Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/20838/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; оренди.
Надіслано для оприлюднення: 02.06.2021. Зареєстровано: 02.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2021.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		13.05.2021Справа №  910/20838/20
		Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
		за позовом Київської міської ради 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб" 
		за участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Головного управління Державної податкової служби у м. Києві 
		про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 69 961 571,64 грн,
		 
		Представники учасників процесу згідно протоколу від 13.05.2021,,
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		У грудні 2020 року Київська міська рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 69 961 571,64 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язків за Договором оренди земельних ділянок від 12.04.2006 № 238 в частині своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати.
		Ухвалою від 04.01.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків.
		11.01.2021 до канцелярії суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви з доказами направлення копії документів сторонам.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 10.02.2021, визначено сторонам строки для вчинення процесуальних дій.
		03.02.2021 до суду представником відповідача подано відзив на позов.
		04.02.2021 від представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі.
		08.02.2021 від позивача надійшли пояснення щодо необхідності залучення до участі у справі третьої особи.
		Ухвалою від 10.02.2021 відкладено підготовче засідання у справі на 04.03.2021.
		У зв`язку з перебуванням судді Джарти В. В. 04.03.2021 у відпустці судове засідання було призначено на 03.03.2021.
		За наслідками підготовчого засідання 03.03.2021 суд ухвалив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження, продовжено підготовче провадження у справі № 910/20838/20 на 30 днів до 14.04.2021 (включно) та відкладено підготовче засідання у справі на 25.03.2021.
		У судовому засідання 25.03.2021 оголошено перерву до 14.04.2021.
		02.04.2021 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи.
		14.04.2021 представником позивача подано до суду додаткові пояснення.
		Ухвалою від 14.04.2021 відмовлено в поновленні позивачу строку на подання клопотання про витребування доказів та залишено відповідне клопотання позивача про витребування доказів без розгляду. Також судом закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/20838/20 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 13.05.2021.
		У судовому засіданні 13.05.2021 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позовну заяву.
		Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.
		Представник третьої особи до судового засідання не з`явився, проте про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
		Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		На підставі рішення Київської міської ради від 19.07.2005 за № 827/3402 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «АКАДЕМ-КЛУБ» земельної ділянки для комплексної забудови та благоустрою території з відселенням мешканців, облаштуванням водно-ландшафтної зони і парку для суспільних потреб на території 11-го мікрорайону житлового масиву Позняки-Західні (с. Осокорки) у Дарницькому районі м. Києва» передано в оренду на 25 років земельні ділянки площею 245 067 кв.м (кадастровий номер 8000000000:90:009:0023) та площею 157 369 кв. м (кадастровий номер 8000000000:90:010:0169), в тому числі в межах прибережних захисних смуг 68 436 кв.м та укладено договір оренди земельної ділянки від 12.04.2006 №238 між Київською міською радою (далі - КМР, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АКАДЕМ-КЛУБ» (далі - Товариство, Орендар), зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у Книзі записів державної реєстрації договорів від 13.04.2006 за № 63-6-00348 (далі - договір).
		Відповідно до пункту 1.1 договору предметом та об`єктом цього договору є оренда земельних ділянок площею 245 067 кв.м (кадастровий номер 8000000000:90:009:0023) та площею 157 369 кв. м (кадастровий номер 8000000000:90:010:0169), в тому числі в межах прибережних захисних смуг 68 436 кв.м.
		Пунктом 2.2 договору встановлена нормативна грошова оцінка земельних ділянок, а саме: згідно з витягом з технічної документації № Ю-35317/2005 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 09.11.2005 за № 1237 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:009:0023 становить 25 926 084,23 грн; згідно з витягом з технічної документації № Ю-35318/2005 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 09.11.2005 за № 1238 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:010:0169 становить 15 019 709,86 грн.
		Згідно з пунктом 4.2 договору річна орендна плата за земельні ділянки на період будівництва встановлюється у розмірі 1,5 відсотка від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
		Відповідно до пункту 4.4. договору зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок та їх індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках передбачених законодавством України.
		Пунктом 4.5 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем рівними частинами за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
		Порядком визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок у місті Києві, який затверджений додатком 5 до рішення Київської міської ради від 26.07.2007 № 43/1877 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва та Порядку її визначення» встановлено формулу, згідно з якою розраховується нормативна грошова оцінка окремої земельної ділянки, зокрема:
		Цн = Цнм X Пз х Кф х Кл х Кі; де:
		Цн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки в гривнях:
		Цнм - середня вартість одного квадратного метра землі в гривнях в межах конкретної економіко-планувальної зони:
		Пз - площа земельної ділянки в квадратних метрах;
		Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки;
		Кл - узагальнюючий локальний коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки і визначається як добуток значень окремих локальних коефіцієнтів, що впливають на місце розташування цієї земельної ділянки (при цьому значення узагальнюючого локального коефіцієнта не повинно бути нижче 0,50 і вище 1,50);
		Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки.
		З 01.01.2017 нормативна грошова оцінка земель м. Києва розраховується відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777.
		Крім того, з 01.01.2017 рішенням Київської міської ради від 10.03.2016 №217/217 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» внесені зміни до додатка 3 до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23, а саме встановлено мінімальні значення локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони, які застосовуються при розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
		На обґрунтування позовних вимог Київська міська рада зазначила, що Товариство згідно з умовами договору мало сплатити на користь орендодавця оренду плату за 01.11.2017 - 31.12.2017 рік у розмірі 2 787 852,65 грн, за 2018 рік -20 520 423,60 грн, за 2019 рік - 25 022 120,10 грн, з 01.01.2020 по 31.10.2020 -18 732 406,85 грн, всього - 67 062 803,20 грн, з яких борг Товариства становить 64 896 699,40 грн. Утворення відповідної заборгованості з орендної плати мало місце у зв`язку з неврахуванням Товариством змін до нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
		Так, Київська міська рада вказує на те, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки 8000000000:90:009:0023 становила: у період з 01.11.2017-31.12.2017 - 732  034  622,50 грн, у період з 01.01.2018-16.07.2018 - 732  034  622,50 грн, у період з 17.07.2018-31.12.2018 - 1  098  051  933,75 грн, у 2019 році - 1  098  051  933,75 грн, з 01.01.2020-31.10.2020 - 1  098  051  933,75 грн ; нормативно грошова оцінка земельної ділянки 8000000000:90:010:0169 становила: у період з 01.11.2017-31.12.2017 - 380  059  603,96 грн, у період з 01.01.2018-16.07.2018 -- 380  059  603,96 грн, у період з 17.07.2018-31.12.2018 - 570  089  405,94 грн, у 2019 році - 570  089  405,94 грн, з 01.01.2020-31.10.2020 - 570  089  405,94 грн. При цьому, у період з 01.03.2020 по 31.03.2020 плата за землю не нараховується та не сплачується згідно з п. 52 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
		Заперечуючи проти пред`явлених позовних вимог, Товариство наголошує, що згідно даних ГУ ДПС у м. Києві заборгованість Товариства з орендної плати за землю не обліковується. До того ж, контролюючим органом щодо сплати відповідних платежів є ГУ ДПС у м. Києві, а не Київська міська рада. 
		У свою чергу, в поясненнях ГУ ДПС у м. Києві вказано на те, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди відповідними сторонами договору, а також наведені дані щодо сплати Товариством орендної плати та земельного податку.
		Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
		Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 
		Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. 
		Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
		Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
		За змістом статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, є однією із істотних умов договору.
		Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
		Таким чином, виходячи з системного аналізу норм земельного та податкового законодавства України, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого - є однією з форм плати за землю як обов`язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
		Разом з тим основною підставою для нарахування орендної плати за землю є саме договір оренди земельної ділянки (частина 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 ПК України). 
		Відповідно до п.288.1. ст.288 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
		Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем/ у якому відбулися зазначені зміни.
		Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2. ст. 288 ПК України).
		Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3. ст.288 ПК України).
		Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків знесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
		За змістом статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. 
		Частиною п`ятою статті 5 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативно грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
		Згідно ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудні того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
		Аналіз наведених положень ПК України, Закону України "Про оцінку земель" та Закону України "Про оренду землі" дає підстави для висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. ПК України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.
		Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16, від 07.10.2019 у справі № 922/3321/18 та постанові палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19. 
		Як зазначає Товариство у відзиві на позовну заяву, згідно даних інформаційно-телекомунікаційної системи контролюючих органів - ГУ ДПС у м. Києві, за Товариством заборгованість з орендної плати за землю не обліковується, що підтверджується листом №2991/6/26-16-13-03-14 від 19.01.2021.
		Суд звертає увагу, що з моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами та у подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі  № 1917/1188/2012 (№826/1291/17)).
		За таких обставин суд відхиляє доводи Київської міської ради щодо автоматичного самостійного застосування Товариством нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки під час розрахунку орендної плати.
		Суд наголошує, що положення чинного земельного законодавства та Закону України "Про оренду землі", якими регулюються спірні орендні правовідносини, не містять обов`язку з самостійного здійснення орендарем розрахунку орендної плати, виходячи з нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки. 
		На відсутності правових підстав щодо пріоритетного застосування норм податкового законодавства у порівнянні з положеннями земельного законодавства та Закону України "Про оренду землі" наголошував також Верховний Суд у постанові від 09.06.2020 у справі №  911/2685/18.
		Натомість, Київською міською радою не доведено підстав, за яких у Товариства згідно з умовами договору оренди від 12.04.2005 наявний обов`язок самостійно індексувати розмір орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земель. До того ж, матеріали справи не містять доказів повідомлення Київською міською радою Товариства щодо зміни нормативної грошової оцінки земель та необхідності внесення у зв`язку з цим іншого розміру орендної плати.
		Згідно з частинами 1, 2 статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
		Суд також звертає увагу на правові висновки Верховного Суду у постановах від 13.06.2018 у справі № 925/1016/16, від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16, від 07.10.2019 у справі № 922/3321/18, від 19.12.2019 у справі № 922/1137/19, за якими зміна нормативної грошової оцінки земель внаслідок індексації є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичної зміни умов договорів щодо розміру орендної плати.
		Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Таким чином, суд дійшов висновку про те, що Київською міською радою не доведено наявності правових підстав для стягнення з Товариства 68  167  216,15 грн заборгованості з орендної плати, що утворилася внаслідок неврахування Товариством змін до нормативної грошової оцінки орендованих земельних ділянок, а відтак пред`явлені позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
		З огляду на те, що вимоги про стягнення з Товариства процентів у сумі 1  794  355,49 грн мають похідний характер від основної позовної вимоги про стягнення суми боргу, то відповідна похідна вимога також не підлягає задоволенню.
		Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень (статтею 74 ГПК України).
		Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
		Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		 
		1. У задоволенні позову Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Академ-Клуб" за участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 69 961 571,64 грн відмовити повністю.
		2. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на Київську міську раду.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне рішення складене 01.06.2021.
		 
		 
		СУДДЯ                                                                                                     В. В. ДЖАРТИ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...