Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 709/47/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Вбивство через необережність.
Надіслано для оприлюднення: 07.06.2021. Зареєстровано: 07.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.06.2021.
Дата набрання законної сили: 08.07.2021
Номер судового провадження: 1-кп/709/65/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020250280000316

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 709/47/21 
		 
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		07 червня 2021 року                                    смт.Чорнобай
		 
		Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
		   головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		   за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження №12020250280000316, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 вересня 2020 року, за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, заміжньої, непрацюючої, інвалідом будь-якої групи, депутатом будь-якого рівня не являється, на утриманні має малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимої, 
		 
		- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України,
		 
		за участю сторін кримінального провадження:
		   прокурора - ОСОБА_5 ,
		   обвинуваченої - ОСОБА_3 ,
		   захисника - ОСОБА_6 ,
		 
		в с т а н о в и в:
		   Обвинувачена ОСОБА_3 , 08 вересня 2020 року близько 12:30 год. знаходячись за місцем свого проживання, в будинку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де побачивши її малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який знаходився на тумбочці біля телевізора та знаходився серед кабелів від тюнера та телевізора, які були заплутані навколо його шиї, підбігла до нього, з метою запобігання настання тяжких наслідків від можливого ураження електрострумом ОСОБА_7 , проявляючи у своїх діях злочинну недбалість, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого від її дій, хоча повинна була і могла їх передбачити, взяла за кабелі тюнера та телевізора, які знаходилися на шиї останнього та потягла їх на себе, не розрахувавши при цьому сили, чим спричинила смерть, шляхом удушення, малолітньому сину ОСОБА_7 . Згідно висновку судово-медичної експертизи №05-8-02/247 від 09.09.2020 року причиною смерті є механічна асфіксія внаслідок стиснення шиї, що підтверджується наявністю странгуляційної борозни та синців на шиї, крововиливів в м`які тканини шиї зліва та справа в проекції синців шиї, гострої емфіземи легень, точкових крововиливів на з`єднувальних оболонках повік обох очей, на шкірі обличчя, під епікардом в ділянці лівого шлуночка та передсердя, в м`які покриви черепа, рідкого стану крові в порожнинах серця і великих судин.
		   Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 119 КК України як вбивство, вчинене через необережність.
		   В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 , вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, визнала повністю, не оспорювала обставини викладені в обвинувальному акті, у відповідності до ст. 63 Конституції України відмовилася давати показання. 
		   Потерпілий ОСОБА_8 у судовому засіданні, у відповідності до ст. 63 Конституції України, відмовився давати показання. У подальшому в судові засідання не з`являвся, за згодою учасників кримінального провадження суд ухвалив проводити судовий розгляд без участі потерпілого.
		   Свідок ОСОБА_9 , яка є сестрою обвинуваченої ОСОБА_3 , у судовому засіданні, у відповідності до ст. 63 Конституції України, відмовилася давати показання щодо своєї сестри.
		   
		Встановлені судом обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, які узгоджуються між собою, зокрема:
		-    даними протоколу огляду місця події від 08 вересня 2020 року та фототаблиці до нього, згідно якого, в приміщені реанімаційного відділення Чорнобаївської ЦРЛ, було оглянуто труп дитини, виявлені пошкодження на тілі та вилучені речові докази (а.с.39-45);
		-    даними протоколу огляду місця події від 08 вересня 2020 року та фототаблиці до нього, згідно якого оглянуто домоволодіння по АДРЕСА_1 , зафіксована обстановка в будинку та на подвір`ї, вилучені речові докази (а.с.46-98);
		-    даними протоколу огляду місця події від 09 вересня 2020 року та фототаблиці до нього, згідно якого, в приміщенні секційної зали Золотоніської ЦРЛ, оглянуто труп дитини та було вилучено зразки волосся, футболка червоного кольору з надписом білого кольору, мікронакладення з лівої та правої руки, мотузка чорного кольору, на якій знаходиться хрестик, 2 тампони з рідиною бурого кольору, зрізи нігтів з лівої та правої руки, дактилокарта трупа (а.с.100-107);
		-    даними висновку експерта № 05-8-02/247 від 09 вересня 2020 року, відповідно до якого причиною смерті ОСОБА_7 є механічна асфіксія внаслідок стиснення шиї, що підтверджується наявністю странгуляційної борозни та синців на шиї, крововиливів в м`які тканини шиї зліва та справа в проекції синців шиї, гострої емфіземи легень, точкових крововиливів на з`єднувальних оболонках повік обох очей, на шкірі обличчя, під епікардом в ділянці лівого шлуночка та передсердя, в м`які покриви черепа, рідкого стану в порожнинах серця і великих судин. Странгуляційна борозна на шиї, яка виникла від дії твердого еластичного предмету із обмеженою поверхнею; синці на шиї та крововиливи в м`які тканини шиї зліва та справа в проекції даних синців, які виникли від дії твердого тупого предмету (-ів). Дані тілесні ушкодження виникли за життя потерпілого і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (а.с.118-120);
		-    даними висновку експерта № 10/1649 від 27 листопада 2020 року, відповідно до якого сліди долонних поверхонь рук, виявлені та вилучені біля телевізора, залишені долонною поверхнею лівої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.137-144);
		-    даними висновку судово-психіатриного експерта №397 від 07 жовтня 2020 року, відповідно до якого обвинувачена ОСОБА_3 на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих дій та на теперішній час виявляла та виявляє ознаки легкої розумової відсталості в ступені легкої дебільності (IQ=62), що не позбавляло на вказаний період часу та не позбавляє на теперішній час її здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними, не перешкоджає їй правильно сприймати обставини, що мають значення у справі, давати про них покази під час проведення з нею слідчих дій та в судовому засіданні. Застосування будь-яких примусових заходів медичного характеру, передбачених ст.94 КК України, ОСОБА_3 не потребує (а.с.109-112).
		 
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 09 вересня 2020 року в рамках даного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Черкаського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року було проведено негласні слідчі (розшукові) дії, аудіо- та відеоконтроль щодо обвинуваченої ОСОБА_3 .
		За результатами проведення вказаної слідчої дії було складено відповідний протокол від 08 грудня 2020 року, який сторона обвинувачення надала суду як доказ винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй злочині (а.с.145-149).
		Суд, дослідивши вказаний доказ, погоджується з доводами захисника про недопустимість вказаного доказу та приходить до висновку, що наданий прокурором протокол про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій є недопустимим доказом, оскільки у даному випадку з огляду на зміст вказаного протоколу фактично мав місце допит обвинуваченої, а не втручання у приватне життя. При цьому, на переконання суду, під час вказаної слідчої дії працівник поліції допитав ОСОБА_3 без роз`яснення її прав, без участі адвоката та складання відповідного протоколу, тобто з порушенням ст.ст. 18, 42, 104, 224 КПК України, ст. 63 Конституції України, ст. 6 п.1,3 Конвенції про захист прав людини і основних свобод. ЄСПЛ в своїй практиці (рішення «Балицький проти України», «Шабельник проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України») дотримується чіткої думки, що використання доказів, отриманих із порушенням права на мовчання та свободи від самовикриття, які лежать у основі поняття справедливого судового розгляду, є порушеннями загальновизнаних міжнародних стандартів.
		Так, допит підозрюваного - це слідча дія, що провадиться шляхом опитування особи, яка має статус підозрюваного, з метою одержання даних щодо обставин, які стали підставою для її затримання або застосування запобіжного заходу, а також для отримання іншої інформації, яка має доказове чи інше значення для кримінального провадження. Положеннями ч. 3 ст. 224 КПК України визначено, що перед допитом встановлюється особа, роз`яснюються її права, а також порядок проведення допиту. При цьому кримінальним процесуальним законом визначено, що в ході допиту підозрюваного в рамках кримінального провадження щодо особливо тяжких злочинів присутність захисника є обов`язковою. 
		У свою чергу негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт і методи проведення яких не підлягають розголошенню, спрямовані на збирання, перевірку чи дослідження фактичних даних у конкретному кримінальному провадженні, та які проводяться у разі крайньої необхідності, коли відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати іншим способом.
		Негласні слідчі (розшукові) дії, які, за визначенням законодавця, є видами втручання в приватне спілкування, мають характер обмеження широкого права - недоторканості особистого життя, забезпечення якого належить до принципів кримінального процесу.
		Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій визначено в ст.246 КПК України.
		До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 05 березня 2020 року у справі №666/5448/15-к.
		 
		Як на доказ винуватості ОСОБА_3 сторона обвинувачення посилається на висновок експерта №СЕ-19-20/32069-Б від 20 листопада 2020 року (а.с. 123-132), яким встановлені генетичні ознаки (ДНК - профіль) ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , а також на висновок експерта №05-1-09/540,541 від 27 жовтня 2020 року (а.с.133-134), яким визначено групу крові ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .
		Суд також погоджується з доводами захисника про те, що висновки експерта №СЕ-19-20/32069-Б від 20 листопада 2020 року та №05-1-09/540,541 від 27 жовтня 2020 року не підтверджують прямо чи непрямо існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів, а тому суд не враховує дані докази. 
		 
		Суд не бере до уваги та визнає недопустимим доказом довідку за результатами опитування із застосуванням поліграфа обвинуваченої ОСОБА_3 , проведеного 08 вересня 2020 року спеціалістом - поліграфологом ОСОБА_10 (а.с.113-117), оскільки дана довідка не є доказом у розумінні ст. 84 КПК України. Чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено перевірку показань із застосуванням спеціального технічного засобу - поліграфу (детектора брехні) та використання отриманих даних як доказу винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		 
		Щодо лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_7 №247 від 09 вересня 2020 року (а.с.108), де зазначена причина смерті: "Задушення з метою убивства", то суд погоджується з доводами захисника про недопустимість вказаного доказу з огляду на наступне.
		Так, згідно ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом, окрім іншого, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей. При цьому стороною обвинувачення є слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник. 
		Стороною обвинувачення не надано як стороні захисту, так і суду, будь-яких даних про те, що даний доказ зібрано у передбачений КПК України спосіб та повноважним на збирання такого доказу суб`єктом. Таких даних не містить і реєстр матеріалів досудового розслідування.
		 
		Суд також бере до уваги твердження захисника про те, що при огляді місця події від 08 вересня 2020 року та від 09 вересня 2020 року, фактично мало місце огляд трупа, а не місця події, разом з цим дані обставини не впливають на належність та допустимість цих доказів. В даному випадку слідчі дії проведені з дотриманням як загальних вимог КПК України, так і ст.238 КПК України.
		 
		Оцінюючи докази у їх сукупності, відповідно до ст.94 КПК України, у результаті всебічного, повного і неупередженого їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що обставини вчинення кримінального правопорушення підтвердилися, пред`явлене обвинувачення доведене. За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачена ОСОБА_3 підлягає покаранню.
		 
		Суд не погоджується з доводами захисника про те, що в даному випадку відсутня подія кримінального правопорушення, оскільки вина ОСОБА_3 підтверджується в повному обсязі зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, які є належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку підтверджує, що саме ОСОБА_3 скоїла вбивство ОСОБА_7 з необережності. Окрім цього, дані обставини під час судового розгляду не оспорювала і сама обвинувачена ОСОБА_3 .
		Так, про неумисний характер дій ОСОБА_3 свідчать ті обставини, що вона намагалася допомогти своєму сину ОСОБА_7 , який заплутався у проводах біля телевізора, звільнила його, не розрахувавши своєї сили, та викликала швидку медичну допомогу.
		 
		Відповідно до вимог статті 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд виходить з наступного.
		Відповідно до роз`яснень, які містяться у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність незнятих чи непогашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
		Так, відповідно до положень Загальної частини КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України класифікується як нетяжкий злочин. Разом з тим, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 вчинила дане кримінальне правопорушення з необережності, при спробі допомогти своєму сину ОСОБА_7 , який опинився у загрозливій для життя обстановці, проте, в силу хвилювання та своєї легкої розумової відсталості, неправильно оцінила обстановку та свої сили при наданні допомоги, що в свою чергу знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину.
		Вирішуючи питання щодо призначення покарання суд також враховує дані про особу винної. Так, обвинувачена ОСОБА_3 визнала свою вину, раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувалася, на утриманні має малолітню дитину ОСОБА_4 , 2014 року народження, за місцем проживання характеризується задовільно, сім`я ОСОБА_3 перебуває під соціальним супроводом відділу соціального захисту і охорони здоров`я Іркліївської сільської ради, не працює, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
		На виконаннявимог абз.2ч.1ст.368КПК України,ухвалюючи вирок,суд приймаєдо відомадосудову доповідьз інформацієюпро соціально-психологічнухарактеристику обвинуваченої ОСОБА_3 , згідно з якою ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній. Виправлення ОСОБА_3 можливе без позбавлення або обмеження волі. Виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів.
		Обставиною,яка пом`якшуєпокарання обвинуваченої ОСОБА_3 ,згідно ст.66КК України,суд визнає наявність на утриманні обвинуваченої малолітньої дитини з вадами розвитку.
		Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , згідно ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.
		 
		Таким чином, враховуючи дані про особу ОСОБА_3 , тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, характер та спосіб скоєного, поведінку обвинуваченої до та після скоєння кримінального правопорушення, беручи до уваги досудову доповідь, згідно якої орган пробації прийшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства, таким чином усі обставини в їх сукупності свідчать, що необхідним і достатнім кримінальним покаранням для виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 та запобігання вчиненню нею нових правопорушень є кримінальне покарання у виді позбавлення волі. При цьому, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства та звільнення її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.ст.75, 79 КК України, так як остання має дитину віком до семи років, з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.
		   Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
		   Запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_3 не застосований.
		   Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченої ОСОБА_3 на користь держави слід стягнути витрати на залучення експертів у розмірі 653,80 гривень.
		   Керуючись ст.ст.100, 124, 369-371, 374 КПК України, суд,- 
		 
		з а с у д и в:
		   Визнати винуватою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України.
		   Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 119 КК України у виді 4 (чотири) роки позбавлення волі.
		   Звільнити ОСОБА_3 відповідно до ст.ст.75, 79 КК України від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
		   Покласти на ОСОБА_3 згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		   Речові докази, а саме: машинка для стрижки "Маестро"; кабель типу тюльпан, зарядний пристрій від тюнера, шматок антенного кабелю, кабель від телевізора; зарядний пристрій чорного кольору та скакалка салатового кольору; полімерна нитка блакитного кольору; нитка блакитного кольору; два зарядних пристрої чорного кольору та шнур від USB чорного кольору; біла полімерна нитка; нитка блакитного кольору; три нитки зі стіни підсобного приміщення; два зарядні пристрої та USB шнур; дві нитки блакитного кольору; два зарядні пристрої, навушники, два шнурка від взуття, телевізійний кабель, USB шнур чорного кольору; дитячі колготки темно-сірого кольору; штани сірого кольору та футболку червоного кольору; зразки волосся, зрізи нігтів з правої та лівої руки, мікронакладення з правої та лівої руки, мотузка чорного кольору з підвіскою в формі хреста,; два тампони з рідиною бурого кольору, дактилокарта трупа ОСОБА_7 ; відібрані змиви з правої та лівої руки, зрізи нігтів з правої та лівої руки, дактилокарта ОСОБА_3 та два марлеві тампони зі зразками крові, що передано до камери схову Відділу поліцейської діяльності №2 (смт.Чорнобай) Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області - знищити. 
		   Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів у розмірі 653,80 гривень.
		   Запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_3 не застосовувати. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Чорнобаївський районний суд Черкаської області.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні. 
		 
		Суддя                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...