Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 303/307/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві.
Надіслано для оприлюднення: 01.06.2021. Зареєстровано: 01.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.06.2021.
Дата набрання законної сили: 04.09.2023
Результат оскарження 04.09.2023 Закарпатський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/303/329/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020070040001561

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		1із 9 Провадження №1-кп/303/329/21
		Справа №303/307/21
		Номер рядка статистичного звіту 293
		 
		вирок
		Іменем України 
		 
		01 червня 2021 року                       м.Мукачево
		    Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
		в складі: головуючої                         ОСОБА_1 
		секретар                                 ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Мукачево кримінальне провадження №12020070040001561 стосовно
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Лавки Мукачівського району, мешканця АДРЕСА_1 , з вищою освітою, пенсіонера, раніше не судимого, громадянина України, 
		- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 342 КК України,- 
		з участю сторін та учасників кримінального провадження:
		прокурор                                              ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		потерпіла                                 ОСОБА_6 
		обвинувачений                           ОСОБА_3 
		захисник                                 ОСОБА_7 
		В С Т А Н О В И В:    
		Формулювання пред`явленого обвинувачення, яке визнане судом недоведеним.
		03 вересня 2020 року близько 21 години 59 хвилин,  ОСОБА_3 перебуваючи на території автозаправної станції «ОККО», по вулиці Томаша Масарика,21 в місті Мукачеві Закарпатської області, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність, караність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно небезпечних наслідків, активно протидіяв здійсненню працівниками поліції лейтенантом поліції ОСОБА_6 та лейтенантом поліції ОСОБА_8 своїх службових обов`язків шляхом відштовхування від себе працівників поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , хватання останніх за формений одяг, руки та інші частини тіла, після чого, захвативши лівою рукою за шию лейтенанта поліції ОСОБА_6 , а правою рукою лейтенанта поліції ОСОБА_8 , здійснив поворот навколо своєї осі та повалив працівників поліції на землю, в результаті чого ОСОБА_6 отримала закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, множинні забої та садна обличчя, гематому волосистої частини голови та забій м`яких тканин правого плеча.
		Такі дії обвинуваченого  ОСОБА_3  кваліфікованіза частиною 2 статті 342 КК України  опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків.
		 
		Дослідивши під час судового розгляду усі зібрані органом досудового розслідування докази, заслухавши обвинуваченого, покази потерпілої, свідків, дослідивши докази сторони захисту суд приходить до висновку, що пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні ним зазначеного вище кримінального правопорушення не знайшло свого підтвердження з наступних підстав.
		У судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_3  свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, пояснив, що дійсно 03 вересня 2020 року
		 
		 
		 
		2 із 9
		повертався з ресторану, що у селі В.Визниця Мукачівського району. За кермом був знайомий, з яким вони попередньо домовились що він його забере, оскільки у той день він вживав алкогольні напої і не мав наміру сідати за кермо. По дорозі вони зрозуміли, що у них пошкоджено колесо, вирішили його підкачати або взагалі замінити на інше. Зателефонували знайомому, який погодився дати їм запасне колесо. Приїхавши на автозаправну станцію, товариш відразу вийшов і короткою дорогою пішов на техстанцію, яка належить знайомому. Він залишився підкачувати колесо, до нього під`їхали працівники поліції, які повідомили про порушення ПДР. Спочатку він не заперечив, дав згоду на складання постанови про накладення адміністративного стягнення, оскільки запідозрив що це могла бути провокація з боку його опонентів (на той час він приймав участь у виборах на посаду голови ОТГ).
		Обвинувачений категорично заперечив факт вчинення протиправних дій з його боку. Ствердив що безперешкодно надав працівникам поліції посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Однак, після того, як працівники поліції повідомили йому про складання протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, почав сперечатися оскільки вважав що така норма виключена з липня 2020 року. Вказуючи, що дії працівників поліції є неправомірними він направився в туалет про що їх повідомив. Зробив декілька кроків, і працівники поліції почали хапати його за руки, намагалися затримати. Він спочатку намагався ухилитися від їх неправомірних дій. Працівники поліції намагалися завести його руки за спину, при цьому жодних повідомлень з їх боку щодо застосування спецзасобів не було. Такі дії працівників поліції для нього були незрозумілими тому, щоб не впасти за результатами цієї штовханини, він охопив руками спочатку за плечі свідка ОСОБА_8 , потім потерпілу, яка намагалася підсікти його ногу, внаслідок чого вони всі разом впали, при цьому потерпіла впала першою і вдарилася обличчям об бруківку. Через декілька хвилин під`їхали колеги потерпілої та застосували стовно нього спецзасіб кайданки. 
		Заперечуючи свою вину обвинувачений категорично ствердив, що свідомо не наносив потерпілій жодного удару, намагався уникнути їх неправомірних дій, потерпілу та її колегу схопив за шию, щоб втриматись і не впасти на землю (ці рухи були рефлекторними). Все це відбувалося декілька хвилин.
		Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що є інспектором УПП в Закарпатській області. 03 вересня 2020 року заступила зі своїм колегою ОСОБА_8 на чергування. Близько 22 години 00 хвилин побачили як обвинувачений на своєму транспортному засобі перетнув суцільну подвійну смугу і заїхав на автозаправну станцію. Через 2-3 хвилини вони під`їхали до нього, він вийшов з автомобіля і почав підкачувати колеса, з метою уникнення адміністративної відповідальності. Обвинувачений безперешкодно надав посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, після чого нею було складено постанову про накладення адміністративного стягнення. У подальшому вони запідозрили що обвинувачений перебуває у стані алкогольного сп`яніння, тому запропонували йому пройти освідчення, на що обвинувачений вирвав з рук документи і почав від`їжджати. Вона за допомогою поліцейського автомобіля перекрила дорогу, після чого обвинувачений вийшов з автомобіля і направився до приміщення автозаправної станції. Вони з колегою наказували йому зупинитися, він не реагував, тому вони вирішили застосувати до нього фізичну силу. Обвинувачений робив різкі рухи, виривав свої руки з їх рук, шарпав за одяг. Прийнявши рішення про його затримання, вони намагалися застосувати стосовно нього спеціальні засоби - кайданки. Обвинувачений всіляко ухилявся не давав можливість завести руки за спину. В процесі такої боротьби, обвинувачений схопив її рукою за шию і вони разом впали на землю. Вдарившись обличчям об бруківку вона розбила собі ніс та отримала садни. Після чого, до них підійшли працівники автозаправної станції та під`їхали два екіпажа працівників поліції, яких вони попередньо викликали по рації, та допомогли їм одягнути кайданки на обвинуваченого. Згодом її було доставлено в лікарню, а стосовно обвинуваченого складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 
		Потерпіла підтвердила, що тілесні ушкодження вона отримала у результаті падіння, категорично ствердила, що не підсікала ногу обвинуваченого, вони разом впали на бруківку після
		 
		 
		 
		3 із 9
		того, як обвинувачений схопив її за шию. 
		 
		Допитаний у судовому засіданні свідок  ОСОБА_8  пояснив, що 03 вересня 2020 року заступив на чергування зі своєю колегою ОСОБА_6 , близько 22 години 00 хвилин побачили як обвинувачений на своєму транспортному засобі перетнув суцільну смугу і заїхав на АЗС. Вони відразу поїхали за ним. Обвинувачений безперешкодно надав посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ними було складено постанову про накладення адміністративного стягнення. Після чого вони запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння обвинувачений почав сперечатися, вихопив посвідчення подія і почав від`їжджати. Вони перекрили своїм автомобілем виїзд, обвинувачений вийшов зі свого авто і направився у сторону приміщення автозаправної станції. Вони наказували йому зупинитися, але він не реагував, тому вони вирішили застосувати до нього фізичну силу. Обвинувачений почав відштовхувати їх, робити різкі рухи руками, щоб вони не могли застосувати стосовно нього спецзасоби. Опір правопорушника полягав у тому, що він стискав свої руки таким чином, щоб вони не могли одягнути йому кайданки. В процесі такої боротьби, обвинувачений схопив за шию потерпілу, від чого вони не втрималися і всі разом впали на землю. Ствердив що обвинувачений не мав наміру свідомо наносити потерпілій удари. У результаті падіння потерпіла вдарилася обличчям об бруківку та розбила собі ніс, отримала садни. Побачивши це, до них підійшли працівники автозаправної станції, почали допомагати. Через декілька хвилин під`їхали їх колеги і допомогли одягнути кайданки на обвинуваченого. Потерпілу було направлено в лікарню, стосовно обвинуваченого складено протокол про адміністративне правопорушення. 
		Свідки  ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснили що потерпіла їх колега, на початку вересня минулого року заступили на чергування. Увечері отримали повідомлення від своїх колег про неправомірні дії правопорушника та прохання про допомогу. Через 2-3 хвилини вони приїхали на місце події на автозаправну станцію в АДРЕСА_2 неподалік ринку «Гід». Прибувши на місце, побачили як їх колеги ОСОБА_6 та ОСОБА_8 намагаються затримати правопорушника та застосувати до нього спецзасоби. Обвинувачений вчиняв активну фізичну протидію, яка полягала в тому що він робив різкі рухи руками, не давав їм можливість одягнути кайданки, при цьому нічого не говорив. Застосувавши фізичну силу вони одягнули йому кайданки, повідомивши що він затриманий. Викликали слідчо-оперативну групу та доправили потерпілу у лікарню, оскільки у неї був розбитий ніс, на обличчі були садна. Ствердили, що не бачили щоб обвинувачений наносив потерпілій удари, оскільки коли прибули після того, як вона отримала тілесні ушкодження. 
		У судовому засіданні свідок  ОСОБА_11  пояснив що у вересні 2020 року приїхав на автозаправну станцію по вулиці Т.Масарика в місті Мукачеві і побачив, що на території АЗС б`ють жінку - працівницю поліції. Він відразу покликав на допомогу працівників автозаправної станції. Ствердив, що бачив, як правопорушник повалив на землю потерпілу, після чого побачив кров на її обличчі. Правопорушник не давав можливість працівникам поліції завести руки за спину, щоб одягнути кайданки.
		Свідок  ОСОБА_12  в судовому засіданні пояснив що є працівником автозаправної станції в місті Мукачеві неподалік ринку «Гід» по вулиці Т.Масарика. У минулому році, точної дати не пам`ятає, заправляв автомобілі і почув крик одного з працівників, який вигукнув «Що стоїте, жінку б`ють». У районі місця підкачки коліс побачив жінку поліцейську, яка була зажата головою вниз правопорушником. Як саме відбувалися події до того, як потерпіла опинилася на землі не бачив. 
		Аналогічні покази у судовому засіданні надав свідок  ОСОБА_13 , який пояснив, що працює на автозаправній станції в місті Мукачеві по вулиці Т.Масарика неподалік ринку «Гід». У минулому році, у вечірній час перебував на своєму робочому місці, несподівано його почали кликати на допомогу. Виглянувши у вікно побачив, як працівники поліції намагаються затримати правопорушника. Коли вийшов на вулицю побачив, як жінка працівник поліції лежала на землі, правопорушник був зверху, поряд був ще один працівник поліції. Він разом зі своїм напарником намагалися їх підняти і допомогти поліцейським завести руки правопорушнику щоб одягнути
		 
		 
		 
		4 із 9
		кайданки. Правопорушник тримав руки таким чином, що працівники поліції не могли застосувати стосовно нього спецзасоби. 
		Допитаний у судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок  ОСОБА_14  показав, що на початку вересня 2020 року йому зателефонував обвинувачений і попросив на його автомобілі забрати з ресторану. Вони домовились про зустріч. Обвинувачений передав йому автомобіль, а сам залишився святкувати в ресторані. Через деякий час зателефонував та просив його забрати щоб відвести додому. Коли вони їхали додому, виявили що пошкоджено колесо. Обвинувачений зателефонував знайомому, той повідомив що може надати запасне колесо для заміни. Під`їхавши до автозаправної станції неподалік ринку «Гід» в місті Мукачеві він відразу вийшов з автомобіля і направився короткою дорогою до сервісу за колесом. Його не було досить довгий час, коли повернувся з колесом обвинуваченого вже на місці не було, він почав телефонувати але трубку ніхто не піднімав, тоді він пішов додому. Згодом довідався про подію що трапилася з обвинуваченим на автозаправній станції. 
		 
		Дослідженням документів, які надані суду сторонами кримінального провадження, а також оцінкою даних доказів на предмет належності та допустимості, судом встановлено наступне.
		Відповідно до наказу начальника УПП в Закарпатській області від 06 грудня 2019 року за №953 о/с ОСОБА_6 призначено на посаду інспектора взводу №2 роти №1 управління патрульної поліції в Закарпатській області. ОСОБА_8 призначений на посаду інспектора взводу №1 роти №1 на підставі наказу начальника УПП в Закарпатській області від 10 серпня 2020 року за №575 о/с.
		Згідно довідки від 21 жовтня 2020 року № 58/11-345 обвинувачений ОСОБА_3 проходив військову службу в органах Служби безпеки України в період з 15 серпня 1997 року до 15 жовтня 2020 року.
		Наданим суду протоколом огляду місця події від 03 вересня 2020 року підтверджується що здійснено огляд місця події, а саме території автозаправної станції по АДРЕСА_2 , де зафіксовано місце розташування транспортних засобів, та виявлено сліди боротьби, проте не встановлено які саме.
		Відповідно до протоколу перегляду відеозапису від 16 вересня 2020 року в ході перегляду відеозапису, який здійснювався з зовнішньої камери відео спостереження, яка закріплена на стіні фасаду АЗС по АДРЕСА_2 встановлено, що о 21 годині 59 хвилин між обвинуваченими та працівниками поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_8 виник конфлікт в ході якого останні із застосування фізичної сили намагаються провести затримання обвинуваченого, під час якого останній ухиляється, намагається вирвати свої руки з рук працівників поліції. Після чого обвинувачений своєю лівою рукою тулить потерпілу до низу і вони разом падають на землю вкриту бруківкою. Спочатку падає потерпіла, потім обвинувачений та ОСОБА_8 . Потім о 22 годині 01 хвилина з автозаправної станції вибігають свідки, які намагаються допомогти працівникам поліції. Потерпіла намагається одягнути кайданки на обвинуваченого але безуспішно. 0 22 годині 02 хвилини прибув ще один екіпаж працівників поліції, за допомогою яких, о 22 годині 03 хвилини стосовно обвинуваченого застосовано спецзасіб (кайданки).
		Під час перегляду відеозапису в судовому засідання встановлено що дійсно між обвинуваченим та працівниками поліції виник конфлікт, у ході якого працівники поліції намагалися застосувати стосовно ОСОБА_3 фізичну силу, але він ухилявся та не надавав можливість працівникам поліції завести руки за спину. Також, встановлено що в ході даної штовханини потерпіла намагається підсікти ногу обвинуваченого, який схопив за плечі свідка ОСОБА_8 . Внаслідок чого обвинувачений хапає потерпілу за шию і вони разом падають на землю. Першою падає потерпіла, відразу підводиться і намагається завести руки обвинуваченого за спину, щоб одягнути кайданки. Через хвилину на місце події приїхав ще один екіпаж патрульної поліції і вже спільними зусиллями одягнули на обвинуваченого кайданки. Подія відбувалася близько 4-5 хвилин. 
		 
		 
		 
		5 із 9
		Відповідно до протоколу перегляду відеозапису від 19 жовтня 2020 року в ході перегляду відеозапису, який здійснювався з нагрудних камер відео реєстратора встановлено хронологію подій, що мали місце на автозаправній станції в АДРЕСА_2 .
		Під час перегляду відеозапису в судовому засіданні також підтверджується факт виникнення конфлікту між обвинуваченим та працівниками поліції, які з метою застосування спецзасобів намагалися завести руки обвинуваченого за спину проте він, здійснюючи непокору вимозі працівника поліції намагається ухилитися. З відео також вбачається що на 21:59:55 хвилині потерпіла намагається підсікти ногу обвинуваченого на що той хапає її за шию, після чого на 21:59:55 хвилині обвинувачений тримаючись за шию обвинуваченої лівою рукою і правою рукою за спину свідка падають разом на землю. При цьому потерпіла падає першою.
		Слід зазначити що дане відео не містить повної інформації щодо обставин події, зокрема відсутні відомості про роз`яснення працівниками поліції обвинуваченому його прав, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Висновком експерта Мукачівського районного відділення СМЕ №453/2020 від 26 жовтня 2020 року підтверджується, що у потерпілої виявлено струс головного мозку, множинні садна обличчя, гематома у волосистій частині голови, забій м`яких тканин лівого плеча. Виявлені тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів по ударному механізму спричинення, чим могли бути руки сторонньої людини. Можливо їх виникнення внаслідок падіння з висоти власного росту на тверде покриття при наданні тілу прискорення. По давності виникнення вкладаються в дату події та відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. 
		Стосовно протоколів проведення слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_8 від 26 жовтня 2020 року слід зазначити що такі проведені з недотриманням вимог статей 223, 240 КПК України. Зокрема частиною 7 статті 223 КПК України визначено обов`язкове залучення не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) під час проведення слідчого експерименту. 
		Проте, слідчим Другого СВ СУ ТУ ДБР у м.Львові ОСОБА_15 проведено слідчі експерименти виключно за участі статиста та самих учасників події. Стосовно свідка ОСОБА_8 слідчий експеримент проведено не за місцем події. 
		Суд зазначає, що відповідно до статті 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		З урахуванням наведеної вище норми КПК України суд вважає, що стороною обвинувачення необґрунтовано надані письмові докази - протоколи проведення слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_8 від 26 жовтня 2020 року, які зібрані з порушенням кримінально-процесуального законодавства, а тому їх слід визнати недопустимими доказами.
		03 вересня 2020 року, відповідно до наданої суду копії постанови №1792, на обвинуваченого накладено адміністративне стягнення за вчинення ним адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		У свою чергу, стороною захисту на підтвердження своїх доводів, надано копію рішення Ужгородського міськрайоннного суду від 16 грудня 2020 року, яким скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_3 від 03 вересня 2020 року.
		Також, наданими суду письмовими доказами, а саме постановою Мукачівського міськрайонного суду від 12 жовтня 2020 року та постановою дізнавача СД Мукачівського РУП в Закарпатській області від 26 листопада 2020 року підтверджується що в діях обвинуваченого відступній склад як адміністративного правопорушення, так і кримінального проступку за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.
		 
		 
		 
		 
		 
		6 із 9
		На спростування показів свідка ОСОБА_14 стороною обвинувачення надано протокол огляду речей від 31 грудня 2020 року, яким проведено огляд номерів мобільних телефонів якими користувалися обвинувачений та свідок в момент вчинення правопорушення. проте суд критично оцінює даний доказ, оскільки зазначеним вище рішенням Ужгородського міськрайоннного суду скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_3 в якій встановлено відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення. 
		Згідно наданих суду стороною обвинувачення доказів, за місцем проживання та роботи обвинувачений характеризується виключно з позитивної сторони, як спокійний, врівноважений та тактовний. Згідно довідки від 30 жовтня 2020 року за №2025/2020 на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
		 
		Оцінюючи докази кожний окремо та в їх сукупності та вирішуючи питання щодо доведеності вини, правильності кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 та доведеності його вини суд приходить до наступного.    
		Судовий розгляд здійснено в порядку статті 337 КПК України лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини, визначено що кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом встановленим законом.
		Суд, дотримуючись принципу змагальності сторін, визначеного статтею 22 КПК України, забезпечив всім учасникам судового провадження рівні права, дослідив та перевірив докази надані суду, перевірив доводи сторони обвинувачення щодо обставин кримінального правопорушення та складу злочину у діях обвинуваченого.
		Слід зазначити що опором в значенні статті 342 КК України є активна фізична протидія виконанню поліцейським його законних повноважень, тому виходячи з цієї позиції, для визначення наявності в діях обвинуваченої особи складу «опору» у значенні цього положення обвинувачення має довести як наявність об`єктивної сторони діяння, тобто певного активного фізичного впливу з боку обвинуваченої особи, так і спрямованість її умислу саме на протидію виконанню службових повноважень. 
		Крім того, при вирішенні питання щодо наявності у діях обвинуваченого опору , суд повинен взяти до уваги також поведінку поліцейського або поліцейських під час пред`явлення ними вимоги і за подальшого розвитку подій у зв`язку із цими вимогами.
		Згідно статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях. 
		При цьому,стаття 29Закону України«Про Національнуполіцію» вимагає,щоб поліцейський захід був, серед іншого, необхідним і пропорційним. Тому, вирішуючи, чи є в діях обвинуваченого склад опору, суд має переконатися, що застосовані до обвинуваченої особи заходи з боку поліції були необхідними та пропорційними ситуації, що склалася, і були застосовані відповідно до процедури, установленої законом.
		Допитані у судовому засіданні потерпіла та свідок ОСОБА_8 підтвердили, що з метою освідчення обвинуваченого на стан алкогольного сп`янінні наказали йому перебувати на місці події, на що він почав сперечатися і направився до будівлі автозаправної станції. Така непокора з боку обвинуваченого стала наслідком застосування стосовно нього фізичної сили, а в подальшому спеціальних засобів.
		 
		 
		 
		7 із 9
		Відповідно до статті 43 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров`я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.
		Судом встановлено що працівники поліції, маючи намір застосувати стосовно обвинуваченого спеціальні засоби (кайданки), у зв`язку з невиконанням ним законної вимоги працівника поліції залишатися на місці події, не попередили його, як це вимагає зазначена вище норма. 
		Заперечуючи позицію сторони обвинувачення, ОСОБА_3 ствердив, що відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, вважаючи що з 01 липня 2020 року діє інший порядок дізнання у такій категорії проступків, про що повідомив працівників поліції. 
		Судом встановлено, що до моменту виникнення інциденту обвинувачений надав працівникам поліції безперешкодно посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу для складання постанови про накладення адміністративного стягнення за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Таким чином, працівники поліції не позбавлені були можливості скласти стосовно ОСОБА_3 протокол про відмову особи від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, натомість потерпіла та свідок ОСОБА_8 застосували стосовно нього спеціальні засоби не попередивши обвинуваченого про намір своїх дій. 
		Крім того, потерпіла та свідок ОСОБА_8 під час допиту в судовому засіданні підтвердили, що обвинувачений свідомо не наносив удари працівникам поліції, його опір полягав виключно в ухилянні, висмикуванні рук та ненаданні можливості працівникам поліції завести руки за спину. Свідок ОСОБА_8 ствердив, що опір обвинуваченого полягав у тому, що він стискав руки таким чином, що не давав можливості одягнути кайданки. Підтвердили, що тілесні ушкодження потерпілій спричинені внаслідок падіння в момент затримання обвинуваченого. Їх доводи узгоджуються з висновком експерта де зазначено, що тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок падіння з висоти власного росту на тверде покриття при наданні тілу прискорення. 
		Щодо показівсвідків  ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 слід зазначити що останні не були очевидцями спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 , прибули на місце події коли обвинувачений знаходився на землі та допомагали застосовувати спец засоби.
		Позиція сторони обвинувачення стосовно спрямованості дій обвинуваченого на опір працівнику правоохоронного органу, який полягав у тому, що обвинувачений захватив лівою рукою за шию потерпілу а правою рукою свідка ОСОБА_8 після чого здійснив поворот навколо своєї осі і повалив працівників поліції на землю, спростовується як показами обвинуваченого, так і переглянутими у судовому засіданні відео з камер спостереження та нагрудник камер працівників поліції. Зокрема з відео чітко вбачається, що обвинувачений інстинктивною схопив за шию працівника поліції, щоб запобігти падінню і не травмуватися, оскільки попередньо потерпіла намагалася підсікти його ногу.
		Суд приходить до переконання, що маючи на меті застосувати щодо обвинуваченого спеціальні засоби (кайданки), працівники поліції не попередили його про намір своїх дій, що спровокувало інстинктивну реакцію обвинуваченого на несподіване для нього насильство і намагання відвернути небезпеку для здоров`я.
		Крім того, стороною обвинувачення не надано суду жодного належного доказу на підтвердження факту затримання обвинуваченого в порядку статті 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення, або статті 208 КПК України, проте обвинувачений майже дві години перебував у кайданках. 
		Спростовуються доводи потерпілої та свідка ОСОБА_8 щодо відсутності необхідності складання протоколу про адміністративне затримання, оскільки ними здійснено виклик слідчо-
		 
		 
		 
		8 із 9
		оперативної групи. Зокрема, постанова про накладення адміністративного стягнення складена 03 вересня 2020 року о 23 годині 56 хвилин, правопорушення за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення зафіксовано о 21 годині 59 хвилин.
		Також, наданими суду стороною захисту доказами підтверджується, що в діях обвинуваченого відступній склад як адміністративного правопорушення, так і кримінального проступку за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.
		Таким чином, підтверджується позиція сторони захисту щодо спрямованості дій обвинуваченого на протидію невиправданому та надмірному насильству з боку працівників поліції.
		З урахуваннямнаведеного вище,суд вважаєщо органом досудовогорозслідування недоведено наявністьу діяхобвинуваченого складукримінального правопорушення,передбаченого частиною 2 статті 342 КК України  тобто опору працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків. 
		    Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.    
		     Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених статті 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора. 
		     Підставою для обвинувального вироку суду є така сукупність достовірних доказів, що отримані з додержанням законодавства, розглянуті в судовому засіданні та є достатніми для безспірного висновку про те, що подія кримінального правопорушення мала місце, наявні ознаки складу кримінального правопорушення, вчинив це діяння обвинувачений і його вина у вчиненні цього кримінального правопорушення доведена судом. Забезпечення доведеності вини є одним з основних конституційних принципів основ судочинства. 
		Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (п. 45), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпції щодо досліджуємих фактів.
		Відповідно до роз`яснень пункту 23 Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані - суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
		Суд, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, приходить до висновку про недоведеність того, що в діянні ОСОБА_3 є склад кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується. 
		   Пунктом 3 частини 1 статті 373 КПК України визначено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Таким чином,  ОСОБА_3 слід визнати невинуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого частиною2статті 342КК України та виправдати.
		Позиції учасників судового розгляду.
		Прокурор, вважаючи доведеною вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, пропонував суду призначити йому покарання за частиною 2 статті 342 КК України у виді позбавлення волі. 
		Потерпіла просила призначити покарання в межах санкції статті.
		 
		 
		 
		9 із 9
		Обвинувачений, не визнав вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, просив постановити виправдувальний вирок, оскільки не доведено що в його діях є склад кримінального правопорушення.
		Захисник обвинуваченого просив постановити виправдувальний вирок відповідно до пункту 3 частини 1 статті 373 КПК України. 
		 
		Вирішення цивільного позову та мотиви інших рішень.
		З цивільним позовом потерпілий не звертався.
		Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався. 
		Долю речовихдоказів вирішитив порядкустатті 100КПК України. 
		Процесуальні витрати відсутні.
		Керуючись статтями 374,376 КПК України, суд
		            УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3  визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною 2 статті 342 КК України та виправдати у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
		Речовий доказ у даному кримінальному провадженні  магнітний носії з відеозаписами залишити на зберіганні у матеріалах кримінального провадження. 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити ОСОБА_3 та прокурору.
		 
		Головуюча                                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...