Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 500/1630/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 04.06.2021. Зареєстровано: 05.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 07.06.2021.
Дата набрання законної сили: 06.07.2021
Номер судового провадження: П/500/1814/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 500/1630/21
		04 червня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Тернопільській області про зобов`язання підготувати та направити подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16.04.2021 (а.с.29), просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області підготувати та направити до Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 5742,80 грн.
		Позов обґрунтовано тим, що 03.02.2021 позивачем придбано нерухоме майно - квартиру у місті Тернополі. При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу нею сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості об`єкта нерухомого майна, що становить 5742,80 грн.
		Вважає, що такий збір сплачено безпідставно, оскільки житло позивачем придбавалося вперше, а відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. 
		В обґрунтування позову позивач посилається на Порядок сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998, Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.
		З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.
		Ухвалою суду від 05.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Тернопільській області.
		16.04.2021 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову. Зазначає, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а тому позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше. Вважає, що позивач має надати до суду додаткові докази на підтвердження придбання житла вперше.
		У відзиві на позов відповідач також просить залучити приватного нотаріуса Шонь Ю.М. до участі в розгляді справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (а.с.30-32).
		Вирішуючи подане відповідачем клопотання, суд виходить з наступного.
		Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
		Таким чином, згідно з частиною другою статті 49 КАС України у заяві про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Окрім цього, підставою для залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору є обґрунтоване передбачення, що рішення суду у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.
		Вирішуючи клопотання відповідача про залучення третьої особи, суд зазначає про його безпідставність з огляду на те, що відповідач не обґрунтував з огляду на наведені положення статті 49 КАС України, яким чином рішення у цій справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки приватного нотаріуса Шонь Ю.М. При цьому суд наголошує, що положення статті 49 КАС України передбачають можливість залучення третіх осіб не для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи (такий розгляд справи суд проводить незалежно від участі у справі третіх осіб), як вважає відповідач, а у разі коли рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки третіх осіб. Зі змісту вказаної позовної заяви судом не встановлено обставин, які б свідчили, що рішення суду у даній справі може вплинути на права, свободи та інтереси приватного нотаріуса Шонь Ю.М.
		Відтак відсутні підстави для залучення приватного нотаріуса Шонь Ю.М. до участі в розгляді справи як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
		27.04.2021 до суду надійшли пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, у якому вказано, що при вирішенні спору третя особа «покладається на рішення суду». Також підтверджено, що кошти сплачені ОСОБА_1 у якості збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією від 02.02.2021 у розмірі 5742,80 грн зараховано до Державного бюджету України (а.с.46-48).
		Інших заяв по суті справи від учасників справи не надходило.
		Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких мотивів та підстав.
		Судом встановлено, що 03.02.2021 між Приватним акціонерним товариством «Компанія з управління активами «НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕЗЕРВ» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з пунктом 2.1. договору ціна нерухомого майна, що купується покупцем за цим договором, становить 574280,00 грн. Вказаний договір купівлі-продажу від 03.02.2021 посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Шонь Ю.М. та зареєстрований в реєстрі за №301 (а.с.9-10).
		Перед укладенням цього договору позивач ОСОБА_1 сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості придбаного житла, а саме 5742,80 грн, що підтверджується квитанцією від 02.02.2021 (а.с.5). Кошти у розмірі 5742,80 грн зараховані на відповідний рахунок та надійшли до Державного бюджету України.
		В подальшому позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про повернення коштів у розмірі 5742,80 грн як безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при придбанні житла вперше (а.с.11-12). 
		Відповідач листом від 24.03.2021 №1900-0504-8/9625 у відповідь на звернення позивача повідомив про відсутність підстав для повернення вказаного збору та зазначив, що Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», визначено вичерпний перелік випадків, в яких збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу не сплачується, а саме, якщо:
		право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;
		особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
		особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
		Враховуючи перелік документів, яким підтверджується придбання особою житла вперше, та вичерпний перелік випадків, в яких збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу майна не сплачується, у Головного управління відсутні підстави для задоволення заяви (а.с.15-16). 
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України від 26.06.1997, № 400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами та доповненнями).
		Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
		Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
		Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовані Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 (далі - Порядок № 1740).
		Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
		26.09.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі - Постанова №866).
		Відповідно до пункту 15-2 Порядку № 1740 (в редакції Постанови №866) збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
		б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;
		в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
		г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
		Пункт 15-3 Порядку № 1740, з урахуванням доповнень, внесених Постановою №866, передбачає наступний зміст:
		«Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
		Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
		Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
		Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування».
		Отже, з 26.09.2020 визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
		Крім того, у наведених положеннях пункту 15-3 Порядку №1740, з урахуванням змін і доповнень, внесених Постановою №866, деталізовано зміст поняття «придбаває житло вперше», яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя. Тобто, виходячи з норм Порядку №1740 при вирішенні питання чи є операція купівлі-продажу житла об`єктом сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, термін «придбавання майна» треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об`єкт, а і його приватизацію, успадкування, дарування та купівлю частки в спільному майні подружжі. Лише у разі відсутності наведених способів придбавання нерухомого майна, особа відповідно до пункту 15-2 Порядку №1740 не сплачує збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна.
		Зі змісту Порядку №1740 вбачається, що з 26.09.2020 особа звільняється від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо фізична особа подає нотаріусу:
		- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
		- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;
		- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
		За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
		Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови  відповідно оскаржити таке рішення до суду.
		З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.02.2021 (індексний номер витягу: 242938608) вбачається факт придбання ОСОБА_1 квартири за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу квартири за АДРЕСА_3 (а.с.4).
		Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 12.03.2021 (індексний номер 247935226) ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить їй на праві приватної власності і зареєстрована за ним на підставі договору купівлі-продажу квартири за №301 від 03.02.2021. Іншого житла за ОСОБА_1 не зареєстровано (а.с.3-4).
		Згідно з довідкою №780 від 06.04.2021, виданою Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації, станом на 29.12.2012 ОСОБА_1 не має зареєстрованого права приватної власності на будинок (квартиру) в м. Тернополі (а.с.27).
		За змістом довідки від 13.04.2021 №117.22-10/241, виданої заступником начальника філії  Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк», ОСОБА_1 у списки на приватизацію житла за адресами: АДРЕСА_4 , не включена. Житлові чеки не використано (а.с.28).
		З довідки від 21.04.2021 №72, виданої Теребовлянським бюро технічної інвентаризації, слідує, що станом на 31.12.2012 за ОСОБА_1 в Теребовлянському БТІ не зареєстровано (а.с.45).
		Інших відомостей про придбання житла та наявність нерухомого житлового майна у позивача немає.
		З огляду на встановлені обставини справи та наведені положення чинного законодавства суд, приходить до висновку, що ОСОБА_1 03.02.2021 придбала житло вперше та має пільгу у вигляді звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при укладені договору від 03.02.2021 купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . За таких обставин за даною операцією купівлі-продажу нерухомого майна позивачем безпідставно сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.
		Також суд зауважує, що дійсно Постановою № 866 внесено зміни до Порядку № 1740, у відповідності до яких нотаріусам надано право звільняти від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при придбаванні нерухомого майна, за умови надання особою підтверджуючих документів придбання житла вперше, про що зазначено вище. Проте, якщо особа не вчинила відповідних дій щодо подання підтверджуючих документів придбання житла вперше при укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна, це не свідчить про відсутність у неї права на повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу такого майна, якщо вказаний збір все ж був помилково нею сплачений. На переконання суду, внесені Постановою № 866 зміни до Порядку № 1740 не позбавляють Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області обов`язку щодо вчинення дій стосовно повернення позивачу безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
		Порядок повернення з державного бюджету коштів як помилково сплачених потребує дотримання певних умов та процедур.
		Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України визначено, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
		Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 (далі - Порядок № 787).
		Відповідно до пункту 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
		У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
		Пунктом 8 Порядку № 787 визначено, що подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. Подання складає орган, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання надається платником до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
		Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015, №1019) визначено, що Пенсійний фонд України здійснює контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна».
		Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а такими органами є органи Пенсійного фонду України, то саме на цих суб`єктів покладено обов`язок щодо формування подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
		Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №215 від 15.04.2015, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
		Відповідно до Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 №43, органи Державного казначейства України у процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету та здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету на підставі виконавчого документа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Подання органу Пенсійного фонду буде підставою для повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
		У цій справі позивач просить зобов`язати відповідача підготувати та направити до Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 5742,80 грн.
		Разом з тим, виходячи з наведеного законодавчого регулювання питання повернення коштів помилково або надміру зарахованих до бюджету, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача обов`язку подавати подання до органу Казначейства, оскільки таке подання подається платником самостійно разом з його заявою про повернення коштів з бюджету. Відтак суд відмовляє в задоволенні вимоги в частині зобов`язання відповідача подати подання про повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування до Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області. 
		Суд наголошує, що відповідно до положень пункту 5 Порядку № 787 такий обов`язок у відповідача відсутній. Відповідач видає заявнику подання, а вже він особисто звертається до відповідного органу Державної казначейської служби України та надає йому подання разом із заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа, який підтверджує перерахування коштів до бюджету.
		Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення. 
		Так як судом встановлено право позивача на повернення суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна як помилково сплаченого, позивач у встановленому порядку звертався із заявою до відповідача про його повернення, проте йому відмовлено, то, враховуючи завдання адміністративного судочинства та повноваження суду, передбачені частиною другою статті 245 КАС України, достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сформувати та видати позивачу подання щодо повернення їй збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості у розмірі 5742,80 грн.
		Позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що оскільки суд позов задовольняє частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір при подані позову до суду в сумі 908,00 грн відповідно до квитанції від 30.03.2021 (а.с.17), необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 454,00 грн.
		Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Тернопільській області про зобов`язання підготувати та направити подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування задовольнити частково. 
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сформувати та видати ОСОБА_1 подання про повернення їй помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 5742,80 грн (п`ять тисяч сімсот сорок дві грн 80 коп.), сплаченого згідно з квитанцією від 02 лютого 2021 року.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири грн 00 коп.).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.
		Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
		Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, місто Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769).
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Тернопільській області (бульвар Т.Шевченка,39, місто Тернопіль, 46025, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37977599).
		Повний текст рішення складено та підписано 04 червня 2021 року.
		 
		СуддяЧепенюк О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...