Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/18635/15-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.06.2021.
Дата набрання законної сили: 31.05.2021
Номер судового провадження: 61-16192ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		31 травня 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 752/18635/15
		провадження № 61-16192св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,                  Коротенка Є. В.,  
		 
		учасники справи:
		заявник - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ,
		суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Олексій Олександрович,
		заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Олексія Олександровича, стягувач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , боржник - ОСОБА_2 
		 
		за касаційною скаргою адвоката Петренко Світлани Вікторівні як представника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 19 березня 2020 року у складі судді  Шевченко Т. М. та постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня                2020 року у складі колегії суддів:  Савченка С. І., Верланова С. М., Мережко М. В.,
		 
		 ВСТАНОВИВ:
		 
		1.Описова частина
		Короткий зміст скарги
		У січні 2020 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу                        м. Києва Клименка О. О. (далі - приватний виконавець Клименко О. О.)                             у виконавчому провадженні № 59995571 щодо відмови вчинити виконавчі дії на підставі заяви стягувача ФОП ОСОБА_1 та зобов`язати приватного виконавця вчинити всі необхідні виконавчі дії щодо проведення опису квартири АДРЕСА_1 шляхом винесення постанови про арешт та опис цієї квартири та вчинити всі необхідні дії  щодо визначення вартості спірної квартири, шляхом винесення постанови про залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для визначення вартості (оцінки) квартири повідомивши сторони виконавчого провадження про результати визначення вартості квартири.
		 
		На обґрунтування скарги зазначив, що на виконанні у приватного виконавця Клименка О. О. знаходиться виконавчий лист № 752/18635/15, виданий                        07 серпня 2019 року Голосіївським районним судом м. Києва, про стягнення                з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 3 % річних у розмірі                            134 032,00 грн, інфляційних втрат у розмірі 574 516,00 грн, судового збору                       в розмірі 4 090,00 грн. 
		 
		Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року, задоволено подання приватного виконавця Клименка О. О. про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_2 , зокрема квартиру АДРЕСА_1 .
		 
		15 січня 2020 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця Клименка О. О. із заявою про опис і оцінку майна боржника ОСОБА_2 , однак приватний виконавець листом від 20 січня 2020 року повідомив про неможливість проведення вказаної виконавчої дії у зв`язку з тим, що на спірне майно накладено арешт ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2019 року та заборонено проводити виконавчі дії.
		 
		Вважаючи, що дії приватного виконавця Клименка О. О. про відмову проводити виконавчі дії є неправомірними, оскільки вказана ухвала не стосується виконавчого провадження № 59995571 та його сторін, ухвалена за клопотанням слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області Бурімської А. С.                       у кримінальному провадженні від 22 січня 2018 року № 12018110030000588, ФОП ОСОБА_1 просив скаргу задовольнити.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Голосіївський районний суд м. Києва ухвалою від 19 березня 2020 року                             в задоволенні скарги відмовив.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване відсутністю неправомірної бездіяльності виконавця щодо не вчинення ним дій з опису і арешту належної боржнику квартири АДРЕСА_1 у зв`язку з наявністю ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2019 року, якою накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2 , в тому числі на цю квартиру.  
		 
		Короткий зміст рішення апеляційного суду
		Київський апеляційний суд постановою від 22 вересня 2020 року ухвалу  Голосіївського районного суду м. Києва від 19 березня 2020 року залишив без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи 
		У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 02 листопада 2020 року,                  адвокат Петренко С. В. як представник ФОП ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 19 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року,  справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі заявник зазначає те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 488/3753/17-ц.
		Також заявник посилається на пункти 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України - суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
		На обґрунтування касаційної скарги  зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права і не ґрунтуються на законі. 
		Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
		Розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, є правовідносинами, які тривають до тих пір, поки судове рішення не буде виконане у порядку, передбаченому законом. Тому державний/приватний виконавець має право звертатися до суду з відповідним поданням, направленим на виконання статті 129 Конституції України щодо обов`язковості судового рішення стільки раз, скільки для цього необхідно, аби виконати судове рішення. Проте це не повинні бути тотожні й аналогічні подання (заяви), які вже судом вирішені.
		Суди попередніх інстанцій не врахували, що ухвала Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2018 року у справі                   № 357/10242/19 (скасована ухвалою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_1 ) була неналежним доказом, оскільки вона перешкоджала виконавчому провадженню, що є завершальною стадією судового провадження, що має наслідком позбавлення права на судовий захист і спричиняють втручання у право заявника на мирне володіння майном.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Голосіївського районного суду м. Києва.
		 
		17 березня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24 грудня 2018 року позов ФОП ОСОБА_1 задоволено частково, стягнено з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 134 265,48 грн як 3 % річних, 314 146,80 грн інфляційних збитків та 960 грн судового збору. 
		Київський апеляційний суд постановою від 18 липня 2019 року змінив рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 грудня 2018 року в частині розміру стягнених з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 грошових коштів. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1  134 032,11 грн як 3 % річних, 574 516,62 грн інфляційних збитків та 4 090 грн судового збору.
		Відповідно до зазначених рішень Голосіївський районний суд м. Києва 07 серпня 2019 року видав виконавчий лист № 752/18635/15-ц, на підставі якого                            06 вересня 2019 року приватний виконавець Клименко О. О. відкрив виконавче провадження № 59995571.
		Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року, задоволено подання приватного виконавця Клименка О. О. про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_2 . Звернено стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 
		15 січня 2020 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця Клименка О. О. із заявою у виконавчому провадженні № 59995571 про опис та оцінку майна боржника ОСОБА_2 , зокрема вказаної квартири. 
		Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2019 року задоволено клопотання слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області Бурімської А. С. за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12018110030000588                                 від 22 січня 2018 року за ознаками злочинів, передбачених частиною другою статті 28, частиною третьою статті 190, частиною першою статті 191, частиною другою статті 366 КК України. Накладено арешт на майно ОСОБА_2                            із забороною його відчужувати, знищувати, перетворювати як добросовісним набувачам так і іншим третім особам, що заявляють право вимоги на нього,                     а також вчиняти будь-які нотаріальні, реєстраційні та виконавчі дії щодо майна               з боку уповноважених на це службових та інших посадових осіб (державних та приватних нотаріусів, реєстраторів, виконавців), зокрема квартиру АДРЕСА_1 . 
		Приватний виконавець Клименко О. О. листом від 20 січня 2020 року повідомив заявника про неможливість проведення виконавчих дій у зв`язку з накладенням арешту ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області                            від 11 листопада 2019 року, в тому числі на спірну квартиру, та забороною проводити виконавчі дії щодо неї.
		 
		2. Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права                  у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		 
		Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм                   права  в  межах   касаційної  скарги,  дійшов  висновку,  що  касаційна  скарга  не
		підлягає задоволенню з огляду на таке.
		 
		Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
		Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважать, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
		 
		Відповідно до пунктів 5, 8 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням справедливості, неупередженості та об`єктивності; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
		 
		Згідно з пунктами 1, 2, 9 частини першої статті 4 Закону України «Про органи та осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів верховенства права, законності, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
		 
		Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупередженого, ефективного, своєчасного                       і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (стаття 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
		 
		Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється               у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому             в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. 
		 
		Питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця (стаття 440 ЦПК України).
		 
		Суди встановили, що за поданням приватного виконавця Клименка О. О. ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2019 року звернено стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 . 
		 
		Відповідно да частин першої, другої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
		 
		Згідно з частинами першою - четвертою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.                 У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.
		 
		15 січня 2020 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця Клименка О. О. із заявою про винесення постанови про арешт та опис спірної квартири та постанови про залучення  суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для визначення вартості (оцінки) цієї квартири. 
		 
		Згідно зі статтею  533 КПК України вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, є обов`язковими для усіх осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
		 
		Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2019 року заборонено вчиняти будь-які, в тому числі виконавчі, дії з боку виконавців щодо майна ОСОБА_2 , в тому числі щодо належної йому квартири на АДРЕСА_1 .
		 
		Оскільки будь-яких винятків, в тому числі посилань на те, що заборона вчинення виконавчих дій не стосується виконавчого провадження № 59995571, ця ухвала слідчого судді не містить, висновок судів про те, що ця ухвала підлягала виконанню і приватним виконавцем Клименком О. О., є обґрунтованим.
		 
		Отже, встановивши фактичні обставини справи та застосувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ФОП  ОСОБА_1 . 
		 
		Висновки судів не суперечать правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 488/3753/17-ц.
		 
		Аргументи касаційної скарги про те, що ухвала Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2018 року у справі № 357/10242/19, яка скасована ухвалою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року за його апеляційною скаргою, була неналежним доказом, оскільки вона перешкоджала виконавчому провадженню, яке є завершальною стадією судового провадження, що має наслідком позбавлення його права на судовий захист і спричиняє втручання у його право на мирне володіння майном, не спростовують висновки судів, оскільки на час постановлення оскаржуваних судових рішень вона була чинною і відповідно до норм процесуального права підлягала обов`язковому виконанню.
		 
		Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з наданою судами оцінкою доказам щодо відсутності підстав для задоволення скарги, які, на думку заявника, встановлені судами неповно і неправильно. 
		  
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін. 
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу адвоката Петренко Світлани Вікторівні як представника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 19 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року залишити без змін.
		 
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття,                       є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді                                                                                     А. Ю. Зайцев
		 
		                                                                                                В. С. Жданова
		 
		                                                                                                Є. В. Коротенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...