Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/3598/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 02.06.2021. Зареєстровано: 04.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 07.06.2021.
Дата набрання законної сили: 01.06.2021
Номер судового провадження: А/857/3214/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/3598/19 пров. № А/857/3214/21
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
		головуючого суддіШавеля Р.М.,
		суддівУлицького В.З. та Кузьмича С.М.,
		з участю секретаря судового засідання - Мельничук Б.Б.,
		 
		а також сторін (їх представників):
		від позивача  Бабінець І.А.;
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляційну скаргу Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.12.2020р. в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Теремно Хліб» до Виконавчого комітету Луцької міської ради та Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення щодо демонтажу тимчасових споруд, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Волдінер Ф.А., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 17 год. 05 хв. 09.12.2020р., м.Луцьк; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		09.12.2019р. позивач Приватне акціонерне товариство /ПрАТ/ «Теремно Хліб» звернувся до суду з позовом, в якому, із урахуванням доповнення до позову, просив визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету /ВК/ Луцької міської ради /МР/ № 758-3 від 04.12.2019р. «Про демонтаж тимчасових споруд ПАТ «Теремно Хліб»; заборонити Департаменту муніципальної варти Луцької МР виконувати рішення ВК Луцької МР № 758-3 від 04.12.2019р. щодо демонтажу десяти тимчасових споруд (Т.1, а.с.2-4, 30-31).
		 
		Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.12.2019р. зупинено дію рішення ВК Луцької МР № 758-3 від 04.12.2019р. в частині, що стосується ПрАТ «Теремно Хліб» до набрання рішенням суду законної сили; також заборонено до набрання рішенням суду законної сили ВК Луцької МР, його структурним підрозділам та виконавчим органам, в тому числі, але не виключно, Департаменту муніципальної варти Луцької МР, вживати будь-які заходи, спрямовані на демонтаж тимчасових споруд, належних позивачу згідно переліку (Т.1, а.с.22-25).
		Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.12.2020р. заявлений позов задоволено частково; визнано незаконним та скасовано рішення ВК Луцької МР № 758-3 від 04.12.2019р. «Про демонтаж тимчасових споруд ПАТ «Теремно Хліб»; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Луцької МР судові витрати у розмірі 960 грн. 50 коп. (Т.2, а.с.61-63).
		 
		Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач Департамент муніципальної варти Луцької МР, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, що в своїй сукупності призвело до невірного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити (Т.2 а.с.67-71).
		Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що рішення ВК Луцької МР № 758-3 від 04.12.2019р. «Про демонтаж тимчасових споруд ПАТ «Теремно Хліб» прийнято відповідно до п.4.25 Регламенту роботи виконавчого комітету та виконавчих органів Луцької МР.
		Представники ПрАТ «Теремно Хліб» були повідомлені про те, що їхні споруди розташовані без дозвільних документів та зазначені об`єкти підлягають демонтажу, оскільки підприємство притягувалось до адміністративної відповідальності шляхом складання протоколів на відповідальних осіб стосовно розміщення тимчасових споруд без дозвільних документів.
		Перед винесенням оспорюваного рішення про демонтаж попередньо були розміщені наліпки про строк для самостійного (добровільного) демонтажу вказаних споруд, а саме 12.09.2019р.
		З відповіді Управління земельних ресурсів Луцької МР апелянту стало відомо про відсутність діючих договорів оренди землі, укладених з ПрАТ «Теремно Хліб», для розміщення тимчасових споруд. 
		Таким чином представники ПрАТ «Теремно Хліб», знаючи про незаконність розташування їхніх об`єктів, не здійснювали будь-яких дій для виготовлення дозвільних документів.
		Враховуючи відсутність паспорту-прив`язки та припинення права оренди земельної ділянки по вул.Ветеранів, 11Б; проспекту Відродження, 10, 26; вул.Гордіюк, 35; вул.Ковельська, 8; вул.Конякіна, 14А; вул.Кравчука 28; проспекту Перемоги, 5; проспекту Соборності, 32, 37, на підставі ст.ст.30, 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ВК Луцької МР прийнято рішення «Про демонтаж тимчасових споруд ПАТ «Теремно Хліб».
		Відповідно до пп.9.4.2 п.9.4. Правил благоустрою міста Луцька рішення про демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм, тимчасових споруд чи конструкцій приймається виконавчими органами Луцької міської ради. Проект рішення ВК Луцької МР, який було прийнято на засіданні виконавчого комітету, завізували керівники виконавчих органів, а саме управління містобудування та архітектури, управління земельних ресурсів, юридичного департаменту Луцької міської ради. 
		Рішення щодо демонтажу тимчасової споруди прийнято колегіально.
		 
		Позивачем ПрАТ «Теремно Хліб» скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми діючого законодавства та ухвалив законне і справедливе судове рішення (Т.2, а.с.118-122).
		 
		Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
		 
		Як встановлено під час судового розгляду справи, питання про демонтаж тимчасових споруд належних позивачу було винесено на обговорення виконавчого комітету шляхом реалізації положень п.4.25 Регламенту, як додаткове питання. 
		Водночас, прийняттю оскаржуваного рішення передувало отримання Департаментом муніципальної варти Луцької МР листа від Управління земельних ресурсів Луцької МР № 29-8/594 від 16.09.2019р., яким надано інформацію про відсутність діючих договорів оренди землі, укладених з ПрАТ «Теремно Хліб».
		Таким чином, Департаменту муніципальної варти Луцької МР було відомо про наявність підстав для розгляду питання про демонтаж тимчасових споруд належних позивачу за більше, ніж два місяці до винесення оскаржуваного рішення, що свідчить про достатність часу для внесення вказаного питання до порядку денного засідання виконавчого комітету з дотриманням всіх встановлених Регламентом гарантій дотримання прав зацікавлених осіб.
		 
		Приймаючи рішення та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості включення до порядку денного засідання ВК Луцької МР, що відбулось 04.12.2019р., питання про демонтаж тимчасових споруд, належних позивачу, як додаткового питання, а не в загальному порядку з дотриманням принципу планування роботи виконавчого комітету.
		Такі дії відповідачів мали наслідком прийняття оскаржуваного у справі рішення без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення, як особи, чиїх прав та інтересів безпосередньо стосується таке рішення.
		Таким чином відповідачі порушили встановлену законодавством процедуру прийняття оскаржуваного рішення, що є наслідком його скасування.
		Окрім цього, відповідно до Правил благоустрою міста Луцька, затв. рішенням міської ради № 44/2 віл 29.07.2009р., прийняття спірного рішенню про демонтаж тимчасових спору повинно передувати створення комісії для огляду спірних споруд, результати якого фіксуються у відповідному акті. Оскільки така комісія не скликалася, відповідний акт огляду не складався, тому відповідачами не дотримана процедура прийняття оскаржуваного рішення.
		Також правові підстави для задоволення решти позовних вимог є відсутніми.
		 
		Наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, з наступних причин.
		 
		Предметом спору в розглядуваній справі є рішення органу місцевого самоврядування про демонтаж тимчасових споруд ПрАТ «Теремно Хліб».
		 
		Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Відповідно до роз`яснень, які наведені в п.13.1 постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі», у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
		Рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом (п.13.2 цієї постанови).
		Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині відмовлених позовних вимог, тому в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.
		 
		Вирішуючи наведений спір, колегія суддів виходить з наступних мотивів.
		 
		Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України № 280/97-ВР від 21.05.1997р. «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Органи місцевого самоврядування, відповідно до глави 1 розділу ІІ зазначеного Закону наділені значними повноваженнями у різних галузях, зокрема у сфері бюджету та фінансів, соціально-економічного і культурного розвитку, у сфері управління комунальною власністю, в галузі житлово-комунального господарства , у сфері регулювання земельних відносин. Соціального захисту, тощо. Реалізуючи зазначені повноваження, органи місцевого самоврядування наділені правом приймати управлінські рішення.
		 
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України № 3038-VI від 17.02.2011р. «Про регулювання містобудівної діяльності», який також спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Відповідно до ч.ч.2-4 ст.28 цього Закону тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
		Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
		Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів».
		Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
		 
		Згідно ст.1 Закону України № 2807-IV від 06.09.2005р. «Про благоустрій населених пунктів»:
		благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля; 
		територія - сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об`єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об`єктів, об`єктів промисловості, комунально-складських та інших об`єктів у межах населеного пункту; 
		утримання в належному стані території - використання її за призначенням відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження та відновлення об`єктів благоустрою; 
		вулично-дорожня мережа - призначена для руху транспортних засобів і пішоходів мережа вулиць, доріг, внутрішньоквартальні та інші проїзди, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, набережні, майдани, площі, а також автомобільні стоянки та майданчики для паркування транспортних засобів з інженерними та допоміжними спорудами, технічними засобами організації дорожнього руху; 
		заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.
		Згідно з ч.2 ст.10 цього Закону до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема: здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо; визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об`єктах благоустрою; визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об`єктів благоустрою; видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.
		Відповідно до приписів чч.1, 2 ст.13 вказаного Закону до об`єктів благоустрою населених пунктів належать, зокрема, території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.
		До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.
		Відповідно до чч.1-3 ст.34 наведеного Закону правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
		Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
		Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
		У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила.
		Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.
		Правила включають: 1) порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; 2) вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; 3) вимоги до утримання зелених насаджень на об`єктах благоустрою - територіях загального користування; 4) вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; 5) вимоги до санітарного очищення території; 6) розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; 7) порядок розміщення малих архітектурних форм; 8) порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 9) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.
		Правила не можуть передбачати обов`язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.
		 
		Рішенням Луцької МР № 44/2 від 29.07.2009р. затверджено Правила благоустрою міста Луцька (Т.1, а.с.171-226).
		Відповідно до приписів цих Правил слідує:
		п.9.3.5 - малі архітектурні форми та тимчасові споруди, які розміщені (встановлені або збудовані) без відповідної, оформленої в установленому порядку дозвільної документації, з відхиленням від проекту, вважаються самочинно розміщеними малими архітектурними формами, тимчасовими спорудами чи конструкціями, а використання земельної ділянки під ці споруди класифікується, як самовільне зайняття/захоплення землі. Вищезазначені об`єкти підлягають демонтажу за кошти особи, що здійснила встановлення. Якщо особа, що здійснила самовільне встановлення малих архітектурних форм та тимчасових споруд, не здійснила демонтаж у визначені приписом строки, демонтаж малих архітектурних форм та тимчасових споруд здійснюється в порядку, встановленому цими Правилами. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне встановлення малих архітектурних форм та тимчасових споруд, не набуває права власності на них.
		п.9.4.1 - демонтаж, перевезення, зберігання самовільно встановлених малих архітектурних форм, тимчасових споруд та конструкцій, власники яких ухиляються від демонтажу (або власники яких не відомі), відновлення благоустрою на місці самовільного їх встановлення, здійснюється за кошти місцевого бюджету. Відшкодування завданих збитків здійснюється в установленому порядку.
		п.9.4.2 - рішення про демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм, тимчасових споруд чи конструкцій приймається виконавчими органами Луцької міської ради.
		п.9.4.3 - демонтаж здійснюється в наступному порядку:
		При виявленні самовільно встановлених малих архітектурних форм, тимчасових споруд чи конструкцій, скликається комісія з представників департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради, муніципальної поліції, міського відділу внутрішніх справ (за згодою), особи, яка здійснила самовільне встановлення малих архітектурних форм, тимчасових споруд чи конструкцій (у разі її присутності), для їх огляду, про що складається акт. Акт обов`язково повинен містити опис малих архітектурних форм, тимчасових споруд чи конструкцій (геометричні параметри, матеріал, наявність підключення до мереж електро- та водопостачання) та перелік візуально виявлених недоліків, пошкоджень.
		п.9.4.4 - після складання акта на демонтаж малих архітектурних форм, тимчасових споруд чи конструкцій, ці об`єкти опечатуються та перевозяться на майданчик тимчасового зберігання, де передаються відповідальній особі під розпис.
		п.9.4.5 - демонтовані малі архітектурні форми, тимчасові споруди чи конструкції видаються власнику, або його представнику після оплати ним збитків, понесених під час проведення демонтажу, перевезення, розвантаження та зберігання малих архітектурних форм, тимчасових споруд чи конструкцій, відновлення порушеного благоустрою.
		 
		Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що дотримання процедури та складання акту є обов`язковою передумовою для прийняття уповноваженим органом рішення про демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм, тимчасових споруд чи конструкцій.
		Разом з тим, в розглядуваному випадку вимоги п.п.9.4.3, 9.4.4 Правил благоустрою міста Луцька, затв. рішенням міської ради № 44/2 від 29.07.2009р., стосовно демонтажу тимчасових споруд не дотримані.
		 
		Слід враховувати, що демонтаж самовільно розміщених тимчасових споруд є крайнім заходом, якому має передувати вжиття уповноваженим суб`єктом інших заходів реагування, націлених на достеменне встановлення порушення в галузі благоустрою населених пунктів, його припинення та ліквідацію наслідків, якщо такі є.
		На виконання положень п.9.3.5 Правил благоустрою міста Луцька необхідно було прийняти припис, у якому зазначити про необхідність надання дозвільної документації на спірні тимчасові споруди або добровільне їх знесення з визначенням чітких строків.
		Винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами в разі відсутності відповідних дозвільних документів.
		Водночас, матеріали справи не містять приписів, виданих відносно ПрАТ «Теремно Хліб» з вимогою демонтувати спірні тимчасові споруди самостійно та відповідно позивачу не надавався строк для вчинення таких дій.
		 
		В цій частині колегія суддів враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом по аналогічній категорії справ, зокрема, в постанові Касаційного адміністративного суду від 10.08.2020р. у справі № 161/13062/18, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковою під час вирішення наведеного спору.
		 
		Організаційно-процедурні питання діяльності ВК Луцької МР врегульовані Регламентом роботи виконавчого комітету та виконавчих органів Луцької міської ради, затвердженим рішенням виконавчого комітету міської ради № 274-1 від 17.04.2019р. (Т.1, а.с.250-279).
		Відповідно до приписів вказаного Регламенту:
		п.3.1 - одним із основних засобів виконання стратегічного плану розвитку міста, програм економічного та соціального розвитку, міських цільових програм є планування роботи виконавчого комітету та виконавчих органів міської ради.
		п.3.4 - план роботи виконавчого комітету міської ради повинен, зокрема, включати перелік актуальних питань, які пов`язані з реалізацією заходів соціально-економічного розвитку міста, функціонування галузей господарського комплексу та соціальної сфери.
		п.4.1 - засідання виконавчого комітету міської ради є основною організаційно-правовою формою його діяльності, що забезпечує колегіальне обговорення завдань і ухвалення рішень щодо їх виконання.
		п.4.3 - засідання виконавчого комітету міської ради проводяться двічі на місяць: в першу і третю середу.
		п.4.9 - питання на засіданнях виконавчого комітету розглядаються відповідно до порядку денного засідання.
		п.4.10 - проект порядку денного засідання виконавчого комітету готується не пізніше, ніж за 2 дні до засідання загальним відділом міської ради (далі - загальний відділ) під керівництвом заступника міського голови, керуючого справами виконкому.
		п.4.12 - проект порядку денного засідання та проекти рішень виконавчого комітету оприлюднюються. на офіційному сайті міської ради та надсилаються загальним відділом на електронну пошту членам виконавчого комітету, депутатам міської ради.
		Також п.4.25 наведеного Регламенту передбачає можливість вносити до порядку денного додаткові питання безпосередньо під час засідання виконавчого комітету.
		 
		Згідно позиції відповідачів питання про демонтаж тимчасових споруд належних позивачу було винесено на обговорення виконавчого комітету саме шляхом реалізації положень п.4.25 Регламенту роботи виконавчого комітету та виконавчих органів Луцької міської ради, затв. рішенням виконавчого комітету міської ради № 274-1 від 17.04.2019р., як додаткове питання, а тому вважає, що формально ним дотримано процедуру під час прийняття оскаржуваного рішення.
		 
		Разом з тим, відповідачем не обґрунтовані обставини, які стали дійсною та об`єктивною перешкодою для включення в загальному порядку до порядку денного засідання від 04.12.2019р., із дотриманням принципу планування роботи виконавчого комітету, питання про демонтаж тимчасових спору, оскільки таке питання досліджувалося Департаментом муніципальної варти Луцької МР з вересня 2019 року, про що свідчить, зокрема, лист від Управління земельних ресурсів Луцької МР № 29-8/594 від 16.09.2019р. про відсутність діючих договорів оренди землі, укладених з ПрАТ «Теремно Хліб» (Т.1, а.с.45).
		 
		Таким чином, Луцькою МР було порушено процедуру прийняття оскаржуваного рішення, оскільки не було розроблено проекту оскаржуваного рішення, що підтверджується відсутністю його опублікування на офіційному сайті міської ради, а також не була створена відповідна комісія, що повинна була обстежити тимчасові споруди позивача.
		Зазначені порушення призвели до неможливості забезпечення участі представника ПрАТ «Теремно Хліб» в засіданні ВК Луцької МР для надання відповідних пояснень з розглядуваного питання. Комісія з представників департаменту житлово-комунального господарства Луцької МР, Муніципальної поліції, міського відділу внутрішніх справ (за згодою), особи, яка здійснила самовільне встановлення малих архітектурних форм, тимчасових споруд чи конструкцій (у разі її присутності), для їх огляду не була скликана та не був складений відповідний акт про виявлення самовільно встановлених малих архітектурних форм, тимчасових споруд чи конструкцій.
		При цьому, колегія судді враховує, що процедура погодження документації щодо розміщення належних позивачу споруд триває, оскільки, починаючи з 2017 року, позивач вживає заходи щодо переоформлення документації щодо розташування торгівельних об`єктів у м.Луцьку відповідно до чинного законодавства, що підтверджується відповідними листами-зверненнями до структурних підрозділів ВК Луцької МР (Т.1, а.с.78-88).
		 
		Отже, виходячи із змісту ч.2 ст.19 Конституції України, діяльність органів місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
		Вчинення ж органом місцевого самоврядування чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
		 
		Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, неповноти дослідження обставин справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції про порушення відповідачами встановленої законодавством процедури прийняття оскаржуваного рішення, що свідчить про протиправність останнього та має наслідком його скасування.
		 
		Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про те, що заявлений позов є частково підставним та обґрунтованим, через що підлягає до часткового задоволення.
		Відповідно до правил ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта Департамент муніципальної варти Луцької МР.
		 
		З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
		 
		Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.12.2020р. в адміністративній справі № 140/3598/19 залишити без задоволення, а вказане рішення суду  без змін.
		 
		Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Департамент муніципальної варти Луцької міської ради.
		 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький   С. М. Кузьмич  Дата складення повного тексту судового рішення: 02.06.2021р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...