Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/20731/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Побої і мордування.
Надіслано для оприлюднення: 03.06.2021. Зареєстровано: 03.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 04.06.2021.
Дата набрання законної сили: 06.07.2021
Номер судового провадження: 1-кп/607/213/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020210010000453

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		03.06.2021 Справа №607/20731/20 
		Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
		головуючого судді   ОСОБА_1 ,
		за участі секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210010000453 від 13 лютого 2020 року відносно :
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Тернопіль, українки, громадянки України, із вищою освітою, одруженої, на її утриманні перебувають троє малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої, не судимої, 
		обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,
		за участю: прокурора ОСОБА_7 , потерпілої ОСОБА_8 , представника потерпілої - адвоката ОСОБА_9 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_10 , -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		13 лютого 2020 року близько 17 год. 00 хв., у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебувала поблизу магазину «Мандарин», який розташований по вул. В. Великого, 3 у м. Тернополі, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, під час словесного конфлікту із ОСОБА_8 , виник умисел, спрямований на спричинення останній фізичного болю.
		Реалізуючи свій умисел, 13 лютого 2020 року близько 17 год. 00 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу магазину «Мандарин», який розташований по вул. В. Великого, 3 у м. Тернополі, в ході словесного конфлікту із ОСОБА_8 , який виник на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, використовуючи поліетиленовий пакет із невстановленим досудовим розслідуванням вмістом, умисно нанесла останній один удар вказаним пакетом в тім`яну ділянку голови, після чого схопилась обома руками за волосся гр. ОСОБА_8 та продовжувала шарпати останню.
		У результаті дій ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_8 було спричинено фізичний біль та не спричинено тілесних ушкоджень.
		 
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого їй злочину не визнала. 
		По суті провадження повідомила наступне. 13 лютого 2020 року близько 17.30 год., коли вже стемніло, по вул. В.Великого, 1, поблизу магазину «Мандарин», де до неї підійшла потерпіла та запитала чи вона знає її. Раніше з потерпілою знайома не була, візуально її знала, була знайома з її донькою, саме з нею перебувала в неприязних відносинах. Спершу її не впізнала, бо на дворі стемніло, тому відступила крок назад та виразилася нецензурною лексикою, а потерпіла схопила її за волосся та почала наносити удари, тягнула за волосся, виривала його, копала ногами. Події відбувалися ймовірно 5 хвилин. В період подій в її руках був пакет, в руці були дитячі тапочки, пакет ставила перед собою, захищалася. Перед конфліктом не розмовляли, з яких причин виник конфлікт, їй невідомо. Раніше між собою не конфліктували. На її думку конфлікт пов`язаний з донькою потерпілої. Пригадала, що потерпіла наносила їй удари по ногах. Свідків при даних подіях не було. Також повідомила про те, що зверталася в мед експертизу, в поліції писала пояснення, там же їй надавали направлення. Після конфлікту на потерпілій тілесних ушкоджень не бачила. Їх ніхто не розбороняв, до них підійшли люди, надалі розійшлися. Після вказаних подій потерпіла підійшла до її чоловіка, який йшов позаду, та почала погрожувати. Місце події разом з потерпілою залишили одночасно. Також зауважила на тому, що вона йшла від свого дому, що по АДРЕСА_2 , по прямій, в напрямку ринку «Аляска», до кільця, а потерпіла йшла з ринку до кільця. Перетнулися на відстані 200 м. по відношенню до магазину «Мандарин», а за магазином «Мандарин» були припарковані автомобілі. Проте, повідомила про те, що коли билися, поблизу них не було автомобілів. Зауважила на тому, що жодних ударів не наносила, в тому числі і пакетом. Пакет тримала ймовірно в лівій руці. Також повідомила про те, що жодних коментарів під фотографіями потерпілої у соціальних мережах не писала. 
		 
		Незважаючи на не визнання вини, суд приходить до переконання про те, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку в повній мірі доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:
		- показаннями потерпілої ОСОБА_8 , яка суду повідомила, що 13 лютого 2020 року близько 17 чи 18 год., коли сутеніло, поверталася з сином - ОСОБА_11 , з магазину. Поблизу магазину «Мандарин», по вул. В.Великого, побачила людину, яка напередодні коментувала у соціальних мережах непристойними словами фотографії з її зображенням та можливо зображенням її дитини. Впізнала ту особу  обвинувачену по обличчю, зробивши їй крок на зустріч, привіталася та запитала для чого вона коментує фотографії. Вона нічого не відповіла, ймовірно за секунду, нанесла їй удар поліетиленовим пакетом, який тримала в руці, в область голови, почала наносити тілесні ушкодження та тягнути за волосся. Її дитина злякалася та почала голосно плакати. Події відбувалися ймовірно 20 хв., обвинувачена при цьому дуже голосно кричала, шуміла. Люди  свідки перебували на зупинці поблизу магазину «Мандарин», який на той час розташовувався позаду неї, таксисти також стояли позаду, з лівої сторони, ймовірно за 3 м. На місці події скупчилося багато людей. Саме люди припинили ці події, після чого ОСОБА_4 разом з дитиною пішла. Натомість, заспокоїла свою дитину та також пішли додому. Їм на зустріч йшов чоловік обвинуваченої, також незадовго почула, що її хтось наздоганяє. Їй було нанесено удар в задню частину голови, потягнули за волосся та знову почали наносити удари. Проте, їх розборонили люди. Пригадала, що перший удар було нанесено з лівої сторони в голову пакетом. Що саме було в пакеті їй невідомо, пакет був розміром А4, в ньому ймовірно був термос чи банка, - щось тверде. Від удару відчула біль, потемніння в очах та запаморочення в голові. Обвинувачена надалі потягнула її за волосся, вирвала пучок волосся та наносила удари пакетом та копала ногами. Вказане тривало близько 10 хв. Обвинувачена наносила удари ногами, також тримаючи лівою рукою за волосся, правою рукою наносила удари пакетом, та наносила удари рукою по голові. Пригадала, що удар було нанесено з правої руки, в якій був пакет. Надалі люди їх розборонили. Хто саме їх розбороняв не пригадує, пригадала, що поблизу був таксист, який виходив та розбороняв їх. Від нанесених ударів була розсічена голова. Після того обвинувачена ще вирвалася від людей та підбігла, копала по ногах, в ділянку живота, робила це з агресією. Ударів було близько 50. Зауважила на тому, що коли ОСОБА_4 наносила їй удари теж схопила її за волосся та наносила їй удари, та потягнула її за волосся до низу, ймовірно наносила удар в голову, в руках також мала пакет, проте пакетом ударів не наносила. Під час подій обвинувачена зірвала з вуха три сережки та було розбито телефон. Вказаних сережок не знайшла, хоча шукала їх протягом трьох днів. Під час нанесення тілесних ушкоджень перебувала у зігнутому положенні. На підтвердження суми завданої шкоди докази не збереглися. З приводу стану здоров`я зверталася до медичного закладу, оскільки стан здоров`я значно погіршився, було погане самопочуття. В результаті медичного огляду було діагностовано струс головного мозку, забій м`яких тканин. Вказала на те, що обвинувачена протягом року не вживала заходів щодо примирення. Просила призначити обвинуваченій покарання у вигляді громадських робіт строком 240 годин; 
		- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 , який суду повідомив, що працює таксистом, та 13 лютого 2020 року перебував в автомобілі на парковці поблизу магазину «Мандарин», що по вул. В.Великого, 1 в м. Тернополі. Обвинувачену побачив, коли вона йшла по тротуару повз нього в сторону вул. В.Великого, 3 чи 5. В післяобідню пору доби близько 17.30 год., був світлий день, побачив, як зустрілися дві жінки, перебував на відстані за 10-20 м. до 30-40 м. чи 40-50 м., чув крики, дитячий плач, вийшовши з автомобіля чув словесну перепалку, також бачив шарпанину між двома жінками: обвинуваченою та потерпілою, при чому були присутні двоє дітей, чув крики. Бачив, як обвинувачена шарпала жінку за волосся, била пакетом. Закінчення конфлікту не бачив, оскільки поїхав. Стверджував, що бачив, як обвинувачена вдарила пакетом потерпілу, який був у її правій руці, в ділянку голови, схопила за волосся двома руками та шарпала. У потерпілої з лівої сторони біля вуха була кров на обличчі. Події відбувалися на протязі 5-7 хв. Потерпіла у відповідь обвинуваченій ударів не наносила. Бачив один удар пакетом по голові. Впізнав осіб, які брали участь в конфлікті, при цьому вказав на обвинувачену та на потерпілу. Також повідомив про те, що автомобіль був скерований в сторону базарчику, до кільця. Пригадав і те, що потерпіла підійшла до нього влітку та запитала чи він був свідком подій. Також, пригадав і те, що слідчий експеримент за його участі проводився один раз у відділі поліції, при цьому слідчий надавав пакет та він демонстрував механізм нанесення удару. Можливо приходив ще раз, не пригадує; 
		- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 , який суду повідомив, що є чоловіком потерпілої ОСОБА_8 . В лютому 2020 року, точної дати не пригадує, перебуваючи вдома, йому зателефонувала дружина та повідомила, що її побили, також повідомила своє місце перебування. Відразу побіг туди. Прийшовши до місця події, що поблизу магазину «Мандарин», побачив, що жінка сиділа навприсядки та плакала, а біля неї стояла їхня дитина та плакала. Запитував хто її побив, вона відповідала, що жінка, проте цієї жінки вже не було. На голові в дружини була гематома та з лівого вуха йшла кров. Відразу викликав поліцію; 
		- даними, які містяться у витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №12020210010000453 від 13 лютого 2020 року, згідно якого 13 лютого 2020 року близько 17:30 години ОСОБА_14 , перебуваючи у м. Тернополі по вул. В.Великого, 3, у результаті словесного конфлікту нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_8 ;
		- рапортом інспектора ЧЧ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_15 від 13 лютого 2020 року, в якому зазначено наступне: 13 лютого 2020 року о 20:55 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 13 лютого 2020 року о 20:54 за адресою: АДРЕСА_3 , про те, що в травмпункт само звернулася гр. ОСОБА_8 , 1977 р.н., діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій м`яких тканин потиличної ділянки голови, тілесні ушкодження нанесла ОСОБА_14 ; 
		- рапортом інспектора ЧЧ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_15 від 13 лютого 2020 року, в якому зазначено про те, що 13 лютого 2020 року о 17:56 год. надійшло повідомлення ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про те, що по АДРЕСА_4 їй нанесла тілесні ушкодження; 
		- письмовою заявою ОСОБА_8 від 13 лютого 2020 року, що адресована начальникові Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_17 , в якій ОСОБА_8 просить притягнути до кримінальної відповідальності Федів Оксану, яка 13 лютого 2020 року близько 17:30 год., перебуваючи по вул. В.Великого, 3, біля магазину Мандарин, нанесла їй тілесні ушкодження;
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 06 березня 2020 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_8 розповіла про обставини подій 13 лютого 2020 року, зокрема механізм нанесення тілесних ушкоджень та місця конфлікту;
		- таблицями ілюстрацій;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26 листопада 2020 року, в якому зафіксовано те, що ОСОБА_12 з осіб, зображених на фотознімках на фото №3, впізнав жінку, яка 13 лютого 2020 року, перебуваючи поблизу магазину «Мандарин», що розташований за адресою: м. Тернопіль, вул. В.Великого, нанесла тілесні ушкодження гр. ОСОБА_8 , за наступними ознаками: рисами обличчя, а саме по очах, формою носа, зачіскою, загальними рисами обличчя;
		- довідкою до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26 листопада 2020 року у кримінальному провадженні №12020210010000453, на фотознімку під №3 зображена громадянка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 26 листопада 2020 року, в ході якого свідок ОСОБА_12 розповів про обставини спричинення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень також відобразив на статистові механізм та спосіб спричинення тілесних ушкоджень;
		- таблицями ілюстрацій до протоколу слідчого експерименту;
		- висновком експерта №161 від 17 лютого 2020 року, згідно резолютивної частини якого при судово-медичній експертизі 17 лютого 2020 року у ОСОБА_8 виявлено садно тім`яній ділянці волосистої частини голови зліва. Зважаючи на морфологічні властивості виявленого у ОСОБА_8 садна, воно утворилось від дії тупого предмета, близько за 3-5 діб до її експертного огляду, не виключено у термін вказаний в постанові  13 лютого 2020 року. Виявлене у ОСОБА_8 садно за ступенем тяжкості належить до легкого тілесного ушкодження (п. 2.3.5 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" - МОЗ України, Київ, 1995). Утворення виявлених ОСОБА_8 тілесних ушкоджень за повідомлених нею при судово-медичній експертизі обставин події, не виключається.
		 
		Таким чином, з врахуванням показань потерпілої, свідків, інших досліджених доказів, які є взаємоузгодженими, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку та кваліфікує її дії за ч.1ст.126 КК України, як умисне вчинення насильницьких дій, що завдали фізичного болю та не спричинили тілесних ушкоджень.
		При призначенні покарання ОСОБА_4 суд відповідно до вимогст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, особу винної, яка є не судимою, обставини, що пом`якшують покарання до яких суд відносить наявність на утриманні трьох малолітніх дітей, відсутність обставин, які б обтяжували покарання, а тому вважає, що їй слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу.
		Таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нових злочинів.
		 
		В кримінальному провадженні заявлено цивільний позов потерпілою  ОСОБА_8 до обвинуваченої ОСОБА_4 про відшкодування їй моральної шкоди, завданої внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 , а саме, стягнути з останньої на її користь 30000 грн. моральної та матеріальної шкоди в розмірі 10 000 гривень, та понесені судові витрати в розмірі 10000 грн.
		Суд, з огляду на зміст заявлених позивачем вимог та їх обґрунтування, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
		При цьому суд виходить із наступних матеріалів кримінального провадження та вимог Закону.
		Відповідно дост. 57 ЦПК України, доказом можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Крім цього, згідност. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Відповідно дост. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (з наступними змінами) від 27 березня 1992 року № 6 шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
		 
		З врахуванням наведеного та з врахуванням того, що в підтвердження фактів заподіяння потерпілій шкоди, що зумовлена ремонтом мобільного телефону та понесених витрат на лікування, в розмірі 10000 грн., до матеріалів справи не долучено жодного підтверджуючого вказані факти доказу, суд приходить до переконання про те, що в задоволення позову потерпілої в частині відшкодування матеріальної шкоди слід відмовити. 
		 
		Що ж до вимог про стягнення з обвинуваченої в користь потерпілої понесених судових витрат, в розмірі 10000 грн., то в їх задоволенні слід відмовити, оскільки до матеріалів справи окрім ордеру серії ТР №071016 від 24 грудня 2020 року, про надання правової допомоги, не долучено жодного доказу в підтвердження обсягу та вартості наданих послуг  правової допомоги.
		 
		Згідност. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Згідност. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Відповідно до п. 3Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"визначено, що під моральною шкодою, слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Таким чином, суд, з врахуванням наведених норм Закону вважає, що позов потерпілої  ОСОБА_8 до обвинуваченої ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди в сумі 30 000 грн., то враховуючи характер порушення, глибину фізичних та душевних страждань, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до переконання, що позов  ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди підлягає до часткового задоволення.
		Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 373, 374 КПК України , суд,-
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначити їй за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.. 
		Цивільний позов  ОСОБА_8 задовольнити частково.
		Стягнути із ОСОБА_4 на користь  ОСОБА_8 3 000 (три тисячі) гривень моральної шкоди.
		В задоволенні решти вимог  відмовити. 
		Апеляція на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...