Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/1176/17-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу.
Надіслано для оприлюднення: 01.06.2021. Зареєстровано: 03.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2021.
Дата набрання законної сили: 01.06.2021
Номер судового провадження: К/9901/31865/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 червня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 802/1176/17-а
		адміністративне провадження № К/9901/31865/18
		 
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Хохуляка В.В., 
		суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф., 
		розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до Відкритого акціонерного товариства «Барське автотранспортне підприємство-10513» про стягнення податкового боргу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01.08.2017 (суддя - Крапівницька Н.Л.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 (головуючий суддя - Біла Л.М., судді: Граб Л.С., Гонтарук В.М.) у справі №802/1176/17-а.
		 
		встановив:
		Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило постановити судове рішення про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Барське автотранспортне підприємство 10513» податкового боргу в сумі 46638,13 грн. з рахунків платника податків у банках та постановити судове рішення про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Барське автотранспортне підприємство 10513» податкового боргу в сумі 46 638,13грн. за рахунок готівкових коштів, що належать такому платнику.
		 
		Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.08.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017, позов задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Барське автотранспортне підприємство 10513» станом на 03.07.2017 податковий борг в сумі 46383,13 грн. (сорок шість тисяч шістсот тридцять вісім гривень, 13 коп.) з рахунків платника податків у банках. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		 
		Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області оскаржило їх у касаційному порядку.
		 
		У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01.08.2017, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 в частині відмови в позові та прийняти нове рішення про задоволення позову повністю.
		 
		В обґрунтування своїх вимог Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області зазначає, що твердження судів щодо стягнення однієї і тієї ж суми за рахунок готівки та коштів з рахунків у банках є подвійним стягненням є необґрунтованими та безпідставними, так як стягнення коштів з рахунків платника та за рахунок готівки, що належить платнику є різними видами стягнення.
		 
		Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
		 
		Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
		 
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, Відкрите акціонерне товариство «Барське автотранспортне підприємство 10513» як суб`єкт підприємницької діяльності зареєстровано 15.07.1997. Відповідач перебуває на податковому обліку у Жмеринській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області. Згідно облікової картки платника податків за боржником рахується борг щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), штрафних (фінансових) санкцій, що складає всього 46638,13 грн.,  з яких основного платежу 38252,59 грн., штрафних санкцій  - 3227,74 грн., пені 5157,80 грн.
		Сума податкового боргу з податку на прибуток складає  5688 грн. основного платежу. Сума податкового боргу з податку на додану вартість складає всього 40471,54грн., з яких основний платіж 32086 грн., штрафні санкції - 3227,74 грн., пеня - 5157,80 грн.
		 
		Податковий борг підтверджується обліковими картками платника податків, податковою вимогою форми "Ю" №2-25/9 від 20.02.2014, податковими деклараціями, податковими повідомленнями-рішенням, зокрема, №0005301201/3454/121 від 27.10.2016, №0005521201/3486/121 від 31.10.2016, №0008911201/3870/121 від 25.11.2017; №0001991201 від 03.05.2017.
		 
		Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
		 
		На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України, Жмеринською ОДПІ було надіслано відповідачу податкову вимогу №2-25/9 від 20.02.2014, яка була отримана останнім 28.02.2014.
		 
		Враховуючи те, що у визначенні законом строки відповідачем добровільно не сплачено суми узгодженого податкового зобов`язання, яка ним не заперечувалась, позивач звернувся до суду з метою стягнення податкового боргу.
		 
		Відповідно до пункту 20.1.34 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
		 
		За правилами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
		 
		Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).
		 
		Відповідно до пунктів 95.3-95-4 статті 95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		 
		При поданні даного позову Головним управлінням Державної фіскальної служби у Вінницькій області заявлено дві вимоги, які спрямовані на: стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Барське автотранспортне підприємство 10513» податкового боргу в сумі 46638,13 грн. з рахунків платника податків у банках та стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Барське автотранспортне підприємство 10513» податкового боргу в сумі 46638,13 грн. за рахунок готівкових коштів, що належать такому платнику.
		 
		Тобто, податковий орган просив суд першої інстанції стягнути податковий боргу у сумі 46 638,13 грн. двома способами, однак зазначивши свої вимоги таким чином, що в подальшому призвело би до подвійного стягнення однієї і тієї ж суми як шляхом стягнення податкового боргу з рахунків платника податків у банках, так і шляхом стягнення такого боргу за рахунок готівки, що належить відповідачу.
		 
		Нормами статті 95 Податкового кодексу України надано повноваження податковому органу обирати шляхи погашення такого податкового боргу, визначаючи які частини (суми) від загального розміру податкового боргу слід стягнути як з рахунків платника податків у банках, так і за рахунок готівки, що належить платнику податків.
		 
		При вирішенні даного спору, судом апеляційної інстанції враховано пояснення представника відповідача щодо відсутності готівкових коштів як таких, оскільки всі кошти відповідача знаходяться на банківських рахунках. Позивачем дані пояснення не спростовані.
		 
		Отже, враховуючи, що оскаржуваним рішенням задоволено вимогу про стягнення з відповідача всієї суми податкового боргу з рахунків платника податків у банках, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення тієї ж самої суми боргу за рахунок готівки, що належить платнику податків.
		 
		Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог є правильними та підлягають залишенню без змін. 
		 
		З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		постановив:
		Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення.
		 
		Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01.08.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 у справі №802/1176/17-а залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева   Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...