Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/5442/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 04.06.2021. Зареєстровано: 05.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 07.06.2021.
Дата набрання законної сили: 04.06.2021
Номер судового провадження: К/9901/27500/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 червня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 240/5442/20
		адміністративне провадження № К/9901/27500/20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Жука А.В.,
		суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М., 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_1 
		до ІНФОРМАЦІЯ_1 
		про визнання дій протиправними, стягнення коштів,
		провадження у якій відкрито 
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 17.07.2020 (головуючий суддя  Капинос О.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 (головуючий суддя  Іваненко Т.В., судді  Сторчак В. Ю., Граб Л.С.)
		 
		ВСТАНОВИВ:
		І. Історія справи
		1. У березні 2020 року позивач  ОСОБА_1 , звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирського прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в якому просив суд:
		- визнати протиправними дії Житомирського прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо не проведення повного розрахунку при звільненні;
		- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на його користь середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 18.01.2018 по 22.01.2020 в сумі 215744,62 грн. 
		2. Ухвалами Житомирського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 та від 29.04.2020 позовну заяву залишено без руху на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду та відсутністю клопотання про поновлення такого строку. Запропоновано позивачу усунути вказані недоліки шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
		3. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.06.2020 з метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до правосуддя ОСОБА_1 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. У вказаній ухвалі зазначено, що від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом, однак заява не містить підпису позивача, що є порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
		Короткий зміст оскаржуваних судових рішень першої та апеляційної інстанцій
		4. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.07.2020, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020, позовну заяву повернуто позивачу на підставі ч. 2 ст. 123 КАС України.
		5. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач пропустив встановлений у ч. 5 ст. 122 КАС України місячний строк звернення до суду. Суд першої інстанції зазначив, що предметом даного адміністративного спору є стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, що не входить до структури заробітної плати, а тому до спірних відносин застосовується місячний строк звернення до суду з позовом, встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України. Суд першої інстанції посилався на правову позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 22.01.2020 у справі №620/1982/19 та від 04.06.2020 у справі №806/1989/17 та вказав, що саме цю правову позицію Верховного Суду у даному випадку належить застосувати. При цьому суд визнав неповажними причини пропуску строку звернення до суду та вказав, що звернення до відповідача для отримання довідки про середньоденний заробіток для розрахунку заборгованості не є поважною причиною пропуску звернення до суду з даним позовом. 
		6. Суд апеляційної інстанції погодився з вказаними висновками суду першої інстанції та також вказав, що оскільки спірні правовідносини пов`язані зі стягненням середнього заробітку за час затримку виплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно, індексації та компенсації за невикористані дні календарної додаткової відпустки як учаснику бойових дій при звільненні з публічної служби, то під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають положення КАС України, як норми спеціального закону, а не положення КЗпП України.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
		7. У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 17.07.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020.
		8. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та направити справу на розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
		9. В касаційній скарзі позивач вказує на те, що судами попередніх інстанцій було невірно застосовано ч. 5 ст. 122 КАС України, оскільки спір не стосується прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби. Позивач вважає, що спір стосується стягнення заробітної плати та її похідних, що регулюється Кодексом законів про працю України. В обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на постанови Верховного Суду від 28.12.2019 у справі №1.380.2019.001406, від 13.03.2019 у справі №813/1001/17 та від 24.01.2019 у справі №802/28/16-а.
		10. Також позивач вказує, що невиплаченою була не лише компенсація за речове майно, а й індексація грошового забезпечення, яка входить до структури заробітної плати, тобто строк для звернення до суду у цій частині є необмеженим. Зазначає, що у заяві про продовження строку для звернення до суду він вказав, що стягнення за час затримки розрахунку стосується індексації заробітної плати, а не компенсації за речове майно, а з позовом раніше звернутися не міг, оскільки відповідач не надавав довідки для правильного розрахунку сум, заявлених до стягнення.
		11. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає доводи касаційної скарги безпідставними, та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення  без змін. Відповідач посилається на те, що спірні правовідносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, а тому в даному випадку судом обґрунтовано застосовано саме ч. 5 ст. 122 КАС України, а не положення ст. 233 КЗпП України. Відповідач погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивачем не було наведено та надано належних доказів наявності обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого строку звернення до суду у цій категорії спорів.
		Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
		12. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2020 для розгляду справи №240/5442/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя  Жук А.В., судді  Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
		13. Ухвалою Верховного Суду від 09.11.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
		14. Ухвалою Верховного Суду від 03.06.2021 адміністративну справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		ІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		(в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин)
		15. Кодекс адміністративного судочинства України
		15.1. Частинами 1, 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		15.2. Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		15.3. Згідно з ч. 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
		15.4. Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
		16. Кодекс законів про працю України
		16.1. Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
		16.2. За статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
		В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
		16.3. Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
		При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
		IV. Позиція Верховного Суду
		17. Згідно з ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		18. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
		19. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач у позові просив суд виплатити йому середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні 18.01.2018, а саме: компенсацію за неотримане речове майно, яка виплачена 18.04.2018, індексацію грошового забезпечення, яка виплачена 15.11.2018 та компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, яка виплачена 22.01.2020. З позовом про стягнення середнього заробітку за несвоєчасну виплату зазначених сум позивач звернувся 30.03.2020.
		20. В касаційній скарзі позивач посилається на постанови Верховного Суду від 28.12.2019 у справі №1.380.2019.001406, від 13.03.2019 у справі №813/1001/17 та від 24.01.2019 у справі №802/28/16-а та стверджує, що до спірних відносин має застосовуватися тримісячний строк для звернення до суду, встановлений ч. 1 ст. 233 КЗпП України. 
		21. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що наведені позивачем висновки Верховного Суду щодо необхідності застосування тримісячного строку звернення до суду, передбаченого частиною першою статті 233 КЗпП України, а також висновки Верховного Суду, на які посилалися суди попередніх інстанцій при прийнятті рішення про повернення позовної заяви (щодо застосування до спірних відносин строку звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в один місяць, оскільки такий спір пов`язаний із звільненням з публічної служби і має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства), суперечать один одному.
		22. Разом з тим, Верховний Суд зауважує, що судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.02.2021 у справі №240/532/20 відступила від висновку щодо застосування частини першої статті 233 КЗпП України для обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та погодилася з висновком щодо застосування частини п`ятої статті 122 КАС України у подібних правовідносинах, викладеному у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №815/2681/17 і від 22.01.2020 у справі №620/1982/19, на яку послався суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови. 
		23. Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11.02.2021 у справі №240/532/20, встановлений у частині першій статті 233 КЗпП України тримісячний строк є скороченим строком позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору. Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина 5 цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.
		24. Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу. Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
		25. При цьому застосування такого строку не суперечить Рішенню Конституційного Суду України від 22.02.2012 №4-рп/2012, яким розтлумачено статтю 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу в аспекті неоднозначної судової практики розгляду трудових спорів у порядку цивільного судочинства.
		26. Таким чином, оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті у відповідності до зазначених вище висновків та ґрунтуються на правильному застосуванні судами статті 122 КАС України.
		27. Крім того, як було вірно зазначено судами попередніх інстанцій, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
		28. Враховуючи викладене, судова колегія касаційного суду відхиляє доводи касаційної скарги про те, що вимоги про стягнення індексації грошового забезпечення (за встановлених у даній справі обставин) не обмежуються будь-яким строком для звернення до суду.
		29. Відтак, Верховний Суд вважає доведеним обставини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим позовом, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.
		30. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам процесуального права, підстави для скасування чи зміни ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 17.07.2020 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 відсутні.
		31. Згідно зі ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		32. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення  без змін.
		33. З огляду на результат касаційного перегляду справи, перерозподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		2. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року у справі № 240/5442/20 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		 
		СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк  Ж.М. Мельник-Томенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...