Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/33491/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 25.05.2021. Зареєстровано: 27.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.05.2021.
Дата набрання законної сили: 10.08.2021
Результат оскарження 10.08.2021 Шостий апеляційний адміністративний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		25 травня 2021 року                               м. Київ                              № 640/33491/20
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, у якому   просить суд:
		-   визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у виданні подання на повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого, відповідно до Квитанції № 0.0.1898073184.1 від 09.11.2020 р., збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 15 083,64 грн. та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві видати Подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 15 083, 64 грн., сплаченого відповідно до Квитанції № 0.0.1898073184.1 від 09.11.2020 р.
		В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 09.11.2020 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . При укладенні договору купівлі-продажу квартири позивач сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 15 083, 64 грн. Позивач придбала житло вперше, а тому вважає, що відповідно до пункту 9    статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" сплатила такий збір безпідставно. 
		ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві з проханням повернути сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, проте отримала відмову у поверненні коштів. Вважає таку відмову протиправною та такою, що порушує її право на повернення помилково сплаченого пенсійного збору.
		Ухвалою від 11.01.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві.
		Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 24.02.2021, у якому зазначає, що громадяни, які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду, тому питання звільнення від сплати збору повинно було з`ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору. Крім того, вказав, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією стосовно прав власності на нерухоме майно. Просить відмовити у задоволенні позову.
		Позивачем подано відповідь на відзив від 08.02.2021, за змістом якої останній зазначив, що ним помилково сплачені кошти у розмірі 15 083,64 гри., оскільки у позивача був відсутній обов`язок по сплаті збору на обов`язкове державне пенсійне страхування під час купівлі вищезазначеного житла. Відмову відповідача вважає необгрунтованою та незаконною, а помилково сплачений позивачем збір таким, що підлягає поверненню позивачу за поданням відповідача. Твердження відповідача про пропуск строків позивачем вважає безпідставними і необгрунтованими.
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
		09.11.2020 між Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Еверест» ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 38866146, місцезнаходження: 01601. м. Київ, Печерський узвіз. будинок 5, кабінет 109 реєстраційний код ЄДР1СІ 13300239, від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі Договору про управління активами № 19/03-2018 від 19.03.2018 року діло ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ПОРТОФІН», код ЄДРПОУ 40962048, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького. будинок 52, нежитлова будівля, літера Б, в особі Директора Сєідової Лейли Алекперівни (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		Договір купівлі-продажу від 09.11.2020 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каравай Н.В. та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 1095.
		Відповідно до пункту 4 договору купівлі-продажу квартири, продаж квартири за домовленістю сторін проведено за ціною 1 508   364,04 грн.
		ОСОБА_1 під час укладання договору сплатила 15 083,64 грн збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (1% її вартості), згідно   з квитанцією № 0.0.1898073184.1 від 09.11.2020.
		ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві з заявою   про сформування подання про повернення сплаченого збору   на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
		За результатами розгляду зазначеної заяви   Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві надало відповідь у якій повідомило, що з 26.09.2020 набрала чинності    постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій». Оскільки ОСОБА_1 не надані документи та інформація зазначені в пп. б, в, г пункту 15-2 Порядку від 03.11.1998 № 1740, тому не має підстав для формування подання на повернення коштів, як помилково сплачених.
		Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
		Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає    Закон України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР.
		Відповідно до пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з    Податковим кодексом України.
		Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із    Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування"    врегульовані у Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому    постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740    (далі - Порядок).
		Згідно з пунктом 15-1 Порядку збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
		Пункт 15-3 Порядку передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
		Проаналізувавши вказані норми Закону та Порядку, суд дійшов висновку, що громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема будинок, вперше не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (будинку), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.
		Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 243299736 сформованою 05.02.2021, ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , придбаної на підставі договору купівлі-продажу серія та номер: 1095, виданий 09.11.2020, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каравай Н.В.
		Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача   про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідач не надав, зазначив, що не володіє інформацією стосовно прав власності на нерухоме майно.
		У постанові від 21.08.2018 при розгляді у касаційному порядку справи № 819/657/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що в Україні відсутній механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість. Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміну "придбавають житло вперше", що міститься у п. 9 ч. 1    ст. 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше. Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у ПФУ права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
		Верховний Суд зазначив, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
		Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
		Відповідно до    ст. 6 КАС    суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Верховний Суд врахував правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v. The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу "належного урядування", згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
		Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
		Отже, посилання на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачам в поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, є необґрунтованими.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 21.08.2018 (справа № 819/657/17), від 20.03.2018 (справа № 819/1249/17), від 19.06.2018 (справа № 819/1554/16).
		Згідно з ч. 5    ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України    при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Суд звертає увагу, що в листі ГУ ПФУ в м. Києві відмовляючи позивачу в поверненні сплаченого збору з операції придбання нерухомого майна, пенсійний орган посилався на    постанову Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866.
		Суд зазначає, що    постановою КМУ від 23.09.2020 № 866 "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій"    внесено зміни до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, зокрема, доповнено пункт 15-2 вказаного Порядку підпунктами "в" і "г".
		Відповідно до підпункту "в" пункту 15-2 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (з урахуванням змін, внесених    постановою КМУ від 23.09.2020 № 866), збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
		Зазначена    постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року №866 "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій"    набрала чинності 26.09.2020 року.
		З аналізу змісту наведених норм слідує, що особа, яка вперше придбає житло, за умови подання нотаріусу необхідних документів, не сплачує збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна. Водночас подання вказаних документів є правом позивача, а не його обов`язком.
		Разом з тим, суд враховує що у разі, коли особа не реалізувала право на подання документів, що посвідчують її право на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна, під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу, це не позбавляє її права на звернення до органу Пенсійного фонду із заявою щодо повернення помилково сплаченої суми збору.
		Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим    наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787    (далі - Порядок №787).
		Відповідно до абз.абз.1, 2 п.5 вказаного Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого)    - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
		Між тим, згідно з додатком до    постанови Кабінету міністрів України від 16.02.2011 року №106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету", контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна" покладено на Пенсійний фонд України.
		Відповідно до абз.абз.5, 8 п.5 Порядку №787, подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
		Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу    Казначейства, складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи    та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
		За правилами п.10 Порядку №787, заява та подання або ухвала суду подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.
		Отже, з аналізу наведених норм слідує, що умовою повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів є воля самого платника, яка виражається у подачі заяви про таке повернення.
		Відповідно до підп.2 п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого    постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 року №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
		Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління ПФУ покладено обов`язок щодо формування (для подачі до органів Державної казначейської служби) подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
		Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
		Як встановив суд, факт придбання позивачем квартири у власність за адресою: АДРЕСА_1  підтверджується договором купівлі-продажу квартири, посвідченим в нотаріальному порядку та зареєстрованим в реєстрі за № 1095.
		Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності єдиним зареєстрованим за позивачем на праві власності об`єктом нерухомого майна є квартира, що знаходиться за адресою:  АДРЕСА_1 , за придбання якої ним сплачено спірний пенсійний збір у розмірі 15 083,64 грн. А тому, сплачені при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла (нерухомого майна) кошти у сумі 15 083,64 грн підлягають поверненню.
		Відповідно до ч.ч.1, 2    ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених    статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1    ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, виходячи з положень п.3 ч.2    ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем збір на обов`язкове державне пенсійне страхування під час укладання договору купівлі-продажу квартири від 09.11.2020 року підлягає поверненню.
		Відтак, позовні вимоги суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Щодо судового збору, то згідно ч.1    ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України    такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.
		Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 52, 72-77, 134, 139, 241-246, 250, 262, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю. 
		2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у формуванні подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 15 083,64 (п`ятнадцять тисяч вісімдесят три) грн. 64 коп., сплачено згідно з квитанцією № 0.0.1898073184.1 від 09.11.2020.
		3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 15 083, 64 (п`ятнадцять тисяч вісімдесят три) грн. 64 коп., сплачено згідно з квитанцією № 0.0.1898073184.1 від 09.11.2020.
		4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
		 
		Позивач: ОСОБА_1  (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ). 
		Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (зареєстроване місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368).
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (зареєстроване місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А, ідентифікаційний код 37993783).
		 
		Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		          Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		 
		Суддя                                                                                                Т.П. Балась

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...