Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/5794/2020 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 27.05.2021. Зареєстровано: 28.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.05.2021.
Дата набрання законної сили: 27.05.2021
Номер судового провадження: К/9901/1647/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 травня 2021 року 
		м. Київ
		справа №520/5794/2020
		адміністративне провадження №К/9901/1647/21
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Соколова В.М.,
		суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року (судді Подобайло З.Г., Бартош Н.С., Григоров А.М.) у справі № 520/5794/2020 за позовом ОСОБА_1 до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		У травні 2020 року ОСОБА_1 (далі  ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі  Східне регіональне управління Держприкордонслужби, відповідач), у якому просила:
		- визнати дії Східного регіонального управління Держприкордонслужби протиправними, які полягають у не застосуванні п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі  Постанова КМУ № 704) при обчисленні їй, починаючи з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2018 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01 січня 2018 року;
		- зобов`язати Східне регіональне управління Держприкордонслужби вчинити дії щодо перерахунку їй, починаючи з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2018 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови КМУ № 704, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01 січня 2018 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
		- визнати дії Східного регіонального управління Держприкордонслужби протиправними, які полягають у не застосуванні п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови КМУ № 704 при обчисленні їй, починаючи з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23 листопада 2018 року № 2629-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01 січня 2019 року;
		- зобов`язати Східне регіональне управління Держприкордонслужби вчинити дії щодо перерахунку їй, починаючи з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови КМУ № 704, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23 листопада 2018 року № 2629-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01 січня 2019 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
		- визнати дії Східного регіонального управління Держприкордонслужби протиправними, які полягають у не застосуванні п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови КМУ № 704 при обчисленні їй, починаючи з 01 січня 2020 року по 07 березня 2020 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01 січня 2020 року;
		- зобов`язати Східне регіональне управління Держприкордонслужби вчинити дії щодо перерахунку їй, починаючи з 01 січня 2020 року по 07 березня 2020 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови КМУ № 704, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01 січня 2020 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
		- зобов`язати Східне регіональне управління Держприкордонслужби сплатити їй недоплачені протягом 2018, 2019 та 2020 років суми грошового забезпечення з урахуванням проведеного перерахунку відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови КМУ № 704 50-ти відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законами на 1 січня календарного року, а саме Законом України від 07 грудня 2017 року №2246-УІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік на 01 січня 2018 року, Законом України від 23 листопада 2018 року №2629-УІІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01 січня 2019 року та Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01 січня 2020 року.
		На переконання ОСОБА_1 , за період з 01 березня 2018 року по 07 березня 2020 року відповідач неправильно визначав розміри її посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме без урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови КМУ № 704. На її думку, розміри посадового окладу та окладу за військовим званням повинні бути не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 13 липня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив повністю.
		Приймаючи означене судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що розрахунки посадового окладу позивача мають проводитись шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
		Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 18 листопада 2020 року скасував рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовив. 
		Таке рішення апеляційного суду ґрунтується на тому, що згідно з Постановою КМУ № 704 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина  розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів у спірний період не застосовується. Зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови КМУ № 704 не є нормами права та не узгоджуються з пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі  Закон № 1774-VІІІ).
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
		На постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року.
		В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема щодо застосування положень пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ до правовідносин щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовців.
		Також скаржник зазначає, що подана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки питання обчислення грошового забезпечення в силу статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пункту 8 Постанови КМУ № 704 може регулюватися виключно актами Кабінету Міністрів і, відповідно, застосування у такому разі пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ буде неприпустимим. 
		Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2021 року задоволено заяви про самовідвід колегії суддів у складі Бучик А.Ю. (судді-доповідача), суддів Мороз Л.Л., Стеценка С.Г., у зв`язку з порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме без урахування спеціалізації.
		За результатами повторного автоматизованого розподілу, касаційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів у складі: Соколова В.М.(судді-доповідача), суддів Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., про що складено протокол від 27 січня 2021 року.
		Ухвалою від 08 лютого 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М. (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюка А.Г. відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		У відзиві на касаційну скаргу Східне регіональне управління Держприкордонслужби просить залишити скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржуване судове рішення  без змін, вказуючи на відсутність правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, оскільки норма пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ не втратила чинність і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови КМУ № 704 у редакції до внесення змін Постановою КМУ № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 11 лютого 2021 року у справах № 200/3757/20 та № 240/11952/19.
		Ухвалою від 26 травня 2021 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в попередньому судовому засіданні.
		Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
		ОСОБА_1 проходила військову службу в Східному регіональному управлінні Держприкордонслужбі (в/ч НОМЕР_1 ), де перебувала на фінансовому забезпеченні.
		Відповідно до наказу начальника Східного регіонального управління Держприкордонслужби від 06 лютого 2020 року № 75-ос позивач звільнена з військової служби за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
		Наказом начальника Східного регіонального управління Держприкордонслужби від 06 лютого 2020 року № 153-ос позивача виключено зі списків в/ч НОМЕР_1 та знято з усіх видів забезпечення з 07 березня 2020 року.
		Станом на 07.03.2020 вислуга років становить: 31 рік 05 місяців 05 днів.
		Згідно з особистою карткою грошового забезпечення за 2018 рік посадовий оклад позивача склав  4090,00 грн, оклад за військовим званням - 1130,00 грн, надбавка за вислугу років 50 %.
		Згідно з особистою карткою грошового забезпечення за 2019 рік посадовий оклад позивача склав  4090,00 грн, оклад за військовим званням - 1200,00 грн, надбавка за вислугу років 50 %.
		Згідно із особистою карткою грошового забезпечення за 2020 рік посадовий оклад позивача склав  4090,00 грн, оклад за військовим званням - 1200,00 грн, надбавка за вислугу років 50 %.
		Вважаючи, що відповідач протиправно у 2018, 2019 та 2020 роках не застосував пункт 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови КМУ №704 при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, позивач звернулася з даним позовом до суду.
		Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Приписами частин першої та другої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Росії», «Нєлюбін проти Росії»), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
		Верховний Суд, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, визначених статтею 341 КАС України, виходить з такого.
		Згідно з приписами частини першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
		Положеннями частин другої  четвертої зазначеної статті закріплено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
		Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
		30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704, якою, зокрема затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
		Відповідно до пункту 10 цієї Постанови, вона набирає чинності з 01 березня 2018 року.
		Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
		У свою чергу, у примітці 1 Додатку 1 до Постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
		У примітці Додатку 14 до Постанови № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище  заокруглюються до десяти гривень.
		Водночас, 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі  Постанова КМУ № 103), якою пункт 4 Постанови КМУ № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
		Як убачається із касаційної скарги, її доводи зводяться до того, що спеціальним нормативним актом, а саме Постановою КМУ № 704 визначено не мінімальну заробітну плату розрахунковою величиною, а прожитковий мінімум для визначення посадового окладу у спосіб множення на відповідний тарифний коефіцієнт, проте Примітками гарантовано, що мінімальна величина прожиткового мінімуму для працездатних осіб для встановлення посадового окладу та окладу за військовим званням не може бути меншою 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного року.
		Отже, спірним у даному випадку є питання застосування положень пункту 4 в співвідношенні до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 Постанови КМУ № 704, а саме визначення розрахункової величини для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням.
		Дійсно, після внесення Постановою КМУ № 103 змін до пункту 4 Постанови КМУ № 704, зміст приміток Додатків 1 та 14 до останньої не було приведено у відповідність із нормою пункту 4 цієї Постанови.
		Проте, не приведення Кабінетом Міністрів України приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704 у відповідність до змін, що були внесені в пункт 4 цієї ж Постанови, не може бути підставою для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням з використанням у якості розрахункової величини «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)».
		При цьому, вказані недоліки були виправлені постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 року № 1038, яка застосовується з 01 жовтня 2020 року. 
		Так, примітки до додатка 1 викладено в такій редакції:
		« 1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень.
		2. Посадові оклади осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу встановлюються за 1 - 12 розрядами.
		Посадові оклади за окремими посадами осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу понад 12 тарифний розряд визначаються керівниками державних органів.».
		Примітки до додатка 14 викладено в такій редакції:
		« 1. Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень.
		2. Виплата військовослужбовцям окладів за військовими званнями "генерал-полковник", які присвоєні до 1 жовтня 2020 р., зберігається за ними у розмірах, встановлених законодавством.
		3. Виплата військовослужбовцям окладів за військовими званнями "старший прапорщик", "старший мічман", "прапорщик", "мічман", "старшина", "головний корабельний старшина", які присвоєні до 1 жовтня 2020 р., зберігається за ними до завершення проведення переатестації у розмірах, встановлених законодавством.».
		Поряд із цим Суд зазначає, що примітки за своїм змістом та призначенням є такими, що лише роз`яснюють механізм (формулу) обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.
		Так, постановою Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2005 року № 870 були затверджені Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (далі - Правила № 870), які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.
		За змістом пункту 20 вказаних Правил, у структурі проекту положення або іншого нормативно-правового акту, який передбачається затвердити постановою, в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.
		Положеннями пункту 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5, також передбачено, що включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.
		Тобто, примітка до нормативно-правового акту носить інформаційний характер та не може містити норм права. 
		Крім того, пункт 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ, який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
		При цьому, згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11 грудня 2019 у справі № 240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ, за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
		Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови КМУ № 704, у редакції до внесення змін Постановою КМУ № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, колегія суддів не вбачає правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
		З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. 
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 200/3757/20-а, від 11 лютого 2021 року у справі №200/3774/20-а, від 11 лютого 2021 року у справі № 240/11952/19, від 14 квітня 2021 року у справі № 240/12309/20 і Верховний Суд у цій справі не вбачає підстав відступати від неї.
		За такого правового регулювання та обставин справи колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
		На підставі викладеного Суд констатує, що рішення апеляційного суду ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. 
		Доводи скаржника не спростовують висновків суду, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		2. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі № 520/5794/2020 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько  А.Г. Загороднюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...