Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/3868/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора.
Надіслано для оприлюднення: 31.05.2021. Зареєстровано: 01.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.06.2021.
Дата набрання законної сили: 26.05.2021
Номер судового провадження: 11-сс/807/537/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        Дата документу 26.05.2021 Справа № 335/3868/21
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		Єдиний унікальний № 335/3868/21                 Головуючий в 1 інст.  ОСОБА_1 
		Провадження № 11-сс/807/537/21                 Доповідач в 2 інст.  ОСОБА_2 
		Категорія ст. 303 КПК України
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 травня 2021 року                         м. Запоріжжя
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
		головуючого судді ОСОБА_2 ,
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі ОСОБА_5 ,
		за участю прокурора ОСОБА_6 ,
		розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 5 травня 2021 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Відділу поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, - 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		9 квітня 2021 року до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
		В обґрунтування скарги ОСОБА_7 зазначив, що 31 березня 2021 року він звернувся до ГУНП в Запорізькій області із заявою про злочин, передбачений ч. 3 ст. 171 КК України, який полягав у перешкоджанні законній професійній діяльності журналіста, яку в подальшому було направлено до Відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області. Однак відомості до ЄРДР за його заявою внесені не були, тому він вважає таку бездіяльність незаконною. 
		Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 5 травня 2021 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_7 з тих підстав, що заява останнього від 31 березня 2021 року не містить об`єктивних даних, які б вказували на вчинення кримінальних протиправних дій директором РГК «Запоріжгаз» ОСОБА_8 та директором по безпеці РГК «Запоріжгаз» ОСОБА_9 , тим більше за попередньою змовою групою осіб, а також у заяві відсутні відомості про те, яким чином виразилося використання службового становища вищезазначеними особами саме всупереч інтересам заявника. 
		В апеляційній скарзі ОСОБА_7 вважає ухвалу суду першої інстанції неправосудною та несправедливою. 
		В обґрунтування своєї скарги зазначає, що ухвала суду першої інстанції винесена незаконним складом суду, що є суттєвим порушенням КПК України в порядку п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК України. 
		Вказує, що судом першої інстанції були проігноровані всі його клопотання, які подані ним 5 травня 2021 року. 
		Зауважує, що суддя першої інстанції незаконно йому відмовила в клопотанні про виклик свідків та не вказала про таке клопотання в своєму рішенні, що є порушенням ст. 6 Конвенції та в свою чергу неповнотою судового слідства та є підставою для скасування судового рішення. 
		Зазначає, що суддя першої інстанції наказала охороні суді не впускати свідків та сторонніх спостерігачів до суду, а тільки журналістів, які не були заявлені як свідки, чим зробила закритий процес суду.
		Звертає увагу на те, що він 7 травня 2021 року подав клопотання про ознайомлення із справою, проте він так і не отримав можливість ознайомитися зі справою. 
		Вказує, що йому відмовляли законно видати повний текст ухвалу суду від 5 травня 2021 року, просили написати заяву на його видачу, а після чого обіцяли видати 14 травня 2021 року, тобто після пропуску строку на подачу апеляції.
		ОСОБА_7 зазначає, що судом першої інстанції проігноровано всі його докази законного професійного журналістського розслідування, яке він проводив 15 березня 2021 року стосовно РГК «Запоріжгаз».
		Вказує, що директор ОСОБА_8 та ОСОБА_9 скоїли кримінальне правопорушення 15 березня 2021 року по відношенню до нього та інших журналістів, оскільки перешкоджали проходу в РКГ «Запоріжгаз» для отримання ними інформації з питань самоправства та беззаконня газовиків, які здійснювали по відношенню до людей, переслідуючи свою корисну мету. 
		Зазначає, що в заяві від 31 березня 2021 року чітко вказано кримінальне правопорушення. 
		Зауважує, що закриття воріт РГК «Запоріжгаз» 15 березня 2021 року та категорична відмова керівництва газового хазяйства надати журналістам інформацію з функціонування газової компанії і є прямий склад кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 171 КК України. 
		У судовому засіданні апеляційного суду прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги. 
		Будучи повідомленим належним чином про час та місце апеляційного розгляду, ОСОБА_7 у судове засідання апеляційного суду, призначене на 26 травня 2021 року не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи апеляційному суду не надав.
		При цьому, слід зазначити, що ОСОБА_7 25 травня 2021 року через електрону пошту Запорізького апеляційного суду було подано заяву про відвід колегії суддів. Зі змісту вказаної заяви вбачається, що він був обізнаний про розгляд його апеляційної скарги, який призначений на 17 год. 30 хв. 26 травня 2021 року.
		Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
		Враховуючи наведене та з урахуванням приписів ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає, що неприбуття ОСОБА_7 не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
		Що стосується наведеного в апеляційній скарзі клопотання ОСОБА_7 про проведення судового засідання за його участі в режимі відеоконференції із приміщенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя через короновірус у м. Запоріжжі, то воно задоволенню не підлягає, оскільки не ґрунтується на положеннях ст. 336 КПК України, оскілки не містить обґрунтувань неможливості безпосередньої участі апелянта у кримінальному провадженні через стан здоров`я або з інших поважних причин. Обмеження руху громадського транспорту на час розгляду апеляційної скарги в межах м. Запоріжжя відсутні. Будь-яких інших достатніх підстав для задоволення вказаного клопотання апелянтом не наведено. 
		Заслухавши доповідь судді, прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги та провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 6 квітня 2016 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
		Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.
		Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
		Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є наявність об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину, фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). 
		Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.
		Також Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа №761/20985/18, провадження 51-8007км18) наголосив, якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правосуддя. 
		Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення. 
		Так, як вбачається із матеріалів скарги, ОСОБА_7 подану начальнику поліції ГУНП в Запорізькій області заяву від 31 березня 2021 року, в якій він просив внести відомості в ЄРДР за ч. 3 ст. 171 КК України відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , організувати досудове розслідування, видати йому витяг з ЄРДР та визнати його потерпілим (а.с. 3).
		З талону  повідомлення Єдиного обліку №9134 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію вбачається, що вказану заяву ОСОБА_7 зареєстровано в інформаційно  телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку) Вознесенівське відділення поліції Дніпровського відділу ГУНП в Запорізькій області №9134 (а.с. 5). 
		Зі змісту скарги, поданої ОСОБА_7 до суду першої інстанції випливає, що відомості за його заявою від 31 березня 2021 року до ЄРДР внесені не були (а.с. 1-2).
		Висновки суду першої інстанції з приводу того, що заява ОСОБА_7 від 31 березня 2021 року не містить ознак кримінальних правопорушень, передбачених Особливою частиною КК України, а також не підтверджує факт вчинення таких правопорушень особами, зазначеними у скарзі є переконливими та обґрунтованими, з огляду на наступне. 
		Так, враховуючи положення ч. 1 ст. 2, ст. 11 КК України, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину.
		Об`єктивна сторона злочину  це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону злочину і характеризують суспільно  небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його негативні наслідки та причинний зв`язок між діяннями та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину. 
		Таким чином, до Єдиного реєстру досудового розслідування, крім іншого вноситься інформація про сукупність ознак, які свідчили б про вчинення того чи іншого злочину, і дали змогу кваліфікувати дії або бездіяльність, про яку йдеться в повідомленні про злочин, за відповідними статтями кримінального кодексу. 
		Зі скарги та доданих до неї матеріалів до суду першої інстанції виливає, що ОСОБА_7 вбачає склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 171 КК України, в діях судді ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
		Так, ч. 1 ст. 171 КК України передбачає кримінальну відповідальність за незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв`язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб`єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності.
		Частина 2 ст. 171 КК України передбачає кримінальну відповідальність за вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов`язків або переслідування журналіста у зв`язку з його законною професійною діяльністю.
		Частина 3 ст. 171 КК України встановлює кримінальну відповідальність за дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб.
		Тобто, об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 171 КК України має дві форми, зокрема, перешкоджання виконанню журналістом професійних обов`язків та переслідування журналіста у зв`язку з його законною професійною діяльністю. 
		Під перешкоджанням слід розуміти будь-які способи впливу на журналіста, наприклад, шантаж, залякування, або інше; тобто створення різних перепон, обмежень, заборон щодо одержання, використання, поширення та зберігання інформації окремим журналістом (журналістами) чи засобами масової інформації. 
		Переслідування може полягати у фізичному чи психічному впливі на журналіста, його рідних чи близьких, знищені або пошкодженні його майна, обмежені або позбавленні його прав чи законних інтересів (позбавлення премії, істотне зменшення розміру гонорару, звільнення з роботи чи переведення на іншу роботу, відмова оприлюднити підготовлені ним матеріали). 
		При цьому, між іншого, із кваліфікуючих ознак ч. 3 ст. 171 КК України є те, що такий злочин вчинений за попередньою змовою групою осіб, на що і посилається і сам апелянт.
		Однієї із цієї форми співучасті (за попередньою змовою групою осіб) притаманне те, що між особами ще до початку злочину відбулася змова про спільне його вчинення.
		Так, зі змісту заяви ОСОБА_7 від 31 березня 2021 року випливає, що 15 березня 2021 року він в складі групи журналістів, виконував редакційне завдання із зібрання необхідної інформації, для чого він прибув на раніше домовлену зустріч до директора газового господарства ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , проте, директор по безпеці ОСОБА_9 закрив всі вхідні двері за наказом ОСОБА_8 , який наказав не впускати на території газового господарства та в адміністративну будівлю журналістів та споживачів газу, які прийшли в газову компанію за інформацією щодо самоуправства газовиків при здійсненні ними своїх функціональних обов`язків. 
		Крім того, в своїй заяві від 31 березня 2021 року ОСОБА_7 вказує про те, що 15 березня 2021 року він неодноразово попереджав особисто ОСОБА_9 та через охорону ОСОБА_8 про те, щоб вони припинили свої злочинні дії та надали вхід журналістам і споживачам газу прохід на територію газової компанії для переговорів з директором ОСОБА_8 за фактом самоуправства газовиків та вирішення законного спірного питання. Оскільки ОСОБА_8 відмовився від заздалегідь домовленої зустрічі, ОСОБА_7 вважає це перешкоджанням його законній професійній діяльності журналіста. 
		Так, потерпілим від кримінального правопорушення, передбаченого ст. 171 КК України є журналіст, тобто особа, які перебуває у трудових або інших договірних відносинах із засобами масової інформації та яка здійснює збір, редагування і поширення матеріалів для певного засобу масової інформації. 
		Із аналізу заяви від 31 березня 2021 року вбачається, що ОСОБА_7 прибув до директора ОСОБА_8 разом зі споживачами газу для вирішення спірного питання, не конкретизуючи якого.
		Крім того, із змісту такої заяви ОСОБА_7 вбачається, що 15 березня 2021 року він все ж таки зміг поспілкуватися з директором ОСОБА_8 , який гарантував журналістам та споживачам газу організувати роботу газової компанії у встановленому законом порядку та не притягувати поліцію для вирішення своїх спірних питань та самоуправства. 
		При цьому в своїй заяві ОСОБА_7 посилаючись на те, що він виконував редакційне завдання не конкретизує, яке саме завдання та за дорученням якого редакційного видання, з яким він перебуває у трудових або інших договірних відносинах. 
		З долученого до заяви від 31 березня 2021 року редакційного завдання (повідомлення) не вбачаються вищевказані факти. Такий документ лише свідчить про те, що ОСОБА_7 з 20 вересня 2020 року є спеціальним кореспондентом/журналістом газети «Правозахисник Запоріжжя» на громадських засадах, про що також свідчить посвідчення № НОМЕР_1 , яке видане на ім`я апелянта (а.с. 4).
		Крім того, така кваліфікуюча ознака злочину, передбаченого ч. 3 ст. 171 КК України, як попередня змова групою осіб також не доведена ОСОБА_7 в своєї заяві. 
		Відтак заявник лише посилається на вчинення вказаними в своїй заяві від 31 березня 2021 року особами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 171 КК України, при цьому не зазначаючи на підтвердження жодних обґрунтованих, достатніх та допустимих доказів, що ними було вчинено вплив на нього у будь-якій формі з метою перешкоджання виконанню ним своїх професійних обов`язків або його переслідування у зв`язку з його законною професійною діяльністю. 
		Доводи ОСОБА_7 ґрунтується виключно на суб`єктивній оцінці та ставленні до зазначених у заяві про вчинення кримінального правопорушення обставин, та не містять конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, які б давали підстави для кваліфікації дій за вищевказаною статтею. 
		Таким чином, сам факт подання заяви ОСОБА_7 не може бути безумовною підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки критерієм внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяв і повідомлень є наявність в них фактичних даних, які вказують на ознаки кримінального правопорушення. 
		Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про те, що в заяві від 31 березня 2021 року не було наведено відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 171 КК України, а тому викладені в заяві відомості не підлягали внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до положень ст. 214 КПК України.
		Доводи про те, що оскаржувану ухвалу винесено незаконним складом суду є також безпідставними, оскільки слідчого суддю  ОСОБА_1 по вказаній справі було визначено на підставі ст. 35 КПК України, що підтверджується протоколом автоматичного визначення слідчого судді (а.с. 6).
		При цьому, ОСОБА_7 в суді першої інстанції скористався своїм процесуальним правом заявити відвід слідчому судді, який ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2021 року залишено без задоволення (а.с. 15).
		Твердження апелянта про те, що він не отримав можливість ознайомитися з матеріалами справи є дійсними, проте не з причин суду першої інстанції, про що свідчить акт неявки на ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 62).
		Між іншим, слід вказати, що факт не ознайомлення ОСОБА_7 з матеріалами справи не був предметом розгляду слідчим суддею суду першої інстанції, а тому такі доводи апелянта не можуть взятись до уваги з боку апеляційного суду. 
		Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя прийняв законне і обґрунтоване рішення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін.
		На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 214, 303, 304, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, - 
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_7 залишити без задоволення.
		Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 5 травня 2021 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		ОСОБА_2          ОСОБА_3              ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...