Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 500/3136/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 28.05.2021. Зареєстровано: 31.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.06.2021.
Дата набрання законної сили: 25.05.2021
Номер судового провадження: А/857/1696/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/3136/20 пров. № А/857/1696/21
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: 
		головуючого судді Довгополова О.М., 
		суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,
		з участю секретаря судового засідання Юрченко М.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу, -
		 
		суддя (судді) в суді першої інстанції  Шульгач М.П.,
		час ухвалення рішення: 12:23:37,
		місце ухвалення рішення  м. Тернопіль,
		дата складання повного тексту рішення: 08.12.2020 р.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Тернопільській області № 2556 від 16.09.2020 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про звільнення зі служби в поліції; поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції № 4 патрульної поліції Чортківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області з 17.09.2020 р.; стягнути з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 17.09.2020 по день постановлення рішення.
		Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
		Рішення мотивоване тим, що реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана із порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду, а наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни. Суд першої інстанції зазначає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. 
		Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
		Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції на підставі висновку службового розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення. Враховуючи наведене, скаржник зазначає, що він не може бути звільненим зі служби в поліції за відсутності обвинувального вироку. Також скаржник зазначає, що будь-яких інших вчинків, окрім кримінально караних, в наказі про накладення дисциплінарного стягнення вказано не було. Вказує на те, що звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
		Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 11.09.2020 до ГУНП в Тернопільській області надійшла інформація з Тернопільського управління ДВБ НПУ про те, що ними в результаті проведеної спільної операції із співробітниками УСБ України в Тернопільській області в рамках кримінального провадження від 07.09.2020 № 42020210000000233 за ч. З ст. 368 КК України затримано старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції №4 ПП Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який перебуваючи на службі в добовому наряді, в однострої із вогнепальною зброєю, вимагав та отримав від гр. ОСОБА_2 на свою банківську картку грошову винагороду в сумі 8000 гривень за відведення останньої від відповідальності за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
		Наказом Головного управління Національної поліції в Тернопільській області №221 о/с від 17.09.2020 відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
		Підставою для видачі наказу по особовому складу став наказ Головного управління Національної поліції у Тернопільській області від 16.09.2020 №2556, яким застосовано до старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції № 4 ПП Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
		Як слідує з наказу №2556, такий винесено за порушення позивачем службової дисципліни, невиконання вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ст. 12, пункту 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію".
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
		Спірні правовідносини регулюються приписами Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України № 3460-IV від 22.02.2006 р. 
		Відповідно до ст. 6 цього Закону поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Частиною 1 ст. 18 цього Закону встановлено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
		Частиною 2 ст. 19 вказаного Закону передбачено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
		Згідно з ст. 59 наведеного Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
		Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		Пунктом 4 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
		За змістом п.9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
		Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затв. Законом України № 3460-IV від 22.02.2006р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), передбачено, що службова дисципліна  це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
		Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об`єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.
		За змістом ст.2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
		Відповідно до ст.5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
		Згідно з ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
		Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
		Відповідно до вимог ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
		Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
		Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.
		Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
		Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
		За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.
		При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.
		Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
		Наказом МВС України № 230 від 12.03.2013р. затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України.
		Пунктом 2.1 цієї Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
		Відповідно до п.8.1 вказаної Інструкції підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
		В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім`я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв`язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного (п.8.3 вказаної Інструкції).
		Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що Тернопільським управлінням ДВБ НПУ в результаті проведеної спільної операції із співробітниками УСБ України в Тернопільській області в рамках кримінального провадження від 07.09.2020 №42020210000000233 за ч. З ст. 368 КК України затримано старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції №4 ПП Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який перебуваючи на службі в добовому наряді, в однострої із вогнепальною зброєю, вимагав та отримав від гр. ОСОБА_2 на свою банківську картку грошову винагороду в сумі 8000 гривень за відведення останньої від відповідальності за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
		Досудовим розслідуванням в рамках кримінального провадження встановлено, що 07.09.2020 близько 10 год., на виїзді з м. Чорткова у напрямку руху до м. Бучач Тернопільської області члени групи реагування патрульної поліції, а саме: поліцейський СРПП № 4 ПП Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області старший сержант поліції ОСОБА_3 та поліцейський СРПП № 1 ПП Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області старший сержант поліції ОСОБА_4 зупинили автомобіль «Форд-Фокус», р.н. НОМЕР_1 ,під керуванням гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході перевірки документів на автомобіль та посвідчення водія поліцейські повідомили гр. ОСОБА_5 , що у них виникла підозра щодо вживання нею алкогольних напоїв, у зв`язку із чим останній було запропоновано пройти освідчення за допомогою технічного засобу газоаналізатора «Драгер». Гр. ОСОБА_5 погодилася і за результатами освідчення покази приладу становили 0,3 проміле. Працівниками поліції стосовно гр. ОСОБА_5 було складено протокол про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. 
		10.09.2020 близько 13 години гр. ОСОБА_5 разом із своїм свекром гр. ОСОБА_6 прибули до Чортківського ВП ГУНП в області та звернулися до чергового старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з приводу складання вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Останній повідомив гр. ОСОБА_5 , що має змогу дізнатися про обставини складання стосовно неї протоколу.
		Цього ж дня, близько 16.30 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , за попередньою домовленістю із гр. ОСОБА_5 , зустрівся із останньою біля приміщення Чортківського ВП та всупереч інтересів служби вступив з нею у позастатутні стосунки. Так, досудовим розслідуванням встановлено, що позивач у ході розмови висунув вимогу про необхідність надання йому неправомірної вигоди у сумі 8 тис. грн. шляхом банківського переказу на карту-рахунок за не скерування до суду протоколу про вчинення нею правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Одночасно, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 запевнив гр. ОСОБА_5 , що після переказу вказаних грошових коштів він знищить зазначений протокол. 
		10.09.2020 близько 19 год. гр. ОСОБА_5 прибула до терміналу АТ КБ «Приватбанку», що знаходиться за адресою: вул. В. Великого, 2д, у м. Чорткові та переказала грошові кошти в сумі 8 тис. грн. двома траншами із сумами 4900 грн. та 3100 грн. на картку старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
		Цього ж дня, близько 22.20 гр. ОСОБА_5 знову зустрілась з позивачем за попередньою домовленістю у визначеному ним місці, поруч з приміщенням Чортківського ВП, де під час розмови останній повідомив, що переживати з приводу складеного стосовно неї 07.09.2020 протоколу за порушення ст. 130 КУпАП не варто.
		В ході проведення службового розслідування були опитані старший сержант поліції ОСОБА_3 , старший сержант поліції ОСОБА_4 , капітан поліції ОСОБА_7 , полковник поліції ОСОБА_8 , підполковник поліції ОСОБА_9 (а.с. 52-58)
		Таким чином, за результатами проведеного службового розслідування факт грубого порушення службової дисципліни ОСОБА_1 повністю доведений і документально зафіксований, при цьому останнім вчинені дії, які є несумісними з вимогами, які пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського.
		За грубі порушення службової дисципліни, вимог ст.ст.6, 18 Закону України «Про Національну поліцію» щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, професійного виконання своїх службових обов`язків, відповідно до вимог нормативно-правових актів, а також поваги і не порушення прав і свобод людини, що призвело до надзвичайної події - розпочатого кримінального провадження, а також підриву авторитету і формування негативної думки про поліцію на оперуповноваженого кримінальної поліції (карний розшук) ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
		Положення ст.ст. 6, 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладають на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.
		Поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
		Із змісту Присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, слідує, що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
		Тобто поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції та їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
		Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, був зобов`язаний не допускати вчинків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції.
		Провина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку в розглядуваному випадку проявляється у прямому умислі, тобто, останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним своїх дій; таке порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства.
		З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку.
		Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки матеріалами службового розслідування встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, тому при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом.
		Отже, дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Така оцінка відповідача пов`язана із діями, які були виявлені під час досудового розслідування у межах кримінального провадження № 42020210000000233
		За таких обставин застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним.
		Позивач помилково вважає, що саме порушення проти нього кримінального провадження було підставою для дисциплінарної відповідальності.
		Так, спірні накази відповідача про притягнення до дисциплінарної відповідальності обґрунтовані наявністю у його діях ознак дисциплінарного проступку. Рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі КК України. Натомість, предметом цього спору є порушення позивачем службової дисципліни.
		За фактом одного і того самого діяння працівника поліції може бути притягнуто як до кримінальної, так і до дисциплінарної відповідальності, що є різними/самостійними видами юридичної відповідальності. У першому випадку визнати особу винною може тільки суд.
		Водночас, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 хоч і прийнято на підставі відомостей, наявних в матеріалах кримінального провадження, однак ґрунтується на самостійних правових підставах.
		В контексті обставин цієї справи вирішення питання щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є компетенцією відповідача і кваліфікація скоєного як дисциплінарного проступку не може вважатися доведенням вини особи (визнання винним) у вчиненні кримінального правопорушення, підозру у вчиненні якого (яких) йому вручили.
		Звільнення позивача зі служби в поліції відбулось саме у зв`язку з порушенням позивачем службової дисципліни, що підтверджено результатами службового розслідування. При цьому, проведення такого розслідування та встановлення обставин законодавцем віднесено до компетенції відповідача.
		Відтак, доводи позивача про відсутність обвинувального вироку в кримінальній справі не можуть братись колегією суддів до уваги.
		Таким чином, підставою для звільнення позивача стала реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом по аналогічній категорії справ, зокрема, в постановах Касаційного адміністративного суду від 06.02.2020р. у справі № 300/1406/19, від 24.03.2020р. у справі № 804/177/17, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковою під час вирішення наведеного спору.
		Таким чином, за вчинення дисциплінарного проступку позивача правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку, визначеному Дисциплінарним статутом, та на підставі Закону України «Про Національну поліцію» звільнено з органів поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Застосоване дисциплінарне стягнення відповідає тяжкості проступку та обставинам, за яких його скоєно. При цьому керівником при обранні виду дисциплінарного стягнення було враховано всі критерії, передбачені Дисциплінарним статутом, зокрема, попередня поведінка особи, ухилення від участі в розслідуванні, через що відповідачем було обрано крайній захід дисциплінарного впливу.
		Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позивач вчинив дії, які є несумісними з проходженням служби в поліції, проігнорував вимоги Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Закону України «Про Національну поліцію», а отже, своїми діями вчинив дисциплінарний проступок, за що передбачена дисциплінарна відповідальність.
		Оцінюючи покликання позивача на протиправність звільнення як найсуворішого заходу впливу, слід врахувати, що у висновку службового розслідування та в інших матеріалах справи не зазначено обставин, які б пом`якшували відповідальність поліцейського за вчинене порушення службової дисципліни.
		Дисциплінарний статут не визначає чіткої послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості, що наділяє уповноважену особу правом самостійно визначити вид стягнення в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.
		Таким чином, враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку, які, як правильно зазначив відповідач, фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, колегія суддів вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
		Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду  без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. 
		Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду  без змін. 
		Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд  
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі № 500/3136/20 залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим   В. В. Святецький  Повне судове рішення складено 28.05.2021 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...