Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 208/2458/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки виробництва.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 01.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.06.2021.
Дата набрання законної сили: 26.05.2021
Номер судового провадження: 51-1031км21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016040800001504

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		іменем України
		 
		 
		26 травня 2021 року
		м. Київ
		справа № 208/2458/17
		провадження № 51-1031км21
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати 
		Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 , 
		прокурора ОСОБА_5 ,
		захисника  ОСОБА_6 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7  адвоката ОСОБА_6 на вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 серпня 2020 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року укримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040800001504, за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 Кримінального кодексу України (далі  КК).
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 серпня 2020 року  ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК, і призначено йому основне покарання у виді обмеження волі на строк 5 років та додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-розпорядчих функцій щодо робіт з підвищеною небезпекою, а також виконувати роботи з підвищеною небезпекою, на строк 3роки.
		На підставі ст. 75 КК  ОСОБА_7 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
		Вирішено питання щодо цивільного позову потерпілої ОСОБА_8 укримінальному провадженні.
		Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він, будучи фізичною особою  підприємцем (далі  ФОП), одним із видів діяльності якого є оптова торгівля відходами та брухтом, з метою організації проведення робіт по рекультивації земельної ділянки (звалища) на території підсобного господарства КВП ДМР «Міськводоканал», розташованого за адресою: вул. Лохвицького, 25-а, м. Дніпродзержинськ (м.Кам`янське), 18 березня 2012 року уклав з ТОВ «Автовіва» договір №18/03 оренди екскаватора «Hyundai R-140 w-7», за умовами якого орендодавець також надає спеціаліста з управління транспортним засобом  машиніста екскаватора. На початку квітня 2012 року ФОП ОСОБА_7 за усною домовленістю, організовуючи виконання робіт із рекультивації зазначеної земельної ділянки, найняв трьох робітників, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та не встановлену досудовим розслідуванням особу, завданням яких було вибирання з ґрунту металевих та пластикових виробів після того, як машиніст екскаватора за допомогою ковша екскаватора зніме верхній шар ґрунту.
		Відповідно до пунктів 73, 101, 109 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26 січня 2005 року № 15 проведення розкривних робіт, виїмка і навантаження корисних копалин при відкритих гірничих роботах, вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів, управління тракторами і самохідним технологічним устаткуванням належать до робіт з підвищеною небезпекою.
		09 квітня 2012 року в ранковий час найняті ФОП ОСОБА_7 робітники  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та не встановлена досудовим розслідуванням особа, а також машиніст екскаватора «Hyundai R-140 w-7» (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) ОСОБА_11 , продовжили проводити роботи з рекультивації земельної ділянки (звалища), які розпочали 08 квітня 2012 року, на території підсобного господарства КВП ДМР «Міськводоканал». Вони вибирали з ґрунту металеві та пластикові вироби після того, як машиніст екскаватора ОСОБА_11 ковшом екскаватора знімав шар ґрунту.
		У ході виконання цих робіт машиніст екскаватора «Hyundai R-140 w-7»  ОСОБА_11 , порушуючи зазначені у вироку вимоги нормативно-правових актів, без наявності наряду допуску на виконання робіт з підвищеною небезпекою, без проходження цільового інструктажу, рухаючись на вищевказаному механічному транспортному засобі заднім ходом, не переконавшись у безпеці членів бригади та осіб, що перебувають поруч, і в тому, що вони розуміють призначення звукових та світлових сигналів, здійснив наїзд на потерпілого ОСОБА_10 та спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Під час виконання 09 квітня 2012 року робіт з рекультивації вищевказаної земельної ділянки, організованих ОСОБА_7 , останнім були допущені порушення зазначених у вироку вимог нормативно-правових актів, що перебувають у причинному зв`язку із загибеллю ОСОБА_10 під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, а саме рекультивації земельної ділянки (звалища) на території підсобного господарства КВП ДМР «Міськводоканал». Безпосередньою причиною настання нещасного випадку став допуск до робіт з підвищеною небезпекою ОСОБА_7 працівників, які не пройшли навчання, перевірки знань та інструктажів з питань охорони праці, допуск до робіт з підвищеною небезпекою без отримання дозволу Держнаглядохоронпраці.
		Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 23 грудня 2020 року вирок районного суду від 17 серпня 2020 року щодо ОСОБА_7 залишив без змін.
		Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_7 та закрити кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст.284 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК).
		За доводами захисника в касаційній скарзі, висновок інженерно-технічної експертизи з охорони праці від 08 квітня 2013 року не міг бути взятий судами першої та апеляційної інстанцій до уваги, оскільки експерт у своєму висновку не зазначила та в судовому засіданні не змогла відповісти, чому роботу зі збору металобрухту визнала рекультивацією, яка належить до робіт з підвищеною небезпекою. Крім того, надаючи пояснення суду, експерт вказала, що не пам`ятає визначення рекультивації, а у висновку дала формулювання, яке було прописано в постанові слідчого про призначення експертизи.
		Свої доводи захисник ОСОБА_6 обґрунтовує також і відсутністю документального підтвердження організації і проведення ОСОБА_7 робіт із рекультивації на території земельної ділянки, належної КВП «Міськводоканал», а сам ОСОБА_7 не був власником або орендарем вказаної земельної ділянки.
		Разом із тим, як зазначає захисник, наймання ОСОБА_7 за усною домовленістю працівників для проведення будь-яких робіт не доведено. 
		На думку скаржника, в судових засіданнях і під час дослідження матеріалів справи було встановлено, що 09 квітня 2012 року на території підсобного господарства КВП ДМР «Міськводоканал» ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за допомогою екскаватора, яким керував ОСОБА_11 , збирали металобрухт, а ці роботи не є роботами з підвищеною небезпекою. 
		Захисник ОСОБА_6 наполягає на відсутності в діях його підзахисного ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.272КК, а саме об`єкта злочину та об`єктивної сторони.
		Сторона захисту стверджує, що на всі зазначені обставини звертала увагу в судах першої та апеляційної інстанцій, однак суди, порушуючи вимоги ст. 370 КПК, не зважили на відсутність документів, які підтверджують проведення рекультивації земельної ділянки, та фактичну відсутність проведення рекультивації земельної ділянки. 
		Позиції учасників судового провадження 
		У судовому засіданні захисник  ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу, просив скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження щодо  ОСОБА_7 . 
		Прокурор ОСОБА_5 , заперечила проти задоволення касаційної скарги, навела аргументи щодо законності й обґрунтованості судових рішень, просила залишити їх без зміни, а касаційну скаргу без задоволення. 
		Мотиви Суду 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого. 
		Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а виходить з обставин, установлених цими судами.
		За змістом ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим івмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост. 94 цього Кодексу.
		Згідно з положеннями ст. 94 КПК суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  із точки зору достатності та взаємозв`язку. 
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Районний суд дотримався вищевикладених вимог і за встановлених фактичних обставин кримінального провадження правильно кваліфікував дії ОСОБА_7  за ч. 2 ст. 272 КК, висновок суду про доведеність його винуватості у вчиненні вказаного кримінального правопорушення зроблено з дотриманням вимогКПК на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які було досліджено та перевірено під час судового розгляду, а також оцінено відповідно дост. 94 цього Кодексу.
		В основу вироку суд правильно поклав показання потерпілої ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , експерта ОСОБА_15 , а також договір оренди екскаватора від 18 березня 2012 року № 18/3, протоколи огляду від 09 квітня 2012 року, висновок судово-медичного експерта від 19 квітня 2012 року № 471, висновок судової інженерно-технічної експертизи з охорони праці від 08 квітня 2013 року № 3487-12, протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21 та 22 лютого 2017 року. Крім того, суд взяв до уваги статутні та внутрішні документи ТОВ «Автовіва», відомості з сайта «Погрузчики.com», свідоцтво про реєстрацію екскаватора «Hyundai R-140 w-7», посвідчення водія і талон попереджень ОСОБА_11 , дозвіл Держгірпромнагляду на початок експлуатації ТОВ «Автовіва» устаткування підвищеної небезпеки  екскаватора «Hyundai R-140 w-7», допуск ТОВ «Автовіва» до керування означеним екскаватором машиніста ОСОБА_11 . Вказані докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та не суперечать один одному. 
		Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази, надавши їм належну оцінку, в тому числі оцінивши їх сукупність на предмет достатності та взаємозв`язку для ухвалення вироку, суд першої інстанції з наведенням докладних мотивів дійшов обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_7  кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК. Приймаючи таке рішення, суд дотримався критеріїв доведення винуватості поза розумним сумнівом, наведених Європейським судом з прав людини у висновках у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21 квітня 2011 року) та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» (рішення від 6 грудня 1998 року). Так, у зазначених рішеннях вказано, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
		Суд першої інстанції розглянув справу із дотриманням вимог процесуального закону, і вирок суду відповідає вимогам статей 370, 374 КПК.
		З висновками районного суду щодо правильного застосування закону України про кримінальну відповідальність погодився і суд апеляційної інстанції, розглядаючи кримінальне провадження за доводами апеляційної скарги сторони захисту, аналогічними викладеним у касаційній скарзі захисника, на які надав вичерпні відповіді, із зазначенням в ухвалі достатніх підстав їх необґрунтованості.
		Відповідно дост. 413 КПК неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: 1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; 2) застосування закону, який не підлягає застосуванню; 3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту;4) призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
		З огляду на зміст касаційної скарги захисник вважає, щов діях його підзахисного ОСОБА_7 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК, а саме  об`єкт злочину та об`єктивна сторона.
		Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кваліфікація злочину  це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченомуКК, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
		За своєю суттю та змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення доказування кримінальними процесуальними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частиниКК.
		Так, згідно з ч. 2 ст. 272 ККвідповідальність за це кримінальне правопорушення настає за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо це порушення спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.
		Апеляційний суд, пославшись на п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 7 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва», вказав, що суб`єктом злочинів, передбачених статтями 272274 КК, можуть бути особи, на яких покладено обов`язок забезпечувати додержання правил безпеки при виконанні певних робіт чи на відповідних підприємствах. Це можуть бути: громадяни  суб`єкти підприємницької діяльності, службові особи (керівники робіт, інженерно-технічні працівники), робітники і службовці відповідних підприємств (цехів) та виробництв. 
		Із суб`єктивної сторони це кримінальне правопорушення характеризується необережністю і визначається ставленням винного до наслідків. Виною в цьому складі злочину охоплюється знання винним правил, порушення яких йому інкримінується. 
		Основним безпосереднім об`єктом кримінального правопорушення є безпека виконання робіт з підвищеною небезпекою, а додатковим обов`язковим об`єктом  життя та здоров`я особи.
		Крім того, об`єктивна сторона включає наявність таких складових: 1) діяння  порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві, 2) наслідками у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків; 3) причинним зв`язком між діянням і наслідками. Необхідно зазначити й те, що обов`язковими ознаками об`єктивної сторони складу цього злочину є обстановка і місце його вчинення.
		Дніпровський апеляційний суд належним чином перевірив та обґрунтовано спростував в ухвалі доводи сторони захисту про відсутність документального підтвердження того, що ОСОБА_7 організував і проводив роботи з рекультивації землі на території підсобного господарства КВП ДМР «Міськводоканал», з чим погоджується й суд касаційної інстанції. 
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 підтверджують, що саме ОСОБА_7 орендував у товариства екскаватор «Hyundai R-140 w-7» та організовував роботи з рекультивації ґрунту підсобного господарства у м. Дніпродзержинську, крім того, жодних інструктажів або роз`яснень щодо техніки безпеки не проводив. Суд не встановив обставин, які би ставили під сумнів показання потерпілої, свідків, та не надано доказів, які їх спростовують. Крім цього, не виявлено приводів для обмови ОСОБА_7 жодною з осіб.
		Суд апеляційної інстанції обґрунтовано послався на договір оренди екскаватора від 18 березня 2012 року № 18/03, укладений ТОВ «Автовіва» в особі директора ОСОБА_13 (орендодавець) та ОСОБА_7 (орендатор), які домовились про оренду транспортного засобу  екскаватора «Hyundai R-140 w-7», а також про те, що орендодавець надає спеціаліста з управління транспортним засобом  машиніста екскаватора. До того ж відповідно до цього договору ОСОБА_7 був зобов`язаний оформити всі документи, необхідні для проведення робіт.
		Також суд надав оцінку протоколам огляду від 09 квітня 2012 року, відповідно до яких оглянуто ділянку місцевості на території рекультивованого звалища за територією недіючої бази «Міськводоканал» у м. Дніпродзержинську (м. Кам`янське), де виявлено екскаватор «Hyundai R-140 w-7», місцевість поблизу якого розрита, ґрунт перевернутий, а біля передньої колісної пари був труп чоловіка. 
		Усупереч твердженням захисника ОСОБА_6 у касаційній скарзі висновки інженерно-технічної експертизи з охорони праці від 08 квітня 2013 року обґрунтовано взято до уваги. 
		Цей висновок складено атестованим судовим експертом, який має вищу освіту та кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 10.5 «Дослідження причин та наслідків порушень вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці», попереджений про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК, а його висновки узгоджуються з іншими доказами, тому в колегії суддів відсутні підстави вважати зазначений висновок необ`єктивним або таким, що проведений усупереч вимогам статей 101, 102 КПК.У касаційній скарзі захисника не наведено доводів, які би ставили під сумнів цей висновок експерта.
		Колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що за своїм характером роботи, які проводились 09 квітня 2012 року на території підсобного господарства КВП ДМР «Міськводоканал» у м. Дніпродзержинську (м. Кам`янське), а саме зняття шару ґрунту екскаватором та очистка робітниками ґрунту від металу, пластику, насправді охоплюються змістом комплексного поняття рекультивації з огляду на ст. 52 Закону України «Про охорону земель», ч. 1 ст. 166 Земельного кодексу України та вони відносяться до робіт з підвищеною небезпекою.
		Захисник не спростовує того, що відповідно до пунктів 73, 101, 109 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України 26 січня 2005 року за № 15, проведення розкривних робіт, виїмка і навантаження корисних копалин при відкритих гірничих роботах, вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів, управління тракторами і самохідним технологічним устаткуванням відносяться до робіт з підвищеною небезпекою, а тому колегія суддів уважає обґрунтованим висновок судів, що роботи, які здійснювалися за допомогою транспортного засобу  екскаватора «Нуundai R-140 W-7» належать до робіт з підвищеною небезпекою.
		Ухвала апеляційного суду мотивована належним чином та відповідає приписам статей 370, 419 КПК.
		Вимоги до мотивування судових рішень засновані на приписах статей 374, 419 КПК, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Питання про те, чи виконав суд свій обов`язок, може бути вирішено тільки з урахуванням конкретних обставин справи. Зважаючи на позицію Європейського суду з прав людини про неможливість тлумачення п. 1 ст. 6 Конвенції як такого, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент при обґрунтуванні судами своїх рішень (справа «Салов проти України», заява № 65518/01, рішення від 06 вересня 2005 року, § 89), в цьому кримінальному провадженні такі стандарти дотримано.
		Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , апеляційний суд навів докладні підстави та мотиви прийнятого рішення.
		Доводи захисника щодо відсутності в діянні ОСОБА_7 об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 272 КК, через те, що у кримінальному провадженні немає документів як доказів організації та проведення ОСОБА_7 робіт з рекультивації земельної ділянки, колегія суддів вважає неспроможними з огляду на таке. Оскільки власне відсутність документів  як тих, за якими повинні були проводитися роботи, пов`язані з порушенням ґрунтового покриву, так і тих, що підтверджували би взаємодію та зв`язки між фізичною особою  підприємцем ОСОБА_7 й особами (зокрема, потерпілим ОСОБА_10 ), безпосередньо зайнятими у виконанні робіт з підвищеною небезпекою,  не має правового значення, адже з обставин, обґрунтовано встановлених на підставі сукупності досліджених та належно оцінених доказів, покладених судом у основу вироку, вбачається, що саме засуджений залучив людей і необхідний екскаватор для виконання робіт з вибирання із ґрунту виробів з металу та пластику, а тому його діяльність відповідала ознакам виробництва, але була виконана з порушенням правил безпеки під час проведення робіт з підвищеною небезпекою.
		Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону або неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, що були би підставами для скасування судових рішень та закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 , а отже, касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		 
		 
		ухвалив:
		Вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 серпня 2020 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23грудня 2020 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу його захисника ОСОБА_6  без задоволення.
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, єостаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...