Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 804/4081/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 27.05.2021. Зареєстровано: 31.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.06.2021.
Дата набрання законної сили: 27.05.2021
Номер судового провадження: К/9901/10795/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 травня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 804/4081/18
		адміністративне провадження № К/9901/10795/19
		 
		Верховний Суд  у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді Бучик А.Ю.,
		суддів Мороз Л.Л., Рибачук А.І.
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року (суддя Юхно І. В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року (колегія суддів: Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.,  Семененко Я.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту проблем матеріалознавства імені І.М. Францкевича Національної академії наук України, Спеціалізованої вченої ради Д  26.207.03 Інституту проблем матеріалознавства імені І.М. Францкевича Національної академії наук України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -
		В С Т А Н О В И В:
		У червні 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Інституту проблем матеріалознавства імені  І.М. Францкевича Національної академії України, у якому позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати негативне рішення Спеціалізованої вченої ради Д  26.207.03 Інституту проблем матеріалознавства імені І.М. Францкевича НАН України від 16 квітня 2018 року (Протокол №24) щодо присудження ОСОБА_1 наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.02.01 «Матеріалознавство» за наслідками захисту дисертації; зобов`язати Спеціалізовану вчену раду Д 26.207.03 Інституту проблем матеріалознавства імені І.М. Францкевича НАН України на підставі результатів таємного голосування 16 квітня 2018 року переглянути рішення щодо присудження ОСОБА_1 наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.02.01 «Матеріалознавство» за наслідками захисту дисертації.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що негативне рішення комісії прийнято з порушенням встановленого регламенту проведення захисту дисертаційних досліджень на здобуття наукового ступеню, а отже є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		Не погодившись з указаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
		Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суди дійшли помилкових висновків щодо участі у визначенні кворуму і в підрахунках голосів бюлетенів в яких не висловлена думка щодо дисертації.
		У відзиві на касаційну скаргу відповідачі просили відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити в силі рішення судів попередніх інстанцій.
		Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
		У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Як установлено судами попередніх інстанцій, 16 квітня 2018 року відбулось засідання Спеціалізованої вченої ради Д 26.207.03 Інституту проблем матеріалознавства ім.  І.М.Францевича НАН України по захисту дисертації ОСОБА_1 на тему «ІНФОРМАЦІЯ_1» на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.02.01 - Матеріалознавство. На засіданні були присутні 19 членів з 24.
		Відповідно до протоколу засідання лічильної комісії, обраної спеціалізованою вченою радою Д 26.207.03 від 16.04.2018, за результатами голосування про присудження наукового ступеня доктора технічних наук ОСОБА_1 , виявлено голосів «за» - 13, «проти» - 3, недійсних бюлетенів - 3.
		На підставі прилюдного захисту дисертації, за результатами голосування, Спеціалізована вчена рада Д 26.207.03 прийняла негативне рішення щодо присудження наукового ступеня доктора технічних наук ОСОБА_1 від 16 квітня 2018 року, відповідно до протоколу №24.
		Листом Спеціалізованої вченої ради Д 26.207.03 від 14.05.2018 №01-11-06-371 «Про атестаційну справу» на адресу Міністерства освіти і науки України Департаменту атестації кадрів направлено атестаційну справу здобувача наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.02.01 - матеріалознавство, ОСОБА_1 , відповідно до зазначеного листа повідомлено, що за результатами захисту дисертації спецрадою Д.26.207.03 Інституту проблем матеріалознавства НАН України прийнято негативне рішення; повідомлення про захист дисертації надруковано у журналі «Освіта України».
		Вважаючи рішення Спеціалізованої вченої ради Д 26.207.03 Інституту проблем матеріалознавства НАН України від 16.04.2018 (протокол №24) протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду.
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в судовому засіданні не встановлено фактів порушення визначеної процедури захисту дисертаційного дослідження.
		Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про необхідність скасування судових рішень із закриттям провадження у справі з таких підстав.
		Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		Аналогічна правова позиція вже висловлювалась Верховним Судом у постанові від 24.02.2021 у справі №823/2166/17.
		Як убачається з матеріалів справи, предметом оскарження є негативне рішення Спеціалізованої вченої ради Д 26.207.03 Інституту проблем матеріалознавства імені І.М. Францкевича НАН України щодо присудження ОСОБА_1 наукового ступеня доктора технічних наук.
		Наказом Міністерства освіти і науки України від 21.12.2015 за №1328 «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства щодо діяльності спеціалізованих вчених рад від 15 грудня 2015 року» утворено, зокрема, в Інституті проблем матеріалознавства ім. І.М.Францевича НАН України Спеціалізовану вчену раду Д 26.207.03 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) технічних наук за спеціальностями 05.02.01 «Матеріалознавство» та 05.16.06 «Порошкова металургія та композиційні матеріали» строком на три роки у кількості 24 членів.
		Спеціалізована вчена рада Д 26.207.03 Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М.  Францкевича НАН України здійснює свою діяльність на підставі Положення про спеціалізовану вчену раду, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14.09.2011 року №1059 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за №1170/19908 (далі - Положення №1059).
		Пунктом 1.1 Положення №1059 передбачено, що Спеціалізована вчена рада (далі - рада) утворюється МОНмолодьспортом у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації та наукових установах (далі - вищі навчальні заклади, наукові установи), що проводять фундаментальні та прикладні наукові дослідження, мають достатній рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення для підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації, за клопотанням центральних органів виконавчої влади, у сфері управління яких є вищі навчальні заклади та наукові установи, національних академій наук, а також вищих навчальних закладів та наукових установ, що належать до сфери управління МОНмолодьспорту.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 року №567 (далі - Порядок №567) затверджено Порядок присудження наукових ступенів, який регулює питання присудження наукових ступенів доктора і кандидата наук.
		Відповідно до пункту 6 Порядку №567 наукові ступені доктора і кандидата наук присуджують спеціалізовані вчені ради за результатами прилюдного захисту дисертацій. МОН затверджує рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукових ступенів і видає дипломи доктора та кандидата наук.
		Згідно з положеннями пункту 25 Порядку №567 у разі прийняття спеціалізованою вченою радою негативного рішення щодо присудження наукового ступеня документи за визначеним МОН переліком повертаються здобувачеві.
		Відгуки про дисертацію та автореферат, стенограма (розшифрована і засвідчена фонограма) засідання та протокол голосування залишаються у спеціалізованій вченій раді. У разі потреби зазначені матеріали можуть бути надіслані за місцем повторного захисту.
		Про негативне рішення щодо захисту дисертації спеціалізована вчена рада повідомляє МОН у місячний строк з дня його прийняття. Одночасно надсилаються МОН автореферат і стенограма (розшифрована та засвідчена фонограма) засідання ради.
		Дисертація, за результатами захисту якої спеціалізованою вченою радою прийнято негативне рішення, може бути подана до захисту повторно після доопрацювання не раніше ніж через рік з дня прийняття такого рішення. Захист такої дисертації відбувається за погодженням з МОН.
		Так, пунктом 26 указаного Порядку встановлено, що у МОН розглядаються документи атестаційних справ здобувачів наукових ступенів та проводиться експертиза дисертацій з метою здійснення контролю за дотриманням спеціалізованими вченими радами вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів, про що готується висновок, який подається на розгляд атестаційної колегії МОН.
		МОН може надсилати дисертацію та атестаційну справу здобувача для додаткового розгляду (колективного рецензування):
		до іншої спеціалізованої вченої ради в установленому МОН порядку;
		до вищого навчального закладу або наукової установи.
		Додатковому розгляду (колективному рецензуванню) обов`язково підлягає докторська дисертація, яка за рішенням МОН подана спеціалізованій вченій раді раніше п`ятирічного строку після здобуття наукового ступеня кандидата наук.
		Якщо під час проведення експертизи дисертації встановлено порушення спеціалізованою вченою радою вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів, то МОН скасовує рішення ради про присудження наукового ступеня, вживає заходів, зокрема:
		вказує на недоліки під час розгляду дисертації та проведення її захисту;
		звужує профіль ради;
		пропонує керівнику вищого навчального закладу або наукової установи, в якій утворено раду, подати інші кандидатури для призначення голови ради, його заступника або вченого секретаря;
		позбавляє офіційних опонентів, членів комісії ради з попереднього розгляду права участі в атестації наукових кадрів;
		припиняє діяльність ради з визначенням строку, протягом якого нове клопотання про утворення ради не подається.
		Атестаційна справа здобувача наукового ступеня та дисертація, які розглядаються МОН, не можуть бути зняті з розгляду здобувачем чи відкликані радою, у якій відбувся захист дисертації.
		Здобувач має право ознайомитися з висновком після прийняття рішення МОН про видачу (відмову у видачі) відповідного диплома. Копія висновку видається МОН у місячний строк на прохання здобувача.
		Якщо рішення ради про присудження наукового ступеня скасовано МОН, то дисертація може бути подана до захисту повторно до іншої спеціалізованої вченої ради після доопрацювання не раніше ніж через рік з дня прийняття такого рішення МОН. Захист такої дисертації відбувається за погодженням з МОН.
		Контроль за науковим рівнем дисертацій МОН здійснює за участю експертних рад з питань проведення експертизи дисертацій.
		Порядок утворення, функціонування та діяльності експертних рад з питань проведення експертизи дисертацій визначається положенням про експертну раду, яке затверджує МОН.
		Експертні ради з питань проведення експертизи дисертацій проводять експертизу захищених дисертацій, розглядають питання, що належать до їх компетенції, готують експертні висновки про відповідність встановленим вимогам і відповідають за якість та об`єктивність підготовлених ними висновків.
		У разі потреби МОН запрошує на засідання експертної ради з питань проведення експертизи дисертацій здобувача, наукового керівника, керівника спеціалізованої вченої ради, де проводився захист дисертації.
		Строк розгляду у МОН дисертації та атестаційної справи здобувача наукового ступеня доктора наук не повинен перевищувати шести місяців, а наукового ступеня кандидата наук - чотирьох місяців.
		Будь-які пропозиції і заяви щодо додаткової оцінки дисертацій та атестаційних справ розглядаються МОН до прийняття рішення.
		За особливих обставин, які потребують більш тривалого строку для проведення експертизи дисертації, питання щодо його продовження вирішує МОН у кожному конкретному випадку, про що інформується спеціалізована вчена рада.
		Повторний розгляд дисертації та атестаційної справи у МОН здійснюється за рішенням суду із залученням фахівців, які не брали участі у попередній експертизі дисертації.
		Рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукових ступенів доктора або кандидата наук набирає чинності з дати набрання чинності наказом МОН про затвердження рішення спеціалізованої вченої ради та видачу відповідного диплома на підставі рішення атестаційної колегії (п.п. 27-30 Порядку №567).
		Резюмуючи наведене, можна дійти висновку, що Порядком № 567 передбачено порядок дій особи у зв`язку з прийняттям негативного рішення за результатами захисту, що забезпечує захист порушеного права, при цьому можливість оскарження спірного рішення Спеціалізованої вченої ради до суду указаним Порядком не передбачена взагалі, а регулювання такого характеру питань покладається саме на МОН.
		При цьому матеріали справи не містять інформації щодо прийняття Міністерством освіти і науки України рішення про скасування прийнятого Спеціалізованою вченою радою Д 26.207.03 стосовно позивача рішення від 16.04.2018 (протокол №24) або про повернення висновку до ради для доопрацювання, або про направлення висновку на додатковий розгляд до іншої ради чи наукової установи.
		Таким чином колегія суддів доходить висновку, що оскарження спірного рішення до суду, за відсутності дотримання чітко визначеної процедури, не передбачено законодавством, чинним на момент винесення такого рішення, відтак вказана вимога не може бути задоволена судом і взагалі не підлягає розгляду в судовому порядку.
		Отже, суди попередніх інстанцій при розгляді справи не врахували, що вказаний спір не підлягає судовому розгляду, а тому рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 підлягають скасуванню з закриттям провадження у справі. 
		Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 КАС України. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (стаття 354 КАС України).
		Пунктом 5 частини першої статті 349 цього ж Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		Враховуючи викладене, зважаючи на помилковість позиції судів попередніх інстанцій щодо наявності у переданому на вирішення суду спорі визначальних ознак справи адміністративної юрисдикції, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та закриття провадження у адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 та частини першої статті 354 КАС України.
		Відповідно до частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 139, 238, 341, 349, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
		Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року скасувати.
		Провадження у адміністративній справі № 804/4081/18 - закрити.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                            А. Ю. Бучик
		 
		Судді                                                                                              Л. Л. Мороз 
		 
		                                                            А. І. Рибачук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...