Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/2926/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; оренди.
Надіслано для оприлюднення: 01.06.2021. Зареєстровано: 01.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.06.2021.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24.05.2021Справа №  910/2926/21
		Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи 
		 
		за позовом Головного управління Національної поліції у м. Києві    
		до  Фізичної особи-підприємця Павлова Олександра Івановича             
		про    стягнення 60 506, 26 грн.
		 
		Без повідомлення (виклику) учасників справи
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Головне управління Національної поліції у м. Києві (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Павлова Олександра Івановича (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 60        506, 26 грн., з якої 54        573, 51 грн - заборгованість за оренду приміщення, 468, 95 грн - заборгованість за спожиті послуги водопостачання та 5        463, 80 грн - заборгованість за спожиті послуги постачання електроенергії.
		Позовні вимоги обґрунтовані    тим, що за результатами проведення аудиту, встановлено факт перебування у безоплатному користуванні відповідача нежитлового приміщення, що є державним майном та знаходится на балансі позивача, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення недоотриманої орендної плати та заборгованості за спожиті комунальні послуги.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 позовну заяву Головного управління Національної поліції у м. Києві    залишено без руху. Встановлено Головному управлінню Національної поліції у м. Києві    строк для усунення недоліків позовної заяви.
		15.03.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Головного управління Національної поліції у м. Києві    надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
		При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).
		14.04.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що за надані комунальні послуги протягом 2017-2019 він розрахувався у повному обсязі та починаючи з 2020 року не користується приміщенням у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Лебедєва (Юрія Поправки), 14 а . Крім того, відповідач зазначає, що договір оренди приміщення між сторонами не укладався, а тому відсутні підстави для стягнення орендної плати.
		19.04.2021 позивач через відділ автоматизованого документообігу суду подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що саме аудиторським звітом встановлено факт виникнення заборгованості у відповідача за оренду нежитлових приміщень належних Головному управлінню Національної поліції у м. Києві.
		Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		01.01.2017 між Головним управлінням Національної поліції у м. Києві  (далі - виконавець) та   Фізичною особою-підприємцем Павловим Олександром Івановичем (далі - замовник) укладено договір № Л-2017 про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг (далі - договір 1), відповідно до якого виконавець забезпечує обслуговування та експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою: м Київ, вул. Лебедєва, 14-а , загальною площею 1310,41 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а замовник бере участь у відшкодуванні витрат з комунальних послуг пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі відповідно показникам лічильника, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих виконавцем за цим договором.
		Замовник користується приміщенням, загальною площею 6,8 кв.м.
		Приміщення використовується для адміністративних цілей.
		Відповідно до п. 2.2.3. договору,  замовник зобов`язується щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем сплачувати виконавцю вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно виставлених постачальником табуляграм (ПАТ «Київенерго»), які підтверджуються актами виконаних робіт.
		Цей договір набуває чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.2017 (п. 5.1. договору).
		Додатковою угодою №1 від 22.11.2017 до договору № Л-2017 від  01.01.2017, у зв`язку із зменшенням витрат замовника по утриманню нерухомого майна та комунальних послуг по об`єкту розташованому за адресою: вул. Лебедєва, 14-а вартість фактично отриманих послуг становить: 5771, 22 грн в т.ч. ПДВ - 961, 87 грн, з яких: КЕКВ 2271- 4097, 94 грн, ПДВ -682, 99 грн, КЕКВ 2272-168,84 грн, ПДВ - 28, 14 грн, КЕКВ 2273 - 1504, 44 грн, в тому числі ПДВ - 250, 74 грн.
		05.04.2018 між Головним управлінням Національної поліції у м. Києві  (далі - виконавець) та   Фізичною особою-підприємцем Павловим Олександром Івановичем (далі - замовник) укладено договір № 232 про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг (далі - договір 2), відповідно до якого виконавець забезпечує обслуговування та експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою: м Київ, вул. Лебедєва, 14-а , загальною площею 1310,41 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а замовник бере участь у відшкодуванні витрат з комунальних послуг (теплопостачання, електрична енергія, водопостачання та водовідведення) пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі. Замовник користується приміщенням, загальною площею 6,8 кв.м.
		Приміщення використовується для адміністративних цілей.
		Очікувана вартість послуг на 2018 рік становить 9661, 30 грн (в т.ч. ПДВ 1610,22 грн): теплопостачання - 720, 00 грн, водопостачання - 351, 30 грн, електрична енергія - 8590, 00 грн.
		Відповідно до п. 2.2.3. договору, замовник зобов`язується щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним сплачувати виконавцю вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно актів виконаних робіт.
		Цей договір набуває чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.2018 (п. 5.1. договору).
		Додатковою угодою №1 від 26.12.2018 до договору № 232 від 05.04.2018, у зв`язку із зменшенням витрат замовника по утриманню нерухомого майна та комунальних послуг по об`єкту розташованому за адресою: м. Київ, вул. Лебедєва, 14-а внесено зміни до п. 1.1. договору та викладено його в наступній редакції: «загальна сума вартості договору на 2018 рік складає 7  429, 94 грн, в т. ч. ПДВ - 1  238, 32 грн, теплопостачання - 448, 92 грн, водопостачання - 273, 39 грн, електроенергія - 6  707, 63 грн.
		18.01.2019 між Головним управлінням Національної поліції у м. Києві  (далі - виконавець) та   Фізичною особою-підприємцем Павловим Олександром Івановичем (далі - замовник) укладено договір № 21ВПЗ про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг (далі - договір 3), відповідно до якого виконавець забезпечує обслуговування та експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою: м Київ, вул. Лебедєва, 14-а , загальною площею 1310,41 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а замовник бере участь у відшкодуванні витрат з комунальних послуг (теплопостачання, електрична енергія, водопостачання та водовідведення) пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі. Замовник користується приміщенням, загальною площею 6,8 кв.м. 
		Приміщення використовується для адміністративних цілей.
		Очікувана вартість послуг на 2019 рік становить 12  944, 08 грн: теплопостачання - 1  063, 44 грн, водопостачання - 566, 20 грн, електрична енергія - 11  314, 44 грн.
		Відповідно до п. 2.2.3. договору, замовник зобов`язується щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним сплачувати виконавцю вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно актів виконаних робіт.
		Цей договір набуває чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.2019 (п. 5.1. договору).
		Додатковою угодою №1 від 20.12.2019 до договору № 21ВПЗ  від 18.01.2019, у зв`язку із зміною витрат замовника по утриманню нерухомого майна та комунальних послуг по об`єкту розташованому за адресою: м. Київ, вул. Ю. Поправки (колишня назва Лебедєва), 14-а внесено зміни до п. 2.2.4. договору та викладено його в наступній редакції: «загальна сума вартості договору на 2019 рік складає 13  046, 09 грн, в т. ч. ПДВ - 2174, 35 грн, теплопостачання - 1063, 44 грн, водопостачання - 625, 45 грн, електроенергія - 11  357, 20 грн.
		Як зазначає позивач, Аудиторською групою Управління внутрішнього аудиту Національної поліції України проведено аудит Головного управління Національної поліції у м. Києві, за результатами якого складено Аудиторській звіт №16 від 23.10.2020 року за результатами позапланового внутрішнього аудиту у Головному управлінні Національної поліції у місті Києві за період з 01 січня 2017 року по 31 серпня 2020 року.
		Вказаним звітом встановлено, що розмір недоотриманої орендної плати за період з моменту підписання та затвердження акта приймання-передачі будівлі на баланс ГУНП- 14.01.2019 по 31.07.2019 складає 32  028, 40 грн, у тому числі ГУНП - 13  345, 17 грн, державним бюджетом -    13  345, 17 грн, ПДВ - 5  338, 07 грн.
		Сума недоотриманої орендної плати за січень-серпень 2020 року розрахунково (з використанням інформації про вартість майна станом на 01.01.2017) складає 22  545,11 грн, в тому числі: недоотриманої ГУНП та державним бюджетом по 9393, 79 грн, а також ПДВ в сумі 3  757, 52 грн.
		Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає що за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 54  573, 51 грн - недоотримана орендна плата за періоди з 14.01.2019 по 31.12.2019 та за січень - серпень 2020 року та 468, 95 грн - заборгованості за спожиті послуги водопостачання за період з 01.01.2020 по 31.08.2020, 5  463, 80 грн - заборгованості за спожиті послуги постачання електроенергії за період з 01.01.2020 по 31.08.2020.
		Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
		У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов`язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
		  Договір, відповідно до  ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.
		Положеннями частин 1 - 3  статті 180 Господарського кодексу України  встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
		Істотними вважаються умови договору: 1) визнані такими за законом; 2) необхідні для договорів даного виду, тобто прямо не названі у законі як істотні, але є необхідними для договорів певного виду; 3) ті, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
		Як зазначає позивач, Аудиторською групою Управління внутрішнього аудиту Національної поліції України проведено аудит Головного управління Національної поліції у м. Києві, за результатами якого складено Аудиторській звіт №16 від 23.10.2020 року за результатами позапланового внутрішнього аудиту у Головному управлінні Національної поліції у місті Києві за період з 01 січня 2017 року по 31 серпня 2020 року.
		Вказаним звітом встановлено, що розмір недоотриманої орендної плати за період з моменту підписання та затвердження акта приймання-передачі будівлі на баланс ГУНП- 14.01.2019 по 31.07.2019 складає 32  028, 40 грн, у тому числі ГУНП - 13  345, 17 грн, державним бюджетом -    13  345, 17 грн, ПДВ - 5  338, 07 грн.
		Сума недоотриманої орендної плати за січень-серпень 2020 року розрахунково (з використанням інформації про вартість майна станом на 01.01.2017) складає 22  545,11 грн, в тому числі: недоотриманої ГУНП та державним бюджетом по 9393, 79 грн, а також ПДВ в сумі 3  757, 52 грн.
		Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
		Як вбачається з матеріалів справи, за умовами договорів 1, 2 та 3 відповідач зобов`язався відшкодовувати позивачу витрати на комунальні послуги.
		При цьому, в жодному із укладених між сторонами договорів не міститься умови щодо сплати відповідачем вартості орендних платежів, окрім спожитих комунальних послуг.
		Крім того, суд зазначає, що складений за результатами перевірки Аудиторський звіт не визначений законодавством як безумовний доказ господарського чи цивільно-правового правопорушення, не є належним доказом стягнення грошових коштів з орендної плати з відповідача, оскільки не є первинним документом та не носить обов`язковий характер.
		Таким чином, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості за оренду у розмірі 54  573, 51 грн.
		Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 468, 95 грн - заборгованості за спожиті послуги водопостачання за період з 01.01.2020 по 31.08.2020, 5  463, 80 грн - заборгованості за спожиті послуги постачання електроенергії за період з 01.01.2020 по 31.08.2020, суд зазначає наступне.
		Відповідно до  ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за     завданням     другої     сторони     (замовника)     надати послугу,     яка     споживається     в     процесі     вчинення певної     дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується     оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		Положенням ч. 2  ст. 901 Цивільного кодексу України    визначено, що положення  глави 63 Цивільного кодексу України    можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
		Згідно зі  ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
		Частиною 1  статті 903 Цивільного кодексу України    встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
		Житлово-комунальні послуги, відповідно до  ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
		Частиною 1  ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»  визначено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
		Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцями комунальних послуг є, зорема: послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води; послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення;
		Відповідно до ч. 1  ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
		Згідно ч. 1  ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на: 1) проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; 2) міжопалювальний період для систем опалення виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; 3) ліквідацію наслідків аварії.
		Так,  за умовами п. 2.2.3. договорів-1, 2, 3, замовник зобов`язується щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним сплачувати виконавцю вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно актів виконаних робіт.
		Таким чином, зі змісту укладених між сторонами договору вбачається, що факт надання позивачем комунальних послуг відповідачу підтверджується відповідними актами.
		Проте, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження надання позивачем відповідачу за період з 01.01.2020 по 31.08.2020 послуг водопостачання, постачання електроенергії, відповідні акти у матеріалах справи відсутні, як і відсутні виставлені рахунки та зняті показання лічильників.
		Крім того, судом встановлено, що позивач не здійснює господарську діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, водопостачання, водовідведення, підігріву води і централізованого опалення  тощо, при цьому позивачем не надано доказів наявності у нього укладених договорів з тепло, енерго  та водопостачальними організаціями та іншими суб`єктами господарювання на підтвердження надання комунальних послуг відповідачу за період з 01.01.2020 по 31.08.2020.
		При цьому, суд зазначає, що на підтвердження надання відповідачу комунальних послуг за період 2018-2019 роки позивачем було долучено до матеріалів справи акти надання-отримання послуг № 1/2018 на суму 894, 12 грн, № 2/2018 на суму 894, 79 грн, № 3/2018 на суму 894, 31 грн, № 4/2018 на суму 789, 84 грн, № 5/2018 на суму 789, 84 грн, № 6/2018 на суму 789, 84 грн, № 7/2018 на суму 792, 40 грн, № 8/2018 на суму 792, 40 грн, № 09/2018 на суму 792, 40 грн, 1/2019 на суму 1  167, 36 грн, № 2/2019 на суму 1  168, 56 грн, 3/2019 на суму 1  168, 56 грн, № 4/2019 на суму 996, 48 грн, № 5/2019 на суму 996, 48 грн, 6/2019 на суму 996, 48 грн, № 7/2019 на суму 1101, 80 грн, 8/2019 на суму 1  055, 09 грн, 9/2019 на суму 961, 83  грн, 10/2019 на суму 961, 83 грн, № 11/2019 на суму 1225, 09 грн, № 12/2019 на суму 1246, 53 грн., які сплачені відповідачем у повному обсязі, про що також зазначає позивач у позовній заяві та вбачається з аудиторського звіту.
		Таким чином, підсумовуючи викладене вище, суд зазначає, що позивачем у встановленому законом порядку не доведено факт наявності у відповідача заборгованості за спожиті послуги водопостачання за період з 01.01.2020 по 31.08.2020 у розмірі  468, 95 грн та  заборгованості за спожиті послуги постачання електроенергії за період з 01.01.2020 по 31.08.2020 у сумі 5  463, 80 грн.
		Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Головного управління Національної поліції у м. Києві    до  Фізичної особи-підприємця Павлова Олександра Івановича     про    стягнення 60 506, 26 грн. не підлягають  задоволенню.
		Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
		Керуючись   статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва.
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позову відмовити. 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Згідно з пунктом  17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		   
		             Суддя                                                                                      С. О. Щербаков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...