Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/3613/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 31.05.2021. Зареєстровано: 02.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2021.

Номер судового провадження: П/380/3722/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 травня 2021 року справа №380/3613/20
		зал судових засідань № 11
		 
		Львівський окружний адміністративний суд в складі:
		головуючого судді Гулика А. Г.,
		 
		за участю: 
		секретаря судового засідання Фостяка Р.О.
		представника позивача Фостяка А.Я.,
		представника відповідача Рак З.Б.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
		в с т а н о в и в:
		до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Львівської митниці ДФС код ЄДРПОУ 39420875, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, Галицької митниці Держмитслужби код ЄДРПОУ 43348711, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул.Костюшка, 1, в якій позивач просить:
		- визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці ДФС від 13.04.2020 № 118-о Про звільнення ОСОБА_1 ;
		- поновити на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста Рава-Руська Львівської митниці ДФС Михайловського Володимира Васильовича;
		- стягнути з Галицької митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.04.2020 по момент винесення рішення судом.
		Ухвалою від 19.05.2020 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.
		Ухвалою від 30.11.2020 суддя закрив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду по суті спору.
		Ухвалою від 23.04.2021 суд задовольнив заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 09.11.2018 по 15.04.2020 працював на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС. Позивач зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України Про утворення територіальних органів Державної митної служби від 02.10.2019 №858 утворено юридичні особи публічного права, територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком 1. Згідно з вказаним додатком утворено, зокрема Галицьку митницю Держмитслужби. Окрім того, згідно з додатком № 2 до вказаної постанови прийнято рішення про реорганізацію Львівської митниці ДФС шляхом її приєднання до Галицької митниці Держмитслужби. На виконання вказаної постанови, ДФС України видано наказ Про реорганізацію митниць ДФС від 25.11.2019 №30-рг, пунктом 4-им якого визначено тримісячний строк для проведення реорганізації митниць ДФС, зокрема і Львівської митниці ДФС. Після чого, 21.12.2019 в.о. начальника митниці, головою Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Лозинським О. видано наказ №666 Про попередження про наступне вивільнення, з відповідним Додатком. Позивач зазначає, що у зазначеному Додатку вказано список, який складався з 213 осіб, зокрема і позивача, які не переведені та яким мало бути вручено повідомлення про наступне вивільнення. Проте, жодних повідомлень про наступне вивільнення впродовж грудня 2019  січня 2020 року позивачу не вручено. Позивач зазначає, що лише після внесення змін до Закону України Про державну службу, 10.03.2020 він отримав попередження про наступне вивільнення. Після вказаного, 13.04.2020 Львівська митниця ДФС прийняла наказ №118-о Про звільнення ОСОБА_1  відповідно до пункту 4 частини 1 статті 83, пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ Про державну службу, пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України позивача звільнено з 15.04.2020 із займаної посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС .
		Позивач вважає вказаний наказ Львівської митниці ДФС протиправним, оскільки під час прийняття такого Львівська митниця ДФС застосувала законодавство України про працю, яке не могло застосовуватись в ході реалізації постанови Кабінету Міністрів України Про утворення територіальних органів Державної митної служби від 02.10.2019 №858 та наказу ДФС України Про реорганізацію митниць ДФС від 25.11.2019 №30-рг. Позивач звертає особливу увагу на те, що з урахуванням дати початку реорганізації Львівської митниці ДФС (28.11.2019), її строків (три місяці), визначених пунктом 4 наказу ДФС України від 25.11.2019 №30-рг, чинних як станом на 28.11.2019, так і на 28.12.2019 норм Закону України Про державну службу та Кодексу Законів про працю України, процедура вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України Про державну службу передбачала, зокрема, необхідність персонального попередження про наступне вивільнення працівників не пізніше ніж за два місяці та надання одночасної пропозиції працівникові іншої роботи на тому самому підприємстві, установі, організації. А тому, оскільки реорганізація Львівської митниці ДФС мала закінчитись до 28.02.2020, на думку позивача, йому повинні вручити попередження про наступне вивільнення до 28.12.2019 та запропонувати іншу роботу в Галицькій митниці Держмитслужби. Однак, таких дій не вчинено та Львівська митниця ДФС, Галицька митниця Держмитслужби порушили вимоги частин 1 та 3 статті 49-2 КЗпП України.
		Крім вказаного, позивач також зазначає, що протягом всього періоду, починаючи з моменту реорганізації, вручення повідомлення про наступне вивільнення, винесення наказу про його звільнення, у Галицькій митниці Держмитслужбі були наявні вакантні посади в тому числі і посада на якій працював позивач, але такі вакантні посади йому не пропонувались.
		З огляду на вказане, позивач вважає, що відповідач протиправно і без законних на це підстав прийняв наказ про його звільнення, який прийнятий незважаючи на встановлення карантину та рекомендації не звільняти працівників під час дії такого. Тому, на думку позивача, наказ в.о. начальника Львівської митниці ДФС, голови комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Антоняка Р. від 13.04.2020 № 118-о Про звільнення ОСОБА_1  необхідно скасувати, що, в свою чергу, слугуватиме підставою для поновлення позивача на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста Рава-Руська Львівської митниці ДФС. Позивач також просить зобов`язати відповідача виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		29.05.2020 до суду надійшли відзиви відповідачів Львівської митниці ДФС та Галицької митниці Держмитслужби, в яких проти задоволення позову заперечують повністю. Відзиви обґрунтовані тим, що з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України про початок роботи Державної митної служби України повноваження Львівської митниці ДФС перейшли до Галицької митниці Держмитслужби. На підставі вказаного, 10.03.2020 позивачу скеровано попередження про наступне вивільнення із займаної посади 13.04.2020 на підставі пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України Про державну службу від 10.12.2015 №889-VІІІ, пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. В подальшому, наказом Львівської митниці ДФС №118-о від 13.04.2020 Про звільнення ОСОБА_1  позивач звільнений з 15.04.2020 із посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста Рава-Руська Львівської митниці ДФС відповідно до пункту 4 частини 1 статті 83, пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України від 10.12.2015 №889- VIII Про державну службу, пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.
		Відповідачі звертають увагу на те, що Законом України Про державну службу визначено, що такий закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця, натомість, правовідносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб (в т.ч. реорганізація, ліквідація) Львівської митниці ДФС (як юридичної особи) врегульовані Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та до правовідносин, пов`язаних зі вступом на державну службу, її проходженням та припиненням не мають жодного відношення. Відтак, відповідачі зазначають, що слід розмежовувати правовідносини щодо припинення юридичної особи та правовідносини, пов`язані із припиненням державної служби, оскільки такі врегульовані різними нормативно-правовими актами та виникають в різні моменти.
		Визначальним моментом встановлення події з якої слід визначати початок виникнення правовідносин, пов`язаних із припиненням державної служби є вручення працівнику попередження про наступне вивільнення. Саме на такому етапі коли особі вручено попередження про наступне вивільнення і виникають правовідносини, пов`язані із припиненням державної служби. Враховуючи наведене, оскільки попередження про наступне вивільнення позивач отримав 10.03.2020 (про що він і вказує у позовній заяві), відповідно до таких правовідносин необхідно застосовувати Закон України Про державну службу, в редакції, чинній на момент такого вручення, тобто в редакції Закону України Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи від 14.01.2020 №440-ІХ. Тобто, у спірному випадку, вручення попередження про наступне вивільнення є подією, фактом, на момент вчинення якого застосовується закон, під час дії якого він настав або мав місце.
		Відповідачі також звертають увагу на те, що твердження позивача про необхідність застосування до правовідносин, пов`язаних з вивільненням працівників положень статті 492 КзПП України, в редакції чинній станом на 28.11.2019 (дата початку реорганізації Львівської митниці ДФС) та якою передбачено двомісячний строк для попередження про наступне вивільнення, а також обов`язок роботодавця пропонувати іншу роботу (посаду) з врахуванням переважного права на залишення на роботі є безпідставним, оскільки, правовідносини, пов`язані з припиненням державної служби виникли з моменту письмового вручення позивачу попередження про наступне вивільнення, а відповідно до частини 3 статті 87 Закону України Про державну службу, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин, передбачено 30-денний строк для попередження про вивільнення, а також право (не обов`язок) суб`єкта призначення або керівника державної служби пропонувати будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності).
		Крім вказаного, відповідачі зазначають, що наказом Львівської митниці ДФС Про скасування наказу Львівської митниці ДФС від 21.12.2019 №666 Про попередження про наступне вивільнення від 07.02.2020 №03, наказ №666 скасовано з причин відсутності на роботі члена Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС, на якого покладено обов`язок вжиття заходів щодо вручення попереджень про наступне вивільнення та закінчення повноважень голови Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС, та з огляду на те, що попередження про наступне вивільнення працівникам не вручені, тому зазначений наказ (№666 від 21.12.2019) скасовано як такий, що не реалізований.
		Відповідачі також вказують, що Львівська митниця ДФС рекомендації постанови Кабінету Міністрів України №256 не порушувала, оскільки, в оскарженому наказі від 13.04.2020 №118-о Про звільнення ОСОБА_1 , підставою звільнення зазначено пункт 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, в той час як в постанові Кабінету Міністрів України №256 рекомендовано не звільняти працівників з підстав, установлених пунктами 3, 4 і 5 частини 1 статті 40 КЗпП України. Разом з тим, постанова Кабінету Міністрів України №256 носить рекомендаційний характер, в частині заборони звільнення працівників з підстав, установлених пунктами 3, 4 і 5 частини 1 статті 40 КЗпП України.
		З огляду на вказане, відповідачі вважають оскаржений наказ Львівської митниці ДФС правомірним.
		Представник позивача подав до суду відповідь на відзив та додаткові пояснення, які обґрунтовані тими ж аргументами, що й позовна заява.
		Представник відповідача подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що припинення діяльності Львівської митниці ДФС, як і звільнення працівників вказаного органу, здійснене в порядку та у строки, визначені законодавством.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити повністю.
		Представник відповідача Галицької митниці Держмитслужби в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила. Просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.
		Відповідач Львівська митниця ДФС явку представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, клопотань про розгляд справи без участі представника до суду не надходило. 
		Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		Позивач  ОСОБА_1 з 09.11.2018 по 15.04.2020 працював на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС. 
		Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №858 Про утворення територіальних органів Державної митної служби утворено, зокрема, Галицьку митницю Держмитслужби та реорганізовано Львівську митницю ДФС шляхом її приєднання до Галицької митниці Держмитслужби.
		Згідно з пунктом 1 наказу ДФС України від 25.11.2019 №30-рг Про реорганізацію митниць ДФС розпочато реорганізацію Львівської митниці ДФС. У пункті 2 вказаного наказу утворено комісію з реорганізації Львівської митниці ДФС. У пункті 4 вказаного наказу визначено строк проведення реорганізації митниць ДФС три місяці з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
		До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.11.2019 внесено інформацію про рішення щодо припинення юридичної особи - Львівської митниці ДФС.
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України Питання Державної митної служби від 04.12.2019 №1217-р погоджено пропозицію Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення з 08.12.2019 Державною митною службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2019 №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України, функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.
		З дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України про початок роботи Державної митної служби України повноваження Львівської митниці ДФС перейшли до Галицької митниці Держмитслужби.
		Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, 14.11.2019 проведена державна реєстрація як юридичної особи - Галицької митниці Держмитслужби.
		Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України про початок роботи Державної митної служби України повноваження Львівської митниці ДФС перейшли до Галицької митниці Держмитслужби з 00.00 год. 08.12.2019.
		Керівником комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС 21.12.2019 прийнято наказ №666 Про попередження про наступне вивільнення, яким наказано письмово попередити про наступне вивільнення із займаних посад працівників Львівської митниці ДФС відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII Про державну службу згідно зі списком, в який включен ОСОБА_1 . Вручення попереджень про наступне вивільнення працівників доручено члену Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Дацій Т.М. Контроль за виконанням вказаного наказу здійснювався головою Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Лозинським О.Р.
		Наказом Львівської митниці ДФС №03 від 07.02.2020 скасовано наказ №666 як такий, що не реалізований з причин відсутності на роботі члена Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС, на якого покладено обов`язок вжиття заходів щодо вручення попереджень про наступне вивільнення, які не вручені.
		Наказом Львівської митниці ДФС від 11.03.2020 №08 Про попередження про наступне вивільнення зобов`язано Комісію з реорганізації Львівської митниці ДФС письмово попередити про наступне вивільнення працівників Львівської митниці ДФС із займаних посад на підставі пункту 4 частини 1 статті 83, пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ Про державну службу, зі змінами. 
		У додатку до вказаного наказу зазначений ОСОБА_1  головний державний інспектор відділу митного оформлення №3 митного поста Рава-Руська Львівської митниці ДФС.
		Попередження про наступне вивільнення із займаної посади 13.04.2020 на підставі пункту 4 частини 1 статті 83, пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ Про державну службу, пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України позивач отримав 10.03.2020, що підтверджується його підписом під вказаним попередженням.
		Відповідно до наказу Львівської митниці ДФС від 13.04.2020 №118-о Про звільнення ОСОБА_1  позивача з 15.04.2020 звільнено із займаної посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста Рава-Руська Львівської митниці ДФС, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 83, пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ Про державну службу, пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. Як на підставу звільнення вказано попередження про наступне вивільнення від 10.03.2020.
		Не погоджуючись із звільненням з посади, позивач звернувся до суду із відповідним позовом. 
		 
		При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №858 Про утворення територіальних органів Державної митної служби утворено, зокрема, Галицьку митницю Держмитслужби та реорганізовано Львівську митницю ДФС шляхом її приєднання до Галицької митниці Держмитслужби.
		Вказаною постановою, зокрема, передбачено, що Львівська митниця ДФС реорганізується шляхом приєднання до Галицької митниці Держмитслужби. При цьому, Львівська митниця ДФС продовжує здійснювати свої повноваження до моменту передачі таких Галицькій митниці Держмитслужби. 
		Як вже зазначалось, наказом ДФС України від 25.11.2019 №30-рг Про реорганізацію митниць ДФС розпочато реорганізацію Львівської митниці ДФС. Пунктом 4 вказаного наказу визначено строк проведення реорганізації митниць ДФС три місяці з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
		Пунктом 2 вказаного наказу створено комісії з реорганізації митниць ДФС та затверджено їх голів. Голів комісій зобов`язано, зокрема, забезпечити неухильне дотримання термінів, визначених планом заходів, пов`язаних з реорганізацією (п.5.3 Наказу.)
		Запис про прийняте рішення щодо початку процедури припинення Львівської митниці ДФС внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.11.2019.
		Суд встановив, що лише 24.03.2020 наказом ДФС України №14-рг Про внесення змін до деяких наказів ДФС, внесено зміни до наказу від 25.11.2019 №30-рг, замінивши слова три місяці словами шість місяців в пункті 4 вказаного наказу. Тобто, в період з 01.03.2020 по 24.03.2020 строк проведення реорганізації Львівської митниці ДФС не був продовжений, відтак дії по виконанню плану заходів, пов`язаних з реорганізацією Львівської митниці ДФС, вчинялись у цей період з порушенням строку.
		Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, 14.11.2019 проведена державна реєстрація юридичної особи - Галицької митниці Держмитслужби.
		Постановою Кабінету Міністрів України №1074 від 20.10.2011 (зі змінами і доповненнями) затверджено Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок №1074). Вказаний Порядок визначає механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів.
		Відповідно до пунктів 4, 5 та 6 Порядку №1074 орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади. Орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять, зокрема, у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.
		Пунктом 12 Порядку №1074 передбачено, що орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється. Орган виконавчої влади, щодо якого набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про його припинення, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій. 
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України Питання Державної митної служби від 04.12.2019 №1217-р погоджено пропозицію Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення з 08.12.2019 Державною митною службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2019 №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України, функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.
		Відповідно до пункту 13 Порядку №1074 акт Кабінету Міністрів України про можливість забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється, видається після здійснення заходів, пов`язаних з державною реєстрацією утвореного органу виконавчої влади як юридичної особи публічного права, затвердженням положення про нього, структури та штатного розпису його апарату, кошторису та заповненням 30 відсотків вакансій. 
		Отже, повноваження Львівської митниці ДФС перейшли до Галицької митниці Держмитслужби з 00.00 год. 08.12.2019. На момент початку здійснення діяльності Галицькою митницею Держмитслужби в цьому органі були затверджені структура, штатний розпис та кошторис видатків на його утримання. 
		Як встановив суд, Львівська митниця ДФС реорганізується шляхом приєднання до Галицької митниці Держмитслужби. Згідно із частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України приєднання є одним із видів реорганізації юридичної особи, унаслідок якої юридична особа, що приєднується, припиняється. Водночас майно, права та обов`язки переходять до правонаступника  особи, до якої вона приєднується.
		Як наслідок, в процесі реорганізації юридичної особи виникають правовідносини, пов`язані з припиненням трудових договорів з працівниками. В цьому контексті в роботодавця виникає обов`язок чіткого та неухильного дотримання законодавства про працю, в частині дотримання трудових прав працівників.
		Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі  КЗпП України).
		Відповідно до пункту 1 частини 1, частин 2 та 4 статті 40 КЗпП України (в редакції, яка діяла на момент початку процедури реорганізації Львівської митниці ДФС та звільнення позивача з займаної посади) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 вказаної статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої вказаної статті, а також особливості застосування до них положень частини другої вказаної статті, статей 42, 42--1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 вказаного Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.
		Отже, вказана норма КЗпП України визначає загальний порядок припинення трудового договору з працівником з ініціативи власника, у разі проведення реорганізації юридичної особи.
		Спеціальним Законом, який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, є Закон України Про державну службу.
		Статею 83 Закону України Про державну службу (в редакції, яка діяла на момент початку процедури реорганізації Львівської митниці ДФС та на момент звільнення позивача із займаної посади) визначені підстави для припинення державної служби. Зокрема, державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87--1 вказаного Закону) (пункт 4 частини 1 статті 83 Закону).
		Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України Про державну службу підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу. 
		Станом на момент початку процедури реорганізації Львівської митниці ДФС Закон України Про державну службу не передбачав особливостей процедури звільнення державних службовців у зв`язку з реорганізацією державного органу. Тобто, на цей час діяли загальні норми щодо порядку припинення трудового договору з ініціативи власника у зв`язку з реорганізацією підприємства, установи, організації, що визначені КЗпП України.
		У частині 2 статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зокрема, реорганізації підприємства, установи чи організації допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
		Згідно з частиною 4 статті 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини 1 статті 40).
		Відповідно до частин 1-3 статті 492 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених вказаним Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України Про зайнятість населення, власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
		Таким чином, на момент початку процедури реорганізації Львівської митниці ДФС, законодавством був визначений обов`язок Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС попередити працівників про наступне звільнення не пізніше ніж за два місяці до звільнення. Оскільки таке заплановане звільнення працівників було масовим, відповідно до статті 48 Закону України Про зайнятість населення, Комісія з реорганізації Львівської митниці ДФС мала довести до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
		Наказом Львівської митниці ДФС №631 від 27.11.2019 затверджено план заходів, пов`язаних з реорганізацією Львівської митниці ДФС, в п.1 розділу ІІІ якого визначено здійснення заходів щодо переведення, звільнення працівників Львівської митниці ДФС, які належать до номенклатури посад начальника Львівської митниці ДФС, з дотриманням законодавства про працю. Зміни до вказаного плану заходів у цій частині на момент звільнення позивача не вносились.
		Листом від 17.12.2019 №4343/8/13-70-04 Львівська митниця ДФС повідомила Галицьку митницю Держмитслужби про заплановане до 21.12.2019 вручення посадовим особам Львівської митниці ДФС повідомлення про наступне вивільнення та забезпечення одночасно з попередженням про звільнення надання пропозицій працівникам митниці іншої роботи в Галицькій митниці Держмитслужби.
		Суд встановив, що в грудні 2019 року Львівська митниця ДФС не подавала до Львівського обласного центру зайнятості звіту про заплановане вивільнення працівників. Наказ №666 від 21.12.2019 Про попередження про наступне вивільнення не реалізований, попередження про наступне звільнення працівникам Львівської митниці ДФС не надсилались.
		Суд критично оцінює доводи відповідачів щодо поважності причин невиконання наказу №666 від 21.12.2019 Про попередження про наступне вивільнення у зв`язку з перебуванням з 23.12.2019 в стані тимчасової непрацездатності Голови комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС ОСОБА_2 та перебуванням у відпустці відповідального за виконання вказаного наказу члена комісії Дацій Т.М.
		Відповідно до пункту 16 Порядку №1074 у складі комісії з припинення органу виконавчої влади за рішенням голови комісії визначається заступник голови комісії - представник органу виконавчої влади, що припиняється, або утвореного органу виконавчої влади, або органу виконавчої влади, до якого переходять права та обов`язки органу виконавчої влади, що припиняється, який у разі відсутності голови комісії з припинення органу виконавчої влади чи неможливості здійснювати ним свої повноваження з інших причин виконує його обов`язки.
		Тобто, діяльність державного органу та виконання ним повноважень не може залежати лише від можливості виконання своїх обов`язків керівником такого державного органу. Крім цього, на переконання суду, надання відпустки без збереження заробітної плати відповідальному за виконання плану заходів з реорганізації Львівської митниці ДФС не є поважною причиною для невиконання таких заходів, а свідчить про неналежне здійснення контролю за виконанням плану заходів керівниками відповідачів, що призвело до затягування процедури реорганізації Львівської митниці ДФС.
		Як наслідок, значна частина працівників Львівської митниці ДФС, в тому числі позивач, не попереджені про наступне вивільнення та їм не запропоновано вакантні посади для переведення до новоствореного митного органу.
		Законом України №378- IX від 12.12.2019 внесено зміни до Кодексу законів про працю України. Вказаним Законом статтю 492 КЗпП України доповнено частиною шостою такого змісту: вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України Про державну службу, здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей:
		про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів;
		у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 вказаного Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 вказаного Кодексу та положення частини другої вказаної статті;
		не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень. Вказані зміни набрали чинності з 02.02.2020.
		Відповідно до Закону України Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи з 13.02.2020 набрали чинності зміни до Закону України Про державну службу, відповідно до яких частину 3 статті 87 Закону доповнено новим абзацом першим такого змісту:
		Суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої вказаної статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.
		Таким чином, на момент звільнення позивача з займаної посади не змінювались підстави припинення державної служби (реорганізація державного органу), однак запроваджено певні особливості щодо процедури звільнення державних службовців.
		Зокрема, змінено строк попередження державного службовця про наступне звільнення (не пізніше ніж за 30 календарних днів), а також передбачено до вказаного часу обов`язок пропонувати вакантну посаду державному службовцю при звільненні у зв`язку з реорганізацією державного органу, змінено словами може пропонувати державному службовцю будь яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). Тобто, закон встановив певну свободу дій керівника державного органу щодо надання пропозицій про переведення державних службовців до реорганізованого органу. Проте, на переконання суду, в кожному випадку надання таких пропозицій чи відмова у їх наданні має бути належним чином обґрунтовані.
		Суд зазначає, що надання суб`єктом призначення або керівником державного органу пропозиції зайняття вакантної посади має наслідком переведення державного службовця на цю посаду, у разі його згоди на переведення.
		Відповідно до статті 41 Закону України Про державну службу державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу:
		1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби або суб`єкта призначення;
		2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.
		Державний службовець, призначений на посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу. Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.
		В контексті вказаних норм Закону України Про державну службу суд зазначає, що передбачене в статті 87 вказаного Закону право (а не обов`язок) керівника державного органу пропонувати державному службовцю вакантну посаду, не може трактуватись як можливість прийняття рішення таким керівником на власний розсуд, без будь якого обґрунтування такого рішення. При переведенні державних службовців керівник державного органу в першу чергу оцінює професійну підготовку та компетентність державного службовця. 
		Іншими словами, при масовому звільненні працівників у зв`язку з реорганізацією державного органу, надання переваги одним працівникам у вигляді пропозиції зайняття вакантної посади у новоствореному державному органі повинно бути належно обґрунтоване, рівно ж як і відмова у наданні такої пропозиції іншим державним службовцям, за наявності вакантних посад у цьому державному органі. Тобто, така поведінка суб`єкта призначення або керівника державного органу не повинна викликати сумніви як у державних службовців так і сторонніх осіб у неупередженості такого керівника. В іншому випадку ці дії можна вважати дискримінаційними щодо окремих державних службовців.
		Згідно з відповіддю на адвокатський запит від 27.04.2020 №7.4-1-12/8.19/1165 за період з початку діяльності Галицької митниці Держмитслужби по 22.04.2020 у Галицьку митницю Держмитслужби призначено в порядку переведення з інших державних органів 863 працівники.
		Як вбачається з відповіді на адвокатський запит від 21.04.2020 №7.4-1.12/10/11207 станом на 10.03.2020 у Галицькій митниці Держмитслужби було 175 вакантних посад категорії «В», зокрема 7 посад головного державного інспектора відділу №3 митного поста «Рава-Руська».
		Відповідачі не надали доказів проведення перевірок рівня професійної підготовки чи професійної компетентності щодо переведених працівників, а також не надано доказів проведення такої перевірки стосовно позивача.
		Суд враховує те, що позивач 26.12.2019 звертався до керівника Галицької митниці Держмитслужби із заявою про переведення на вакантну посаду у Галицькій митниці Держмитслужби, яка є рівнозначною займаній ним посаді у Львівській митниці ДФС.
		Листом №7.4-08-12/12/743 від 13.01.2020 Галицька митниця Держитслужби повідомила позивача, що його заява буде врахована та додатково розглянута при заповненні вакантних посад Галицької митниці Держмитслужби, з урахуванням кваліфікаційних вимог та досвіду роботи у термін, визначений для проведення реорганізації митниць ДФС.
		Проте, відповідачі не надали суду доказів повторного розгляду вказаної заяви позивача, а також доказів невідповідності позивача займаній посаді чи недостатньої кваліфікації. 
		Таким чином, відповідачі не надали належного обґрунтування підстав ненадання пропозиції позивачу зайняття вакантної посади у Галицькій митниці Держмитслужби та причин відмови у задоволенні його заяв про переведення до вказаного органу.
		При вирішенні спору суд також встановив, що посадовою особою ГУ Держпраці у Львівській області проведено інспекційне відвідування Львівської митниці ДФС за адресою: 79000, Львівська область, м.Львів, вул.Костюшка, буд.1, код ЄДРПОУ 39420875.
		За результатами інспекційного відвідування 27.07.2020 складено акт №ЛВ13637/2007/АВ (далі - акт). 
		Згідно з Актом за результатами інспекційного відвідування виявлено порушення Львівською митницею ДФС вимог пункту 5 частини 1 статті 36 КЗпП України, а саме керівництвом установи не забезпечено реалізацію свого права окремими працівниками на переведення в іншу установу, оскільки прийнято рішення про переведення лише вибіркових працівників у Галицьку митницю Держмитслужби, в яку реорганізовано Львівську митницю ДФС, без жодного на це обґрунтування та без визначених критеріїв відбору таких працівників, які продовжили свою роботу у новоствореній Галицькій митниці Держмитсужби. При цьому, частина працівників Львівської митниці ДФС звільнена відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України Про державну службу без обґрунтування такого рішення з повідомленням про відсутність рівнозначної посади або іншої роботи, що не відповідало дійсності на момент такого повідомлення; статті 46 КЗпП України, частини 1 статті 116 КЗпП України, частини 1 статті 83 КЗпП України, абзацу 6 пункту 2 розділу ІІ постанови Кабінету Міністрів України №100.
		На підставі вказаного Акта 27.07.2020 винесено припис про усунення виявлених порушень №ЛВ13637/2007/АВ/П, яким зобов`язано Львівську митницю ДФС в особі в.о. начальника Марченка О.С. усунути встановлені в акті порушення у строк до 07.08.2020.
		Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статею 78 вказаного Кодексу.
		Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідач не подав належних доказів правомірності прийняття оскаржуваного наказу від 13.04.2020 № 118-о Про звільнення ОСОБА_1 .
		Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Оцінюючи оскаржуваний наказ від 13.04.2020 № 118-о Про звільнення ОСОБА_1  на предмет відповідності його вказаним критеріям, суд дійшов висновку, що такий наказ прийнятий відповідачем без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, тобто є необґрунтованим, а також прийнятий без дотримання принципу рівності перед законом та є дискримінаційним. Крім вказаного, з урахуванням встановлених обставин та досліджених доказів у справі суд зазначає, що Львівська митниця ДФС такий наказ прийняла без дотримання принципів безсторонності, добросовісності та пропорційності, а тому суд вважає його протиправним та таким, що необхідно скасувати.
		Частина 6 статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
		Згідно з частиною 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		Відповідно до частин 1 та 4 статті 241-1 КЗпП України строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.
		Пунктом 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зазначається, що днем звільнення вважається останній день роботи.
		З аналізу викладеного випливає, що день звільнення - це останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах з роботодавцем.
		З огляду на те, що позивача протиправно звільнено з Львівської митниці ДФС, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 необхідно поновити на тій посаді та у тому органі, з якого його протиправно звільнено, а саме на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста Рава-Руська Львівської митниці ДФС з наступного дня від дати звільнення, а саме з 16.04.2020.
		Частиною 2 статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).
		Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. 
		Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
		Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
		З наявної в матеріалах справи довідки №13-70-05/38-297 від 04.06.2020 суд встановив, що середньомісячна заробітна плата позивача становила 8850грн, а середньоденна  431,71грн. З урахуванням кількості робочих днів вимушеного прогулу за період з 16.04.2020 по 18.05.2021 (270 днів), розмір середнього заробітку, що підлягає виплаті позивачу становить 116561,70 грн. (270 днів * 431,71грн.) з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. 
		Розмір заробітку за один місяць, обрахований відповідно до пункту 8 Порядку, та стягнення якого підлягає до негайного виконання у зв`язку з поновленням позивача на посаді, становить 8850,00 грн. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. 
		Відповідно до пунктів 2 та 3 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
		Таким чином, рішення в частині поновлення на посаді та виплати середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць необхідно допустити до негайного виконання відповідно до пунктів 2 та 3 частини 1 статті 371 КАС України.
		Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. 
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. 
		Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
		Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
		Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд 
		в и р і ш и в :
		позов задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці ДФС від 13.04.2020 № 118-о Про звільнення ОСОБА_1 .
		Поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста Рава-Руська Львівської митниці ДФС з 16.04.2020.
		Стягнути з Львівської митниці ДФС код ЄДРПОУ 39420875, місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 116561 (сто шістнадцять тисяч п`ятсот шістдесят одну) грн 70 коп. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.
		Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 8850 (вісім тисяч вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства допустити до негайного виконання.
		Судові витрати між сторонами не розподіляються.
		Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
		Повне рішення суду складене 28 травня 2021 року.
		 
		 
		Суддя А.Г. Гулик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...