Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/21547/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб з інвалідністю.
Надіслано для оприлюднення: 27.05.2021. Зареєстровано: 31.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.06.2021.
Дата набрання законної сили: 02.08.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		13 травня 2021 року                                         м. Київ                                        № 640/21547/20
		 
		Колегія суддів Окружного адміністративного суду міста Києва у складі:
		головуючий суддя - Огурцов О.П.,
		судді: Арсірій Р.О., Кузьменко В.А.,
		 
		за участю секретаря судового засідання Чекан І.В. та представників: 
		позивача - адвоката Посунька Дмитра Вікторовича (ордер від 10.09.2020 серії КВ № 841015),
		відповідача - Меньшикової Олени Ярославівни (самопредставництво юридичної особи),
		третьої особи-1 - Габдулова Руслана Радиковича (довіреність від 29.10.2020 б/н),
		третьої особи-2 - Євсев`єва Геннадія Андрійовича (довіреність від 16.09.2020 № 02-2/114),
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні  адміністративну справу
		за позовомГромадської організації "Всеукраїнська організація Союз осіб з інвалідністю України"доКабінету Міністрів Українитреті особи1) Всеукраїнська громадська організація інвалідів "Українське товариство глухих" 2) Всеукраїнська громадська організація інвалідів "Українське товариство сліпих"про визнання протиправною та скасування постанови,
		В С Т А Н О В И Л А:
		Громадська організація "Всеукраїнська організація Союз осіб з інвалідністю України" (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 23Д, код ЄДРПОУ 00042352) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2), в якому просить визнати протиправною, нечинною та скасувати постанову Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 166 "Деякі питання надання фінансової підтримки громадським об`єднанням осіб з інвалідністю".
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваною постановою встановлено дискримінаційний принцип щодо забезпечення рівних можливостей отримання державної фінансової підтримки громадським організаціям осіб з інвалідністю.
		Позивач стверджує, що відповідач безпідставно та у дискримінаційний спосіб надав перевагу двом громадським організаціям осіб з інвалідністю шляхом надання їм фінансування без проведення конкурсу. У свою чергу, всі інші громадські організації мають доступ до фінансової підтримки виключно за результатом конкурсу.
		Крім того, позивач наголошує на тому, що в порушення вимог Закону України «Про громадські об`єднання», що встановлює обов`язковість проведення в порядку, визначеному законодавством, консультацій з громадськими об`єднаннями щодо проектів нормативно-правових актів, які стосуються правового статусу громадських об`єднань, їх фінансування та діяльності. Таких громадських обговорень і консультацій не проводилось.
		 
		Відповідач заперечив проти позовних вимог, оскільки постанова відповідача прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, а тому не підлягає скасуванню. Щодо громадського обговорення проекту оскаржуваної постанови, відповідач зазначає, що проект акту пройшов публічне громадське обговорення відповідно до довідки про погодження проекту.
		Також, відповідач не погоджується з твердженнями відповідача про дискримінаційність оскаржуваної постанови, оскільки мається на меті не позбавленні певних громадських організацій права на отримання фінансової підтримки, а забезпечення справедливого, неупередженого розподілу фінансової підтримки громадських об`єднань осіб з інвалідністю.
		У підготовчому засіданні залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Всеукраїнську громадську організацію інвалідів "Українське товариство глухих" та Всеукраїнську громадську організацію інвалідів "Українське товариство сліпих".
		Треті особи надали пояснення по суті справи, в яких підтримують позицію відповідача та просять відмовити у задоволенні позову. Треті особи зазначають, що впровадження для УТОГ та УТОС окремого порядку фінансування не є порушенням принципу рівності або проявом дискримінації, оскільки Кабінетом Міністрів України було використано належним чином свої дискреційні повноваження з урахування ефективності та специфіки спірних правовідносин, що цілком відповідає нормам законодавства.
		Під час розгляду справи судом встановлено наступне.
		 
		03.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання надання фінансової підтримки громадським об`єднанням осіб з інвалідністю» за № 166, якою, у відповідності до частини сьомої статті 20 Бюджетного кодексу України, затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку громадських об`єднань осіб з інвалідністю.
		Даною Постановою (в редакції станом на момент подання позовної заяви), зокрема, встановлювалось, що у 2020 році кошти, передбачені за бюджетною програмою 2507020 "Фінансова підтримка громадських об`єднань осіб з інвалідністю", спрямовуються:
		- місцевим (обласним) осередкам (відокремленим підрозділам), підприємствам і організаціям невиробничої сфери Українського товариства сліпих та Українського товариства глухих відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки Українського товариства сліпих та Українського товариством глухих, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 р. N 183 (Офіційний вісник України 2018 р., N 26, ст. 936; 2020 р., N 23, ст. 867), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 2020 р. N 357, у сумі 47,86 млн. гривень;
		- громадським об`єднанням осіб з інвалідністю (крім Українського товариства сліпих та Українського товариства глухих), яким було надано фінансову підтримку за рахунок коштів бюджетної програми 2507020 "Фінансова підтримка громадських об`єднань осіб з інвалідністю" у 2019 році та які звернулися до 30 травня 2019 р. до Фонду соціального захисту інвалідів щодо надання їм фінансової підтримки у 2020 році, на організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності, організаційний розвиток громадського об`єднання за напрямами, передбаченими підпунктами 2 і 3 пункту 5 Порядку, затвердженого цією постановою, у сумі до 3,95 млн. гривень пропорційно касовим видаткам у минулому році на зазначені цілі з урахуванням зменшення видатків за згаданою бюджетною програмою.
		Наполягаючи на тому, що прийнята без проведення громадських обговорень і консультацій спірна Постанова  № 166, встановлюючи окремий порядок отримання бюджетної підтримки для УТОГ та УТОС, а також інших громадських організацій, є дискримінаційною та порушує права інших громадських організацій, в тому числі і позивача, було подано цей позов до суду. 
		Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		 
		Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Повноваження Кабінету Міністрів України у спірних правовідносинах регламентовано Конституцією України, Законом України «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014№794-VII, Бюджетним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
		Статтею 113 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади та у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
		Відповідно до частин першої і другої статті 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права та законності. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з положеннями статті 4 цього ж Закону Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
		Приписами статті 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.
		Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
		Діяльність Кабінету Міністрів України, відповідно до частини першої статті 119 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров`я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв`язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності.
		Статтею 20 цього ж Закону до основних повноважень Кабінету Міністрів України у сфері економіки та фінансів віднесено, в тому числі і забезпечення проведення державної економічної політики, здійснення прогнозування та державне регулювання національної економіки; забезпечення розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку; визначення доцільності розроблення державних цільових програм з урахуванням загальнодержавних пріоритетів та забезпечує їх виконання; розроблення проектів законів про Державний бюджет України та про внесення змін до Державного бюджету України, забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання; приймає рішення про використання коштів резервного фонду Державного бюджету України.
		У сферах соціальної політики, охорони здоров`я, освіти, науки, культури, у відповідності до пункту 2 частини першої цієї ж норми Закону України «Про Кабінет Міністрів України» до повноважень Уряду належить забезпечення розроблення та виконання державних програм соціальної допомоги, вживає заходів щодо зміцнення матеріально-технічної бази закладів соціального захисту інвалідів, пенсіонерів та інших непрацездатних і малозабезпечених верств населення.
		Частиною сьомою статті 20 Бюджетного кодексу України встановлюється, що за бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету та забезпечують їх затвердження у терміни, визначені Кабінетом Міністрів України. За рішенням Кабінету Міністрів України порядки використання коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з Міністерством фінансів України. Про затвердження таких порядків інформується Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.
		Згідно пункту 3 частини першої статті 97 Бюджетного кодексу України субвенції на здійснення державних програм соціального захисту є одним з трансфертом місцевим бюджетам, що може передбачатися у Державному бюджеті України.
		Відповідно до частини другої статті 97 Бюджетного кодексу України порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.
		Оскаржувана постанова прийнята Кабінетом Міністрів України на виконання бюджетної програми «Фінансова підтримка громадських об`єднань осіб з інвалідністю» з метою реалізації програм (проектів, заходів, для виконання яких надаватиметься фінансова підтримка з державного бюджету України.
		Аналіз наведених вище норм законодавства, що визначають повноваження Уряду у сферах економіки та фінансів і соціальної політики, вказує на те, що оскаржувана Постанова № 166 прийнята Кабінетом Міністрів України в межах наданих йому Конституцією України, Бюджетним кодексом України і Законом України «Про Кабінет Міністрів України» повноважень.
		 
		З системного аналізу зазначених норм вбачається, що під час здійснення повноважень щодо визначення механізму використання бюджетних коштів Кабінет Міністрів України вправі на власний розсуд визначати порядок використання коштів державного бюджету. Зазначені повноваження є дискреційними, у зв`язку з чим суд не має права втручатися у такі повноваження за умови, якщо такі повноваження здійснюються органом державної влади у встановленому законодавством порядку.
		Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону України «Про громадські об`єднання» проведення в порядку, визначеному законодавством, консультацій з громадськими об`єднаннями щодо проектів нормативно-правових актів, які стосуються правового статусу громадських об`єднань, їх фінансування та діяльності, є обов`язковим.
		Згідно пункту 5 пояснювальної записки Міністерства соціальної політики до проекту оскаржуваної постанови, проект акту надавався для погодження громадським організаціям та спілкам, в тому числі до позивача - Громадської організації «Всеукраїнська організація Союз осіб з інвалідністю», яка не підтримала проект акту. 
		Також, з пояснювальної записки вбачається, що громадськими об`єднаннями надавались зауваження до проекту постанови, певні з яких було враховано у проекті, а інші - відхилено. Міністерством соціальної політики України проводились зустрічі 28 та 29 січня 2020 року з головами громадських організація, в тому числі з головою Громадської організації «Всеукраїнська організація Союз осіб з інвалідністю» Назаренко В.В. для врегулювання спірних позицій.
		Наведені обставини спростовують доводи позивача про не проведення консультацій з громадськими об`єднаннями щодо проекту спірного нормативно-правового акту.
		 
		У свою чергу, підставами позову є твердження позивача, що обрана Кабінетом Міністрів України форма розподілу бюджетних коштів передбачає нерівні умови для громадських об`єднань осіб з інвалідністю при розподілі коштів, а саме виокремлення окремих громадських об`єднань для їх фінансування в окремому порядку без конкурсної процедури, тоді як інші організації мають отримувати фінансування виключно за результатами конкурсних процедур.
		Суд звертає увагу що за приписами статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
		З огляду на положення Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
		Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Суд не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) відповідача поза межами перевірки за критеріями відповідності прийняття ним рішень, вчинення дій або бездіяльності, передбаченими частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, підміняти його і перебирати на себе повноваження надані Кабінету Міністрів України Конституцією України та Законами України.
		Завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Частина друга цієї статті визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
		2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
		3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
		4) безсторонньо (неупереджено);
		5) добросовісно;
		6) розсудливо;
		7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
		8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
		9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
		10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Суд зазначає, що у даному випадку Кабінетом Міністрів України запроваджено різні форми забезпечення фінансування громадських об`єднань осіб з інвалідністю. Водночас, відмінності у такому регулюванні не можуть свідчити про безумовну дискримінацію відповідних учасників суспільних відносин за умови, якщо така відмінність обґрунтована певними об`єктивними обставинами.
		Слід також зазначити, що оскаржуваний нормативно-правовий акт жодним чином не позбавляє ані позивача, ані іншу громадську організацію можливості отримання бюджетного фінансування. 
		Аналіз застосованих судом норм матеріального права свідчить, що Кабінет Міністрів України, приймаючи постанову від 03.03.2020 № 166 "Деякі питання надання фінансової підтримки громадським об`єднанням осіб з інвалідністю", діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені у Законі України "Про Кабінет Міністрів України", з використанням повноваження на видання такого нормативно-правового акту з метою, з якою це повноваження надано, та обґрунтовано.
		Керуючись статтями 241, 243-246, 380 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів-
		 
		В И Р І Ш И Л А:
		У задоволенні адміністративного позову Громадської організації "Всеукраїнська організація Союз осіб з інвалідністю України" (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 23Д, код ЄДРПОУ 00042352) до Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2), треті особи: Всеукраїнська громадська організація інвалідів "Українське товариство глухих" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 74, код ЄДРПОУ 00021344), Всеукраїнська громадська організація інвалідів "Українське товариство сліпих" (01601, м. Київ, Печерський узвіз, 3, код ЄДРПОУ 00021195) про визнання протиправною та нечинною постанови - відмовити повністю.
		 
		Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                            О.П. Огурцов 
		 
		Судді                                                                                                    Р.О. Арсірій
		 
		                                                                                                    В.А. Кузьменко
		 
		 
		Повний текст рішення суду виготовлено 26.05.2021.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...