Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/8981/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 28.05.2021. Зареєстровано: 02.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2021.
Дата набрання законної сили: 01.07.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		28 травня 2021 року                               м. Київ                              № 640/8981/21
		Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи     адміністративну справу     
		за позовом      Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс     "Спаський"
		до                        Державної архітектурно-будівельної інспекції України
		третя особа      Міністерство культури та інформаційної політики
		про                     визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
		В С Т А Н О В И В:
		До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Спаський" (04070, м. Київ, вул. Спаська, 31-а, код ЄДРПОУ 38896914) з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912), третя особа - Міністерство культури та інформаційної політики України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 43220275), в якому просить суд:
		    - визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 21.01.2021 року № ІУ 013201230319 об`єкту будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі під готель по вул. Спаській, 31а у Подільському районі міста Києва», місце розташування об`єкта будівництва: вулиця Спаська, 31-а у Подільському районі міста Києва, вид будівництва - реконструкція, клас наслідків (відповідальності) ССЗ, код об`єкта -1211.1. готелі;
		- зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки,, 26, код ЄДРПОУ 37471912) видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Спаський» (04070, місто Київ, вулиця Спаська, будинок 31-А, код ЄДРПОУ 38896914) дозвіл на виконання будівельних робіт об`єкту будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі під готель по вул. Спаській, 31а у Подільському районі міста Києва», місце розташування об`єкта будівництва: вулиця Спаська, 31-а у Подільському районі міста Києва, вид будівництва - реконструкція, клас наслідків (відповідальності) ССЗ, код об`єкта -1211.1. готелі, відповідно до заяви від 31.12.2020 р. №40-30/3112-12.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що відмова відповідача у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 21.01.2021 року № ІУ 013201230319 об`єкту будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі під готель по вул. Спаській, 31а у Подільському районі міста Києва», місце розташування об`єкта будівництва: вулиця Спаська, 31-а у Подільському районі міста Києва, вид будівництва - реконструкція, клас наслідків (відповідальності) ССЗ, код об`єкта -1211.1. готелі, яка викладена у листі Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 21.01.2021 року №ІУ013201230319, порушує його права та є протиправною, оскільки прийнята відповідачем безпідставно, так як у товариства відсутній обов`язок, як забудовника отримувати від Міністерства культури України дозволи на погодження, пов`язані з виконання будівельних робіт вищезазначеного об`єкта будівництва,  зокрема, погоджувати проектну документацію у випадку відсутності належним чином затверджених меж історичних ареалів. Так, позивачем наголошено, що межі та режими використання історичного ареалу м.Києва, межі та режими використання зон охорони у м.Києві не затверджено у встановленому законом порядку, відсутні правові підстави вважати,що земельна ділянка по вул. Спаській,31-а у Подільському районі м.Києва, на якій позивач планує виконання будівельних робіт об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі під готель по вул. Спаській, 31а у Подільському районі міста Києва», знаходиться у межах Центрального історичного арсеналу.
		Відповідач відзиву на позовну заяву та відповідних доказів до суду не надав.
		Третьою особою пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не надано.
		Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.
		Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Спаський", на праві власності володіє нежитловим будинком літ. «А», загальною площею 1    928,00 кв.м., за адресою: м.Київ, вул.. Спаська, буд. №31-А, що підтверджується договором купівлі-продажу нежитлового будинку, укладеного між Позивачем та ПАТ «Український інноваційний банк», засвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. від 09.01.2014 за реєстровим №10.
		Нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці площею 1    381,00 кв.м. з кадастровим номером 8    000    000    000:0009, яка розташована за адресою: вул.. Спаська 31-а у Подільському районі м.Києва, цільове призначення - для експлуатації будівлі банку, згідно з договором оренди земельної ділянки, укладеним 21.11.2007 року між Київською міською радою та ПАТ «Український інноваційний банк» строком на 5 років, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. від 14.11.2017 за реєстровим №318.
		26 листопада 2013 року між Київською міською радою та ПАТ «Український інноваційний банк», укладено договір про поновлення договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пасічник С.Г. від 26.11.2013 за реєстровим №430, яким поновлено договір від 21.11.2017 року строком на 10 років.
		12 березня 2014 року Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Спаський" (код ЄДРПОУ 38896914) та ПАТ «Український інноваційний банк» Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №2328/0/12/009-14 за адресою: вул.. Спаська 31-а у Подільському районі міста Києва «Реконструкція нежитлової будівлі під готель».
		Рішенням Київської міської ради від 24.09.2015 №49/1952 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Спаський» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлового будинку-готелю на вул. Спаській,31-а у Подільському районі м. Києва» вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Спаський" за умови виконання пункту 2 рішення, в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,138 га для експлуатації та обслуговування нежитлового будинку - готелю на вул.. Спаській, 31-а у Подільському районі м.Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, у зв`язку з переходом права власності на майно.
		Також, Рішенням Київської міської ради від 24.09.2015 №49/1952 вирішено розірвати за згодою сторін договір оренди земельної ділянки від 21.11.2007, укладений з ПАТ «Український інноваційний банк» з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки Позивачем на підставі листа-згоди ПАТ «Український інноваційний банк» від 20.01.2014 №48.
		В подальшому, 15.06.2016  між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Спаський» було укладеного Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. зареєстрований у реєстрі за №2374.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Спаський», 30.12.2020 з метою реалізації права на реконструкцію житлової будівлі, в електронній формі звернувся до відповідача з заявою про видачу дозволу на виконання будівельних робіт об`єкту будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі під готель по вул. Спаській,31-а у Подільському районі м.Києва» та документами згідно з переліку пункту 28 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466.
		Відповідач, листом від 21.01.2021 №ІУ 013201230319, відмовив Позивачу у видачі дозволу на виконання будівельних робіт об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі під готель по вул. Спаській,31-а у Подільському районі м.Києва» місце розташування об`єкта будівництва: вулиця Спаська, 31-а у Подільському районі міста Києва, вид будівництва - реконструкція, клас наслідків (відповідальності) ССЗ, код об`єкта -1211.1. готелі.
		Обґрунтовуючи вказану відмову, відповідач вказав, що Позивачем не надано документів щодо погодження проектної документації органам охорони культурної спадщини, що суперечить вимогам ст.5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Незгода позивача з рішенням суб`єкта владних повноважень, обумовила ТОВ «Готельний комплекс «Спаський» на звернення до суду з даним позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
		Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Так, ураховуючи вказані вище обставини, предметом спору у справі, що розглядається, є правомірність прийняття Державною архітектурно-будівельною інспекцією України рішення про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 21.01.2021 року № ІУ 013201230319 об`єкту будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі під готель по вул. Спаській, 31а у Подільському районі міста Києва».
		Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Повноваження Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України) у спірних правовідносинах регламентуються, зокрема, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, що спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»    .
		Так, згідно із частиною третьої статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
		Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
		Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 3038-VI, управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, зокрема: контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації; здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.
		Згідно із частинами 1, 2 статті 41 Закону України Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Нормативно-правовим актом, який регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, є Закон України «Про охорону культурної спадщини».
		Статтею 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що зони охорони пам`ятки - встановлювані навколо пам`ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання;
		історичне населене місце - населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України;
		історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.
		Відповідно до статті                         32 вказаного Закону з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.
		Межі та режими використання зон охорони пам`яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.
		Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
		З метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.
		Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.
		Суд зауважує, що про вищезазначене, також зауважило Міністерство культури та інформаційної політики України у листі від 29.04.2020 року №153/6.11.1 у відповідь на звернення ТОВ «Готельний комплекс «Спаський» щодо погодження проектної документації об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі під готель по вул. Спаській 31а у Подільському районі міста Києва».
		На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
		На виконання вказаних положень Закону України «Про охорону культурної спадщини», постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 затверджено Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць (надалі - Порядок № 318).
		Відповідно до п. 1 Порядку № 318, історичні ареали визначаються тільки в населених місцях, що занесені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до п. 4 Порядку № 318, відповідальними за визначення меж та режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини.
		Так, відповідно до статті 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.
		До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
		Пунктом 1 Положення про Міністерство культури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 495 (далі - Положення №495, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що Міністерство культури України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінкультури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері кінематографії, відновлення та збереження національної пам`яті.
		Згідно з підпунктами 57-58 пункту 4 Положення №495 Мінкультури відповідно до покладених на нього завдань видає розпорядження і приписи щодо охорони пам`яток національного значення, припинення робіт на таких пам`ятках, їх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо зазначені роботи виконуються за відсутності затверджених або погоджених з відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених законом, дозволів або з відхиленням від них; визначає необхідність проведення охоронних заходів щодо збереження пам`яток національного значення та їх територій у разі виникнення загрози руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або виконання будь-яких робіт.
		При цьому, відповідно до пп. 68 пункту 4 Положення №495 Мінкультури у межах повноважень, передбачених законом, погоджує: науково-проектну документацію на виконання робіт із консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування пам`яток національного значення.
		У той же час, пунктом 5 Порядку № 318 передбачено, що межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць.
		Пунктом 10 Порядку № 318 передбачено, що історичний ареал є спеціально виділеною у населеному місці територією історико-культурного значення із затвердженими межами, яка повинна фіксуватися в усіх землевпорядних і містобудівних документах та розглядатися як специфічний об`єкт містобудівного проектування.
		Відповідно до п. 12 Порядку № 318, визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Мінкультури.
		З огляду на викладене, Міністерство культури України є спеціально уповноваженим органом, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері охорони культурної спадщини та до повноважень якого відноситься погодження меж історичних ареалів міста Києва, як історичного населеного місця України, що визначаються науково-проектною документацією.
		Так, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №92 «Про внесення змін до Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць» постановлено внести зміни до Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. №318, виклавши пункти 8 і 9 в такій редакції:
		« 8. Проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичних ареалів населених місць розробляється з урахуванням вимог затвердженого в установленому законом порядку історико-архітектурного опорного плану.
		9. У разі незатвердження історико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичного ареалу розробляється з урахуванням вимог історико-містобудівного обґрунтування, порядок розроблення якого визначається наказом Мінкультури та Мінрегіону.».
		Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що відповідно до частин 1, 10 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.
		Отже, Генеральний план м. Києва є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, яка затверджується Київською міською радою та не є науково-проектною документацією в розумінні положень статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку № 318.
		Втім, ані станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин, ані на теперішній час органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини не затверджено науково-проектну документацію щодо віднесення, зокрема земельної ділянки, на якій Позивачем здійснюються спірні роботи, до історичного арсеналу Києва.
		Водночас, суд зазначає, що межі та режими використання історичних ареалів м. Києва визначені діючим Генеральним планом розвитку м. Києва на період до 2020 року, що затверджені рішенням Київради від 28.03.2002 № 370/1804, і наразі відсутні відомості щодо подання історико-містобудівного опорного плану, який входить до складу згаданого Генерального плану м. Києва, на розгляд до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що зони охорони і межі історичного ареалу м. Києва не подавались на затвердження до Міністерства культури України у відповідності до статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та пункту 12 Порядку № 318, а відтак, зони охорони і межі історичного ареалу м. Києва не визначено в порядку, встановленому законом.
		Крім того, суд зазначає, що затвердження рішенням органу місцевого самоврядування генерального плану міста і затвердження спеціальним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини вказаної науково-проектної документації мають різне юридичне значення та різні правові наслідки; такі акти не є тотожними та/або взаємовиключними.
		Разом з тим, суд вказує, що юридичне значення затвердження органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини вказаної документації фактично полягає у реалізації спеціального уповноваженого органу наданої йому компетенції з визначення конкретних об`єктів охорони культурної спадщини та правового режиму їх використання, що включає в себе, зокрема, обмеження із забудови    конкретних    земельних ділянок.
		Тож, відсутність такого затвердження виключає підстави для зобов`язання суб`єкта містобудування припинити земляні та/або будівельні роботи на земельній ділянці як такій, що входить до історичного ареалу.
		Обґрунтовуючи відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 21.01.2021 року № ІУ 013201230319 об`єкту будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі під готель по вул. Спаській, 31а у Подільському районі міста Києва», місце розташування об`єкта будівництва: вулиця Спаська, 31-а у Подільському районі міста Києва, вид будівництва - реконструкція, клас наслідків (відповідальності) ССЗ, код об`єкта -1211.1. готелі;, відповідач вказав, що Позивачем не надано документів щодо погодження проектної документації органам охорони культурної спадщини, що суперечить вимогам ст.5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		За наведених вище обставин, суд приходить до висновку про відсутність обов`язку, як забудовника отримувати від Міністерства культури України дозволи на погодження, пов`язані з виконання будівельних робіт вищезазначеного об`єкта будівництва, а тому суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимогу в частині визнання протиправним та скасування рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 21.01.2021 року № ІУ 013201230319 об`єкту будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі під готель по вул. Спаській, 31а у Подільському районі міста Києва», місце розташування об`єкта будівництва: вулиця Спаська, 31-а у Подільському районі міста Києва, вид будівництва - реконструкція, клас наслідків (відповідальності) ССЗ, код об`єкта -1211.1. готелі.
		Поряд з цим, суд зазначає, що згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
		Частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
		Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
		Відтак, оскільки під час розгляду справи встановлено, що позивач виконав всі законодавчо покладені на нього необхідні дії для отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 21.01.2021 року № ІУ 013201230319 об`єкту будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі під готель по вул. Спаській, 31а у Подільському районі міста Києва», місце розташування об`єкта будівництва: вулиця Спаська, 31-а у Подільському районі міста Києва, вид будівництва - реконструкція, клас наслідків (відповідальності) ССЗ, код об`єкта -1211.1. готелі, натомість рішення суб`єкта владних повноважень призвела до зворотного, суд вважає, що з метою повного захисту порушених прав позивача необхідно зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки,, 26, код ЄДРПОУ 37471912) видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Спаський» (04070, місто Київ, вулиця Спаська, будинок 31-А, код ЄДРПОУ 38896914) дозвіл на виконання будівельних робіт об`єкту будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі під готель по вул. Спаській, 31а у Подільському районі міста Києва», місце розташування об`єкта будівництва: вулиця Спаська, 31-а у Подільському районі міста Києва, вид будівництва - реконструкція, клас наслідків (відповідальності) ССЗ, код об`єкта -1211.1. готелі, відповідно до заяви від 31.12.2020 р. №40-30/3112-12.
		При цьому, суд зазначає, що якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб`єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов`язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод позивача. Отже, застосування судами попередніх інстанцій зазначеного способу захисту права в контексті спірних правовідносин не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження Міністерства оборони України.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України в справі №751/9773/16-а від 10.04.2020 року (провадження №К/9901/34344/18).
		Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідач не виконав обов`язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
		У зв`язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Спаський в повному обсязі.
		Судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв`язку із задоволенням позову стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
		Керуючись ст. ст.         2,     77,     159,     243-245,     263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Спаський" (04070, м. Київ, вул. Спаська, 31-а, код ЄДРПОУ 38896914) задовольнити повністю.
		    Визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 21.01.2021 року № ІУ 013201230319 об`єкту будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі під готель по вул. Спаській, 31а у Подільському районі міста Києва», місце розташування об`єкта будівництва: вулиця Спаська, 31-а у Подільському районі міста Києва, вид будівництва - реконструкція, клас наслідків (відповідальності) ССЗ, код об`єкта -1211.1. готелі.
		Зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки,, 26, код ЄДРПОУ 37471912) видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Спаський» (04070, місто Київ, вулиця Спаська, будинок 31-А, код ЄДРПОУ 38896914) дозвіл на виконання будівельних робіт об`єкту будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі під готель по вул. Спаській, 31а у Подільському районі міста Києва», місце розташування об`єкта будівництва: вулиця Спаська, 31-а у Подільському районі міста Києва, вид будівництва - реконструкція, клас наслідків (відповідальності) ССЗ, код об`єкта -1211.1. готелі, відповідно до заяви від 31.12.2020 р. №40-30/3112-12.
		Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Спаський" (04070, м. Київ, вул. Спаська, 31-а, код ЄДРПОУ 38896914) судові витрати в сумі 4540,00 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень за     рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912).
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		 
		  
		Суддя                                                                                                                   Н.Г. Вєкуа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...