Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 540/3512/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; акцизного податку, крім акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції).
Надіслано для оприлюднення: 27.05.2021. Зареєстровано: 28.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 31.05.2021.
Дата набрання законної сили: 27.05.2021
Номер судового провадження: 854/3459/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		_________________________________________________________________________________
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		27 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/3512/20Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		судді-доповідача - Стас Л.В.,
		суддів: Шеметенко Л.П., Турецької І.О.,
		 
		розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі за позовом Приватного підприємства "Тархан 36"до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та наказу про проведення фактичної перевірки,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		У листопаді 2020 року Приватне підприємство "Тархан 36" (далі  ПП "Тархан 36", позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі -ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, відповідач/скаржник), в якому просило:
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (далі  ППР) №004040706 від 08 жовтня 2020 року про застосування штрафних санкцій в сумі 14280,00 грн., на підставі п.63.3 ст.63 ПК України, за відсутність обліку та повідомлень до контролюючого органу про всі об`єкти оподаткування;
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №004050706 від 09 жовтня 2020 року про застосування штрафних санкцій в сумі 500000,00 грн., за порушення ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі  Закон №481/95-ВР), за зберігання пального без наявності ліцензії на кожне місце зберігання;
		- визнати протиправним та скасувати наказ №689 від 03 вересня 2020 року "Про проведення фактичної перевірки ПП "Тархан 36".
		В обґрунтування заявлених вимог позивач указав, що у липні 2020 року, для здійснення власної господарської діяльності, ПП "Тархан 36" придбало пальне у ТОВ "Сардар Юг", яке було відвантажено безпосередньо у паливні баки орендованих транспортних засобів у пункті розвантаження: Херсонська обл., Чаплинський р-н, смт. Чаплинка, вул. Чорноморська, 55. Факт відвантаження пального саме у паливні баки транспортних засобів підтверджує акт фактичної перевірки, який не містить доказів зберігання на час перевірки на території підприємства пального придбаного у липні 2020 року. Вказані обставини, на думку позивача, також підтверджують акти списання від 13 липня 2020 року та від 24 липня 2020 року, в яких зазначено які транспортні засоби заправлялися, якою кількістю пального і скільки вміщують баки кожного транспортного засобу.
		Таким чином, позивач наголошує на тому, що посадові особи податкового органу під час перевірки обмежились лише описом факту придбання ПП "Тархан 36" у липні 2020 року дизельного палива, не встановивши факт його зберігання, місце зберігання, наявні на час перевірки залишки та порядок використання.
		Позивач також зазначав про наявність у нього на момент перевірки ліцензії на право зберігання пального, видану 19 серпня 2020 року, терміном дії з 25 серпня 2020 року по 25 серпня 2025 року.
		Поряд з цим, підприємство наголошує на порушенні контролюючим органом процедури призначення фактичної перевірки, що встановлена Податковим кодексом України (далі  ПК України).
		Так, в наказі про проведення перевірки не зазначено, за яким саме фактом необхідно провести перевірку, а перелічено ряд статей ПК України і вказано, що перевірка проводиться з метою дотримання норм законодавства у сфері обігу підакцизних товарів та пального на території Херсонської області а саме: щодо дотримання норм законодавства з питань обігу готівки, розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору.
		Стосовно застосування штрафних санкцій, за порушення вимог п.63.3 ст.63 ПК України, за відсутності обліку та повідомлень до контролюючого органу про 14 об`єктів оподаткування, позивач зазначає про те, що відповідно до пункту 8.4 розділу VIII «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588, в редакції зі змінами відповідно до Наказу Міністерства фінансів №323 від 24 червня 2020 року (далі  Наказ №1588), позивач міг подати одне повідомлення узагальнене за типом об`єкта оподаткування. Таким чином, позивач впевнений, що при проведенні відповідної перевірки, податковий орган міг накласти штраф за неподання одного повідомлення про транспортні засоби і накласти штраф лише в сумі 1020 грн.
		 
		Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року позов ПП "Тархан 36" задоволено частково.
		Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09 жовтня 2020 року №004050706.
		В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
		Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
		 
		Не погоджуючись з вказаним рішенням ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушенні норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення, та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що позивачем отримано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) реєстраційний №21210414202001152 від 19 серпня 2020 року, терміном дії з 25 серпня 2020 року по 25 серпня 2025 року, адрес місця зберігання пального: України, Херсонська обл., Чаплинський р-н, смт.Чаплинка, вул.Чорноморська, 55, після встановленого факту порушення законодавства.
		Тобто, в період з 01 квітня 2020 року по 19 серпня 2020 року позивач здійснював зберігання дизельного пального без ліцензії на право зберігання пального, що є порушенням вимог ст.15 Закону №481/95-ВР, а саме: здійснення зберігання пального для власних потреб без отримання відповідної ліцензії.
		Скаржник наголошує на тому, що позивачем не надані первинні документи на підтвердження відсутності пального у паливних баках автомобілів станом на дату придбання/приймання палива, відповідно, технічної спроможності розлити в баки сільськогосподарської та автомобільної техніки дизельне пальне в обсязі 21396,14 л., у позивача не було.
		Поряд з цим, ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі посилається на те, що приписами Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України №281/171/578/155 (далі  Інструкція №281/171/578/155) не передбачено відпуск (відвантаження) нафтопродуктів з автоцистерни безпосередньо в топливні баки транспортних засобів. За змістом положень вказаної Інструкції таке відвантаження з автоцистерни відбувається безпосередньо в спеціальні резервуари.
		29 квітня 2021 року від ПП "Тархан 36" надійшов до суду відзив на апеляційну скаргу за яким позивач вказує на те, що в результаті проведення перевірки податковий орган не встановив факт зберігання на території підприємства пального придбаного в липні 2020 року.
		В ході проведення перевірки працівниками податкового органу не було досліджено (проведення вимірів, тощо) ймовірних ємкостей підприємства на яких умовно могло зберігатись пальне, не було також перевірено залишки пального на момент перевірки.
		Отже, доводи ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, щодо нібито зберігання придбаного пального на підприємстві, ґрунтується виключно на припущеннях, що є недопустимим.
		Органи податкової служби наділенні повноваженнями проводити фактичні перевірки за весь час, з дати змін законодавства, тобто з 01 квітня 2020 року, до отримання позивачем ліцензії щодо зберігання пального, тобто до 19 серпня 2020 року. Втім, вказана перевірка проведена 04 вересня 2020 року, після отриманні вказаної ліцензії, що, на думку позивача, позбавляє відповідача права застосовувати до підприємства відповідні санкції.
		Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		 
		Судом встановлено, що 04 вересня 2020 року працівниками ГУ ДПС у Херсонській області на підставі наказу від 03 вересня 2020 року №689 та направлень на фактичну перевірку від 03 вересня 2020 року №1064 та №1065, проведена фактична перевірка об`єкта - сільськогосподарський комплекс, що розташований за адресою: Херсонська область, Чаплинський район, с. Чаплинка, вул.Чорноморська, 55, платник податків ПП «Тархан 36» код за ЄДРПОУ 40118345.
		За результатами вказаної перевірки складено акт фактичної перевірки від 04 вересня 2020 року №0366/21/22/РРО/40118345 (далі-акт перевірки), в якому зафіксовані порушення ст.15 Закону №481/95-ВР, а саме: зберігання пального без ліцензії та п.63.3 ст.63 ПК України - неповідомлення про об`єкти оподаткування.
		На підставі акту перевірки прийняті ППР від 09 жовтня 2020 року:
		- №004040706 про застосування штрафних санкцій в сумі 14280,00 грн. на підставі п.63.3 ст.63 ПК України за відсутність обліку та повідомлень до контролюючого органу про всі об`єкти оподаткування;
		- №004050706 про застосування штрафних санкцій в сумі 500000,00 грн. за порушення ст.15 Закону №481/95-ВР, за зберігання пального без наявності ліцензії на кожне місце зберігання.
		Не погодившись із викладеним, позивач звернувся до суду.
		Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факт зберігання пального без наявності ліцензії, таким чином суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення №004050706 про застосування штрафних санкцій в сумі 500000,00 грн. за порушення ст.15 Закону №481/95-ВР, за зберігання пального без наявності ліцензії на кожне місце зберігання, є протиправним та підлягає скасуванню.
		Поряд з цим, суд відмовив у задоволенні позову ПП «Тархан 36» щодо скасування податкового повідомлення-рішення №004040706 від 08 жовтня 2020 року вказавши, що із наданих позивачем договорів оренди транспортних засобів слідує, що вони були укладені позивачем до 02 травня 2020 року, відтак і обов`язок подати форму №20 -ОПП виник протягом 10 днів від дня укладення кожного договору, у той час як зміни до Наказу №1588 прийняті лише у червні 2020 року, коли позивачем уже були допущені порушення п.63.3 ст.63 ПК України.
		У разі проведення перевірки на підставі наказу і за наслідками якої прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. 
		При цьому, суд наголосив на тому, що, у даному випадку, належним способом захисту порушеного права платника податків є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.
		 
		Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла такого висновку.
		Частиною 1 ст.308 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Оскільки апеляційна скарга на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року подана ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, колегія суддів переглядає справу лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №004050706 від 09 жовтня 2020 року про застосування штрафних санкцій в сумі 500000,00 грн.
		Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
		Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
		Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року Закону №481/95-ВР, зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набрали чинності з 1 липня 2019 року.
		Відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:- оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.
		Згідно частини 22 статті 18 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 цього Закону, у разі зберігання пального до 31 березня 2020 року без наявності відповідної ліцензії.
		Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 року №790, за приписами п.5 якого підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.
		Відповідно до частин першої та восьмої статті 15 Закону №481/95-ВР оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
		У відповідності до вимог статті 1 Закону №481/95-ВР місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
		Згідно п.п.6.1, 6.2,6.3 п.6 Інструкції №281/171/578/155 на всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою №7-НП (додаток 6) (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною.
		Для підприємств, укомплектованих для зберігання світлих нафтопродуктів винятково резервуарами місткістю до 100 м3, ведення обліку для кожного резервуара не є обов`язковим. Відображення технологічних операцій ведеться за марками нафтопродукту. Сторінки журналу нумеруються, шнуруються і скріплюються печаткою та підписом керівника підприємства (організації). Дизельне паливо різних видів (залежно від масової частки сірки) повинно зберігатися в окремих резервуарах. Нафта та нафтопродукти мають зберігатись відповідно до вимог ДСТУ 4454.
		Заперечуючи факт зберігання пального, позивач вказує на те, що дизпаливо, про яке йде мова в акті перевірки, не було у нього на зберіганні, оскільки зазначене дизельне паливо перебувало у топливних баках транспортних засобів, які займалися сільськогосподарськими роботами, що не є зберіганням палива у розумінні вимог чинного законодавства.
		Колегія суддів зазначає, що місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
		Проте, із акта перевірки не убачається, у якій ємності, чи у споруді, перебувало на зберіганні паливо, обладнанні за адресою: Херсонська область, Чаплинський район, с. Чаплинка, вул.Чорноморська, 55.
		Тобто, перевірку зберігання ПП «Тархан 36» палива здійснено податковим органом на підставі наявності акцизних накладних від 13 липня 2020 року та від 24 липня 2020 року, без реального встановлення факту такого зберігання та без визначення конкретного місця зберігання.
		Згідно ст.14 ПК України у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні: 14.1.6. акцизний склад - це:
		а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
		б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
		Не є акцизним складом: г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.
		Не є акцизним складом пересувним: транспортний засіб, що використовується суб`єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки; паливний бак транспортного засобу.
		Таким чином, посилання відповідача на те, що в акті перевірки вказано про наявність фотофіксації факту використання ПП «Тархан 36» допоміжних ємкостей, що приєднані до сільськогосподарської техніки, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в розумінні статті 1 Закону №481/95-ВР вказані ємкості не є місцем зберігання пального та акцизним складом. До того ж, вказані факти встановлені відповідачем станом на час наявності у позивача ліцензії на право зберігання пального, а доказів того, що допоміжні ємкості, що приєднані до сільськогосподарської техніки, були наявні у підприємства під час отримання палива у липні 2020 року, матеріали справи не містять. 
		Поряд з цим, відповідно роз`ясненню ДФС України від 15 серпня 2019 року №3814/6/99-99-12-02-02-15/ІПК, у розумінні Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", суб`єкту господарювання необхідно отримувати ліцензію для здійснення зберігання пального у стаціонарних цистернах/ємностях.
		Таким чином, з урахуванням вимог ст. 15 Закону №481/95-ВР та положень п.п.14.1.6. п.14.1. ст.14 ПК України, позивач не повинен отримувати ліцензію на право зберігання пального, якщо таке пальне було завантажене у паливні баки транспортних засобів, що було вірно зазначено судом першої інстанції.
		Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги наявні в матеріалах справи належним чином завірені копії актів списання ПММ в загальній кількості 21580 л.:
		- від 13 липня 2020 року №13/07-1 (а.с.20), про те, що з 17 липня 2020 року був проведений полив тракторами АНД-400-80, FG Wilson P-22-6, ДТ-175С, К-701, Т-125, DAF, Fendt 1050, Т-150К, JCB 531-70, JOHN DEER 8430, К-701, ХТЗ-17221, КАМ АЗ 55102, та було витрачено наступна кількість ПММ, підлягаюча списанню  12550 л.; 
		- від 24 липня 2020 року №24/07-3 (а.с.21) про те, що з 24 липня 2020 року був проведений полив, культивація, внесення добрив тракторами FEND, Т-150К, АНД-400-800, FG Wilson P-22-6, КАМА, ГАЗ 53, Навантажувач JCB 530-70, Т-16МГ, К-701, JOHN DEER E 8430, XTЗ-17221, та було витрачено наступна кількість ПММ, підлягаюча списанню  9030 л.
		Колегія суддів також враховує долучені до матеріалів справи належним чином завірені копії актів списання ПММ: 
		- від 15 січня 2020 року №15/01-1 (а.с.134) про те, що при проведенні дисковки та культивації було витрачено наступну кількість ПММ тракторами FENDT 1050  4940 л.;
		- від 18 березня 2020 року №18/03-1 (а.с.135) про те, що з 18 березня 2020 року при проведенні дисковки та культивації витрачено наступну кількість ПММ тракторами FENDT 1050  9030 л.;
		- від 16 липня 2020 року №16/07-2 (а.с.137) про те, що з 16 липня 2020 року був проведений полив та витрачено наступну кількість пального  4810 л.;
		- від 31 липня 2020 року №31/07-3 (а.с.136) про те, що з 24 липня 2020 року по 31 липня 2020 року був проведений полив та витрачено наступну кількість ПММ тракторами FENDT 1050, підлягаюча списанню  24810 л.;
		- від 10 серпня 2020 року №10/08-1 (а.с.139) про те, що з 10 серпня 2020 року було проведено обприскування та витрачено наступну кількість ПММ трактором FENDT 1050  15730 л.;
		- від 19 серпня 2020 року №19/08-2 (а.с.133) про те, що з 19 серпня 2020 року була проведена заправка ДНА, та витрачено наступну кількість ПММ  15730 л.
		Поряд з цим, колегія суддів наголошує на тому, що приймаючи податкове повідомлення-рішення №004040706 від 08 жовтня 2020 року про застосування штрафних санкцій в сумі 14280,00 грн., на підставі п.63.3 ст.63 ПК України, за відсутність обліку та повідомлень до контролюючого органу про 14 об`єктів оподаткування, відповідач визнав факт використання позивачем у господарській діяльності вказану в актах на списання пального від 13 липня 2020 року та 24 липня 2020 року найману техніку.
		Конституційним принципом є принцип верховенства права який закріплений у ст. 8 Конституції України, громадяни здійснюють свої права за принципом дозволено все, що прямо не заборонено законом, а державні органи та їх посадові особи  за принципом дозволено лише те, що прямо визначено законом. Україна визнає пріоритет загальнолюдських цінностей, дотримується загальновизнаних норм і принципів міжнародного права.
		Таким чином, посилання ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на те, що за приписами Інструкції №281/171/578/155 не передбачено відпуск (відвантаження) нафтопродуктів з автоцистерни безпосередньо в топливні баки транспортних засобів, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вказаною Інструкцією наведені відповідачем висновки прямо не визначені. 
		Інші ж доводи апеляційної скарги, на думку колегії суддів, висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для визнання, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
		З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено факт зберігання пального без наявності ліцензії, таким чином податкове повідомлення-рішення №004050706 про застосування штрафних санкцій в сумі 500000,00 грн. за порушення ст.15 Закону №481/95-ВР, є протиправним та підлягає скасуванню.
		Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
		Розподіл судових витрат згідно вимог ст.139 КАС України не передбачено.
		Керуючись ст.ст.308, 311, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - залишити без задоволення.
		Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі за позовом Приватного підприємства "Тархан 36"до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та наказу про проведення фактичної перевірки - залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
		 
		Повний текст судового рішення складений 27.05.2021 року.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя  Стас Л.В.Судді    Шеметенко Л.П.   Турецька І.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...