Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/1040/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 07.06.2021. Зареєстровано: 08.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.06.2021.
Дата набрання законної сили: 07.06.2021
Номер судового провадження: 22-ц/818/3253/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		«07» червня 2021 року
		м. Харків
		справа № 638/1040/21
		провадження № 22ц/818/3253/21
		Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: 
		 
		головуючого -     Бурлака І.В. (суддя-доповідач),
		суддів    -         Котелевець А.В., Хорошевського О.М., 
		учасники справи: 
		позивачка   ОСОБА_1 , 
		відповідач  Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба
		розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 березня 2021 року в складі судді Поволяєвої О.В.
		в с т а н о в и в:
		У січні 2021 року  ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про стягнення коштів.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що наказом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба від 09 жовтня 2020 року № 1400 її зараховано на навчання.
		 
		12 жовтня 2020 року між нею та університетом укладено договір про надання освітніх послуг № 350/176/113-5/174, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов`язання за її рахунок здійснити її навчання за заочною формою на освітній ступень бакалавра за спеціальністю «123 Комп`ютерна інженерія» протягом 3,6 років до 28 лютого 2024 року.
		 
		Зазначила, що 12 жовтня 2020 року нею отримано залікову книжку № НОМЕР_1 , за якою також відображено заочну форму навчання та визначено, що вона навчається в університеті на другому курсі.
		 
		Вказала, що за період навчання нею здійснено 2 платежі за навчання: 19 жовтня 2020 року на суму 1125,00 грн та 01 листопада 2020 року - 1125,00 грн, а всього в розмірі 2250,00 грн.
		 
		09 грудня 2020 року вона подала до університету заяву від 04 грудня 2020 року про розірвання договору з підстав ненадання в належному обсязі освітньої послуги та незадовільної якості освіти.
		 
		04 грудня 2020 року вона направила відповідачу заяву щодо повернення коштів, сплачених нею за навчання, у зв`язку із неотриманням нею визначених договором послуг в обумовленому обсязі, на що університетом листом від 21 грудня 2020 року № 350/176/113-4/512 повідомлено, що її заяву щодо розірвання договору за власним бажанням задоволено та наказом ТВО начальника університету від 16 грудня 2020 року № 292 її відраховано. Також повідомлено, що університет не може повернути кошти у зв`язку із наданням ним освітньої послуги за період навчання у повному обсязі із врахуванням карантинних обмежень.
		 
		Зазначила, що листом університету від 16 листопада 2020 року № 350/176/113-4/461 повідомлено, що студентка ОСОБА_1 на період введення карантину проходить навчання дистанційно, всі навчальні матеріали з дисциплін освітньої програми розміщені у системі дистанційного навчання, лекції проводились дистанційно. Також, в цьому листі зазначено, що вона з невідомих причин не змогла знайти відповідні посилання на лекційні завдання, які надсилалися їй за «VIBER» куратором групи та вказано, що вона відмовляється контактувати у «VIBER-групах».
		 
		Листом університету від 30 грудня 2020 року № 350/176/113-4/525 уточнено, що карантинні обмеження зумовили перехід на дистанційну форму навчання відповідно до листа МОН України № 1/9-573, наказів директора інституту цивільної авіації університету № 29 від 16 жовтня 2020 року та № 33 від 13 листопада 2020 року, які прийнято після укладення відповідного договору.
		 
		Вказала, що одразу після укладення договору її переведено на дистанційну форму навчання без попередження та проти її волі, без внесення змін або доповнень до договору, що зумовило її відмову приймати участь у навчальному процесі через контактування у вайбер-групах та з використанням інших дистанційних інтернет-технологій, використання яких суперечило умовам укладеного договору.
		 
		Вважала, що вона з урахуванням умов договору не є суб`єктом дистанційного навчання, а отже у такий спосіб не може отримувати освітню послугу.
		 
		Посилалася на те, що через примусове переведення на дистанційну форму навчання вона фактично не користувалась матеріально-технічною базою університету, у тому числі не мала доступу до комп`ютерних класів, що мало для неї суттєве значення, виходячи із специфіки обраної нею спеціальності.
		 
		Таким чином, сплачуючи грошові кошти за проведення лекційних занять за її участю, за проведення занять у комп`ютерних класах, вона таких послуг в рамках договору не отримала.
		 
		Вважала, що вона не отримала освітню послугу відповідно до умов договору, розірваного на її вимогу з цих самих підстав; навчання на заочній формі в університеті з незалежних від неї причин не проводилось, у зв`язку із чим якість освітньої послуги мала явно незадовільний рівень, чим їй завдано збитків в розмірі 2250,00 грн.
		 
		Просила стягнути з Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на її користь грошові кошти в розмірі 2250,00 грн, внесені нею на виконання умов договору про надання освітніх послуг у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба від 12 жовтня 2020 року № 350/176/113-5/174; стягнути з Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба сплачений судовий збір та понесені нею витрати на професійну правничу допомогу.
		 
		Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 березня 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  відмовлено.
		 
		Не погоджуючись з рішенням суду  ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила задовольнити вимоги та стягнути з відповідача судовий збір.
		 
		Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, ухвалюючи судове рішення, неповно з`ясував обставини у справі, не звернув увагу на те, що заяву про розірвання договору подано нею 04 грудня 2020 року, а не 09 грудня 2020 року. Зазначила, що умови оплати дистанційної форми навчання відповідач не надав, тому вона сплачувала вартість навчання за заочною формою освіти. Підтвердження складання додаткових письмових угод про зміну форми навчання з заочної на дистанційну відповідачем не надано. Вказала, що університет не здійснив ніяких дій для зміни умов договору. Вона відмовлялась від дистанційної форми навчання, відмовлялась контактувати у месенджерах, які є не ліцензійними, не мали легітимного юридичного обґрунтування для користування університетом та надання послуги навчання засобами цих месенджерів не передбачені умовами договору університету з нею. Університет фактично примусив її використовувати «Moodle» для можливості знайти якісь контактні дані викладачів, вона тому і змогла скласти екзамен лише з однієї дисципліни, оскільки викладачі не надали послуги за заочною формою навчання.
		 
		Відзивів на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило.
		 
		Частинами 1, 3 статті 369 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
		 
		Частиною 1 статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		 
		Аналізуючи наведені норми права, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		 
		Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу  ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, рішення суду  залишити без змін.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що права ОСОБА_1 , за захистом яких вона звернулася до суду, не порушено. 
		 
		Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 12 жовтня 2020 року між ОСОБА_1 та Харківським національним університетом Повітряних Сил імені Івана Кожедуба укладено договір № 350/176/113-5/174 про надання освітніх послуг, предметом якого є взаємовідносини сторін з організації навчання студента з оплатою даних послуг на користь університету. Університет бере на себе зобов`язання за рахунок коштів замовника здійснити його навчання заочно бакалавр 123 комп`ютерна інженерія у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба протягом 3,6 років з 01 вересня 2020 року по 28 лютого 2024 року.
		 
		Як вбачається з розділу 2 договору університет зобов`язаний надати замовнику освітню послугу на рівні державних стандартів вищої освіти України, право користування навчально-матеріальною базою університету, забезпечити дотримання прав учасників навчального процесу відповідно до законодавства, інформувати замовника про правила та вимоги щодо організації надання освітньої послуги, її якості та змісту, про права і обов`язки сторін під час надання та отримання таких послуг.
		 
		В свою чергу ОСОБА_1 зобов`язана своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах та у строки, що встановлені цим договором, виконувати вимоги законодавства, Статуту університету з організації наданих освітніх послуг, наказів і розпоряджень начальника університету та декана факультету, повністю та своєчасно опанувати навчальний план, виконувати правила внутрішнього розпорядку університету, у разі дострокового розірвання договору подати начальнику університету обґрунтовану заяву.
		 
		Розділами 3 договору передбачено, що розмір плати за надання освітньої послуги встановлюється за увесь строк надання освітньої послуги і не може змінюватись. Загальна вартість освітньої послуги становить 34000,00 грн, вартість навчання за 2020-2021 навчальний рік становить 9 000,00 грн. Замовник може вносити плату за навчання одноразово за весь термін навчання (або щорічно, або щосеместрово, або щомісячно). Про щомісячну плату за навчання замовник повинен письмово повідомити керівництво університету. Замовник вносить на рахунок університету грошові кошти у якості оплати за перший курс навчання або перший семестр навчання до його початку шляхом передоплати. За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. Сторони договору звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором у випадку форс-мажорних обставин. При відрахуванні замовника за невиконання навчального плану та недисциплінованість залишок плати за поточний семестр не повертається (а.с.11, 97).
		 
		07 жовтня 2020 року ОСОБА_1 до університету подано заяву про сплату за навчання частинами за 2020-2021 навчальні роки за графіком: перший семестр - до 10 жовтня 2020 року 1125,00 грн, до 10 листопада 2020 року  1125,00 грн тощо (а.с.98).
		 
		Наказом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба від 09 жовтня 2020 року № 1400 ОСОБА_1 зараховано до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
		 
		12 жовтня 2020 року Харківським національним університетом Повітряних Сил імені Івана Кожедуба видано ОСОБА_1 залікову книжку № Сз20052 (а.с.12-13).
		 
		ОСОБА_1 на виконання умов договору 19 жовтня 2020 року та 01 листопада 2020 року сплачено по 1125,00 грн, а всього 2250,00 грн (а.с.9,10).
		 
		Наказом директора Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба № 29 від 16 жовтня 2020 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу CОVID-19» з урахуванням листа Міністерства освіти і науки України від 12 жовтня 2020 року № 1/9-573 на період з 19 жовтня 2020 року по 15 листопада 2020 року переведено здобувачів вищої освіти на дистанційну форму навчання; заборонено проведення усіх масових заходів освітнього, наукового, соціального, спортивного та мистецько-розважального характеру в приміщеннях і гуртожитках інституту. Заступнику декана факультету з навчальної роботи  начальнику навчальної частини необхідно забезпечити безперервність освітнього процесу в інституті для всіх форм навчання. На період дії обмежувальних заходів в організації освітнього процесу використовувати відповідно до діючого розкладу занять дистанційні технології навчання, інтернет-ресурси, онлайн-консультації тощо (а.с.96).
		 
		Наказом директора Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба № 33 від 13 листопада 2020 року на період з 16 листопада 2020 року по 31 грудня 2020 року продовжено навчання здобувачів вищої освіти за дистанційною формою (а.с.95).
		 
		11 листопада 2020 року завідуючим кафедри 904 Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба складено доповідну записку щодо неодноразового порушення ОСОБА_1 правил внутрішнього розпорядку інституту під час дистанційного навчання, а саме: відмови контактувати у «VIBER-групах» для інформування студентів, некоректного висловлювання із використанням ненормативної лексики у бесідах та листуванні з куратором, підвищенням голосу на викладачів кафедри під час телефонних дзвінків (а.с.26).
		 
		04 грудня 2020 року ОСОБА_1 надіслала Харківському національному університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба заяву про розірвання договору про надання освітніх послуг від 04 грудня 2020 року, яка отримана останнім 09 грудня 2020 року (а.с.17,18-19).
		 
		Також, 04 грудня 2020 року ОСОБА_1 надіслала Харківському національному університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба заяву про повернення коштів за навчання (а.с.14-15,16).
		 
		Наказом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба № 292 від 16 грудня 2020 року ОСОБА_1 відраховано з контингенту студентів університету за власним бажанням у зв`язку з наданням заяви стосовно розірвання договору (а.с.25). 
		 
		Із листа Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба № 350/176/113-4/512 від 21 грудня 2020 року вбачається, що університет повідомив ОСОБА_1 про те, що її заяву щодо розірвання договору про надання освітніх послуг від 04 грудня 2020 року задоволено, а щодо заяви про повернення коштів за навчання зазначив, що університет не може повернути кошти відповідно до пункту 2.1.7 договору, яким визначено повернення частини грошових коштів, що були внесені замовником в якості попередньої плата за надання освітніх послуг з тих підстав, що за період навчання освітня послуга була надана у повному обсязі з урахуванням карантинних обмежень, а попередньої плати за освітню послугу у повному обсязі до університету не надходило (а.с.20).
		 
		Як вбачається з повідомлення Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба № 350/176/113-4/525 від 30 грудня 2020 року згідно розкладу занять лекційно-екзаменаційної сесії, яка проходила у період з 09 листопада 2020 року по 23 листопада 2020 року студентам викладались наступні дисципліни: вища математика; безпека життєдіяльності та охорона праці; теорія ймовірностей; екологія; філософія (філософія, релігієзнавство, логіка, етика, естетика); іноземна мова; основи мікроелектроніки; об`єктно-орієнтоване програмування; комп`ютерна електроніка; комп`ютерна схемотехніка; алгоритми та методи обчислень. Доступ до системи дистанційного навчання «Moodle» Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба було надано з 19 жовтня 2020 року. Навчальні заняття, які були організовані за допомогою сервісу «Google Meet» та «Zoom» проходили згідно розкладу занять. Посилання на відеотрансляції були розміщені в системі дистанційного навчання «Moodle» Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба в чаті відповідної дисципліни. Також були організовані консультації щодо виконання контрольних завдань та проходження контрольних заходів з дисциплін: вища математика; безпека життєдіяльності та охорона праці; теорія ймовірностей; філософія (філософія, релігієзнавство, логіка, етика, естетика); іноземна мова; основи мікроелектроніки. 18 листопада 2020 року ОСОБА_1 склала екзамен з дисципліни «філософія (філософія, релігієзнавство, логіка, етика, естетика)» з оцінкою «задовільно 55D» та 16 листопада 2020 року диференційований залік з дисципліни «основи мікроелектроніки», з якого отримала оцінку «незадовільно 40FX». Атестацію з вищевказаних дисциплін студентка ОСОБА_1 складала безпосередньо в університеті за власною ініціативою, не зважаючи на карантинні обмеження. З інших навчальних дисциплін ОСОБА_1 атестацію не проходила (а.с.23-24). 
		 
		Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. 
		 
		Відповідно до частини 1 статті 15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		 
		Положення цієї стаття ґрунтуються на положеннях Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (ст. 55).
		 
		Невизнання цивільного права полягає у пасивному запереченні наявності у особи суб`єктивного цивільного права, яке безпосередньо не завдає шкоди суб`єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб`єктивного права.
		 
		Згідно із статтею 509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		 
		Відповідно до статті 525ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
		 
		Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (статті 526 ЦК України).
		 
		Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
		 
		Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610 ЦК України).
		 
		Відповідно до вимог статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		 
		Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними (статті 628 ЦК України).
		 
		Статтею 629ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		 
		Згідно із статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		 
		Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами (частинами 1, 3 статті 639 ЦК України). 
		 
		У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).
		Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України). 
		 
		Згідно з частиною першою статті 901ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		 
		Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України). 
		 
		Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про вищу освіту» кожен має право на вищу освіту. Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних закладах вищої освіти на конкурсній основі, якщо певний ступінь вищої освіти громадянин здобуває вперше за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
		 
		Згідно з частинами 1-4 Закону України «Про освіту» кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.
		 
		В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров`я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.
		 
		Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.
		 
		Кожен має право на доступ до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів, у тому числі в мережі Інтернет, електронних підручників та інших мультимедійних навчальних ресурсів у порядку, визначеному законодавством.
		 
		Пунктом 1 частини 1 статті 62 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що особи, які навчаються у закладах вищої освіти, мають право на вибір форми навчання під час вступу до закладу вищої освіти.
		 
		Частинами 1, 3, 4 статті 9 Закону України «Про освіту» передбачено, що особа має право здобувати освіту в різних формах або поєднуючи їх. Основними формами здобуття освіти є: інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева); індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж, на робочому місці (на виробництві); дуальна.
		 
		Заочна форма здобуття освіти - це спосіб організації навчання здобувачів освіти шляхом поєднання очної форми освіти під час короткочасних сесій і самостійного оволодіння освітньою програмою у проміжку між ними.
		 
		Дистанційна форма здобуття освіти - це індивідуалізований процес здобуття освіти, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.
		 
		Статтею 63 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що особи, які навчаються у закладах вищої освіти, зобов`язані дотримуватися вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку закладу вищої освіти; виконувати вимогиз охоронипраці,техніки безпеки,виробничої санітарії,протипожежної безпеки,передбачені відповіднимиправилами таінструкціями;  виконувати вимоги освітньої (наукової) програми (індивідуального навчального плану (за наявності), дотримуючись академічної доброчесності, та досягати визначених для відповідного рівня вищої освіти результатів навчання.
		 
		Частиною 1 статті 53 Закону України «Про освіту» передбачено, що здобувачі освіти мають право на: навчання впродовжжиття таакадемічну мобільність;  індивідуальнуосвітню траєкторію,що реалізується,зокрема,через вільнийвибір видів,форм ітемпу здобуттяосвіти,закладів освітиі запропонованихними освітніхпрограм,навчальних дисциплінта рівняїх складності,методів ізасобів навчання;  якісні освітні послуги; справедливе та об`єктивне оцінювання результатів навчання; відзначення успіхів у своїй діяльності; свободу творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької, наукової і науково-технічної діяльності тощо; безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці; повагу людськоїгідності;  захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров`ю здобувача освіти; отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування); користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів; доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності; забезпечення стипендіями у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; трудову діяльність у позанавчальний час; збереження місцянавчання наперіод проходженнястрокової військовоїслужби,військової службиза призовомпід часмобілізації,на особливийперіод,військової службиза призовомосіб ізчисла резервістівв особливийперіод;  особисту або через своїх законних представників участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти; інші необхідні умови для здобуття освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами та із соціально незахищених верств населення.
		 
		Частинами 3, 4 статті 53 Закону України «Про освіту» передбачено, що здобувачі освіти зобов`язані: виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти; поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм; відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров`я, здоров`я оточуючих, довкілля; дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за його наявності); повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб. Здобувачі освіти мають також інші права та обов`язки, передбачені законодавством та установчими документами закладу освіти.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 46 Закону України «Про вищу освіту» підставами для відрахування здобувача вищої освіти є: завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою; власне бажання; переведення до іншого навчального закладу; невиконання індивідуального навчального плану; порушення умовдоговору (контракту),укладеного міжзакладом вищоїосвіти таособою,яка навчається,або фізичною(юридичною)особою,яка оплачуєтаке навчання;  інші випадки, передбачені законом.
		 
		Особа, відрахована з закладу вищої освіти до завершення навчання за освітньою програмою, отримує академічну довідку, що містить інформацію про результати навчання, назви дисциплін, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС. 
		 
		Частиною 3 статті 12ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Частиною 1 статті 76ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		 
		Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11 березня 2020 року № 211, відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, Кабінет Міністрів України постановив установити з 12 березня 2020 року на усій території України карантин.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи 12 жовтня 2020 року між ОСОБА_1 та Харківським національним університетом Повітряних Сил імені Івана Кожедуба укладено договір № 350/176/113-5/174 про надання освітніх послуг, за умовами якого ОСОБА_1 здобуває освіту за заочною формою навчання.
		 
		На виконання якого позивачка сплатила відповідачу 2250,00 грн, із розрахунку 1125,00 грн за один місяць навчання. 
		 
		Відповідно до листа Міністерства освіти та науки України № 1/9-573 від 12 жовтня 2020 року, наказів директора Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба № 29 від 16 жовтня 2020 року та № 33 від 13 жовтня 2020 року в університеті з 19 жовтня 2020 року запроваджено дистанційну форму навчання з причини введення карантинних обмежень.
		 
		З 09 листопада 2020 року по 23 листопада 2020 року відповідачем студентам викладалися дисципліни згідно розкладу занять лекційно-екзаменаційної сесії.
		 
		Доступ до системи дистанційного навчання Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба надано з 19 жовтня 2020 року. Навчальні заняття були організовані за допомогою сервісу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », «Zoom» та проводилися згідно встановленого розкладу занять. Посилання на відеотрансляції були розміщені в системі дистанційного навчання Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба в чаті відповідної дисципліни.
		Роздруківку переліку матеріалів з навчальних дисциплін, до яких надано доступ, також надано і ОСОБА_1 .
		 
		Крім того, Харківським національним університетом Повітряних Сил імені Івана Кожедуба були організовані консультації щодо виконання конкретних завдань та проходження конкретних заходів з дисциплін.
		 
		16 листопада 2020 року ОСОБА_1 отримала оцінку «незадовільно 40FX» з диференційованого заліку «Основи мікроелектроніки», а 18 листопада 2020 року нею складено екзамен з дисципліни «Філософія» з оцінкою «задовільно 55D». Атестацію з вищевказаних дисциплін ОСОБА_1 склала безпосередньо в університеті за власною ініціативою, не зважаючи на карантинні обмеження.
		З інших навчальних дисциплін ОСОБА_1 атестацію не проходила.
		 
		Аналізуючи наведені норми права та обставини справи слід зазначити, що відповідач надавав позивачці в період карантинних обмежень освітні послуги шляхом проведення дистанційного навчання, розміщення в системі дистанційного навчання «Moodle» навчальних матеріалів з дисциплін освітньої програми, які були доступні цілодобово студентам, зареєстрованим в системі, посилання на лекційні заняття тощо. Таким чином, в період карантинних обмежень відповідач здійснював належне виконання покладених на нього пунктом 2 договору про надання освітніх послуг обов`язків, а саме надання ОСОБА_1 освітніх послуг на рівні державних стандартів, права користуватися навчально-матеріальною базою університету, забезпечення дотримання прав учасників навчального процесу, про що правильно зазначив суд першої інстанції в судовому рішенні.
		 
		Погоджується колегія суддів і з висновком суду першої інстанції щодо того, що відповідачем на виконання передбачених договором зобов`язань, з урахуванням введених карантинних обмежень, які були запроваджені на території всієї країни та в усіх сферах життя у зв`язку з практичною необхідністю забезпечення безпечних епідеміологічних умов надання освітніх послуг здобувачам освіти, було належним чином, у повному обсязі та у формі, що не суперечить нормам чинного законодавства України, виконано обов`язки щодо надання освітньої послуги на рівні державних стандартів вищої освіти України.
		 
		Будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження своїх доводів щодо ненадання відповідачем освітніх послуг, позивачкою суду не надано.
		 
		Відповідно до підпункту 2.1.7. пункту 2.1. договору у разі дострокового припинення дії договору у зв`язку з ненаданням замовнику освітньої послуги університет зобов`язаний повернути частину коштів, що були внесені замовником як попередня плата за надання освітньої послуги. Повернення коштів здійснюється у випадку, коли платні послуги не надані замовнику з поважних підстав, про що замовник повинен повідомити безпосередньо з початку настання таких обставин (хвороба та інші підстави, що відповідно до законодавства вважаються поважними) протягом 10 днів. 
		 
		Зважаючи на дату зарахування ОСОБА_1 до навчального закладу (12 жовтня 2020 року) та дату відрахування з навчального закладу (16 грудня 2020 року) попередня оплата за освітні послуги позивачкою не здійснювалась.
		 
		Будь-яких поважних причин, що є правовою підставою для повернення відповідачем на користь позивачки у порядку, встановленому підпунктом 2.1.7 пункту 2.1. договору, грошових коштів в розмірі 2250,00 грн, сплачених в якості оплати за перші два місяці навчання першого семестру, матеріали справи не містять.
		 
		Тому, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що пункт 3.1. договору регламентує саме порядок розрахунків за надання освітньої послуги, а зважаючи на те, що відповідачем надано освітню послугу у першому семестрі навчання, позовні вимоги є необґрунтованими.
		 
		Вимоги ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, стосуються фактичних обставин справи, які досліджені судом першої інстанції в повному обсязі, ним надано належну оцінку, тому підстав для скасування або зміни судового рішення не вбачається.
		 
		За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно визначився зхарактером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
		 
		Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів.
		 
		Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що судове рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно достатті 375 ЦПК Україниє підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
		 
		Відповідно достатті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положеннястатті 141 ЦПК Українита керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		 
		Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає.
		Керуючись ст.ст.367, 368,п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.ст.381  384, 389 ЦПК України
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1   залишити без задоволення.
		Рішення Дзержинськогорайонного судум.Харкова від04березня 2021року  залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
		 
		 
		 
		Головуючий                            І.В. Бурлака
		 
		 
		 
		Судді                                А.В. Котелевець
		 
		 
		 
		О.М. Хорошевський
		 
		 
		 
		 
		 
		Повний текст постанови складено 07 червня 2021 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...