Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/6471/20-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Надіслано для оприлюднення: 28.05.2021. Зареєстровано: 31.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.06.2021.
Дата набрання законної сили: 28.05.2021
Номер судового провадження: К/9901/5514/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 травня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 120/6471/20-а
		адміністративне провадження № К/9901/5514/21
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Бевзенка В.М., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу 
		за позовом ОСОБА_1 
		до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради
		про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 
		на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року (постановлену у складі судді Бошкової Ю.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2021 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Матохнюка Д.Б., суддів Шидловського В.Б., Боровицького О.А.),
		В С Т А Н О В И В :
		Короткий зміст позовних вимог
		у листопаді 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради (далі також - відповідач), у якому просив:
		визнати протиправним та скасувати рішення про зупинення розгляду документів від 10 вересня 2020 року;
		визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань код 60762351111 від 28 вересня 2020 року;
		зобов`язати відповідача провести державну реєстрацію змін до ТОВ «Регіональний медичний стоматологічний центр».
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року, залишеною без змін постановою  Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2021 року, відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що скасування записів у Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи, а також суть спірних правовідносин та правовий статус учасників справи, не є публічно-правовим, а має похідний характер від корпоративного спору, а тому підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги 
		Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи їх прийнятими з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		На підтвердження своїх доводів, у касаційній скарзі позивач зазначив, що в оскаржуваних ухвалі Вінницького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року та постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2021 року суди неправильно застосували положення статей 2, 4, 5, 6, 19 КАС України, статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та статті 167 Господарського кодексу України, що призвело до невірних висновків про те, що спірні правовідносини щодо скасування записів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи, враховуючи суть  цих правовідносин та правовий статус учасників справи, не є публічно-правовими, а мають похідний характер від корпоративного спору, а тому підлягають розгляду за правилами господарського судочинства. 
		При цьому, скаржник також звертає увагу і на те, що суди попередніх інстанцій помилково зазначили про відповідність застосованої ними позиції у спірних правовідносинах висновкам Великої Палати Верховного Суду, висловленим у постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 904/5857/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 819/2895/14-а, від 13 листопада 2019 року у справі № 826/2778/16 та від 17 грудня 2019 року у справі № 927/97/19, оскільки, на думку скаржника, у цих справах фактичне порушення прав позивачів відбулося до безпосереднього звернення за державною реєстрацією, на відміну від обставин справи № 120/6471/20-а, рішення у якій він оскаржує. Позивач зазначає, що його права у цій справі порушуються виключно неправомірною відмовою державного реєстратора від проведення реєстраційних дій.
		Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
		Касаційна скарга надійшла до суду 22 лютого 2021 року.
		Ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі №120/6471/20-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
		Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 28 травня 2021 року.
		При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
		Позиція інших учасників справи
		Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		Оцінка висновків судів попередніх інстанцій та доводів касаційної скарги
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2021 року не відповідають, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є прийнятні з огляду на наступне.
		З доводів та вимог касаційної скарги вбачається, що скаржник оскаржую рішення судів попередніх інстанцій з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме, щодо відмови суду розглядати справу №120/6471/20-а в порядку адміністративного судочинства.
		Так, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у відкритті провадження у справі, виходячи із того, що спір у цій справі повинен бути вирішений у порядку господарського судочинства. Ухвалюючи зазначені судові рішення, суди попередніх інстанцій посилалися на статті 2, 4, 5, 19, 170 КАС України, статтю 20 ГПК України та статтю 167 Господарського кодексу України.
		При цьому суди попередніх інстанцій зазначили, що спірні правовідносини щодо скасування записів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи, враховуючи суть  цих правовідносин та правовий статус учасників справи, не є публічно-правовими, а мають похідний характер від корпоративного спору, а тому підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.
		Надаючи оцінку вказаним висновкам судів попередніх інстанцій, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне заначити наступне.
		Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		Відповідно до пункту 1 частини першої  статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
		Відповідно до пункту 2 частини першої  статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому:
		- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
		- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
		- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
		Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		Водночас, визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
		Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		З матеріалів справи вбачається, що виникнення спірних правовідносин у цій справі обумовлено прийняттям державним реєстратором протиправних, на думку позивача, рішень від 10 вересня 2020 року про зупинення розгляду документів та від 28 вересня 2020 року про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін до установчих документів. При цьому відмова державного реєстратора була обґрунтована тим, що позивачем до поданих документів не було додано актів приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.
		Повноваження державного реєстратора у спірних правовідносинах визначаються, зокрема,  Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі - Закон №755-IV).
		Згідно з пунктом 4 частини першої  статті 1 Закону №755-IV (тут і далі - у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин)  державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
		Приписами пункту 7 частини першої  статті 1 Закону № 755-IV  визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
		Відповідно до частини другої  статті 6 Закону № 755-IV  державний реєстратор:
		1) приймає документи;
		2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів;
		3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації;
		4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру;
		5) веде Єдиний державний реєстр;
		6) веде реєстраційні справи;
		6-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених    Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;
		7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
		Подання документів для державної реєстрації, а також вимоги до документів, що подаються для державної реєстрації визначено статтями  14  та  15 Закону №755-IV.
		Відповідно до пункту 1 частини першої  статті 25 Закону № 755-IV  державна реєстрації та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації.
		Згідно з положеннями частини другої  статті 25 Закону № 755-IV  порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає: 1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника); 2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі; 3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі; 4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру; 5) перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації; 7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об`єднання; 8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів; 10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі).
		Наказом Міністерства юстиції України від 9 лютого 2016 року № 359/5  затверджено «Порядок державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи» (далі - Порядок № 359/5), який визначає процедуру проведення відповідно до  Закону №755-IV  державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації.
		Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку № 359/5 документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати вимогам, установленим Законом.
		Пунктом 10 розділу ІІ Порядку № 359/5 визначено, що державний реєстратор у строки, визначені  законом, здійснює перевірку зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі документів на наявність підстав для зупинення їх розгляду та на наявність підстав для відмови в державній реєстрації.
		У разі наявності підстав для зупинення розгляду документів державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру вичерпний перелік таких підстав, передбачених законом.
		За допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру формується повідомлення про зупинення розгляду документів із зазначенням строку, виключного переліку підстав для його зупинення, рішення суб`єкта державної реєстрації про зупинення розгляду документів, що за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру розміщується на порталі електронних сервісів у день такого зупинення та надсилається заявнику на адресу його електронної пошти.
		Якщо за результатами здійсненої перевірки поданих документів державним реєстратором встановлено наявність підстав як для зупинення їх розгляду, так і для відмови у державній реєстрації, які не пов`язані одна з одною, та усунення підстав для зупинення розгляду документів не матиме наслідком проведення державної реєстрації, державний реєстратор формує повідомлення про відмову в проведенні державної реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та із зазначенням підстав для зупинення їх розгляду.
		Згідно з пунктом 12 Загальних засад проведення державної реєстрації Порядку № 359/5    державний реєстратор за наявності підстав для відмови у державній реєстрації, визначених  статтею 28 Закону, за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру формує повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб`єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації, що за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру розміщується на порталі електронних сервісів у день відмови у державній реєстрації.
		Підстави для відмови у державній реєстрації визначено    статтею 28 Закону № 755-IV, а саме:
		1) документи подано особою, яка не має на це повноважень;
		2) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;
		3) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв`язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи;
		3-1) заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов`язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи у зв`язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, подано щодо засновника (учасника), який на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці, крім випадку збільшення розміру такої частки;
		4) не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;
		5) документи суперечать вимогам    Конституції    та законів України;
		6) документи суперечать статуту громадського формування;
		7) порушено встановлений  законом  порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи;
		8) невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;
		9) щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
		10) щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов`язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
		11) документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані:
		- раніше строку, встановленого цим Законом;
		- щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду;
		- в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання або поділу;
		- щодо акціонерного товариства, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованої реєстрації випуску акцій;
		- щодо юридичної особи - емітента цінних паперів, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованих випусків цінних паперів;
		- щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім банків, стосовно яких процедура ліквідації здійснюється відповідно до    Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
		- щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та відсутній узгоджений план реорганізації юридичної особи;
		- щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування;
		- щодо юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації, стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження;
		- щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство;
		12) статут товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю поданий зі змінами, прийнятими без врахування голосів, які припадають на частку померлого учасника товариства.
		Відповідно до частин третьої, четвертої  статті 26 Закону № 755-IV  повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства.
		Відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених цією статтею, а також відмова у державній реєстрації (легалізації) професійної спілки, її організації або об`єднання не допускається.
		Згідно із частиною першою статті 34 Закону № 755-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.
		Колегія суддів Верховного Суду зазначає, якщо суб`єкт владних повноважень порушує права чи законні інтереси, зокрема, фізичної особи, що спричиняє спір саме у сфері публічно-правових відносин, така особа вправі звернутися до суду адміністративної юрисдикції й очікувати судового захисту від цього суду, оскільки саме цей суд є тим судом, юрисдикція якого поширюється на справи в публічно-правових спорах юридичної особи із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення, дій чи бездіяльності.
		Беручи до уваги наведені правові норми у контексті вирішення питання юрисдикційної належності позову ОСОБА_1 щодо оскарження рішень державного реєстратора  від 10 вересня 2020 року про зупинення розгляду документів та від 28 вересня 2020 року про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Верховний Суд дійшов висновку, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
		Окремо, колегія суддів відмічає, що визначальним при розмежуванні юрисдикції спорів з державним реєстратором    у подібних правовідносинах, є те, що позивач оскаржує рішення реєстратора, прийняте саме за його (позивача) заявою, а не за заявою третьої особи, через що саме у позивача із державним реєстратором виникли правовідносини, що носять публічно- правовий характер.
		Зазначені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 14 липня 2020 року у справі № 640/26323/19.
		Суд у цій справі також ураховує, що Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 18 листопада 2019 року у справі № 808/772/18, постановленій за подібних обставин, зазначила, що при визначенні юрисдикційності спору з державним реєстратором чи щодо оскарження дій державного реєстратора критерієм такого розмежування є предмет оскарження. Якщо позивач оскаржує дії державного реєстратора з приводу розгляду його заяви, і цей спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, такий спір є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
		Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що відмовляючи у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України, суди виходили із того, що позивач звернувся до суду з позовом про скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про внесення відомостей, яким відмовлено у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань код 60762351111.
		Однак, вказані висновки судів попередніх інстанцій не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки як було зазначено вище, у цій справі позивач звернувся до суду із позовом до державного реєстратора щодо визнаття протиправними та скасування рішень про зупинення розгляду поданих позивачем документів та про відмову у вчиненні реєстраційної дії. 
		Жодних записів державного реєстратора в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які б стосувалися позивача або третіх осіб, в межах цієї справи позивач не оспорює.
		Тому, висновки судів попередніх інстанцій про те, що суть спірних правовідносин та правовий статус учасників справи, не є публічно-правовим, а має похідний характер від корпоративного спору, а тому підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, є помилковими.
		Таким чином, доводи касаційної інстанції щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень статей 2, 4, 5, 19, 170 КАС України, статті 20 ГПК України (яка визначає справи, які відносяться до юрисдикції господарських судів) та статті 167 Господарського кодексу України (яка розкриває зміст корпоративних прав та корпоративних відносин) знайшли своє підтвердження під час перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій.
		Враховуючи, що судами попередніх інстанцій помилково визначено предмет спору у цій справі, колегія судів погоджується з доводами касаційно скарги про помилковість урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 904/5857/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 819/2895/14-а, від 13 листопада 2019 року у справі № 826/2778/16 та від 17 грудня 2019 року у справі № 927/97/19, оскільки, спір у вказаних справах відбувався за участі третіх осіб та стосувався скасування реєстраційних записів, в той час як предметом спору у справі №120/6471/20-а є рішення реєстратора, прийняте за заявою позивача.
		За результатами касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що помилкове тлумачення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме, статей 2, 4, 5, 19, 170 КАС України, статті 20 ГПК України та неправильне застосування статті 167 Господарського кодексу України, призвело до ухвалення незаконних судових рішень про відмову у відкритті провадження у цій справі.
		Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права та протиправно відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
		З огляду на викладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2021 року - скасуванню, а справа - поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Керуючись статтями 349, 353, 355, 356 КАС України, суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2021 року скасувати, а справу № 120/6471/20-а направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		Суддя-доповідач                                                                       Я.О. Берназюк 
		Судді:                                                                                          В.М. Бевзенко
		                                                                                          Н.В. Коваленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...