Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 608/2388/20 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.05.2021.
Дата набрання законної сили: 27.05.2021
Номер судового провадження: 51-2634ск21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020210190000300

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27 травня 2021 року
		м. Київ
		справа №608/2388/20
		провадження № 51-2634ск21
		 
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі  Суд, колегія суддів) у складі:
		 
		головуючого ОСОБА_1 , 
		суддів:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		 
		розглянув касаційну скаргу першого заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 03 березня 2021 року щодо ОСОБА_4 і
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Вироком Чортківського районного суду Тернопільської області від 09 грудня 2020 року затверджено угоду про примирення від 30 жовтня 2020 року, укладену між потерпілим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 , якою останнього визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 Кримінального кодексу України (далі  КК), та призначено йому узгоджене сторонами кримінального провадження покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладено на нього обов`язки передбачені п. 2 ч. 3 ст.76 КК.
		Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.
		Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 03 березня 2021 року вищевказаний вирок місцевого суду залишено без зміни.
		У касаційній скарзі прокурор просить скасувати зазначену ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд провадження у суді апеляційної інстанції.
		Колегія суддів перевірила касаційну скаргу, додані до неї копії судових рішень та вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (даліКПК) суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
		Частиною 3 ст. 469 КПК передбачено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. 
		Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 424 КПК вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок можуть бути оскаржені в касаційному порядку прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
		Зі змісту касаційної скарги вбачається, що суть доводів прокурора зводиться до того, що суд неправомірно затвердив угоду між потерпілою та підозрюваним у цьому провадженні,оскільки, на його думку, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим у кримінальних провадженнях про кримінальні правопорушення, внаслідок яких настала смерть потерпілого, не допускається. При цьому прокурор посилається на п. п. 32-33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року (справа №439/397/17), згідно з якими під час примирення лише сам потерпілий може виражати свою волю, а не інші особи, які є його представниками або правонаступниками.
		Разом з тим колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що висновок, викладений у вищезазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду, стосується звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, тобто положень ст. 46 КК. Він жодним чином немає стосунку до положень кримінального процесуального закону, якими регламентовано можливість укладення угоди про примирення. Ці правові інститути не є однаковими. 
		У даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 не був звільнений місцевим судом від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК, тому висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року (справа №439/397/17), не має до цієї ситуації відношення і є нерелевантним. 
		Поняття «потерпілий» у матеріальному кримінальному праві та у кримінальному процесі за змістом не є тотожними (п. 17-28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року (справа №439/397/17). 
		Суд звертає увагу і робить висновок про те, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженнях щодо нетяжких злочинів та у кримінальних провадженнях у формі приватного обвинувачення, у тому числі й тих, внаслідок яких настала смерть особи. 
		Колегія суддів вважає, що звільнення від кримінальної відповідальності не є тотожним із укладенням угоди про примирення та має абсолютно інші правові наслідки.
		У цьому кримінальному провадженні було укладено угоду про примирення та вироком суду засуджено ОСОБА_4 з призначенням покарання, від відбування якого звільнено на підставі ст. 75 КК. 
		Виходячи із положень п. 3 ч. 3 ст. 424 КПК, вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок можуть бути оскаржені в касаційному порядку прокурором виключно з перелічених у КПК підстав.
		Виходячи з наведеного, оскаржуване судове рішення не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим у відкритті провадження за касаційною скаргою прокурора слід відмовити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК.
		Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою першого заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 03 березня 2021 року щодо ОСОБА_4 .
		Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...