Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/8987/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реалізації владних управлінських функцій у сфері громадянства.
Надіслано для оприлюднення: 03.06.2021. Зареєстровано: 04.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 07.06.2021.
Дата набрання законної сили: 02.06.2021
Номер судового провадження: 852/6829/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		02 червня 2021 року м. Дніпросправа № 280/8987/20(суддя Стрельнікова Н.В., м. Запоріжжя)
		 
		Третій апеляційний адміністративний суд 
		у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
		 суддів: Іванова С.М., Панченко О.М., 
		розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року у справі №280/8987/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування рішення,-
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		ОСОБА_1 09 грудня 2020 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, згідно з яким просить визнати протиправним та скасувати повністю рішення відповідача від 06.11.2020 року, яким скасовано рішення ГУМВС України в Харківській області від 18.04.2007 про набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ст. 8 Закону України від 18.01.2001 «Про громадянство України» позивачем, у зв`язку з тим, що громадянство України набуто унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей.
		Позов обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем без урахування усіх обставин справи та воно не містить належного обґрунтування підстав прийняття, оскільки не зазначено які саме свідомо неправдиві відомості були подані ОСОБА_1 . Також, позивач зазначає про те, що міграційною службою неодноразово уже приймалися рішення щодо скасування рішень про набуття позивачем громадянства України, які визнавалися протиправними та скасовувалися у судовому порядку.
		Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
		Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем прийняте обґрунтоване рішення про скасування рішення ГУМВС України в Харківській області від 18.04.2007 року про набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ст. 8 Закону України від 18.01.2001 «Про громадянство України» громадянином ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що громадянство України набуто унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що правові висновки суду і встановлені ним обставини не є тотожними поняттями. А отже, висновки інших судів щодо прав та обов`язків сторін не є преюдиційними для інших судів при розгляді ними справ, у яких беруть участь ті самі або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскаржив його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
		Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що судом першої інстанції прийнято оскаржуване рішення без урахування усіх обставин справи та відповідних доказів.
		Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, відповідач, зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлено та не заперечується учасниками справи, що позивач 26.02.2007 року звернувся до ВГІРФО Дергачівського РВ ГУМВС України в Харківській області з заявою про оформлення набуття громадянства України, згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України».
		Разом з заявою про оформлення набуття громадянства України було надано документи, передбачені Порядком провадження, серед яких було рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20.02.2007 за заявою позивача про встановлення факту проживання на території України з травня 1989 року по травень 1990 року.
		Як вбачається з копії рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20.02.2007 року наявного в матеріалах справи, встановлено факт проживання ОСОБА_2 в Україні постійно з травня 1989 року по травень 1990 року (а.с.25).
		18.04.2007 року ГУМВС України в Харківській області було прийнято рішення про оформлення позивачу громадянства України за територіальним походженням, згідно з ч.1 ст.8 Закону України "Про громадянство України".
		Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 14.07.2008 про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20.02.2007 про встановлення факту проживання ОСОБА_2 на території України з травня 1989 року про травень 1990 року скасовано за нововиявленими обставинами (а.с.20).
		Скасовуючи рішення про встановлення факту проживання ОСОБА_2 на території України з травня 1989 року про травень 1990 року суд виходив з того, що ОСОБА_2 згідно з довідкою начальника відділу ГМРФО Дергачівського РВ УМВС України в Харківській області з 1989 року знаходиться в розшуку та за відомостями довідки начальника Козачолопанського ЖБП з травня 1989 року по травень 1990 рік не проживав та не був зареєстрованим в гуртожитку АДРЕСА_1 .
		Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 18.11.2008 року, яка набрала законної сили повторну заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України залишено без розгляду (а.с.25). 
		На підставі подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України прийнято рішення від 06.11.2020 року, яким скасовано рішення ГУМВС України в Харківській області від 18.04.2007 року про набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ст. 8 Закону України від 18.01.2001 «Про громадянство України» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що громадянство України набуто унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей (а.с.18-19).
		06.11.2020 року відповідачем видано довідку № 15/20 про припинення громадянства України  ОСОБА_1 (а.с.23).
		Законність та обґрунтованість рішення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України від 06.11.2020 року є предметом спору переданого на вирішення суду.
		Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.
		Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» (в редакції чинній на час прийнято рішення про оформлення позивачу громадянства України за територіальним походженням) особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, внук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України» (1543-12), або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.
		Враховуючи те, що позивачем до заяви про оформлення набуття громадянства України було надано рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20.02.2007 року яким встановлено факт проживання на території України з травня 1989 року по травень 1990 року, підставою для прийняття рішення щодо оформлення позивачу громадянства України за територіальним походженням слугував факт його постійного проживання до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України.
		Відповідно до положень статті 21 Закону України «Про громадянство України» (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
		Як вбачається з тексту рішення від 06.11.2020 року позивачем набуто громадянство України відповідно до статті 8 Закону України «Про громадянство України» у наслідок подання свідомо неправдивих відомостей (а.с.19), при цьому до подання додано повідомлення Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області №02/21-258 від 22.05.2017 та №02-21/345 від 19.07.2017 року, копію ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 14.07.2008 року.
		При цьому, із зазначених документів вбачається, що раніше встановлений судом факт проживання ОСОБА_2 на території України з травня 1989 року про травень 1990 року спростовується.
		Оскільки факт постійного проживання позивача до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України не підтверджено, при цьому наявність такого факту є обов`язковою підставою для набуття громадянства України, підстави прийняття рішення від 18.04.2007 року про оформлення позивачу громадянства України за територіальним походженням, згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України» відпали.
		При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що Закон України «Про громадянство України» визначає виключний перелік підстав для скасування рішення щодо оформлення громадянства України за територіальним походженням, згідно з ст.8 Закону України «Про громадянство України», серед якого є така підстава як набуття громадянства України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
		Подання позивачем рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20.02.2007 року щодо встановлення факту його проживання в Україні з травня 1989 року по травень 1990 року свідчить про свідоме надання ним документу для подальшого набуття ним громадянства України.
		Факт проживання чи не проживання позивача в Україні з травня 1989 року по травень 1990 року є відомостями, які для нього відомі, оскільки стосуються безпосередньо самого позивача, тобто позивач надаючи таке рішення суду усвідомлював про те, що факт встановлений цим рішенням не відповідає дійсності.
		Скасування ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 14.07.2008 року рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20.02.2007 у зв`язку з нововиявленими обставинами фактично підтверджує те, що встановлений ним факт не відповідав дійсності.
		З зазначеного випливає, що позивач свідомо подав відомості до УГІ ФРО ГУМВС України в Харківській області щодо його постійного проживання з травня 1989 року по травень 1990 року в Україні, які не відповідали дійсності.
		Враховуючи факт подання позивачем свідомо неправдивих відомостей, за наявності яких особа не може набути громадянство України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач приймаючи оскаржуване рішення діяв у відповідності до вимог закону.
		Вказані правові висновки, також, відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 07 грудня 2018 року по справі № 820/3650/16 (а.с. 83-91), що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. 
		При цьому, доводи апеляційної скарги щодо наявності судових рішень, яким було скасовано аналогічні рішення якими скасовувалося рішення ГУМВС України в Харківській області від 18.04.2007 про набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ст. 8 Закону України від 18.01.2001 «Про громадянство України» не спростовують вищезазначених висновків суду.
		На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1  залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року у справі №280/8987/20 - без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Повне судове рішення складено 02 червня 2021 року.
		 
		Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко 
		 
		 суддяС.М. Іванов 
		 
		 суддяО.М. Панченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...