Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 205/6188/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано для оприлюднення: 28.05.2021. Зареєстровано: 30.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 31.05.2021.
Дата набрання законної сили: 25.05.2021
Номер судового провадження: 11-кп/803/521/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016040030000046

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 11-кп/803/521/21 Справа № 205/6188/17   Суддя у 1-й інстанції -  ОСОБА_1  Суддя у 2-й інстанції -                 ОСОБА_2 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 травня 2021 року                                м. Дніпро
		 
		Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
		 
		головуючого судді-доповідача             ОСОБА_2 
		суддів                         ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		за участю секретаря судового засідання         ОСОБА_5 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на вирокЛенінського районногосуду м.Дніпропетровська від09грудня 2020року укримінальному провадженні№ 12016040030000046стосовно
		ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого: 01.10.2018 року Ленінським районним судом м.Дніпропетровська за ч. 1 ст. 115 КК України до 12 років позбавлення волі, 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
		 
		за участю:
		прокурора                         ОСОБА_8 
		обвинуваченого                     ОСОБА_7 
		захисника                         ОСОБА_6 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення. 
		Вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2020 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
		На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення призначеного покарання покаранням у виді 12 років позбавлення волі, призначеним за вироком Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 01 жовтня 2018 року, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років.
		 
		Цим вироком ОСОБА_7 визнано винуватим в зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, вчиненого за наступних обставин.
		ОСОБА_7 , в невстановлений час та при невстановлених обставинах, без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, видалив з каналу ствола стаціонарний захисний елемент з пістолета «Super-PP» № НОМЕР_1 калібру 9 мм. Р.А., виробництва Німеччини, який є нестандартною самозарядною гладкоствольною вогнепальною зброєю та став його незаконно зберігати за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 . 
		27 січня 2016 року, в період часу з 15 години 30 хвилин до 15 години 40 хвилин, під час проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції, в присутності понятих, був виявлений та вилучений газовий пістолет VALTER.SUPER PP K9 № НОМЕР_1 (перегородка у каналі ствола відсутня), який є нестандартною самозарядною гладкоствольною вогнепальною зброєю  переробленим шляхом видалення з каналу ствола стаціонарного захисного елементу, пістолетом придатним для стрільби як шумовими, газовими, шротовими, спорядженими метальними снарядами (несмертельної дії) пістолетними патронами калібру 9 мм. Р.А., так і саморобними патронами калібру 9 мм. Р.А., спорядженими снарядами (картеч, куля та т.п.), діаметром до 7 мм. 
		 
		Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальненні доводи осіб, які їх подали. 
		В апеляційній скарзі захисник просить вирок суду скасувати та винести виправдувальний вирок за недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник посилається на те, що вирок суду ґрунтується на недопустимих доказах, зокрема на протоколі обшуку від 27.01.2016 року, який є копією процесуального документа, а також ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук від 19.01.2016 року, яка також є копією, у зв`язку з чим вважає їх недопустимими доказами. Також зазначає, що в матеріалах кримінального провадження відсутня постанова про виділення матеріалів кримінального провадження з провадження № 22015040000000162, тому докази у вигляді протоколу обшуку та вилученого пістолета є також недопустимими, оскільки отриманні з порушенням вимог КПК України. Крім того, посилається на те, що в ухвалі слідчого судді не надано дозволу на вилучення цього майна, а згідно з протоколом обшуку будь-яких ознак того, що вказаний пістолет є предметом обмеженим або вилученим з оборот, слідчим не встановлено. Також, вилучивши зазначене майно слідчий не звернувся з клопотанням про його арешт та не повернув власнику. Зазначає, що в матеріалах кримінального провадження відсутні доручення або будь-які інші процесуальні документи відповідно до яких проведення досудового розслідування доручено слідчій ОСОБА_9 . 
		Вважає, що висновки суду про те, що ОСОБА_7 видалив захисний елемент зі ствола пістолета є припущенням, оскільки під час його вилучення канал ствола не оглядався і тому зробити достовірні висновки про наявність або відсутність стаціонарного захисного елемента на момент його вилучення неможливо. Такі твердження були висловленні захисником і в клопотанні про визнання доказів недопустимими, проте суд не надав їм правової оцінки і не вирішив це клопотання. 
		Позиції учасників судового провадження. 
		Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу захисника і з підстав, викладених в скарзі, просили її задовольнити, вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження. Звертався до суду з клопотанням про часткове повторне дослідження доказів.
		Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, посилались на її безпідставність і просив залишити її без задоволення, а вирок суду без змін. Звертався до суду з клопотанням про витребування та дослідження оригіналів процесуальних документів на копії яких посилався захисник.
		Мотиви апеляційного суду.
		Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. 
		Положеннями ст. 409 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд апеляційної інстанції керується статтями 411-413 КПК.
		Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. 
		Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника про незаконність та необґрунтованість обвинувального вироку стосовно ОСОБА_7 та не доведеність його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України належними та допустимими доказами, колегія суддів доходить наступних висновків. 
		Обґрунтовуючи висновок про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд першої інстанції зазначив, що його винуватість повністю доведена сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, зокрема протоколом обшуку від 27 січня 2016 року (а.с.16-18), за місцем проживання обвинуваченого, відповідно до якого у домоволодінні АДРЕСА_1 , працівниками поліції, в присутності двох понятих, було виявлено та вилучено: предмет, за зовнішніми ознаками схожий на пістолет, на якому мається маркування Супер ПП к-9 № НОМЕР_1 , в якому в рукоятці наявний магазин, в якому наявні предмети, за зовнішніми ознаками схожі на набої з маркуванням SAB 9 mm PA Blank з гумовими кулями, у кількості 5 шт., дозвіл № НОМЕР_2 на зазначену вище зброю та речовину схожу на наркотичну.
		Винуватість також підтверджується висновком судової балістичної експертизи №08\3.1\3.2-112 від 06 березня 2016 року (а.с.31-37), з якого слідує, що пістолет, виявлений та вилучений 27 січня 2016 року в ході обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , є нестандартною самозарядною гладкоствольною зброєю  переробленою, шляхом видалення з каналу ствола стаціонарного захисного елементу, пістолетом «SUPER-PP» № НОМЕР_1 калібру 9 мм Р.А., виробництва Німеччини. Пістолет придатний для стрільби як шумовими, газовими, шротовими, спорядженими метальними снарядами «несмертельної дії» пістолетними патронами калібру 9 мм. Р.А., так і саморобними патронами калібру 9 мм. Р.А., спорядженими снарядами (картеч, куля та т.п.), діаметром до 7 мм.
		Крім того, винуватість ОСОБА_7 повністю підтверджуються долученими до справи речовими доказами, якими визнані: пістолет, вилучений у ОСОБА_7 , п`ять патронів, споряджених метальними снарядами «несмертельної дії».
		Сторона захисту вважала вищезазначені докази недопустимими і, на їх думку, суд першої інстанції не міг на них посилатись через порушення процесуального порядку їх збирання, у зв`язку з чим просив апеляційний суд повторно дослідити ці докази і дати їм іншу правову оцінку. 
		Безпосередньо повторно дослідивши докази у цьому кримінально провадженні судом апеляційної інстанції встановлено наступне. 
		Відповідно до протоколу обшуку від 27 січня 2016 року та копії ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська про дозвіл на обшук від 19 січня 2016 року, у межах кримінального провадження за № 22015040000000162 від від 24.11.2015 працівниками ВКП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області спільно зі слідчим СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 та вилучили пістолет, який є предметом злочину в даному кримінальному провадженні і речовину, схожу на наркотичну, про що внесені відомості до ЄРДР за № 12016040030000046 та № 12016040030000047 відповідно.
		В суді апеляційної інстанції прокурором надані та судом дослідженні копія ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська про дозвіл на обшук від 19 січня 2016 року, завірена належним чином та оригінали клопотання слідчого про обшук та протокол самого обшуку (а.с. 203, 204, 205-206).
		З матеріалів слідує, що в подальшому матеріали кримінального провадження за № 12016040030000046 та № 12016040030000047 були скеровані до Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 для організації проведення досудового розслідування.
		В той же час, в матеріалах цього кримінального провадження наявні процесуальні документи з кримінального провадження за № 22015040000000162, однак відсутня постанова прокурора про об`єднання та виділення матеріалів досудового розслідування за № 22015040000000162 та за фактом виявлення під час обшуку предмета схожого на пістолет і речовини схожого на наркотичні за № 12016040030000046 та № 12016040030000047, відповідно.
		З метою перевірки наявності таких процесуальних рішень прокурора та обґрунтованості доводів апеляційної скарги сторони захисту, судом апеляційної інстанції за клопотанням сторін направлено низку запитів до правоохоронних органів в провадженні яких знаходилось первісне кримінальне провадження за № 22015040000000162.
		Як слідує з витягу із ЄРДР у провадженні № 22015040000000162, на вкладці «Рух провадження» відсутні відомості про прийняття прокурором процесуального рішення про об`єднання та виділення матеріалів досудового розслідування з цього провадження (а.с. 191-194, 198, 215-226, 245-246).
		Апеляційним судом витребувані первісні матеріали кримінального провадження за № 22015040000000162, яке закрито постановою слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 14.06.2016 року, в яких також відсутня постанова прокурора про об`єднання та виділення матеріалів кримінального провадження з переліком процесуальних документів, які прокурор виділяє та кому скеровує. 
		Вищезазначені обставини підтверджуються і відповіддю з Офісу Генерального прокурора, наданого на адвокатський запит адвоката ОСОБА_6 (а.с. 239-240).
		Надаючи оцінку встановленим обставинам та правову оцінку доказів у виді протоколу обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_7 та висновку судової балістичної експертизи №08\3.1\3.2-112 від 06.03.2016 року, як похідного доказу від обшуку, апеляційний суд виходить з наступного. 
		Статтею 86 КПК України, передбачено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до статті 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. При цьому пунктом 1 частини другої статті 87 КПК України регламентовано, що суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.
		Суд апеляційної інстанції вважає недопустимими докази, здобуті в іншому кримінальному провадженні за № 22015040000000162 від24.11.2015,якими сторонаобвинувачення обґрунтуваладоведеність винуватості ОСОБА_7 у цьомукримінальному провадженніза  № 12016040030000046 від 28.01.2016, а саме протокол обшуку від 27 січня 2016 року за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_7 (а.к.п. 16-18, а.с. 205, 206) та висновок судової балістичної експертизи № 08\3.1\3.2-112 від 06 березня 2016 року (а.к.п. 31-37), як похідного доказу від результатів обшуку.
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 1 ст. 217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).
		Дослідженням матеріалів провадження встановлено, що у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 в основу його обвинувачення покладено докази, здобуті в результаті проведення слідчих дій під час досудового розслідування в іншому кримінальному провадженні, а саме 27січня 2016року під час обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_7 у домоволодінні АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: предмет, за зовнішніми ознаками схожий на пістолет, на якому мається маркування Супер ПП к-9 № НОМЕР_1 , в якому в рукоятці наявний магазин, в якому наявні предмети, за зовнішніми ознаками схожі на набої з маркуванням SAB 9 mm PA Blank з гумовими кулями, у кількості 5 шт., дозвіл № НОМЕР_2 на зазначену вище зброю та речовину, схожу на наркотичну. 
		Разом з тим, вказана слідча дія була проведена в іншому кримінальному провадженні, а саме за № 22015040000000162 від 24.11.2015 щодо невстановленої особи, яка м. Дніпропетровську у березні2015року діючи умисно, незаконно збула ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вибухову речовину, а саме: корпус бойової гранати типу РГД-5 та бойовий припас, а саме: запал типу УЗРГМ-2 (583 146-78) до гранати типу РГД-5 (відомості з витягу з ЄРДР). 
		За змістом ч. 5 ст. 217, ч. 3 ст. 110 КПК України, в редакції чинній на час події злочину та на даний час, рішення про об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором у формі постанови.
		Згідно з Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України 17.08.2012 № 69, з наступними змінами і доповненнями, чинним на час досудового розслідування даного кримінального провадження, до Реєстру вносяться відомості про: об`єднання та виділення досудових розслідувань (пп. 15, п 2.1. Розділу 2 Положення). 
		Відповідно до внесених даних до ЄРДР та оригіналів матеріалів кримінального провадження за № 22015040000000162 в межах якого проводився обшук у ОСОБА_7 , кримінальні провадження за № 12016040030000046 та за № 12016040030000047 щодо ОСОБА_7 не об`єднувалось з провадженням № 22015040000000162 і не виділялись з нього в окреме провадження.
		Відомості про вчинення кримінального правопорушення саме обвинуваченим ОСОБА_7 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань лише 28 січня 2016 року. 
		18.02.2016 року кримінальні провадження за № 12016040030000046 та за № 12016040030000047 об`єднанні в одне провадження і цим об`єднаним матеріалам присвоєно № 12016040030000046 та 19.02.2016 року направленні прокурором за підслідністю. Провадження за фактом вилучення речовини схожої на наркотичну в подальшому було закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення. 
		Таким чином,базові докази,пов`язані звилученням предметакримінального правопорушення,інкримінованого ОСОБА_7 ,а саме предмет, який за зовнішніми ознаками схожий на пістолет, на якому мається маркування Супер ПП к-9 №16889, в якому в рукоятці наявний магазин, в якому наявні предмети, за зовнішніми ознаками схожі на набої з маркуванням SAB 9 mm PA Blank з гумовими кулями, у кількості 5 шт. та дозвіл № НОМЕР_2 були здобуті в результаті проведення слідчих дій в іншому кримінальному провадженні з яким провадження щодо ОСОБА_7 не об`єднувалось та не виділялось, що є істотним порушенням вимог КПК України та унеможливлює подальше використання цих доказів в кримінальному провадженні щодо останнього та є безумовною підставою для визнання таких доказів недопустимими.
		Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 05 листопада 2019 року (справа № 344/11299/15-к, провадження № 51-1009км19) та колегії суддів цієї ж палати Касаційного кримінального суду від 26 січня 2021 року (справа № 127/25394/18, провадження 51-2133км20) відповідно до якої - якщо «базові докази» отримані з грубим порушенням порядку, встановленому КПК України, то всі інші докази, які є похідними від них, є також недопустимими.
		З огляду на вище викладене недопустимим є і висновок судової балістичної експертизи № 08\3.1\3.2-112 від 06 березня 2016 року, який є похідним доказом від результатів обшуку під час якого був вилучений предмет, який в подальшому був направлений експерту для дослідження. 
		Інші докази кримінального провадження у виді показань експерта ОСОБА_12 , свідка ОСОБА_13 , постанови про визнання речовими доказами не є достатніми для доведення винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. 
		Згідно зі ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Згідно з п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Так, перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника, колегія суддів зазначає, що за змістом кримінального процесуального закону при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, що передбачають: «ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом… Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».
		Згідно з частиною першою статті 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК України випадках, - на потерпілого.
		Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито (ч., 1 п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК України).
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
		Відповідно до ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження. 
		Враховуючи,що порушення кримінального процесуального закону, які були допущенні стороною обвинувачення під час формування доказової бази у цьому кримінальному провадженні неможливо усунути, шляхом повторних слідчих або процесуальних дій, а обставини, які мають бути встановлені доказами, які суд апеляційної інстанції визнав недопустимими, неможливо встановити за допомогою інших доказів чи додаткових процесуальних засобів доказування, суд апеляційної інстанції доходить висновку про скасування вироку суду та закриття кримінального провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з чим відповідні доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження під час апеляційного провадження. 
		Інші доводи апеляційної скарги захисника про те, що в ухвалі слідчого судді не надано дозволу на вилучення цього майна; що вилучивши зазначене майно слідчий не звернувся з клопотанням про його арешт та не повернув власнику; що в матеріалах кримінального провадження відсутні доручення або будь-які інші процесуальні документи відповідно до яких проведення досудового розслідування доручено слідчій ОСОБА_9 , суд апеляційної інстанції розцінює, як такі, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, а доводи щодо переробки пістолета ОСОБА_7 , апеляційний суд не перевіряє, оскільки висновок судово-балістичної експертизи визнаний недопустимим доказом з інших підстав.
		За змістом ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, скасувати вирок і закрити кримінальне провадження, а ухвалення виправдувального вироку, відповідно до ст 373 КПК України відноситься до виключної компетенції суду першої інстанції, у зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги захисника про ухвалення виправдувального вироку не ґрунтуються на вимогах процесуального закону і не можуть бути задоволеними. 
		Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 412, 417 КПК України, апеляційний суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргузахисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7   задовольнити частково.
		Вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 263 КК України скасувати.
		Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з тим, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості в суді і вичерпані можливості їх отримати. 
		Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим який тримається під вартою в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		____________________    ____________________    ____________________
		ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...