Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/237/20-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано для оприлюднення: 27.05.2021. Зареєстровано: 28.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.05.2021.
Дата набрання законної сили: 27.05.2021
Номер судового провадження: К/9901/36024/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 травня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 120/237/20-а
		адміністративне провадження № К/9901/36024/20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача                                                    Мельник-Томенко Ж.М., 
		суддів -                                                             Єресько Л.О., 
		                                                                      Мартинюк Н.М.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу 
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 
		на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.09.2020 (головуючий суддя - І.М. Поліщук)
		та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2020 (головуючий суддя - І.Г .Залімський, судді - О.О. Сушко, Є.М. Мацький)
		у справі № 120/237/20-а
		за позовом ОСОБА_1 
		до Державної фіскальної служби України, 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Закарпатська митниця ДФС,
		про визнання протиправними та скасування висновку, наказів та поновлення на посаді,
		 
		установив:
		 
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування 
		1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просив:
		- визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС категорії «Б» або «В» у 2019 році відносно ОСОБА_1 ;
		- визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 18.12.2019 № 2054-о «Про затвердження результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорій «Б» та «В» у 2019 році» в частині затвердження висновків щодо результатів оцінювання службової діяльності начальника Закарпатської митниці ДФС                 ОСОБА_1 ;
		- визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 21.12.2019 № 2093-о «Про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_1 ;
		- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Закарпатської митниці ДФС. 
		2. В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскаржуваним наказом від 21.12.2019 № 2093-о позивача звільнено з посади у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2019 році. Вважає, що висновок з негативною оцінкою прийнято з порушенням, встановлених Законом України «Про державну службу» та Типовим порядком принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості. Вказує про порушення відповідачем процедури ознайомлення позивача з результатами оцінювання службової діяльності; ігнорування безпосереднім керівником позивача рекомендацій щодо забезпечення систематичного моніторингу стану виконання завдань і досягнення ключових показників. Зазначає, що оцінка, за результатами оцінювання службової діяльності позивача у 2019 році, не відповідає критеріям виставлення балів згідно з додатком 4 до Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640. 
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій 
		3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.09.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2020, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		4. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності за 2019 рік відносно ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, оскільки оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» відбулося відповідно до вимог законодавства України, з дотриманням процедури, визначеної Типовим порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017           № 640, з визначенням завдань та ключових показників, які визначенні відповідно до Методичних рекомендацій щодо визначення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 27.11.2017 № 237, відповідають посадовим обов`язкам позивача та встановленим строкам, а також пов`язані з стратегічними цілями, пріоритетними завданнями державного органу.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги 
		5. У касаційній скарзі позивач вважає рішення судів першої та апеляційної інстанцій незаконними та необґрунтованими, такими, що прийняті з неправильним застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.   
		6. Підставою касаційного оскарження судових рішень позивач вказує пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах - положень статті 44 Закону України «Про державну службу» та положень Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640 в частині складення додаткових додатків після закінчення оціночної співбесіди. Також, позивач зазначає, що в порушення норм статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України суди попередніх інстанцій встановили обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів. Вказує позивач і про не дослідження судами наявних у справі доказів невиконання відповідачем, встановленого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуального обов`язку щодо доказування правомірності рішення суб`єкта владних повноважень. 
		Позиція інших учасників справи
		7. Інші учасники справи правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалися, що відповідно до частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
		Рух касаційної скарги
		8. Ухвалою Верховного Суду від 18.01.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
		9. Ухвалою Верховного Суду від 26.05.2021 призначено справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
		Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи 
		10. Згідно наказу Державної фіскальної служби України від 16.07.2018 № 1199-о переведено з 18.07.2018 ОСОБА_1 , начальника Кіровоградської митниці ДФС, на рівнозначну посаду начальника Закарпатської митниці ДФС.
		11. Наказом Державної фіскальної служби України від 01.10.2019 № 1562-0, зокрема, затверджено Графік визначення результатів виконання завдань державними службовцями органів ДФС за 2019 рік.
		12. 05.12.2019 позивачу надано для ознайомлення Результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2019, згідно яких він отримав негативну оцінку.
		13. Не погоджуючись із результатами виконання завдань, 09.12.2019 позивач звернувся зі скаргою до безпосереднього керівника, в якій просив:
		- надати завірені копії висновку щодо результатів оцінювання його службової діяльності та документів, що обґрунтовують виставлення балів по кожному із п`яти визначених завдань;
		- утворити комісію для перевірки викладених фактів, в частині об`єктивності виставлених балів за виконання кожного визначеного йому завдання на 2019 рік та виставлену оцінку в цілому;
		- провести повторне оцінювання його службової діяльності відповідно до пункту 43 діючого Типового порядку.
		14. Листом Державної фіскальної служби України від 28.12.2019 № 32376/7/99-99-04-05-01-17 позивача повідомлено про відсутність правових підстав для проведення повторного оцінювання результатів службової діяльності. Крім того, відповідачем також надано копію Висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», у 2019 році начальника Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1 та обґрунтування виставлення такої оцінки.
		15. Наказом Державної фіскальної служби України від 18.12.2019 № 2054-о затверджено Висновки щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», у 2019 році, відповідно до яких, ОСОБА_1 отримав негативну оцінку, середній бал 1, 4.
		16. З витягом із даного висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», у 2019 році, позивача ознайомлено 20.12.2019.
		17. Наказом Державної фіскальної служби України від 21.12.2019 № 2093-о «Про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_1 » відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» припинено державну службу та звільнено позивача з посади начальника Закарпатської митниці ДФС у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2019 році.
		18. Не погоджуючись із висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС у 2019 році, наказом № 2054-о від 18.12.2019, в частині затвердження відповідного висновку, а також із наказом від 21.12.2019 № 2093-о, позивач звернувся до суду.  
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
		19. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		20. За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		21. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях регулює Закон України «Про державну службу».
		22. Згідно із частинами першою та другою статті 44 Закону України «Про державну службу» результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри. 
		Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
		23. Відповідно до приписів частин третьої, четвертої, п`ятої статті 44 Закону України «Про державну службу» оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. 
		Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. 
		Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. 
		За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
		24. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення) (частина шоста статті 44 Закону України «Про державну службу»).
		25. Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону (частина сьома статті 44 Закону України «Про державну службу»).
		26. Відповідно до частини одинадцятої статті 44 Закону України «Про державну службу» порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.
		27. Кабінет Міністрів України постановою від 23.08.2017 № 640 затвердив Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - Порядок № 640).
		28. Порядок визначає процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «А», «Б» і «В» (далі -оцінювання).
		29. Оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції (пункт 7 Порядку № 640).
		30. Оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню), (пункт 9 Порядку № 640)
		31. Додатком 4 до Порядку № 640 встановлено Критерії виставлення балів, зокрема: «не підлягає оцінюванню»,« 0»,« 1»,« 2»,« 3»,« 4».
		32. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем (пункт 47 Порядку № 640).
		33. Оскарження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорій «Б» або «В», здійснюється відповідно до статті 11 Закону України «Про державну службу». 
		У скарзі державним службовцем зазначаються зауваження до балів за виконання того чи іншого завдання та наводяться факти, які спростовують критерії, що відповідають згаданому балу (пункт 48 Порядку № 640).
		34. Відповідно до пункту 49 Порядку № 640 висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. 
		Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.
		Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
		35. За змістом частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		36. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
		37. Предметом судового контролю у цій справі є Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС категорії «Б» або «В» у 2019 році відносно ОСОБА_1 , затверджений наказом Державної фіскальної служби України від 18.12.2019 № 2054-о «Про затвердження результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорій «Б» та «В», у 2019 році» в частині затвердження висновків щодо результатів оцінювання службової діяльності начальника Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1 та наказ Державної фіскальної служби України від 21.12.2019 № 2093-о «Про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_1 ».
		38. В основу позовних вимог ОСОБА_1 покладено доводи щодо незгоди з результатами оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 , оскільки такі не відповідають критеріям виставлення балів згідно з додатком 4 Порядку № 640. 
		39. Судами попередніх інстанцій встановлено, що безпосереднім керівником та позивачем визначено наступні завдання та ключові показники:
		- завдання № 1: забезпечення своєчасності та повноти адміністрування митних платежів до Державного бюджету України. Ключові показники результативності, ефективності та якості: забезпечено 100% щомісячне виконання завдань щодо своєчасності та повноти адміністрування митних платежів та їх перерахування до Державного бюджету України;
		- завдання № 2: організація роботи із запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушенням митних правил. Ключові показники результативності, ефективності та якості:
		1. Організовано проведення ефективних заходів з виявлення, припинення та запобігання контрабанді та порушенням митних правил.
		2. Підвищено результативність виявлення порушень митного законодавства завдяки використанню механізмів міжнародної взаємодії, у т.ч. взаємної адміністративної допомоги.
		3. Забезпечено якісне провадження в справах про порушення митних правил, належне супроводження справ в судах.
		4. Покращено економічну ефективність протидії митним правопорушенням в частині перерахування коштів до Державного бюджету від виконання рішень, винесених в справах про порушення митних правил;
		- завдання № 3: забезпечення контролю достовірності декларування товарів, транспортних засобів. Ключові показники результативності, ефективності та якості:
		1. Забезпечено повне та якісне виконання митних формальностей під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів.
		2. Забезпечено досягнення визначених ДФС ключових показників ефективності.
		3. Покращено ефективність проведення митних оглядів товарів та транспортних засобів;
		- завдання №4: організація контролю в митницях ДФС за правильністю визначення митної вартості товарів. Ключові показники результативності, ефективності та якості:
		1. Збільшено базу оподаткування за рахунок коригування митної вартості товарів.
		2. Додаткові надходження коштів за рахунок коригування митної вартості товарів.
		3. Кількість винесених рішень про коригування митної вартості товарів.
		4. Зменшено кількість оскаржених у судовому порядку рішень про коригування митної вартості товарів.
		5. Зменшено суми повернутих коштів на підставі судових рішень.
		6. Відпрацьовано форми митного контролю за напрямком контролю митної вартості товарів;
		- завдання № 5: організація контролю в митницях ДФС за своєчасністю та достовірністю фіксації в базах даних ДФС інформації про виконання митних формальностей при здійснені транзитних переміщень товарів, транспортних засобів комерційного призначення у тому числі, що перемішуються на умовах Конвенції МДП. Ключові показники результативності, ефективності та якості:
		1. Своєчасне та 100% внесення інформації до програмно-інформаційних комплексів ЄАІС щодо виконання митних формальностей при здійснені транзитних переміщень товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
		2. Кількість проведених перевірок щодо несвоєчасного та недостовірного внесення посадовими особами митниці інформації до програмно-інформаційних комплексів ЄАІС щодо виконання митних формальностей при здійснені транзитних переміщень товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
		40. Відповідно до результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2019 рік, за наслідками оцінювання результатів службової діяльності, ОСОБА_1 отримав негативну оцінку, середній бал 1, 4.
		41. Суд першої інстанції, надаючи оцінку результатам виконаних позивачем завдань, дійшов висновку, що виставлена відповідачем оцінка за виконання цих завдань є цілком обґрунтованою. Вказаний висновок підтриманий судом апеляційної інстанції. 
		42. Колегія суддів Верховного Суду вважає безпідставними такі висновки судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
		43. Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини надання правової дискреції органам влади у вигляді необмежених повноважень є несумісним з принципом верховенства права і закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам та порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання (рішення у справі «Волохи проти України» від 02.11.2006, рішення у справі «Мелоун проти Сполученого Королівства» від 02.08.1984).
		44. Європейським Судом з прав людини висловлено правову позицію, за якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (рішення у справі «Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки» від 31.07.2008, рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» від 22.11.1995, рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд проти Кіпру» від 21.07.2011, рішення у справі «Путтер проти Болгарії» від 02.12.2010).
		45. У постанові від 21.04.2021 у справі № 480/4987/19 Верховний Суд вказав, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставлені балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку.
		46. Судами попередніх інстанцій було надано юридичну оцінку відповідності проведеної процедури оцінювання та результатів оцінювання за критеріями виставлення балів, встановленими додатком 4 до Порядку № 640. 
		47. Водночас, пунктами 1, 2 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). 
		48. Пунктами 1, 2, 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі. 
		49. За змістом статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Ці дані встановлюються такими засобами:
		1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;                   3) показаннями свідків.
		50. Відповідно до частин першої-третьої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		51. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 Кодексу адміністративного судочинства України). 
		52. Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		53. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (частина четверта статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України). 
		54. З матеріалів справи встановлено, що 21.01.2020 (засобами поштового зв`язку) представник позивача звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про витребування доказів, а саме: доповідну записку Департаменту кадрової політики та роботи з персоналом від 19.12.2019 № 1435/99-99-04-05-03-18;
		- Інформацію департаменту організації протидії митним правопорушенням щодо діяльності ОСОБА_1, що вказана в обґрунтуванні додатку до оцінювання результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2019 рік;
		- Інформацію департаменту організації митного контролю щодо діяльності                ОСОБА_1 , що вказана в обґрунтуванні додатку до оцінювання результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2019 рік;
		- Інформацію департаменту таргетингу та управління митними ризиками щодо діяльності ОСОБА_1 , що вказана в обґрунтуванні додатку до оцінювання результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2019 рік;
		- Інформацію департаменту питань запобігання та виявлення корупції щодо діяльності ОСОБА_1 , що вказана в обґрунтуванні додатку до оцінювання результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2019 рік;
		- Довідку тарифного та нетарифного регулювання щодо діяльності ОСОБА_1 , що вказана в обґрунтуванні додатку до оцінювання результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2019 рік;
		- Характеристику ОСОБА_1 ;
		- Результати виконання завдань державним службовцем від 05.12.2019, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2019, згідно яких ОСОБА_1 отримав негативну оцінку із зазначенням належним чином у графі «Обґрунтування» зауважень, заперечень чи спростувань щодо досягнутих результатів ОСОБА_1 . 
		55. В обґрунтування вказаного клопотання представником позивача вказано, що дані документи мають вагоме значення для вирішення справи, оскільки є доказом порушення відповідачем процедури оцінювання та виявлення неупередженості та необґрунтованості у прийняті рішення про припинення державної служби та звільнення позивача з посади начальника Закарпатської митниці ДФС.
		56. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.03.2020 клопотання представника позивача задоволено. Витребувано у Державної фіскальної служби України та Закарпатської митниці ДФС вказані докази, а також зобов`язано їх надати суду.
		57. За змістом статті 210 Кодексу адміністративного судочинства України суд з`ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються.
		58. Частиною першою статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи на суд покладено обов`язок дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
		59. На переконання суду касаційної інстанції вказаних вимог процесуального закону судом першої інстанції не дотримано. 
		60. З матеріалів справи встановлено, що витребувані судом ухвалою від 04.03.2020 докази, такі як: інформація департаменту організації протидії митним правопорушенням; інформація департаменту організації митного контролю; інформація департаменту таргетингу та управління митними ризиками; інформація департаменту питань запобігання та виявлення корупції ні відповідачем, ні третьою особою до суду не надано та матеріали справи не містять.  
		61. Водночас суди попередніх інстанцій, надаючи оцінку правомірності оцінювання позивача, посилаються на факти, що містяться у інформації від профільних департаментів, які відсутні в матеріалах справи. 
		62. Так, суди попередніх інстанцій посилаються лише на наведені відповідачем обґрунтування, без належної та повної оцінки їх змісту з точки зору підтвердження належними доказами, що дає суду підстави вважати про порушення судами попередніх інстанцій при розгляді справи принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі.
		63. Таким чином, судом касаційної інстанції при перегляді судових рішень підтвердилися доводи касаційної скарги, що при ухваленні рішень, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що відповідно до статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд. 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		64. Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
		65. Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з`ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
		66. При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення
		Висновки щодо розподілу судових витрат 
		67. Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		68. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється. 
		Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		постановив:
		 
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. 
		2. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.09.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі                № 120/237/20-а скасувати. 
		3. Справу № 120/237/20-а направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції - Вінницького окружного адміністративного суду.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                     Ж.М. Мельник-Томенко 
		 
		Судді                                                                  Л.О. Єресько 
		 
		                                                                      Н.М. Мартинюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...