Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/1946/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 01.06.2021. Зареєстровано: 02.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2021.
Дата набрання законної сили: 27.07.2021
Результат оскарження 27.07.2021 Другий апеляційний адміністративний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2-а/554/27/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 01.06.2021 Справа № 554/1946/21 
		 
		 
		 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		Іменем України
		 
		1 червня 2021 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 2 роти № 3 БПП в м. Кременчуці УПП в Полтавській області лейтенанта поліції Богамоленко Антоніни Анатоліївни (Відповідач- 1), Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (Відповідач -2) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		        Короткий зміст позовних вимог та відзиву        
		 
		3 березня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду, в якому зазначив, що 21 лютого 2021 року відповідно до постанови серії ДПО18 № 691997 Відповідачем - 1 він на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП був підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 255 грн за те, що о 16 год 08 хв цього ж дня він, керував автомобілем FORD EDGE д. н. з. НОМЕР_1 в м. Кременчук по проспекту Свободи, 68-А та рухався зі швидкістю 74 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в межах населенного пункту на 24 км/год, чим порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху (далі - Правил). 
		 
		Заперечуючи факт вчинення інкримінованого йому порушення Правил, позивач зазначив, що у вказаний день він дійсно рухався на зазначеному автомобілі у вказаному місці, але інкримінованого йому порушення Правил не вчиняв. Зазначив, що дії інспектора щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладення на нього адміністративного стягнення є протиправними, оскільки спірна постанова не містить інформації про фіксацію правопорушення, а тому доводи інспектора про вчинення ним правопорушення грунтуються на припущеннях. Вказана постанова не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото - або відеозапис порушення. Крім того, на місці його зупинки був відсутній дорожній знак 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень ПДР».
		 
		Вказану постанову позивач вважає протиправною, що і стало підставою звернення його до суду з адміністративним позовом.
		 
		В установлений законом строк Відповідачем - 1 надано відзив на адміністративний позов, зі змісту якого слідує, що дорожній знак 5.70 «Фото,-відеофіксування порушень ПДР» по проспекту Свободи в м. Кременчук встановлений в обох напрямках руху по проспекту. Крім того, лазерний вимірювач TruCAМ відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювання, а тому вважає необгрунтованими посилання позивача на відсутність у працівників поліції законодавчо закріпленого права застосовувати даний прилад, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні адміністративного позову. 
		 
		Обставини справи, встановлені судом та докази, на підставі яких вони встановлені
		 
		Відповідно до постанови серії ДПО18 № 691997 ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП був підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 255 грн за те, що о 16 год 08 хв цього ж дня він, керував автомобілем FORD EDGE д. н. з. НОМЕР_1 в м. Кременчук по проспекту Свободи, 68-А та рухався зі швидкістю 74 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в межах населенного пункту на 24 км/год, чим порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху.
		 
		На підтвердження вказаних обставин Відповідачем надано фотокартку та відеозапис із лазерного приладу TruCam від 21 лютого 2021 року.
		 
		З вказаних матеріалів фото - та відеофіксації вбачається, що транспортний засіб марки FORD EDGE, д. н. з. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 74 км/год.
		 
		При цьому, матеріали відео - та фотофіксації не містять зображень водія під час руху транспортного засобу з перевищенням швидкості.
		 
		Особа позивача, як водія транспортного засобу, встановлена працівником поліції безпосередньо після зупинки транспортного засобу та пред`явлення ним документів.        
		 
		Також, судом встановлено, що дорожній знак 5.70 «Фото,-відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» по проспекту Свободи в м. Кременчук встановлений в обох напрямках руху по проспекту.
		 
		Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
		 
		Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки на території України відповідно до статті 41 Закону України "Про дорожній рух" регулюються Правилами дорожнього руху (далі - ПДР), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306.
		 
		Пункт 12.4 ПДР України передбачає, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
		 
		Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
		 
		Відповідно до  ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуються правил дорожнього руху, зокрема частин перша, друга, третя , п`ята і шоста статті 122 КУпАП (в редакції чинній на момент вчинення правопорушення).
		 
		Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
		 
		За приписами частини 1 статті 8 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон N 580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
		 
		Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону N 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
		 
		Окрім того, частиною 2 ст. 283 КУпАП визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення.
		 
		Частиною 3 ст. 283 КУпАП встановлюють, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, має містити також відомості, зокрема про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис.
		 
		Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		 
		Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
		 
		Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню
		адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		 
		Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
		 
		Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		 
		Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
		 
		В розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
		 
		Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
		 
		Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		 
		У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		 
		З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності посилань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
		 
		Із змісту оскаржуваної постанови слідує, що позивач в населеному пункті порушив швидкісний режим, визначений п. 12.4 ПДР України на 24 км/год. 
		 
		Так, спірна постанова серії ДПО18 № 691997 від 21 лютого 2021 року не містить посилань на докази, на підставі яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності. 
		 
		На підтвердження винуватості ОСОБА_1 . Відповідачем - 1 разом з відзивом на адміністративний позов долучені фотознімки та відеофіксацію приладу TruCAМ від 21 лютого 2021 року, які не зазначені у спірній постанові, що позбавляє суд можливості оцінити його, як належний та допустимий доказ у справі.
		 
		Таким чином, Відповідачем - 1, який розглянув справу не виконано вимогу щодо посилання у постанові про накладення стягнення на докази, які в повній мірі підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення позивачем.
		 
		Відповідно до  ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" N 580-VIII (в редакції чинній на момент вчинення правопорушення) передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
		 
		З наданого Відповідачем відеозапису слідує, шо на рухомий автомобіль FORD EDGE д. н. з.  НОМЕР_1  наведено ціль та здійснюється замір швидкості приладом Trucam з руки, оскільки простежуються певні коливання, що може дати більшу похибку, а ніж передбачено свідоцтвом про повірку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля, яким керував позивач.
		 
		Відповідачем не надано жодних доказів щодо способу використання, закріплення приладу TruCam, яким здійснено вимірювання швидкості руху автомобіля позивача.
		 
		Враховуючи вищевикладені положення ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" N 580-VIII (в редакції чинній на момент вчинення правопорушення) при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото- і відеотехніка повинна бути розміщена в порядку визначеному вказаною нормою Закону (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 названого Закону.
		 
		Суд знаходить необґрунтованим посилання Відповідача - 1 на лист ДП «Укрметртестстандарт» № 22-38/49 від 1 жовтня 2019 року, де зазначено, що вимірювач швидкості TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, оскільки вказаний лист не є нормативно-правовим актом, який змінює чи припиняє порядок використання та розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для фіксації виявлених порушень правил дорожнього руху.
		 
		Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. 
		 
		 
		 
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що факт порушення позивачем вимог п.12.4 ПДР України не підтверджується належними і допустимими доказами у справі, які відповідач мав би дослідити під час прийняття оскаржуваної постанови із зазначенням їх у постанові.
		 
		Таким чином, оскаржувана постанова прийнята з порушенням частини 2 ст. 77 КАС України та п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України та є необґрунтованою і такою, що прийнята без урахування всіх обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню.
		 
		Суд знаходить необгрунтованою позовну вимогу позивача в частині стягнення на його користь з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України сплачений судовий збір, оскільки вказана вимоги заявлена ним до неналежного відповідача.
		 
		Керуючись статтями ст. ст. 241-243, 246, 250-251, 286 КАС України, суд,
		 
		в и р і ш и в :
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора взводу № 2 роти № 3 БПП в м. Кременчуці УПП в Полтавській області лейтенанта поліції Богамоленко Антоніни Анатоліївни, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
		 
		Скасувати постанову серії ДПО18 № 691997 від 21 лютого 2021 року про накладення на позивача ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 грн, закривши провадження у справі.
		 
		В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
		 
		       Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з дня його проголошення.
		 
		       
		Суддя                                                                         А. Г. Савченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...