Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/4610/15 : Господарські справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 02.06.2021. Зареєстровано: 02.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2021.
Дата набрання законної сили: 27.05.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"27" травня 2021 р.                                   Справа№ 911/4610/15
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Остапенка О.М.
		суддів:            Копитової  О.С. 
		          Сотнікова  С.В. 
		 
		за участю секретаря судового засідання: Добродзій Є.В.
		у присутності представників сторін: 
		від позивача: Деревинська О.М - довіреність №70 від 16.12.2020
		від відповідача: Андрушко Г.В. - довіреність №78 від 31.12.2020
		розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" на рішення господарського суду Київської області від 08.02.2021 року
		у справі          № 911/4610/15 (суддя Янюк О.С.) 
		за позовом          Державного підприємства "Енергоринок"
		до                    Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності                                               "Укрінтеренерго"
		про                    стягнення грошових коштів
		у відокремленому провадженні в межах справи №911/4610/15
		про                    банкрутство Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"
		ВСТАНОВИВ:
		У жовтні 2019 року ДП "Енергоринок" звернулось до Господарського суду Київської області із позовом до ДП "Регіональні електричні мережі" про стягнення заборгованості у розмірі 259 861 009,58 грн.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання ДП «РЕМ» умов договору в частині здійснення оплати за придбану у ДП «Енергоринок» електроенергію у період з січня по червень 2019 року, а також наданням відповідачем позивачу некоректних (незбалансованих) довідок щодо складових фізичного балансу електричної енергії за період квітень-червень 2019 року, у зв`язку із чим на підставі відповідних рішень Ради Оптового ринку електричної енергії України (далі - Рада ОРЕ), електрична енергія вважаться такою, що куплена ДП «РЕМ» для компенсації технологічних витрат по території здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії.
		За наслідками розгляду заявлених вимог, рішенням господарського суду Київської області від 08.02.2021 року у справі №911/4610/15 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з ДП "Регіональні електричні мережі" на користь ДП "Енергоринок" 234 332 865,66 грн. - основного боргу; 2 337 229,36 грн. - пені; 27 373,12 грн. - інфляційних втрат; 2 128 477,23 грн. - 3% річних; 672 350,00 грн. - судового збору.
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ДП "Регіональні електричні мережі" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково рішення господарського суду Київської області від 08.02.2021 року у справі №911/4610/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в частині стягнення на користь ДП "Енергоринок" основного боргу у сумі 211 135 906,65 грн. та 3% річних у сумі 2 128 477,23 грн.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для розгляду справи,  а також порушення норм матеріального та процесуального права та на.
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2021 вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 вищезазначеною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Регіональні електричні мережі" на рішення господарського суду Київської області від 08.02.2021 року у справі №911/4610/15, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 08.04.2021 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
		У поданому через відділ документального забезпечення суду відзиві на апеляційну скаргу представник ДП "Енергоринок" просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
		У зв`язку з перебуванням судді Отрюха Б.В. у відпустці протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2021 року справу №911/4610/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Остапенко О.М. судді: Сотніков С.В., Копитова О.С.
		Ухвалою суду від 08.04.2021 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №911/4610/15 за апеляційною скаргою ДП "Регіональні електричні мережі" на рішення господарського суду Київської області від 08.02.2021 року.
		Іншою ухвалою суду від 08.04.2021 року відкладено розгляд справи на 29.04.2021 року на підставі положень ст. 216 ГПК України.
		Ухвалою суду від 29.04.2021 року відкладено розгляд справи на 27.05.2021 року на підставі положень ст. 216 ГПК України.
		Представник відповідача в судовому засіданні 27.05.2021 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати частково рішення господарського суду Київської області від 08.02.2021 року у справі №911/4610/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в частині стягнення на користь ДП "Енергоринок" основного боргу у сумі 211 135 906,65 грн. та 3% річних у сумі 2 128 477,23 грн.
		Представник позивача в судовому засіданні проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
		27.05.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ДП "Регіональні електричні мережі" слід відмовити, а рішення господарського суду Київської області від 08.02.2021 року у справі №911/4610/15 - залишити без змін, виходячи з наступного.
		Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
		У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. 
		Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		Разом з тим, 21.04.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 року, відтак в даному випадку застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства.
		Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 15.05.2008 року між ДП «Енергоринок» (далі - ДПЕ) та ДП «РЕМ» (далі - ОСР) укладено договір №3/08-ЕЕ/4695/01, із урахуванням додаткових угод №5727/01 від 01.10.2009 та №16173/01 від 27.12.2018 (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого ДПЕ зобов`язується продавати, а ОСР зобов`язується купувати електричну енергію, необхідну для компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.
		Відповідно до п. 3.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць (з першого по останнє число включно).
		У пп. «б» п. 4.7 Договору сторони, зокрема, погодили, що після закінчення розрахункового місяця ОСР надає ДПЕ до 12-00 год. 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, в доповнення до даних фізичного балансу електроенергії інформацію щодо складових фізичного балансу електроенергії в електронному вигляді (за формою додатка №8 до Договору) з використанням КЕП відповідальної особи.
		По закінченню розрахункового місця ОСР зобов`язаний до 12-00 8 числа місяця наступного за розрахунковим, надати до ДПЕ акт прийому-передачі електричної енергії з Оптового ринку електричної енергії України в електронному вигляді х накладенням КЕП керівника (уповноваженої особи) ОСП шляхом його завантаження на офіційний сайт у вигляді електронного файл (п. 4.8 Договору).
		Документом, який підтверджує факт переходу права власності на електроенергію від ДПЕ до ОСР, є підписаний з боку ДПЕ та ОСР та скріплений печатками (за наявності) акт купівлі-продажу (п. 4.13 Договору).
		Відповідно до пп. 6.2.2 п. 6.2 Договору, зокрема, остаточний розрахунок за куплену ОСР в ДПЕ електроенергію в розрахунковому місяці на підставі акта купівлі-продажу, отриманим ОСР відповідно до п. 4.10 договору, здійснюється ОСР до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої ОСР електроенергії, зазначеної в акті купівлі-продажу та сумарною оплатою ОСР за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.   
		Згідно п.5.1 Договору, зокрема, ОСР щоденно до 10-00 надає електронною поштою до ДПЕ через ДП «НЕК «Укренерго» за макетом 30900 визначені відповідно до Порядку добові (погодинні) фактичні дані за попередню добу щодо обсягів купівлі електроенергії а ДПЕ кожним електропостачальником (сумарно по всіх споживачах електропостачальника), споживачі якого знаходяться на території здійснення ліцензованої діяльності ОСП.
		У п. 5.2 Договором, сторони домовились, зокрема, про те, що в разі ненадання або надання ОСР недостовірних даних згідно п. 5.1 Договору щодо електропостачальника, електроенергія, що надійшла в мережу ОСР за цю добу та була передана в мережі споживачів цього електропостачальника, вважається купленою ОСР для компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами ОСР.
		Пунктом 10.5 Договору передбачено, що останній вступає в силу з 01.06.2008 та діє до 30.06.2019 (включно).   
		На виконання умов Договору між сторонами підписано без зауважень акти купівлі-продажу електричної енергії за період з січня по березень 2019 року на суму 13 534 748,32 грн., а саме: 
		- від 31.01.2019 року на суму 4 562 790,65 грн. (обсяг електричної енергії 3646,853 тис.кВт.год); 
		- від 28.02.2019 року на суму 3 824 813,65 грн. (обсяг електричної енергії 2278,111 тис.кВт.год); 
		- від 31.03.2019 року на суму 5 147 144,02 грн. (обсяг електричної енергії 3108,724 тис.кВт.год). 
		В свою чергу, ОСР здійснено часткову оплату поставленої ДПЕ електричної енергії на загальну суму 3  262  178,25грн. 
		Разом із цим, на виконання умов Договору, ОСР надано ДПЕ довідки щодо складових фізичного балансу електричної енергії, які є додатком №8 до Договору, а саме:
		- за квітень 2019 року - обсяг технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами ОСР становить 251 281 кВт.год, сумарний обсяг електричної енергії, відпущеної по усіх ТКОЕЕ споживачів електропостачальника - ДПЗД «Укрінтеренерго» становить 43   948 041 кВт.год;
		- за травень 2019 року - обсяг технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами ОСР становить 2 261 095 кВт.год, сумарний обсяг електричної енергії, відпущеної по усіх ТКОЕЕ споживачів електропостачальника - ДПЗД «Укрінтеренерго» становить 31 245 951 кВт.год;
		- за червень 2019 року - обсяг технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами ОСР становить 1 712 649 кВт.год, сумарний обсяг електричної енергії, відпущеної по усіх ТКОЕЕ споживачів електропостачальника - ДПЗД «Укрінтеренерго» становить 28 784 329 кВт.год.
		Однак, ДПЕ в односторонньому порядку складено акти купівлі-продажу електричної енергії за період з квітня по червень 2019 року, а саме: від 30.04.2019 року на суму 90 743 422,24 грн. (обсяг електричної енергії 46 460,622 тис.кВт.год); від 31.05.2019 року на суму 69 940 334,66 грн. (обсяг електричної енергії 33 507,046 тис.кВт.год); від 30.06.2019 року на суму 63 653 865,04 грн. (обсяг електричної енергії 30 496,978 тис.кВт.год).
		При цьому, ДП «РЕМ» у встановленому порядку не подавались заперечення щодо обсягів поставної ДП «Енергоринок» електричної енергії та тарифи, за якими вказана електроенергія була реалізована. 
		У подальшому, 10.05.2019 року та 11.06.2019 року Радою ОРЕ прийнято рішення, які оформлені протоколами №12 та №14, та якими було вирішено:
		- у разі ненадання ДП «РЕМ» оновленої довідки, форма якої є додатком №8 до договору купівлі-продажу електричної енергії між ДП «Енергоринок» та операторами системи розподілу, у відповідності з договором між членами оптового ринку електричної енергії України та Правилами роздрібного ринку, вважати електричну енергію, зазначену ДП «РЕМ» як обсяг купівлі електричної енергії постачальником ДПЗД «Укрінтеренерго» (вільні ціни), якому ДПЕ не здійснювало продаж електричної енергії в квітні 2019 року, такою, що куплена ДП «РЕМ» для компенсації технологічних витрат по території здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії (п. 2.10 рішення від 10.05.2019);
		- у зв`язку з некоректним надання від ДП «РЕМ» довідки щодо складових фізичного балансу електричної енергії оператора системи розподілу за розрахунковий місяць, форма якої є додатком №8 до договору купівлі-продажу електричної енергії між ДП «Енергоринок» та операторами системи розподілу, у відповідності з договором між членами оптового ринку електричної енергії України та правилами роздрібного ринку, вважати електричну енергію, зазначену ДП «РЕМ» як обсяг купівлі електричної енергії постачальником ДПЗД «Укрінтеренерго» (вільні ціни), якому ДПЕ не здійснювало продажу електричної енергії в травні 2019 року, такою, що куплена ДП «РЕМ» для компенсації технологічних витрат по території здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії (п. 2.2. рішення від 10.06.2019)
		Зазначені рішення Ради ОРЕ в частині п. 2.10 та п. 2.2 затверджені постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №878 від 31.05.2019 року та №1171 від 25.06.2019 року, які залишені в силі рішенням Окружного адміністративного суму м. Києва від 12.02.2020 у справі №640/15368/19 з підстав наявності у відповідного органу повноважень на затвердження вищевказаних рішень Ради ОРЕ, без оцінки господарських взаємовідносин між учасниками ринку.
		Таким чином, оскільки відповідач у добровільному порядку не здійснив повну оплату поставленої позивачем електричної енергії, ДП «Енергоринок» звернулось із даним позовом до суду.
		Задовольняючи частково заявлений позов місцевий господарський суд виходив з його обґрунтованості та доведеності належними та допустимими доказами, однак зменшив розмір штрафних санкцій на 90%.
		Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваного рішення, судова колегія не вбачає підстав для його скасування з огляду на наступне.
		Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).
		Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
		Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв`язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов`язковим для виконання сторонами. Доказів протилежного учасниками справи не надано.
		Згідно ч.ч.1,2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
		Так, ч. 1 ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
		Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
		Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов`язань міститься у ст. 193 ГК України.
		Так, судом встановлено, що на виконання умов Договору, позивачем, зокрема, у період з січня по березень 2019 року реалізовано відповідачу електричну енергію на загальну суму 13 534 748,32 грн., що підтверджується відповідними актами купівлі-продажу електричної енергії, а відповідачем куплено електричну енергію та частково оплачено її вартість у розмірі 3262178,25 грн., а відтак, залишок неоплаченої спожитої електричної енергії становить 10 272 570,07 грн. 
		Відповідач у відзиві повністю визнав заборгованість по реалізованій електричній енергії, з урахуванням здійсненної ДП «РЕМ» оплати, у період з січня по березень 2019 року. 
		Згідно ч. 1 ст. 191 ГПК України, зокрема, відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
		Враховуючи зазначене та те, що своєчасна оплата поставленої електричної енергії є одним з основних обов`язків відповідача, належне виконання якого вимагається договором та законом, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ДП «РЕМ» заборгованості у розмірі 10 272 570,07грн.
		Разом з цим, як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості, останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлену електричну енергію у вказаний період у розмірі 9 995 243,72 грн.
		Відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ДП «Енергоринок» до ДП «РЕМ» в цій частині саме на суму 9 995 243,72 грн.
		Поряд з цим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за куплену електричну енергію у період з квітня по червень 2019 року у розмірі 224 337 621,94 грн. 
		Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Як вірно встановлено судом, у п.п. 5.1, 5.2 Договору сторони домовились, зокрема, про те, що ДП «РЕМ» зобов`язаний надавати ДП «Енергоринок» дані щодо обсягів купівлі електроенергії. У разі ненадання або надання ДП «РЕМ» недостовірних даних, електроенергія, що надійшла в мережу відповідача вважається купленою ДП «РЕМ» для компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами відповідача. 
		У позові позивач зазначає та вказана обставина не заперечується відповідачем, що ДП «РЕМ» було надано некоректні (незбалансовані) довідки, які є додатком №8 до Договору, щодо складових фізичного балансу електричної енергії за період квітень-червень 2019 року. У свою чергу, ДП «РЕМ» під час розгляду даної справи також не заперечувались обсяги поставленої електричної енергії та вартість останньої за встановленими тарифами.
		Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
		Згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.
		Частиною 9 ст. 14 указаного Закону встановлено, що рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.
		Таким чином, постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є обов`язковими для виконання ДП «РЕМ». 
		Як зазначалось вище, рішеннями Ради ОРЕ від 10.05.2019 №12 та від 11.06.2019 №14, які затверджені відповідними постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг установлено наявність з боку ДП «РЕМ» порушення вказаних положень Договору. 
		За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ДП «РЕМ» порушено свої зобов`язання, визначені п. 5.1 Договору, у зв`язку із чим, відповідно до положень п. 5.2 Договору, електрична енергія, яка надійшла в мережу відповідача вважається купленою ДП «РЕМ», що в свою чергу спростовує відповідні доводи скаржника. 
		Отже, ДП «Енергоринок» реалізовано ДП «РЕМ» електричну енергію у квітні-червні 2019 року в обсязі 110 464 646 кВт.год на суму 224337621,94 грн., а відтак, у відповідача, у відповідності до положень ст.ст. 509, 691-692 ЦК України, виникає зустрічне зобов`язання щодо оплати такої електричної енергії. Доказів протилежного учасниками справи надано не було. 
		Враховуючи зазначене, місцевим господарським судом вірно встановлено наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ДП «Енергоринок» в частині стягнення з ДП «РЕМ» 224 337 621,94 грн.
		У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, щодо сплати заборгованості за поставлену електричну енергію, позивачем також заявлено до стягнення 23 372 293,57 грн. пені за період з прострочення з 20.02.2019 року по 26.09.2020 року. 
		Згідно ч. 2   ст. 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.
		В силу положень ч. 1   ст. 230 ГК України   штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
		У пп. 7.3.1 п. 7.3 Договору сторони, зокрема, домовились, що ДП «РЕМ» несе відповідальність за порушення строків оплати за отриману електроенергію, передбачених розділом 6 договору. В разі несплати відповідачем за куплену у позивача електроенергію у терміни, встановлені пп. 6.2.2 договору, з 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, ДП «Енергоринок» нараховує пеню ДП «РЕМ» у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення) за кожен день прострочення. 
		Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 20.02.2019 року по 26.09.2020 року у розмірі 23 372 293,57 грн., суд вважає його арифметично неправильним, оскільки позивачем невірно визначено розмір заборгованості відповідача за поставлену електричну енергію у січні 2019 року.
		Проте, у перерахунку сума пені становить більший розмір, аніж заявлений ДП «Енергоринок» у позові, а тому, з урахуванням ч. 2   ст. 237 ГПК України, правомірним є висновок місцевого господарського суду про наявність у позивача підстав вимагати сплати пені саме у розмірі 23 372  293,57 грн.
		Відповідачем, в свою чергу, заявлено суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій. 
		З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1   ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
		Згідно ч. 3   ст. 551 ЦК України   розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
		Судом враховано, що зменшення суми пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2020 року у справі №912/2554/19).
		До того ж, при визначенні розміру (відсоткового співвідношення) зменшення неустойки суд керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Крім того, судом першої інстанції взято до уваги правову позицію, викладену у рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013, яка полягає в тому, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора (аналогічна).
		Таким чином, оскільки відносно відповідача - ДП «РЕМ» відкрито провадження у справі про банкрутство з підстав його неплатоспроможності, суд,     виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення відповідного клопотання відповідача, у зв`язку із вважає за необхідне зменшити розмір штрафних санкцій на 90%, а відтак розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача становить 2 337 229,36 грн.
		Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо сплати заборгованості за поставлену електричну енергію, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2 128 477,23 грн. 3% річних за період прострочення з 15.02.2019 року по 26.09.2019 року. 
		З цього приводу судова колегія зазначає наступне. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів встановлений договором або законом.
		Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, вважає його арифметично неправильним, оскільки позивачем невірно визначено розмір заборгованості відповідача за поставлену електричну енергію у січні 2019 року.
		Проте, у перерахунку сума 3% річних становить більший розмір, аніж той який заявлений позивачем у позові, а тому, з урахуванням ч. 2 ст. 237 ГПК України, правомірним є висновок місцевого господарського суду про задоволення вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 2 128 477,23 грн.
		Окрім наведеного, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо сплати заборгованості за поставлену електричну енергію, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 27 373,12 грн. за період прострочення з березня 2019 року по вересень 2019 року.
		Відповідно до ч. 4   ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Згідно правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.06.2020 року у справі №905/21/19, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми   Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»   та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого   постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003,   та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена   наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування   ст. 625 ЦК України   визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків.
		Статтею 625 ЦК України   передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця.
		Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, колегія суддів вважає його арифметично неправильним, оскільки позивачем невірно визначено розмір заборгованості відповідача за поставлену електричну енергію у січні 2019 року та у зв`язку із неправильним визначенням ДП «Енергоринок» сукупного індексу інфляції за відповідний період. 
		Проте, у перерахунку сума інфляційних втрат становить значно більший розмір, аніж заявлений позивачем у позові, а тому суд, з урахуванням ч. 2   ст. 237 ГПК України, дійшов вірного висновку про задоволення вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 27 373,12 грн.
		Відтак, посилання скаржника про порушення господарським судом Київської області норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
		За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та недоведеними, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного рішення не вбачається.
		Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" на рішення господарського суду Київської області від 08.02.2021 року у справі №911/4610/15 залишити без задоволення.
		2. Рішення господарського суду Київської області від 08.02.2021 року у справі №911/4610/15 залишити без змін.
		3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
		4. Справу повернути до господарського суду Київської області.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
		Повний текст постанови підписано 01.06.2021 року.
		Головуючий суддя                                                            О.М. Остапенко 
		 
		Судді                                                                                О.С. Копитова
		 
		                                                                                С.В. Сотніков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...