Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/35495/20-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 26.05.2021. Зареєстровано: 26.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 27.05.2021.

Номер судового провадження: 2-5489/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/35495/20-ц 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		20 травня 2021 року Печерський районний суд міста Києва в складі:                        
		       головуючого судді  - Бусик О.Л.
		       при секретарі судових засідань  - Шевчук А.В.
		за участю:
		позивача: ОСОБА_1 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське бюро кредитних історій", Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" про зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		18 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» (далі - ТОВ «Українське бюро кредитних історій»), товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (далі - ТОВ «Алекскредит»), у якому просила зобов`язати ТОВ «Алекскредит» видалити (знищити) персональні дані ОСОБА_1 з усіх баз даних ТОВ «Алекскредит». Стягнути з ТОВ «Українське бюро кредитних історій» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 8000 грн. Стягнути з ТОВ «Алекскредит» 61068,46 грн на відшкодування моральної шкоди та витрати на лікування в сумі 14931,54 грн. Судові витрати покласти на відповідачів. 
		В обґрунтування позову, позивач зазначала, що на початку березня 2020 року їй почали надходити дзвінки від колекторів ТОВ «Алекскредит» з вимогою погасити кредити інших осіб, а саме ОСОБА_2 (колишній чоловік матері позивача та біологічний батько позивача) та ОСОБА_3 (син біологічного батька позивача від іншого шлюбу).
		Щоб пересвідчитись про наявність у неї кредитів, позивач звернулась до ТОВ «Українське бюро кредитних історій» та виявилось, що 24 квітня 2020 року ТОВ «Алекскредит» надавало запит про отримання позивачем кредиту та перевірку кредитної історії, що підтверджується витягом з кредитної історії позивача. При цьому, жодного дозволу ТОВ «Алекскредит» позивач не надавала на те, щоб вони користувалися її персональними даними та збирали їх, кредитні договори позивач не укладала, що підтверджується витягом з кредитної історії. Тому наявний факт незаконного збирання, зберігання та користування персональними даними позивача.
		Згодом поведінка колекторів ТОВ «Алекскредит» ставала все наполегливішою, вони телефонували кілька десятків разів на день, позивач не мала змоги користуватися телефоном. Також представники відповідача надсилали повідомлення з погрозами, якщо борг третіх осіб не буде погашено. 
		Після звернення позивача до відповідача, незаконні дії колекторів ТОВ «Алекскредит» не припинилися. 
		На запит позивача до ТОВ «Українське бюро кредитних історій» про підстави надання ТОВ «Алекскредит» її персональних даних, було отримано відповідь про наявність у ТОВ «Алекскредиит» згоди позивача на обробку її персональних даних.
		У зв`язку з даною ситуацією у позивача почало погіршуватися здоров`я та моральний стан. До даного часу позивач проходить лікування. 
		Отже неправомірними діями відповідачів позивачу завдано моральних страждань, що є підставою для стягнення з них моральної шкоди у визначеному позивачем розмірі. 
		Ухвалою судді від 20 серпня 2020 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
		19 січня 2021 року від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивач указує на те, що 17 серпня 2020 року звернулась до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини із заявою про порушення законодавства в сфері захисту персональних даних, на яку надано відповідь про те, що було проведено перевірку за заявою позивача та з`ясовано те, що під час підписання заяви на отримання кредиту  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказали номер телефону, що належить позивачу, що свідчить про те, що відповідач здійснював дзвінки та смс-повідомлення на номер позивача.
		01 лютого 2021 року від ТОВ «Алекскредит» надійшла заява, в якій відповідач просив направити копію позовної заяви та продовжити строк на подання відзиву на позовну заяву. 
		Позивач в судовому засіданні позов підтримала, просила про його задоволення. 
		У судове засідання представники відповідачів не з`явились, про причини неявки суду не повідомили, правом на подання відзиву не скористались. 
		Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
		Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
		Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, заслухавши думку позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
		Суд установив, що 24 квітня 2020 року ТОВ «Алекскредит» звернулося до ТОВ «Українське бюро кредитних історій» із заявкою на кредит. 
		19 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Українське бюро кредитних історій» зі скаргою, в якій просила надати інформацію на якій підставі ТОВ «Українське бюро кредитних історій» надало ТОВ «Алекскредит» її персональні дані. 
		22 червня 2020 року ТОВ «Українське бюро кредитних історій» надало відповідь про те, що перевірка кредитної історії проводилась на підставі отриманої заявки на кредит. 
		19 травня 2020 року ОСОБА_1 подала до ТОВ «Алекскредит» скаргу, в якій вимагала від відповідача надати їй інформацію про джерело, з якого було отримано її номер мобільного телефону; на якій підставі їй телефонують, на якій підставі було надано заявку щодо її кредитної історії, видалити її персональні дані з їхньої бази.
		26 червня 2020 року ТОВ «Алекскредит» надало відповідь, в якій зазначено про неналежне оформлення звернення позивача.
		Згідно з роздруківкою повідомлень за період з 25 квітня 2020 року до 29 липня 2020 року ТОВ «Алекскредит» надсилало повідомлення на мобільний телефон позивача щодо сплати боргу. 
		17 серпня 2020 року позивач звернулась до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини із заявою, в якій просила провести позапланову перевірку ТОВ «Алекскредит», скласти і направити до суду протокол про порушення законодавства у сфері захисту персональних даних за статтею 188-39 КУпАП ТОВ «Алекскредит».
		26 жовтня 2020 року від Уповноваженого Верховної ради України з прав людини ОСОБА_1 надійшла відповідь про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та ТОВ «Алекскредит» уклали кредитний договір, згідно з яким ТОВ «Алекскредит» надало позичальникам кредитні кошти. Під час підписання заяви на отримання кредиту позичальники зазначили номер телефону НОМЕР_1 . Після невдалих спроб зв`язатись з позичальниками за телефонами, які закріплені за ними, шляхом направлення на ці номери смс-повідомлень та здійснення телефонних дзвінків відповідач почав здійснювати дзвінки на номер позивача. 
		Після отримання вимоги Уповноваженого Верховної ради України з прав людини ТОВ «Алекскредит» номер телефону НОМЕР_1 виключив з відповідної бази персональних даних.
		Щодо здійснення ТОВ «Алекскредит» запиту до ТОВ «Українське бюро кредитних історій», то товариство зазначило, що 24 квітня 2020 року на сайті товариства було оформлено заявку на отримання кредиту із зазначенням персональних даних позивача. ТОВ «Алекскредит» звернулося до ТОВ «Українське бюро кредитних історій» з метою отримання кредитного звіту та перевірки наявності кредитних історій суб`єкта кредитних історій. Після чого отримана товариством заявка автоматично була відхилена системою. 
		Стаття 15 Закону України «Про захист персональних даних» визначає випадки при яких персональні дані підлягають видаленню або знищенню. 
		Частиною першою передбачено, що персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі: 1) закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб`єкта персональних даних на обробку цих даних або законом; 2) припинення правовідносин між суб`єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом; 3) видання відповідного припису Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 4) набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних.
		Персональні дані, зібрані з порушенням вимог цього Закону, підлягають видаленню або знищенню у встановленому законодавством порядку (частина третя ст. 15 цього Закону).
		Відповідно до пунктів 6, 11 частини другоїстатті 8 Закону України «Про захист персональних даних» суб`єкт персональних даних має право пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними, а також відкликати згоду на обробку персональних даних.
		Частиною першою статті 24 Закону «Про захист персональних даних» передбачено, що володільці, розпорядники персональних даних та треті особи зобов`язані забезпечити захист цих даних від випадкових втрати або знищення, від незаконної обробки, у тому числі незаконного знищення чи доступу до персональних даних.
		Виходячи з аналізу зазначених правових норм для зобов`язання відповідачів видалити персональні дані позивача, слід установити факт їх незаконної чи недостовірної обробки.
		Ураховуючи те, що позивач не мав наміру укладати з ТОВ «Алекскредит» кредитні договори, не подавала заявок на онлайн кредити, не мала волевиявлення на оформлення кредитних договорів та не отримувала грошових коштів від цієї фінансової установи, наявні підстави для висновку про наявність факту незаконної обробки ТОВ «Алекскредит» персональних даних позивача.
		Таким чином, позов в цій частині підлягає задоволенню з указаних позивачем підстав.
		Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів моральної шкоди, то вони не підлягають задоволенню з огляду на таке.
		Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за статтею1167ЦК Українидоказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.
		Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювана шкоди.
		У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Таким чином, позивач повинен надати докази як на підтвердження протиправних дій чи бездіяльності службової особи органу державної влади, так і докази спричинення йому моральної шкоди, а також наявності причинного зв`язку між діями, бездіяльністю заподіювача та спричиненою шкодою.
		Частиною першою статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Звертаючись до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, позивач зазначала про те, що внаслідок неправомірних дій відповідачів у позивача почало погіршуватися здоров`я та моральний стан, що завдало їй моральних страждань.
		На підтвердження своїх доводів щодо завдання їй моральної шкоди, позивач додала фіскальні чеки на придбання ліків, платіжні доручення про оплату медичних послуг та послуг лабораторії щодо забору аналізів позивача та УЗД дослідження. Однак зазначені докази не можуть вважатися такими, що містять інформацію щодо предмета доказування, оскільки не підтверджують заявлені вимоги позивача щодо завдання їй моральних страждань.
		Таким чином, позивач не надала доказів заподіяння їй моральної шкоди внаслідок неправомірних дій відповідачів, причинного зв`язку між діями відповідачів і шкодою, не доведено належними і допустимими доказами самого факту заподіяння шкоди такими діями відповідачів.
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного. 
		Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
		Згідно з частиною першою статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
		Крім того, відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави .
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Звертаючись до суду з позовом, позивач надала попередній розрахунок суми судових витрат, які складаються з витрат на сплату судового збору в сумі 840,80 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12800 грн.
		Ураховуючи те, що позивач не надала доказів надання їй професійної правничої допомоги, підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідачів судових витрат на професійну правничу допомогу відсутні. 
		Керуючись ст.ст. 526, 530, 599, 638, 1054 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов  ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське бюро кредитних історій", Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" про зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
		Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» видалити (знищити) персональні дані ОСОБА_1 з усіх баз даних Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит».
		У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в розмірі 840, 80 грн.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
		Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Якова Самарського, 12А, ЄДРПОУ 41346335).
		Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-д, код ЄДРПОУ 33546706).
		 
		 
		 
		Повний текст судового рішення складено 26 травня 2021 року. 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                     О.Л. Бусик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...