Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/646/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; процедур здійснення контролю Державною аудиторською службою України. Державного фінансового контролю.
Надіслано судом: 27.05.2021. Зареєстровано: 28.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.05.2021.
Дата набрання законної сили: 27.05.2021
Номер судового провадження: К/9901/29549/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 травня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 520/646/19
		адміністративне провадження № К/9901/29549/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Уханенка С. А.,
		суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.
		розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
		за позовом Державного підприємства «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» до Державної аудиторської служби України, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімлаборреактив», про визнання незаконними визнання незаконними дій, скасування наказу та висновку, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою Державної аудиторської служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року (головуючий суддя   - Мальникова Р.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року (головуючий суддя - Кононенко   З.О., судді   - Бегунець А.О., Калиновський В.А.),
		ВСТАНОВИВ:
		І. Суть спору
		1. У січні 2019 року Державне підприємство «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (далі - ДП «Харківстандартметрологія») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України, в якому, уточнивши позовні вимоги, просило: визнати незаконним та скасувати наказ Державної аудиторської служби України від 18 грудня 2018 року №299 в частині включення закупівлі за №UА-2018-03-28-000362-с від 28 березня 2018 року до переліку закупівель, щодо яких прийнято рішення про проведення моніторингу; визнати незаконними дії відповідача щодо проведення такого моніторингу закупівлі за №UА-2018-03-28-000362-с; скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 17 січня 2019 року №4 про результати моніторингу закупівлі за номером та датою оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу №UА-2018-03-28-000362-с 28 березня 2018 року, предмет закупівлі: Безехова камера (ДК 021:2015 - 42990000-2 Машини спеціального призначення різні), замовник: Державне підприємство «Харківський регіональний науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації».
		2. Позов обґрунтовано тим, що у січні 2019 року на веб-порталі уповноваженого органу за результатами моніторингу закупівлі №UА-2018-03-28-000362-с опубліковано висновок Державної аудиторської служби України про порушення позивачем частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №   922-VIII). Посилаючись на те, що оскаржуваний висновок є протиправним, оскільки наказ відповідача про початок моніторингу закупівель прийнято вже після виконання умов договору, укладеного за результатами проведених торгів, а виявлені Державної аудиторської служби України порушення є  надуманими та необґрунтованими, тому висновок відповідача суперечить нормам діючого законодавства, просив суд задовольнити позов.
		ІІ. Встановлені судами обставини справи
		3. У березні 2018 року на веб-порталі уповноваженого органу було опубліковане оголошення ДП «Харківстандартметрологія» про проведення процедури відкритих торгів № UА-2018-03-28-000362-с щодо закупівлі товару за іменуванням «Безехова камера», з очікуваною вартістю закупівлі 9397893,58 грн. Враховуючи те, що станом на 28 березня 2018 року очікувана вартість предмету закупівлі складала 9397893,58 грн, процедура закупівлі проводилася з урахуванням особливостей, установлених частиною четвертою статті 10 Закону №   922-VIII для оприлюднення таких оголошень.
		4. У строк, визначений для подачі тендерних пропозицій, надійшли тендерні пропозиції наступних учасників: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімлаборреактив» (далі - ТОВ «Хімлаборреактив»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Логіклабгрупа» (далі - ТОВ «Логіклабгрупа»)  та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкос Лайн» (далі - ТОВ «Інкос Лайн»).
		5. Згідно з протоколом розгляду тендерних пропозицій від 08 травня 2018 року №12 на засіданні тендерного комітету ДП «Харківстандартметрологія» розглянуто зазначені тендерні пропозиції учасників торгів на предмет їхньої відповідності технічним вимогам та кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 27 Закону №   922-VIII. За результатами цього засідання, обрано тендерні пропозиції двох учасників - ТОВ «Хімлаборреактив» та ТОВ «Логіклабгрупа», як такі що відповідали вказаним вимогам. 
		6. Надалі, за результатами аукціону, проведеного за допомогою автоматичної електронної системи закупівель, переможцем визнано ТОВ «Хімлаборреактив», з яким, після надання усіх необхідних документів, що вимагалися за умовами тендерної документації та Закону №   922-VIII, 22 червня 2018   року укладено договір №62/06-18 про закупівлю безехової камери (ДК 021:2015-42990000-2 Машини спеціального призначення різні).
		7. Згідно з умовами договору №62/06-18, 15 грудня 2018 року ТОВ «Хімлаборреактив» здійснило поставку товару, який оплачено замовником 17 грудня 2018 року згідно з платіжним дорученням №52.
		8. На виконання положень частини другої статті 7-1 Закону №   922-VIII та пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03   лютого 2016 року №43 (далі - Положення №43) 18 грудня 2018 року Державною аудиторською службою України видано наказ №299 про початок моніторингу закупівель відповідно до переліку, що додається, зокрема, щодо закупівлі за № UА-2018-03-28-000362-с, проведеної позивачем.
		9. За результатами цього моніторингу, проведеного з 20 грудня 2018 року по 14 січня 2019 року, відповідачем складено висновок від 17 січня 2019 №4, що оприлюднено на веб-порталі уповноваженого органу в цей же день.
		10. Згідно з цим висновком, ДП «Харківстандартметрологія» порушило законодавство у сфері публічних закупівель, зокрема, було встановлено, що у підпункті 2.1.7 пункту 2.1. «Відсутність розділу 2 «Інші вимоги до Учасників торгів» додатку 1 до тендерної документації позивача зазначено, що учасник торгів повинен надати довідку у довільній формі, що засвідчує відсутність підстав щодо відмови в участі у процедурі закупівлі та/або відхилення тендерної пропозиції, зазначених у частині першій та другій статті 17 Закону №922-VІІІ. Водночас, у порушення цих вимог, ТОВ «Хімлаборреактив» надано довідку від 11 квітня 2018 року №2386 про відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, яка містить посилання на пункти 3, 8 та 9 частини першої статті 17 Закону №922-VІІІ, що, на думку відповідача, свідчить про невідповідність тендерної пропозиції ТОВ «Хімлаборреактив» вимогам додатку 1 тендерної документації замовника. Також перевіркою встановлено, що переможцем торгів документально не підтверджено наявності обладнання та матеріально-технічної бази, зазначених у довідці ТОВ «Хімлаборреактив» №2385. Крім того, відповідачем встановлено невідповідність тендерної пропозиції іншого учасника торгів - ТОВ «Логіклабгрупа» вимогам тендерної документації замовника в частині підтвердження наявності обладнання та матеріально-технічної бази, зазначених у довідці №35.
		11. З огляду на зазначені порушення, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог частини третьої статті 17, пункту 2 частини другої статті 22, пункту 4 частини першої статті 30 та абзацу 7 частини першої статті 31 Закону №922-VІІІ, у зв`язку з чим висновком Державної аудиторської служби України від 17 січня 2019 №4 ДП «Харківстандартметрологія» зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень та оприлюднити таку інформацію через електронну систему закупівель або надати аргументовані заперечення до висновку чи інформацію про причини, за яких виявлені недоліки усунути неможливо.
		12. Не погоджуючись з таким висновком та діями відповідача, ДП «Харківстандартметрологія» звернулося до суду за захистом порушеного права.
		13. Предметом спору у цій справі є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо проведення моніторингу та висновку Державної аудиторської служби України, прийнятого за результатами його проведення.
		ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
		14.   Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано висновок Державної аудиторської служби України від 17 січня 2019 року №4 про результати моніторингу закупівлі за унікальним номером та датою оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу №UА-2018-03-28-000362-с 28.03.2018, предмет закупівлі: «Безехова камера (ДК 021:2015-42990000-2 Машини спеціального призначення різні)», замовник: ДП «Харківстандартметрологія»  в частині встановлення порушення вимог пункту 4 частини першої статті 30 та абзацу 7 частини першої статті 31 Закону №922-VІІІ. Вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
		15. Вирішуючи спір та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що висновок Державної аудиторської служби України від 17 січня 2019 року №4 є протиправним і необґрунтованим, оскільки виявлені перевіркою порушення позивачем вимог пункту 4 частини першої статті 30 та абзацу 7 частини першої статті 31 Закону №922-VІІІ не знайшли підтвердження під час розгляду справи та спростовуються наданими доказами.
		IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін
		16.   Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна аудиторська служба України подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове про відмову у позові.
		17. Заявник зазначив, що вирішуючи спір, суди неправильно застосували норми Закону №922-VIII, якими встановлено загальні умови та правила здійснення закупівель і, приймаючи оскаржуваний висновок, відповідач діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, встановлений чинним законодавством. 
		18. Так, правила статті 17 Закону №922-VIII зобов`язують замовника в обов`язковому порядку зазначати у тендерній документації вимогу надати довідку у довільній формі щодо відсутності підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, які визначені пунктами 2 - 10 частини першої цієї статті. Невиконання цих вимог учасником торгів є підставою для відхилення тендерної пропозиції. Водночас, положення частини третьої статті 17 Закону №922-VIII зобов`язують замовника встановити спосіб документального підтвердження відсутності підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі лише для переможця торгів, який повинен надати документ про відсутність таких підстав, з посиланням на певні пункти. Враховуючи те, що довідка, надана ТОВ «Хімлаборреактив» до тендерної пропозиції не містила необхідних реквізитів, висновок відповідача щодо невідповідності цієї довідки вимогам тендерної документації є законним та обґрунтованим.
		19. Крім того, під час вирішення спору, суди не надали належної правової оцінки та безпідставно відхилили доводи відповідача про відсутність документального підтвердження обставин, зазначених у довідці ТОВ «Хімлаборреактив» від 11 квітня 2018 року №2386, оскільки поняття  «у довільній формі» та «документальне підтвердження» не є ідентичними, а висновки судів про надання переможцем інформації, яка, також, міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, не ґрунтується на законі та суперечить  принципам здійснення закупівель, встановлених Законом №922-VIII.
		20. У касаційній скарзі заявник наголошує, що установлення позивачем додаткової вимоги до переможця торгів щодо надання ним інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення є незаконнним та суперечить приписам частини третьої статті 17 Закону №922-VIII, які мають імперативний характер, проте суди безпідставно відхилили доводи відповідача щодо правомірності оскаржуваного висновку в цій частині, пославшись на те, що таке порушення жодним чином не впливає на процедуру закупівлі. 
		21. Судові рішення не відповідають приписам КАС України щодо їхньої законності та обґрунтованості, оскільки судами неповно з`ясовано обставини справи та не надано належної правової оцінки наданим доказам, що свідчить про порушення судами вимог статей 90, 210 КАС України.
		22. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Державної аудиторської служби України.
		23. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Хімлаборреактив» просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки перевіряючи обставини справи суди повно та всебічно встановили обставини, що мають значення для розгляду справи та правильно застосували норми матеріального і процесуального права до спірних правовідносин. ТОВ «Хімлаборреактив» зазначає, що під час розгляду справи третьою особою надано усі необхідні документи, що підтверджують відповідність його тендерної пропозиції умовам торгів,  а тому висновок Державної аудиторської служби України щодо недотримання учасниками торгів вимог законодавства під час їхнього проведення не відповідає дійсності та є суб`єктивним.
		V. Джерела права й акти їхнього застосування
		24. За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		25. Завдання та основні засади адміністративного судочинства визначені статтею 2 КАС України, відповідно до частини другої якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)   безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)   своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		26. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, визначені Закону №922-VIII. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
		27. За визначеннями, наведеним у статті 1 Закону №922-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) моніторинг закупівель - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях процедури закупівлі шляхом систематичного спостереження та аналізу інформації за допомогою електронної системи закупівель (пункт 11); переможець процедури закупівлі - це учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі (пункт 15); тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі) (пункт 28); тендерна документація - це документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав (пункт 29); тендерна пропозиція   - це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30); Уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель (пункт 34).
		28. Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначаються Законом України від 26 січня 1993 року №   2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-ХІІ).
		29. Так, частиною першою статті 1 Закону №2939-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
		30. Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення №43) встановлено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. 
		31. Основними завданнями Державної аудиторської служби України, зокрема, є: забезпечення формування і реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю (підпункт 1 пункту 3 Положення №43).
		32. За приписами підпункту 3 пункту 4 Положення №43  Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль, зокрема, через здійснення перевірки закупівель.
		33. Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю, зокрема є: здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про державні закупівлі.
		34. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України (частини друга, третя статті 2 Закону №2939-ХІІ).
		35. Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (частина перша статті 5 Закону №2939-ХІІ). Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю (частина третя статті 5 Закону №2939-ХІІ).
		36. Державне регулювання та організація контролю у сфері закупівель здійснюється у відповідності до положень статті 7 Закону №922-VIII, а порядок здійснення моніторингу публічних закупівель визначений статтею 7-1 цього Закону.
		37. Так, за приписами частини третьої статті 7 Закону №922-VIII   центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері закупівель, не мають права втручатися у проведення процедур закупівель.
		38. Моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання. (частина перша статті 7-1 Закону №922-VIII).
		39. Підстави, за яких керівник органу державного фінансового контролю або його заступник може прийняти рішення про початок моніторингу закупівлі визначені частиною другою статті 7-1 Закону №922-VIII. Таке рішення повинно бути оприлюднене протягом двох робочих днів з дня його прийняття  і його прийняття не зупиняє проведення процедур закупівлі (частина третя статті 7-1 Закону №922-VIII).
		40. За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина шоста статті 7-1 Закону №922-VIII). Вимоги до такого висновку встановлені частиною сьомою статті 7-1 Закону №922-VIII.
		41. На виконання частини дев`ятої статті 7-1 Закону №922-VIII, пункту 9 Положення №43 наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018    року №86 затверджено Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі», яким установлено форму висновку про результати моніторингу (далі - Порядок №86). У підпункті 3 пункту 1 розділу ІІІ Порядку №   86 визначено, що у пункті 1 констатуючої частини форми висновку зазначається опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого (их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням, зокрема, найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).
		42. У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду (частина десята статті 7-1 Закону №922-VIII).
		VI. Позиція Верховного Суду
		43. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що виходячи із основних завдань Державної аудиторської служби України, одним із яких є контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльність цього органу повинна бути спрямована на оперативне та ефективне виправлення порушень, допущених при проведенні цих торгів. Адже саме цей орган здійснює нагляд за законністю дій замовників під час закупівель та має право вживати заходів щодо порушників цього законодавства. Водночас, повноваження Державної аудиторської служби України у процедурі моніторингу не є необмеженими, оскільки виходячи з положень Законів №922-VIII та №2939-ХІІ, моніторинг є контрольним заходом та одним з чотирьох видів державного фінансового контролю, що насамперед ставить за мету виявити порушення в конкретній закупівлі та вказати на них замовнику. Важливою особливістю моніторингу є те, що за його результатами замовник отримує можливість самостійно виправити порушення та уникнути санкцій, що є наслідком такого порушення.  Разом з тим, норми законодавства зобов`язують орган державного фінансового контролю у висновку про виявлені порушення, у разі необхідності, деталізувати суть порушення та обставини його допущення.
		44. Верховний Суд зазначає, що зміст спірного висновку, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 КАС       України, зокрема щодо його обґрунтованості, яка є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.
		45. Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій встановили, що підставою для прийняття оскаржуваного висновку Державної аудиторської служби України від 17 січня 2019 року №4 стало те, що у тендерній документації замовника містилася вимога для учасників торгів надати довідку про відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, які визначені у частинах першій, другій статті 17 Закону №922-VIII, однак довідка, надана переможцем цих торгів, на думку відповідача, не містила усіх необхідних реквізитів. Крім того, у тендерній документації замовника містилася вимога надати  документальне підтвердження переможцем торгів інформацію, яка є у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що, на думку відповідача, суперечить положенням частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VІІІ. 
		46. Перевіряючи обставини справи та оцінюючи надані сторонами докази, суди попередніх інстанцій встановили, що порушення ДП «Харківстандартметрологія» вимог частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VІІІ в частині зазначення замовником у тендерній документації вимоги надати інформацію, що міститься у відкритих єдиних реєстрах, доступ до яких є вільним, не впливає на саму процедуру закупівлі та не є підставою для відхилення тендерних пропозицій. Крім того, надана ТОВ «Хімлаборреактив» довідка від 11 квітня 2018 №2386 у довільній формі також є документальним підтвердженням наявності або відсутності інформації, передбаченої певними пунктами частин першої, другої статті 17 Закону № 922-VІІІ, тому підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника торгів лише з цих підстав, замовник не мав. Що стосується відсутності у тендерній документації ТОВ «Хімлабореактив» документів, що підтверджують наявність обладнання та матеріально-технічної бази, зазначених у довідках учасників торгів, зокрема, у довідці ТОВ «Хімлабореактив» від 11 квітня 2018 року № 2385 (власне виробництво меблів, яке розташоване за адресою: вул. Першотравнева, буд. 68, м. Черкаси), то під час розгляду справи ці обставини також спростовані документами тендерної документації, наданої позивачем та третьою особою. 
		47. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для скасування висновку Державної аудиторської служби України від 17 січня 2019 року №4, оскільки частина виявлених під час моніторингу порушень, не знайшли підтвердження під час розгляду справи, а інші недоліки тендерної документації замовника не вплинули на проведення процедури торгів в цілому та не призвели до негативних наслідків, що можна кваліфікувати як порушення фінансової дисципліни. Верховним Судом також взято до уваги ту обставину, що перевірку проведено майже через шість місяців після торгів, завершених у червні 2018 року, договір, укладений з переможцем торгів, повністю виконаний сторонами до дати прийняття відповідачем наказу про проведення моніторингу і в оскаржуваному висновку відсутні будь-які зауваження щодо його правомірності. Крім того, ураховуючи наслідки моніторингу у вигляді відміни торгів, договір за якими вже виконано  до проведення перевірки, Суд, за установлених у цій справі обставин, вважає непропорційними вжиті контролюючим органом заходи стосовно допущених учасниками торгів порушень, що в цілому не вплинули на їхні результати.
		48. Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги Державної аудиторської служби України про те, що висновки, до яких дійшли суди у цій справі, призведуть до вибіркового застосування з боку замовників публічних закупівель положень статті Закону № 922-VІІІ, що надалі спонукатиме їх до порушень законодавства у сфері публічних закупівель, оскільки ці аргументи ґрунтуються на припущеннях, а відповідач, як орган державного фінансового контролю, не обмежений у повноваженнях вжити відповідних заходів реагування до порушників, у разі якщо такі випадки дійсно мали місце під час проведення процедури торгів і були виявлені при проведенні моніторингу.  
		49. Інші мотиви та аргументи заявника зводяться до тлумачення законодавства у сфері публічних закупівель, переоцінки доказів та неповного з`ясування судами обставин справи, а тому не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
		50. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341   цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		51. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
		VІI. Судові витрати
		52.   З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
		Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1.    Касаційну скаргу Державної аудиторської служби України залишити без задоволення.
		2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року залишити без змін.
		3. Судові витрати не розподіляються.
		4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		Головуючий:                                                                                           С.А. Уханенко
		Судді:                                                                                                    О.В. Кашпур
		                                                                                                    О.Р. Радишевська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...