА_7 говорить, що там (у сільській раді) «рука руку миє».
		- ОСОБА_14 з ОСОБА_1 (керівник ФГ «Ольвія») зробили село, як концтабір. Уявіть: колись мій чоловік запитав у цього фермера про земельний сертифікат, так у відповідь лише матюків від нього наслухався. Це все чув голова сільської ради - ОСОБА_14 . Думаєте , підійшов і допоміг? Ні! Опустив голову і пройшов повз, - бідкається пані ОСОБА_7 . - У фермера треба питати дозволу на все! Влади в селі немає. Голова села, а тепер ще й ОТГ, разом із секретарем сільської ради такого накрутили, що одного строку їм буде мало». 
		       Тобто, вище наведена інформація в статті набула широкого розголосу. Вказану інформацію позивачі розцінюють як звинувачення особисто них у вчиненні протиправних дій «підробка документів, зловживання посадовими обов`язками, тощо» вчинені в групі осіб з метою заволодіння майном та отримання від цього матеріальної вигоди, що не відповідає дійсності. Стаття оприлюднена відповідачами містить поширення недостовірної інформації, яка не відповідає дійсності, що порушує особисті немайнові права позивачів. 
		       Відповідачем директором ПП «Про все» ОСОБА_4 було подано до суду відзив на позовну заяву, у якому остання зазначила, що позовні вимоги заявлені до ПП «Про все» є безпідставними, такими, що не мають жодного обґрунтування та не ґрунтуються на нормах закону. Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору є дослівні висловлювання відповідачів у формі прямої мови, які були отримані в ході інтерв`ю та викладені у тексті публікації. За таких обставин вимоги до ПП «Про все» є безпідставними, адже у вказаному випадку законом передбачено «журналістський імунітет», який звільняє інформаційне агентство від такої відповідальності. Крім того варто взяти до уваги, що публікація, фрагменти та уривки якої являються предметом позовних вимог, носить суспільний інтерес.
		       Відповідачем ОСОБА_4 було до суду подано відзив на позовну заяву, де вказано, що позовні вимоги до останньої є безпідставними, оскільки відповідач не несе відповідальність як за підприємство, так і за осіб, які у ньому працевлаштовані. Відповідач не має жодного стосунку до публікації, яка є предметом спору, а відтак взагалі не несе відповідальність у цьому випадку. 
		       Відповідачем ОСОБА_3 до суду подано відзив на позовну заяву, який аналогічний відзиву директора ПП «Про все» ОСОБА_4 та містить подібні аргументи.
		       Представником фермерського господарства «Ольвія» та ОСОБА_1 . ОСОБА_2 до суду подано відповідь на відзив №1, у якому вказано, що до відзиву на позовну заяву відповідач ОСОБА_4 не надала доказів про спростування своєї провини, обґрунтування, пояснень на позовну заяву, окрім розмірковувань та бажань не визнавати позовні вимоги позивачів. У відзиві №2,3 представник позивача зазначив, що відповідачі директор ПП «Про все» та ОСОБА_3 не мають жодних доказів достовірності інформації, яка була викладена у статі та оприлюднена у мережі інтернет щодо позивачів. Відсутність своєї провини відповідач обґрунтовує статутом приватного підприємства «Про все» та ЗУ «Про інформаційні агентства». Але, відповідач не додав до свого відзиву на позовну заяву будь-яких доказів про державну реєстрацію приватного підприємства «Про все» як інформаційної агенції, а саме не надав суду та сторонам судового провадження свідоцтва про реєстрацію названого підприємства інформаційною агенцією. 
		       Представником ПП «Про все» ОСОБА_5 до суду було надано заперечення на відзив у якому останній зазначив, що вказана аргументація позивачів не відповідає нормам процесуального закону, відповідно до якого здійснюється розгляд справи, адже відповідно до ч. 9 ст. 83 ЦПК України докази, які є публічно доступними не потребують їх подання. ПП «Про все» зареєстровано 12.02.2015 як інформаційне агентство за видом економічної діяльності КВЕД 63.91 «Діяльність інформаційних агентств» про що внесені відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказана інформація є публічно доступною, що знаходиться у відкритому доступі для необмеженого кола запитувачів за адресою usr.minjust.gov.ua.
		Інші процесуальні дії у справі
		Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 18.11.2020 відкрито провадження у справі, розгляд цивільної справи здійснюється за правилами загального позовного провадження.
		Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 24.02.2021 справу призначено до судового розгляду.
		В судове засідання з`явився представник позивачів ОСОБА_2 , позов підтримав та просили його задовольнити.
		Представник відповідачів ОСОБА_5 у судове засідання з`явився, проти позовних вимог заперечив та просив відмовити у задоволенні позову.
		Представник відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_19 у судове засідання з`явився, проти позовних вимог заперечив та просив відмовити у задоволенні позову.
		Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання з`явився, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
		Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про судовий розгляд повідомлялися у передбаченому законом порядку.
		Мотивувальна частина
		Фактичні обставини, встановлені судом.
		Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до наступного.
		У матеріалах справи міститься роздруківка статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 »: жителі ОТГ на Черкащині скаржаться на дії місцевого фермера та керівників громади у вигляді фото (а.с.18-23), яка була досліджена у якості письмових доказів у судовому засіданні. Жодна із сторін не висловлювала заперечень щодо саме такого змісту публікації, розміщеної на шпальтах інтернет ресурсу provce.ck.ua.
		Відповідно до вимоги про спростування неправдивої інформації від 22.09.2020 адресованої представником позивачів ОСОБА_2 відповідачам, останній просив негайно опублікувати спростування наведеної інформації на шпальтах інтернет ресурсу provce.ck.ua розміщеного матеріалу інтерв`ю з громадянами ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 »: жителі ОТГ на Черкащині скаржаться на дії місцевого фермера та керівників громади (фото) у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації або опублікувати його за власною ініціативою (а.с.24-28).
		Згідно до п. 5.2. Статуту ПП «Про все» метою діяльності підприємства є діяльність інформаційного агентства, керування іншими веб-сайтами, що функціонують як портали в мереж Інтернет, таких як медійні сайти, що періодично поновлюють інформаційний контент тощо (а.с.79).
		Відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПП «Про все» зареєстроване як приватне підприємство, види економічної діяльності: 63.12 веб-портали (основний); 58.19 інші види видавничої діяльності; 63.99 надання інших інформаційних послуг , н.в.і.у.; 63.91 діяльність інформаційних агенств (а.с.166).
		Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.
		Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки  і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
		Водночас відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Згідно зі статтею 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
		Статтею 297 ЦК України передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		У частині першій статті 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також  на спростування цієї інформації.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (частина сьома статті 277 ЦК України).
		Тлумачення статті 277 ЦК України свідчить, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права; врахування положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практики Європейського суду з прав людини щодо її застосування.
		Згідно із статтею 10 Конвенції кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
		Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (KARPYUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 30582/04, 32152/04, § 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015 року).
		Преса відіграє істотну роль у демократичному суспільстві. І хоча вона не може переступати певні межі, зокрема, щодо репутації, прав інших осіб і необхідності запобігання розголошенню конфіденційної інформації, тим не менш, її обов`язком є передавати у спосіб, сумісний із її обов`язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу, включно з тими, що стосуються правосуддя. Не тільки на неї покладається завдання передавати таку інформацію та ідеї; громадськість також має право їх отримувати. Стаття 10 захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надаються. Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій. (GAZETA UKRAINA-TSENTR v. UKRAINE, № 16695/04, § 46, ЄСПЛ, 15 липня 2010 року).
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи.
		Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості (частина перша та друга статті 30 Закону України «Про інформацію»).
		Слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна (LINGENS v. AUSTRIA, № 9815/82, § 46, ЄСПЛ, 08 липня 1986 року).
		       З вищевикладених норм вбачається, що оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Отже, чинним законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень, так як вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків не можуть бути предметом судового захисту, оскільки будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів), а публічні особи мають бути толерантними до різкої, навіть некоректної критики.
		Оціночні судження не підлягають спростуванню. Позивач має можливість захистити свої права через надане йому законодавством право на відповідь.
		Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 161/4052/16-ц (провадження № 61-7181св18).
		Проаналізувавши пояснення сторін, письмові докази у справі у їх сукупності, суд доходить висновку, що інформація, опублікована у статті інтернет-ресурсу provce.ck.ua від ІНФОРМАЦІЯ_1 о 10 год 05 хв під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 »: жителі ОТГ на Черкащині скаржаться на дії місцевого фермера та керівників громади,  яку позивач просить спростувати, є вираженням суб`єктивної думки і поглядів автора публікації, заснована на наданих журналісту відповідача відомостях наданих в інтерв`ю громадянами, є оціночними судженнями та не підлягає спростуванню. Під час висвітлення подій, окреслених у публікації, окрім інформації з інтерв`ю, журналістом було висловлено низку оціночних суджень. Мовно-стилістичний засіб викладення інформації і застосовані мовні звороти не мають стверджувального характеру щодо позивачів, що в свою чергу з огляду на п. 15 Постанови Пленуму ВСУ №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" не можливо вважати юридичним складом правопорушення, у зв`язку з відсутністю сукупності всіх обставин викладених у зазначеному пункті. Судом не встановлено поширення недостовірної інформації негативного характеру відносно позивачів, а отже, зазначена інформація у вигляді всієї публікації не підлягає спростуванню.
		Крім того, на думку суду, у інформації, що є предметом судового захисту, є висловлення, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів.
		Відповідно до статті 280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню. Оскільки відсутні підстави для задоволення  позовних вимог позивачів про визнання інформації поширеної відповідачами у статті інтернет-ресурсу provce.ck.ua від ІНФОРМАЦІЯ_1 о 10 год 05 хв під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 »: жителі ОТГ на Черкащині скаржаться на дії місцевого фермера та керівників громадинедостовірною, її спростування, то підстав для стягнення моральної шкоди немає, також позивачем не надано належних та допустимих  доказів  на підтвердження завдання йому моральної шкоди.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Згідно з ч.2, 8 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі відмови у позові - на позивача.
		Керуючись ст.ст. 32, 68 Конституцією України, ст.ст. 15,16, 23, 270, 277, 280, 297 ЦК України, Законами України «Про інформацію», ст.ст. 6, 8, 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1, 3, 4-13, 19, 23, 26, 42, 43, 48, 49, 58, 76-82, 89, 90, 175, 209, 229, 241, 242-246, 258, 259, 263-265, 268, 354, ЦПК України, суд 
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позову відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/
		 
		 
		Суддя С.С. Сивокінь
		 
		(Повний текст рішення складено 24.05.2021)

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...