Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 823/1711/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; бюджетної системи та бюджетного процесу; державного боргу.
Надіслано для оприлюднення: 26.05.2021. Зареєстровано: 27.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 27.05.2021.
Дата набрання законної сили: 26.05.2021
Номер судового провадження: К/9901/6592/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 травня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 823/1711/18
		адміністративне провадження № К/9901/6592/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Уханенка С. А.,
		суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.
		розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
		за позовом Комунального підприємства «Дирекція парків» Черкаської міської ради до Управління Державної казначейської служби України у м. Черкаси Черкаської області, за участю третьої особи  - Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою Комунального підприємства «Дирекція парків» Черкаської міської ради на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року (головуючий суддя  - Чаку Є.В., судді   - Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І.),
		ВСТАНОВИВ:
		І. Суть спору
		1. У квітні 2018 року Комунальне підприємство «Дирекція парків» Черкаської міської ради (далі - КП «Дирекція парків») звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Державної казначейської служби України у м.Черкаси Черкаської області (далі - УДКС  України у м.Черкаси Черкаської області), в якому просило: визнати протиправним та скасувати попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства від 16 квітня 2018 року №835/4-16; зобов`язати відповідача зареєструвати бюджетне зобов`язання за договором від 28 квітня 2017 року №107 та додатковими угодами до цього договору від 27 жовтня 2017 року №1 та від 14 грудня 2017 року №2, укладеними між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради, КП «Дирекція парків» Черкаської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сармат» (далі - ТОВ «Сармат»).
		2. Позов обґрунтовано тим, що 28 квітня 2017 року між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради, КП «Дирекція парків» та ТОВ «Сармат» укладено договір №   107 на поставку виробів для парків розваг, настільних або кімнатних ігор, до якого 27 жовтня та 14 грудня 2017 року укладено додаткові угоди №№1, 2. Надалі на підставі цього договору та угод до нього позивач звернувся до УДКС України у м.Черкаси Черкаської області із заявою про реєстрацію бюджетного зобов`язання. Однак, через відсутність в електронній системі закупівель підтверджуючих документів щодо замовника КП «Дирекція парків», листом від 16 квітня 2018 року №835/4-16 відповідач відмовив у прийнятті та реєстрації бюджетного зобов`язання та направив КП «Дирекція парків» попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства. Посилаючись на те, що відповідачем неправильно застосовано приписи абзацу 2 пункту 2.2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 березня 2012 року №   309 (далі - Порядок №   309), оскільки договір від 28 квітня 2017 року №   107 укладено централізованою закупівельною організацією - Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради, що відповідає приписам Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №   922-VIII), просило суд задовольнити позов.
		ІІ. Встановлені судами обставини справи
		3. За рішенням  виконавчого комітету Черкаської міської ради від 16 серпня 2016 року №1022 «Про визначення централізованої закупівельної організації із закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти» (пункт 1) Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради (далі - Департамент) визначено централізованою закупівельною організацією, відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель та закупівель за рамковими угодами відповідно до вимог Закону №   922-VIII. Відповідальними за підготовку і надання централізованій закупівельний організації річних планів закупівель з додатками, заявок на проведення торгів, а також інших документів, необхідних для проведення торгів в інтересах замовників, зокрема й тих, які є отримувачами коштів міського бюджету, визначено директорів департаментів та, у разі здійснення закупівлі за рахунок коштів, отриманих від господарської діяльності, - керівників комунальних підприємств міста (пункт 4 цього рішення).
		4. 28 квітня 2017 року між Департаментом (замовником за договором), КП «Дирекція парків» (платником за договором) та ТОВ «Сармат» (постачальником за договором) укладено договір поставки товару №107 на загальну суму 7 996 000,00 грн. Згідно з пунктом 1 цього договору, постачальник зобов`язується поставити, а платник в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти і оплатити постачальнику вироби для парків розваг, настільних або кімнатних ігор, в асортименті, кількості та за ціною вказаними в специфікації товару. 
		5. Зазначене бюджетне зобов`язання було зареєстроване та взято на облік УДКС  України у м.Черкасах Черкаської області, що підтверджується відміткою на договорі.
		6. Надалі, між сторонами за договором №107, 27 жовтня 2018 року та 14 грудня 2017 року було укладено додаткові угоди №1 та № 2 до цього договору щодо строків поставки товарів.
		7. З метою реєстрації бюджетного зобов`язання, КП «Дирекція парків» Черкаської міської ради передало зазначені додаткові угоди до УДКС  України у м.Черкаси Черкаської області, однак відповідач повернув ці документи без виконання та застосував до позивача заходи впливу у вигляді попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства.
		8. Підставою застосування до позивача такого заходу реагування стала відсутність у електронній системі закупівель договору про поставки товару від 28 квітня 2017 року № 107, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі щодо КП "Дирекція парків" Черкаської міської ради, як замовника, що на думку відповідача є порушенням абзацу 2 пункту 2.2 Порядку №   309.
		9. Не погоджуючись з таким висновком та діями відповідача, КП «Дирекція парків» Черкаської міської ради звернулося до суду за захистом порушеного права.
		10. Предметом спору у цій справі є правомірність рішення суб`єкта владних повноважень щодо застосування до замовника заходів впливу у вигляді попередження та відмова органу ДКС зареєструвати бюджетне зобов`язання.
		ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
		11.   Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано попередження УДКС України у м.Черкасах Черкаської області про неналежне виконання бюджетного законодавства від 16 квітня 2018 року №   835/4-16. Зобов`язано УДКС України у м. Черкасах Черкаської області зареєструвати бюджетне зобов`язання за договором від 28 квітня 2017 року №107 та додатковими угодами до цього договору  від 27 жовтня 2017 року №   1 та від 14 грудня 2017 року №   2, укладеними між Департаментом, КП «Дирекція парків» Черкаської міської ради та ТОВ «Сармат».      
		12. Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що бюджетне зобов`язання за договорим поставки від 28 квітня 2017 року №107 було зареєстроване органом Казначейської служби, перебувало у нього на обліку до кінця бюджетного 2017 року і з обліку не знято, тому УДКС у м. Черкасах Черкаської області не мало правових підстав для відмови у реєстрації змін до бюджетного зобов`язання на підставі укладених додаткових угод №1, 2, оскільки ці правочини лише підтверджують зміни у зареєстрованому бюджетному зобов`язані.
		13. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено в позові.
		14. Переглядаючи судове рішення та скасовуючи його, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що висновки суду першої інстанції є помилковими, оскільки передумовою реєстрації бюджетного зобов`язання є перевірка наявності договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, що є підтвердженням проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено відповідний договір. Така перевірка є обов`язковою до здійснення оплати за договором про закупівлю. Враховуючи те, що під час її проведення органом Казначейської служби встановлено, що такі документи відсутні у системі закупівель, а бюджетні зобов`язання за додатковою угодою №   2 стосувалися не 2017 року, а наступного бюджетного зобов`язання на 2018   рік, що не відповідало приписам Бюджетного кодексу України та Порядку №309, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Водночас, суд апеляційної інстанції послався на висновки Верховного Суду у справі №823/586/18.
		IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін
		15.   Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, КП «Дирекція парків» Черкаської міської ради подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		16. Заявник зазначив, що вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми Закону №922-VIII, Бюджетного кодексу України та Порядку №   309. 
		17. Так, за приписами пункту 36 частини першої статті 1 Закону №922-VIII централізовані закупівельні організації набувають усіх прав та обов`язків замовників, що визначені цим Законом та несуть відповідальність у відповідності до законодавства України. Тому, саме Департамент за рішенням ВК Черкаської міської ради визначено централізованою закупівельною організацією, відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель відповідно до Закону №922-VIII і саме Департамент є замовником  за  договором поставки товару від 28 квітня  2017 року №107. 
		18. Крім того, під час вирішення спору, суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки та безпідставно відхилив доводи позивача про те, що бюджетне зобов`язання за договором поставки товару від 28 квітня 2017 року №107 було зареєстроване КП «Дирекція парків» Черкаської міської ради, перебувало на обліку до кінця бюджетного 2017 року та з обліку не знято. Тому укладені позивачем додаткові угоди лише підтверджували зміну умов вже зареєстрованого бюджетного зобов`язання і повинні бути зареєстровані відповідно до пункту 2.8 Порядку №   309.
		19. КП «Дирекція парків» Черкаської міської ради зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що процедуру закупівлі Департаментом проведено за відсутності правових підстав, оскільки його діяльність регламентована пунктом 36 статті 1 та вимогами Розділів ІІІ та IV Закону №922-VIII, статтями 27 - 30, 40, 58 Закону України «Про місцеве самоврядування». Тому, на думку заявника на Департамент, як централізовану закупівельну організацію, поширюються положення законодавства, що регламентує діяльність замовників під час організації та проведення процедур публічних закупівель.
		20. У касаційній скарзі заявник наголошує, що питання діяльності централізованих закупівельних організацій наразі на законодавчому рівні не урегульоване, проте виходячи з принципу юридичної визначеності  підприємства, установи, організації та органи місцевого самоврядування правомірно очікували, що до 19 березня 2016 року питання особливостей діяльності таких установ будуть вирішені. Натомість, суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив доводи позивача щодо правомірності діяльності Департаменту, як централізованої закупівельної організації, що підтверджується листом Міністерства економіки України від 01 березня 2018 року №   3302-04/8923-06 «Щодо централізації закупівель». Крім того, документи, що подаються для реєстрації бюджетного зобов`язання КП «Дирекція парків» Черкаської міської ради є в електронній системі «PROZORRO» але за іншим замовником, який, як централізована закупівельна організація, проводив процедуру закупівлі для позивача.
		21. Судові рішення не відповідають приписам КАС України щодо їхньої законності та обґрунтованості, оскільки судами неповно з`ясовано обставини справи та не надано належної правової оцінки наданим доказам, що свідчить про порушення судами вимог статей 90, 210 КАС України.
		22. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою КП «Дирекція парків» Черкаської міської ради.
		23. У відзиві на касаційну скаргу УДКС у м. Черкасах Черкаської області просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції повно та всебічно встановив обставини, що мають значення для розгляду справи та правильно застосував норми матеріального і процесуального права до спірних правовідносин. Відповідач зазначає, що відповідне рішення, що регулює діяльність централізованих закупівельних організацій наразі Кабінетом Міністрів України не прийнято і реалізація пілотного проєкту щодо організації їх роботи триває, тому процедуру закупівлі проведено Департаментом поза межами правових норм та у спосіб не передбачений законодавством. Крім того, відсутність необхідних документів та укладення додаткової угоди №2 поза межами бюджетного періоду є обґрунтованими підставами для відмови у реєстрації бюджетних зобов`язань.
		24. У відповіді на відзив КП «Дирекція парків» Черкаської міської ради зазначило, що за нормами Закону №922-VIII органи місцевого самоврядування мають право визначати централізовані закупівельні організації, а на Кабінет Міністрів України покладено лише обов`язок урегулювати питання, пов`язані з особливостями їхнього утворення та діяльністю шляхом прийняття відповідного нормативного акта. Тому посилання відповідача на відсутність такого акта та, відповідно, на відсутність у Департамента, як централізованої закупівельної організації, права проводити публічні закупівлі не ґрунтується на законі. Позивач зазначає, що такий нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України стосується виключно особливостей утворення та діяльності централізованих закупівельних організацій і його відсутність жодним чином не позбавляє компетентний орган проводити процедури закупівлі на підставі положень Закону №922-VIII.
		25. УДКС у м. Черкасах Черкаської області надіслало заперечення на відповідь на відзив, в яких повторно послалося на відсутність нормативно-правового акта, що регулює діяльність централізованих закупівельних організацій та помилковість висновків позивача з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року №1216 «Про особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій» про правомірність діяльності органу, визначеного Виконавчим комітетом Черкаської міської ради, як централізована закупівельна організація. Водночас відповідач послався на висновки Верховного Суду, висловлені у подібній категорії справ, зокрема, у справах №823/818/18, 823/1047/18. 
		26. Надалі позивач ще надіслав додаткові пояснення на заперечення УДКС у м. Черкасах Черкаської області на відповідь на відзив, а відповідач - відповідь на додаткові пояснення, в яких виклали свої аргументи, що частково вже були ними наведені в їхніх попередніх письмових заявах.  
		V. Джерела права й акти їхнього застосування
		27. Завдання та основні засади адміністративного судочинства визначені статтею 2 КАС України, відповідно до частини другої якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)   своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		28. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, визначені Законом №922-VIII. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
		29. Водночас, питання, що виникають у процесі здійснення закупівель з використанням бюджетних коштів та контроль за дотриманням бюджетного законодавства урегульовані положеннями Бюджетного Кодексу України, Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011 «Про Положення про Державну казначейську службу України», постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215 «Про затвердження Положення про Державну казначейську службу України» (далі - Положення 215) та Порядком №   309.
		30. За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №922-VIII (у редакції, чинній на час проведення торгів) замовники - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак, зокрема,: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів (пункт 9); централізовані закупівельні організації - юридичні особи, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять процедури закупівель та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до цього Закону. Централізовані закупівельні організації набувають усіх прав та обов`язків замовників, що визначені цим Законом, та несуть відповідальність згідно із законами України. Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України (пункт 36); Уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель (пункт 37).
		31. У пункті 7 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України наведено визначення бюджетного зобов`язання. Так, за цим визначенням, бюджетне  - це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
		32. За приписами частини першої статті 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Казначейське обслуговування бюджетних коштів, зокрема, передбачає: контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов`язаннями.
		33. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 46 Бюджетного кодексу України взяття бюджетних зобов`язань є однією із стадій виконання бюджету за видатками та кредитуванням. 
		34. Казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів. Порядок здійснення реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів визначається Міністерством фінансів України (частина п`ята статті 48 Бюджетного кодексу України).
		35. Згідно з пунктом 21 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України порушення порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань, включаючи необґрунтовану відмову в реєстрації або несвоєчасну реєстрацію бюджетних зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства, а заходом впливу за таке порушення, відповідно до статті 117 Бюджетного кодексу України, є попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства.
		36. На виконання статей 43, 46, 48, 51, 112, 116 - 118 Бюджетного кодексу України та з метою забезпечення здійснення контролю органами Державної казначейської служби України (далі -  орган Казначейства) при взятті бюджетних зобов`язань розпорядниками і одержувачами коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні, удосконалення механізмів використання бюджетних коштів та управління бюджетними коштами розроблено Порядок №309.
		37. Відповідно до пункту 1.1 цього Порядку №309 орган Казначейства здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов`язань, бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників і одержувачів бюджетних коштів відповідно до Бюджетного кодексу України та з урахуванням вимог Закону України «Про міжнародні договори України», законодавства у сфері закупівель, інших актів законодавства України, що не суперечать бюджетному законодавству, та цього Порядку.
		38. За визначеннями наведеними у пункті 1.4 Порядку №309 бюджетне фінансове зобов`язання - це зобов`язання розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду відповідно до законодавства; реєстрація бюджетних зобов`язань в електронній формі - це  процедура внесення даних про бюджетні зобов`язання і бюджетні фінансові зобов`язання розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів) до системи Казначейства засобами електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронний цифровий підпис».
		39. За правилами абзацу 2 пункту 2,2 Порядку № 309 за умови взяття бюджетного зобов`язання, за яким застосовується процедура закупівлі товарів, робіт і послуг, розпорядник бюджетних коштів подає з урахуванням законодавства у сфері закупівель до органу Казначейства документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, протягом 7 робочих днів з дати оприлюднення звіту про результати проведення процедури закупівлі у разі наявності в обліку органу Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів) або протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів).
		40. За правилами пункту 2.8 Порядку №309 у разі змін умов бюджетних зобов`язань (додаткові договори, розірвання договору тощо) розпорядник бюджетних коштів повинен протягом 7 робочих днів з дати їх виникнення подати до органів Казначейства Реєстр та/або Реєстр фінансових зобов`язань і відповідні підтвердні документи щодо уточнення реквізитів та показників таких бюджетних зобов`язань.
		41. Органи Казначейства не реєструють зобов`язання, зокрема, у разі; відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання; відсутності документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства у сфері закупівель (підпункт «а» пункту 2.9 Порядку №309).
		42. Державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійснюється відповідно до статті 7 Закону №922-VIII, частиною другою якої встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю; вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов`язанням за договором про закупівлю, зокрема у випадках відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених абзацом другим цієї частини <…>. Перевірка наявності документів, визначених в абзаці другому цієї частини, проводиться підрозділом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, який здійснює обслуговування замовника, шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель.
		43. Пунктом 1 Положення №215 установлено, що Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
		44. Статтею 19 Закону №922-VIII передбачено складання звіту про результати проведення процедури закупівлі, в якому обов`язково зазначаються: найменування предмета закупівлі; кількість учасників процедури закупівлі та найменування і місцезнаходження учасника, з яким укладено договір про закупівлю; ціни пропозицій учасників тендеру (ціна пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі) та сума, визначена в договорі про закупівлю; дата оприлюднення оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду, за якою укладено договір про закупівлю (у разі проведення закупівлі за рамковими угодами), розміщеного на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до   статті 10   цього Закону; дата оприлюднення повідомлення про намір укласти договір, розміщеного на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону; дата оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону; у разі якщо в результаті проведення торгів не було укладено договір про закупівлю - підстави прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю; дата укладення договору про закупівлю; зведена інформація про наявність і відповідність установленим законодавством вимогам документів, що підтверджують відповідність учасників кваліфікаційним критеріям відповідно до   статті 16   цього Закону, та наявність/відсутність обставин, установлених   статтею 17   цього Закону; у разі закупівлі робіт або послуг - повне найменування та місцезнаходження кожного юридичного суб`єкта господарювання, якого учасник, з яким укладено договір про закупівлю, буде залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю, якщо про це зазначено в договорі про закупівлю. Звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу.
		45. Статтею 36 Закону №922-VIII передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша). Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (частина п`ята).
		VI. Позиція Верховного Суду
		46. За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		47. Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій встановили, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення відповідача та відмови у реєстрації бюджетного зобов`язання стала саме відсутність в електронній системі закупівель договору від 28 квітня 2017 року №107, укладеного між Департаментом, КП «Дирекція парків» Черкаської міської ради та ТОВ «Сармат», річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, в яких замовником визначено саме КП «Дирекція парків» Черкаської міської ради. У додаткових угодах до цього договору від 27   жовтня 2017 року №   1 та від 14 грудня 2017 року №   2 КП «Дирекція парків» Черкаської міської ради також не є замовником. 
		48. Також судом апеляційної інстанції додатково встановлено, що термін дії додаткової угоди до договору №107 від 14 грудня 2017 року №   2 охоплює бюджетний період на 2018 рік, що не відповідає правилами Бюджетного кодексу України та Порядку №309, згідно з якими бюджетні зобов`язання щодо договорів реєструються протягом одного бюджетного періоду та лише на один бюджетний період.
		49. Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що виходячи із основних завдань Державної казначейської служби України, одним із яких є реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, діяльність цього органу у першу чергу спрямована на оперативне та ефективне запобігання порушенням під час фінансових операцій за участю бюджетних асигнувань, у тому числі і у сфері закупівель. І саме на цей орган покладено функції управління наявними фінансовими ресурсами, що консолідуються на єдиному казначейському рахунку та, зокрема, здійснення реєстрації та облік бюджетних зобов`язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів. Це означає, що на етапі реєстрації бюджетних зобов`язань орган Казначейства зобов`язаний перевірити документи, у тому числі договори на закупівлю товарів, робіт та послуг та здійснити попередній контроль, який включає перевірку наявності у розпорядника бюджетних коштів бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом; наявності документів, що підтверджують факт узяття ним бюджетного зобов`язання; відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, тощо. Водночас, до здійснення оплати за договором про закупівлю орган Казначейства перевіряє наявність такого договору, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю, шляхом перегляду інформації в електронній системі закупівель. Така перевірка обов`язково проводиться до здійснення оплати за таким договором та є передумовою реєстрації бюджетного зобов`язання. Тому у разі відсутності таких документів в електронній системі закупівель орган Казначейства має право відмовити у реєстрації бюджетного зобов`язання, вжити заходів з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника та застосовати заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, визначені статтею 117 Бюджетного кодексу України.
		50. Тому Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для реєстрації бюджетного зобов`язання за вказаними правочинами та наявність підстав для застосування до позивача заходів впливу.
		51. Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що відповідно до приписів пункту 36 статті 1 Закону №922-VIII, Департамент мав право провести процедуру закупівлі, як централізована закупівельна організація, створена за рішенням місцевої ради, оскільки як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, Кабінетом Міністрів України не затверджено відповідних нормативно-правових актів, які визначають особливості створення та діяльності централізованої закупівельної організації в місті Черкасах. Тому до затвердження Кабінетом Міністрів України та набрання чинності відповідними нормативно-правовими актами, які визначатимуть особливості створення та діяльності таких організацій відсутні правові підстави для здійснення діяльності централізованими закупівельними організаціями, визначеними органами місцевого самоврядування, зокрема, Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради.
		52. Такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає висновкам Верховного Суду, висловленим у справах №   823/586/18, 823/1046/18 та 823/819/18.
		53. Водночас, доводи КП «Дирекція парків» Черкаської міської ради щодо перебування у відповідача на обліку бюджетного зобов`язання за договором №107 не спростовують висновків суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для реєстрації такого договору та додаткових угод до нього органом Казначейської служби, оскільки позивачем не заперечується факт відсутності інформації щодо КП «Дирекція парків» Черкаської міської ради, як замовника за цим договором, в електронній системі закупівель.
		54. Інші мотиви та аргументи заявника зводяться до тлумачення законодавства у сфері публічних закупівель, переоцінки доказів та неповного з`ясування судом апеляційної інстанції обставин справи, а тому не спростовують висновків суду.
		55. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341   цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		56.  За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		VІI. Судові витрати
		57.   З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
		Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1.Касаційну скаргу Комунального підприємства «Дирекція парків» Черкаської міської ради залишити без задоволення.
		2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року залишити без змін.
		3. Судові витрати не розподіляються.
		4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		Головуючий:                                                                                           С.А. Уханенко
		Судді:                                                                                                    О.В. Кашпур
		                                                                                                    О.Р. Радишевська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...