Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/707/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано судом: 31.05.2021. Зареєстровано: 01.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.06.2021.

Номер судового провадження: 2/754/2819/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер провадження 2/754/2819/21 
		Справа №754/707/21
		РІШЕННЯ 
		Іменем України
		 
		17 травня 2021 року Деснянський районний суд міста Києва
		у складі головуючого судді                Гринчак О.І.
		за участю:
		секретаря судових засідань                Чехун Ю.В.
		представника позивача Чунжина В.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ХАУС», приватного нотаріуса Івано-Франківського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича, третя особа: приватний виконавець Фесик Марія Олексіївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та визнання вимоги про погашення суми кредитної заборгованості та заборгованості за процентами такими, що не підлягають виконанню,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС», приватного нотаріуса Івано-Франківського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича, третя особа: приватний виконавець Фесик Марія Олексіївна, в якому просить визнати виконавчий напис від 24 червня 2020 року за № 1954, що був здійснений приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу, Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем таким, що не підлягає виконанню; визнати вимоги про погашення суми кредитної заборгованості та заборгованості за процентами ТОВ «Фінансова Компанія «ІНВЕСТ ХАУС» до ОСОБА_1 за кредитним договором № 59Т/05/207-840 від 02.02.2007, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Комерційний Банк Надра» такими, що не підлягають виконанню.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що документ який іменується «Розрахунок відсотків заборгованості за кредитним договором № 59/05/207-840 від 02.02.2007 за період з 02.03.2020 по 05.06.2020 позичальник ОСОБА_1 » не містить необхідних реквізитів, які повинен мати первинний документ відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не містить необхідних реквізитів, передбачених для виписки за рахунком відповідно до п.61 Постанови правління НБУ від 04.07.2018 № 75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» та не може свідчити про безспірність заборгованості боржника перед стягувачем, а також ТОВ «ФК ІНВЕСТ ХАУС» не надано жодного доказу на підтвердження отримання боржником ОСОБА_1 кредитних коштів за кредитним договором № 59л/05/207- 840 від 02.02.2007, що саме по собі вказує на відсутність безспірності при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису.
		Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 05.02.2021 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.03.2021.
		Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10.03.2021, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.04.2021.
		Судове засідання 21.04.2021 відкладено на 17.05.2021 для повторного виклику відповідачів та третьої особи.
		У судове засідання 17.05.2021 представник позивача з`явився та підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
		Відповідач та треті особи до суду не з`явились, про судовий розгляд повідомлялись належним чином, про що свідчить рекомендовані повідомлення, які містяться в матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомили, пояснень по суті спору не надали.
		З огляду на зазначене неявка вказаних учасників справи не є такою, що перешкоджає розгляду позовної заяви, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача у справі та третіх осіб за наявними в ній матеріалами.
		Заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
		24 червня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1954, щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 за Кредитним договором №59/П/05/2007-840 від 02 лютого 2007 року, укладеним з ПАТ КБ "НАДРА", правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги №GL2N79275_266 ПВ від 02 березня 2020 року є ТОВ "ФК"ІНВЕСТ ХАУС". Загальна сума заборгованості становить 532 453,57 грн., що складається з: суми заборгованості за кредитом - 240 910,24 грн.; суми заборгованості за відсотками за користування кредитом - 291 243,13 грн.; суми плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису - 300,00 грн. Стягнення заборгованості проводиться за період з 02 березня 2020 року по 05 червня 2020 року.
		Позивач вказує, що 10.12.2020 дізнався про арешт його особистого зарплатного карткового банківського рахунку та при з`ясуванні обставин, що до арешту рахунку, дізнався, що відносно нього приватним виконавцем Фесик М.О. було відкрите виконавче провадження № 63762038 від 27.11.2020 та була винесена постанова про арешт майна боржника в межах виконавчого провадження від 27.11.2020, виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого напису від 24 червня 2020 року за № 1954, що був вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Івано- Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем.
		14.12.2020 позивач звернувся до приватного нотаріуса Івано-Франківського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.В. з заявою про видачу копій документів, на підставі яких був вчинений виконавчий напис нотаріуса від 24 червня 2020 року за № 1954. Даний лист був отриманий 24.12.2020, про що свідчить відмітка на бланку рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. 
		Як вказує позивач, 15.12.2020 він ознайомився з виконавчим провадженням, але відповідно до матеріалів виконавчого провадження документів, які свідчать про безспірну фінансову заборгованість ТОВ "ФК "ІНВЕСТ ХАУС" не було у матеріалах виконавчого провадження.
		Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
		Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		При цьому, статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до яких нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
		Порядок вчинення нотаріальних дій, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
		Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
		У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
		Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
		Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
		Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року в справі № 6-887цс17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
		Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
		Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен відмовити в здійсненні виконавчого напису.
		Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за поданими стягувачем документами, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
		З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
		Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
		Наявний в матеріалах справи Розрахунок відсотків заборгованості за кредитним договором № 59/05/207-840 від 02.02.2007 за період з 02.03.2020 по 05.06.2020 не містить необхідних реквізитів, які повинен мати первинний документ відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не містить необхідних реквізитів, передбачених для виписки по рахунку відповідно до п.61 Постанови правління НБУ від 04.07.2018 № 75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України». 
		Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні докази щодо заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС», матеріали справи не містять засвідченої стягувачем виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
		Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, для одержання виконавчого напису подаються:
		а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);
		б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
		Однак пунктом 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: 
		а) оригінал кредитного договору;
		б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
		Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
		Згідно з пунктом 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
		Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.
		З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001.
		Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.
		Однак, приватним нотаріусом при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису залишено поза увагою, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи за кредитними договорами, укладеними у простій письмовій формі, визнані не чинними з дня їх прийняття. 
		Таким чином убачається, що в порушення вказаних положень матеріального права оспорюваний виконавчий напис було вчинено на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчувався, за відсутності засвідченої стягувачем копії письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику, з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; відсутністю оригіналів розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання.
		Одночасно, аналізуючи позовні вимоги позивача щодо відповідача - приватного нотаріуса Івано-Франківського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича, як співвідповідача, слід зазначити наступне.
		Частиною першою статті 1 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
		Частиною другою статті 1 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
		Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
		Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
		Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.
		Спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.
		Тобто, нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема, позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.
		Виходячи з норм Закону України «Про нотаріат», у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов`язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов`язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.
		Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.
		Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
		Враховуючи наведене, за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
		Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.
		Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду № 519/77/18 від 14 серпня 2019 року.
		Враховуючи викладене, аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо відповідача - приватного нотаріуса Івано-Франківського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, правомірними. Оскільки останній не є належним відповідачем у даній справі та виконує функції держави.
		Разом з тим, за встановлених обставин, суд вважає вимоги позивача пред`явлені до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ХАУС» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, правомірними, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
		Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу, згідно з якою він просить визнати вимоги про погашення суми кредитної заборгованості та заборгованості за процентами ТОВ «Фінансова Компанія «ІНВЕСТ ХАУС» до ОСОБА_1 за кредитним договором №59Т/05/207-840 від 02.02.2007, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Комерційний Банк Надра», такими, що не підлягають виконанню.
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. 
		Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.
		Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови ВП ВС, 30.01.19, справа №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18); 11.09.19, справа №487/10132/14-ц (провадження №14-364цс19); 19.02.20, справа №210/4458/15-ц (провадження №14-354цс19); 04.04.20, справа №610/1030/18 (провадження №14-436цс19); 16.06.20, справа №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19); 15.09.20, справа №469/1044/17 (провадження №14-317цс19).
		З огляду на те, що ст. 16 ЦК України не містить такого способу захисту як визнання вимоги про погашення суми кредитної заборгованості та заборгованості за процентами такими, що не підлягають виконанню, суд відмовляє у задоволенні таких позовних вимог.
		Згідно з вимогами статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у сумі 908,80 грн. за подачу позову до суду.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2-5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
		 
		В И Р І Ш И В:
		Позов ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ХАУС», приватного нотаріуса Івано-Франківського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича, третя особа: приватний виконавець Фесик Марія Олексіївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та визнання вимоги про погашення суми кредитної заборгованості та заборгованості за процентами такими, що не підлягають виконанню, задовольнити частково.
		Визнати виконавчий напис, вчинений 24 червня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем, зареєстрований в реєстрі за № 1954, таким, що не підлягає виконанню.
		В іншій частині позовних вимог відмовити.
		Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ХАУС» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.
		Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
		Відповідач-1: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ХАУС», код ЄДРПОУ: 41661563, місцезнаходження: м. Львів, вул. Миколи Вороного, 2.
		Відповідач-2: Приватний нотаріус Івано-Франківського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, буд. 433, кім. 28-29.
		Третя особа: Приватний виконавець Фесик Марія Олексіївна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
		 
		Повний текст рішення виготовлено 28 травня 2021 року.
		 
		Суддя                                                                                        О.І. Гринчак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...