Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/1370/21-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Надіслано для оприлюднення: 07.06.2021. Зареєстровано: 08.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.06.2021.

Результат оскарження 13.01.2022 Перший апеляційний адміністративний суд: змінено судове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Україна
		Донецький окружний адміністративний суд 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		02 червня 2021 р. Справа№200/1370/21-а 
		 
		приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
		 
		Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А.,
		за участі:
		секретаря судового засідання - Гуменної В.П.,
		представника позивача - Верещаги Т.В.,
		представниці відповідача відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головного управління ДПС у Донецькій області - Ярової С.Е.,
		представника відповідача відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків  Єгорова А.Є.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» до відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головного управління ДПС у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додатну вартість у розмірі 58 037 285, 00 грн та пені у розмірі 118 484 165, 04 грн, -
		 
		У С Т А Н О В И В :
		 
		Позивач, Приватне акціонерне товариство «Харцизький трубний завод», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління ДПС у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додатну вартість у розмірі 58 037 285, 00 грн та пені у розмірі 118 484 165, 04 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України Приватним акціонерним товариством «Харцизький трубний завод» подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податку у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС податкові декларації з податку на додану вартість, згідно з якими були задекларовані суми бюджетного відшкодування податку на додатну вартість, а саме: за лютий 2015 року  57 798 213, 00 грн, а також за серпень 2015 року  239 072, 00 грн. Разом з деклараціями позивачем були подані заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
		Позивач наголошує, що контролюючим органом були проведені камеральні перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, а також суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за вищевказані періоди. 
		А саме, за лютий 2015 року було складено акт камеральної перевірки від 09 квітня 2015 року № 128/28-03-47-00191135, яким встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту за лютий 2015 року на суму 31 780, 00 грн та до завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на суму 75 080, 00 грн.
		За результатами адміністративного оскарження висновок акту перевірки змінений та зазначено про завищення товариством суми залишку попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в установі банку на суму 24 461, 49 грн, внаслідок чого 12 травня 2015 року винесене податкове повідомлення-рішення № 0000144700/2572/10/28-03-47, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за лютий 2015 року в розмірі 24 461 грн.
		За результатами судового оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, останнє було скасоване постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року по справі № 805/2387/15-а, яка набрала законної сили 07 грудня 2015 року. 
		Втім, як вказує представник позивача, всупереч вимогам податкового законодавства контролюючим органом не було вжито заходів, необхідних для повернення суми бюджетного відшкодування.
		Враховуючи відсутність відшкодування вищевказаних сум податку на додану вартість, позивачем було подано до суду адміністративний позов про зобов`язання податковий орган внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування суми податку на додану вартість за лютий 2015 року у розмірі 57 798 213, 00 грн.
		Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року по справі № 805/2210/17-а позов Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» задоволено частково, зобов`язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби розглянути питання щодо внесення до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування Приватному акціонерному товариству «Харцизький трубний завод» суми податку на додану вартість за лютий 2015 року в розмірі 57 798 213, 00 грн з урахуванням норм Податкового кодексу України та висновків суду.
		Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі № 805/2210/17-а, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 10 квітня 2018 року, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року по справі № 805/2210/17-а  скасовано. Позов Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» суд задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС України, яка полягає у невчиненні законодавчо передбачених дій щодо перевірки достовірності нарахування Приватним акціонерним товариством «Харцизький трубний завод» суми бюджетного відшкодування, визначеної у заяві про повернення суми бюджетного відшкодування за лютий 2015 року на суму 57 798 213, 00 грн для внесення до Тимчасового Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Зобов`язав Офіс великих платників податків ДФС України провести документальну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованого Приватним акціонерним товариством «Харцизький трубний завод» у декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року на суму 57 798 213, 00 грн.
		На виконання рішення суду, за результатами даної перевірки контролюючим органом було підтверджено право Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» на отримання бюджетного відшкодування у загальному розмірі 58 037 285, 00 грн.
		Втім, як вказує позивач, всупереч вимогам податкового законодавства контролюючим органом не було перераховано на розрахунковий рахунок Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» суми бюджетного відшкодування за відповідні періоди, а саме за лютий 2015 року  57 798 213, 00 грн та серпень 2015 року -239 072, 00 грн, а тому податковим органом допущено протиправну бездіяльність.
		На переконання позивача, враховуючи те, що державою в особі відповідачів не було повернуто відповідну суму бюджетного відшкодування, Приватне акціонерне товариство «Харцизький трубний завод» набуло право на нарахування пені у сумі 118 484 165, 04 грн на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у порядку, встановленому пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.
		З огляду на вищевикладене, позивач просить суд стягнути з Державного бюджету України на його користь заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за лютий та серпень 2015 року в розмірі 58 037 285, 00 грн та пеню, нараховану па суму такої заборгованості, в розмірі 118 484 165, 04 грн.
		На адресу суду надійшов відзив від відповідача Головного управління ДПС у Донецькій області, відповідно до якого представник контролюючого органу не погоджується із заявленими вимогами.
		Так, представник відповідача зазначає, що здійснення відшкодування спірної суми податку на додану вартість Приватному акціонерному товариству «Харцизький трубний завод» здійснюється на рівні Офісу великих платників податків ДПС. При цьому, Головне управління ДПС у Донецькій області не було стороною по справі № 805/2210/17-а, у зв`язку з чим надати будь-які конкретні пояснення та первинні документи по суті заявлених позовних вимог не вбачається можливим. Отже, на переконання представника Головного управління ДПС у Донецькій області, управління є неналежним відповідачем у справі.
		Поряд з цим, відповідач зауважує, що на сьогодні не передбачено механізму внесення до Тимчасового реєстру заяв про відшкодування сум ПДВ, а тому відображення сум бюджетного відшкодування буде можливим лише у разі запровадження такого реєстру. Також відповідач наголошує, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про стягнення ПДВ та пені з Державного бюджету, тому просить суд залишити позовну заяву без розгляду.
		12 березня 2021 року представник Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволені позовних вимог відносно нього. Вказав, що у період з лютого 2015 року по березень 2017 року висновки та узагальнена інформація про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ за лютий, серпень 2015 року в загальному розмірі 58 037 285, 00 грн по позивачу до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві не надходили, тому не було підстав для перерахування. 
		Також представник Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві вказує, що строк відшкодування ПДВ не залежить від дій Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, а зумовлений виключно бездіяльністю податкового органу, яка полягає у невнесенні інформації до Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування ПДВ. 
		На переконання представника відповідача, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві не є учасником спірних правовідносин і відповідно до своїх функціональних обов`язків не володіє будь-якими фактичними даними, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення, що мають значення для правильного вирішення справи. У разі задоволення даного позову обов`язок виконувати рішення суду буде покладено на Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області. 
		Крім того, відповідач наголошує, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про стягнення ПДВ та пені з Державного бюджету.
		Представником Офісу великих платників податків ДПС також було надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволені позову в повному обсязі. 
		Так, представник податкового органу зазначає, що спірні суми податку на додатну вартість повинні були узгоджені контролюючим органом ще у 2015 році, відповідно до ст.200 Податкового кодексу України і тоді ж вони повинні були відшкодовані на рахунок платника податків у банку. З яких причин цього не було зроблено органом, у якому позивач перебував на обліку, не відомо. На облік до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податку у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС (попередник Офісу великих платників податків ДПС) позивач перейшов у жовтні 2016 році.
		Водночас, Головним управлінням Державної казначейської служби України в Запорізькій області було надіслано на адресу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податку у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС лист від 28.10.2016 № 05-08.1/221.7-7376, де зазначено, що відповідно до листа Служби безпеки України від 10.08.2015, операції з бюджетними коштами на користь Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод», у тому числі і відшкодування податку на додану вартість, тимчасово зупинені. А Державна фіскальна служба України та Державна казначейська служба України не можуть ігнорувати застереження Служби безпеки України.
		Разом з цим, відповідач вказує, що на сьогодні жодним нормативно-правовим актом не передбачено механізму внесення до Тимчасового реєстру заяв про відшкодування сум ПДВ, включених до тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, та структуру такого реєстру. Отже, відповідач не міг ані надати висновок до органу Державного казначейства про відшкодування сум ПДВ позивачу, бо такий порядок вже було скасовано, ані внести ці суми до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, бо він не функціонує. 
		До того ж, з 01 січня 2018 року Приватне акціонерне товариство «Харцизький трубний завод» втратило статус великого платника податків і був переведений на податковий облік до Головного управління ДПС у Донецькій області (Маріупольської ОДПІ). Також стосовно стягнення пені з Державного бюджету відповідач повідомляє, що виконавцем такого рішення може бути тільки органи Державної казначейської служби України, а не податковий орган, а тому, на думку представника Офісу великих платників податків ДПС, офіс є неналежною стороною у справі.
		Відповідач також зауважує, що вимоги про стягнення пені є передчасними через те, що наразі суми бюджетного відшкодування не відшкодовані. Крім того, позивач якщо і має право на нарахування та стягнення пені, то тільки за 1095 днів до дати звернення до суду.
		Позивачем було надано відповіді на вищевказані відзиви, а представником Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків заперечення на відповідь на відзив.
		Ухвалою від 15.02.2021 Донецький окружний адміністративний суд прийняв до розгляду позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» до Офісу великих платників податків ДПС, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління ДПС у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додатну вартість у розмірі 58 037 285, 00 грн та пені у розмірі 118 484 165, 04 грн та відкрив провадження по справі № 200/1370/21-а. Розгляд адміністративної справи № 200/1370/21-а суд визначив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання по справі на 10.03.2021 о 12 год. 00 хв.
		10.03.2021 року суд виніс ухвалу, якою задовольнив клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» про заміну сторін по справі. Замінив відповідача по справі з Офісу великих платників податків ДПС на відокремлений підрозділ Державної податкової служби України - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код відокремленого підрозділу 43968079, адреса: 49600, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр. Поля Олександра, будинок 57). Замінив відповідача по справі з Головного управління ДПС у Донецькій області на відокремлений підрозділ Державної податкової служби України - Головне управління ДПС у Донецькій області (код відокремленого підрозділу 44070187, адреса: 87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Італійська, будинок 59). Клопотання представника Офісу великих платників податків ДПС про відкладення підготовчого засідання, - задовольнив. Відклав підготовче засідання до 12 год. 00 хв. 14.04.2021. 
		Ухвалою від 14.04.2021 суд задовольнив клопотання позивача про поновлення пропущених строків звернення до суду. Визнав поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду із даним адміністративним позовом та поновив пропущений строк звернення до суду. Клопотання представника Головного управління ДПС у Донецькій області про залишення позовної заяви без розгляду через пропущення строків звернення до суду, - залишив без задоволення. У задоволенні клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про залучення Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - відмовив. Також протокольною ухвалою суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 14 год. 00 хв. 12.05.2021.
		12.05.2021 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 13 год. 00 хв. 02.06.2021.
		На судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов, а представники відповідачів відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головного управління ДПС у Донецькій області - Ярова С.Е. та відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків  Єгоров А.Є. заперечували проти його задоволення.
		Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, суд з`ясував наступні обставини справи.
		Позивач  Приватне акціонерне товариство «Харцизький трубний завод», зареєстрований в якості юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ЄДРПОУ 00191135), місцезнаходження юридичної особи: 87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Ілліча, буд. 54, корп. 4, яке діє на підставі статуту (т. 1 а.с. 94-115).
		19.03.2015 позивач надав до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податку у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року, у рядку Д2, Д4 якої зазначив суму залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банках в сумі 57 798 213, 00 грн (т. 1 а.с. 24-27 ).
		Разом з податковою декларацією позивач Приватне акціонерне товариство «Харцизький трубний завод» надав до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податку у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, у якій відобразив суму бюджетного відшкодування в розмірі 57 798 213, 00 грн (т.1 а. с. 28-29).
		16.09.2015 позивач надав до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податку у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року, у рядку Д3, Д4 якої зазначив суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банках в сумі 239 072, 00 грн (т. 1 а. с. 30-33).
		Разом з податковою декларацією позивач Приватне акціонерне товариство «Харцизький трубний завод» надав до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податку у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, у якій відобразив суму бюджетного відшкодування в розмірі 239 072, 00 грн (т.1 а. с. 34-35).
		09.04.2015 Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податку у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС здійснена камеральна перевірка даних Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод», задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за лютий 2015 року, на підставі якої складений акт № 128/28-03-47-00191135.
		Під час перевірки встановлені порушення Приватним акціонерним товариством «Харцизький трубний завод» п. 198.1., 198.6. ст. 198, п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту за лютий 2015 року на суму 31 780, 00 грн та до завищення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на суму 75 080, 00 грн. (т. 1 а.с. 37-47).
		За результатами адміністративного оскарження висновок акту перевірки змінений та зазначено, про завищення товариством суми залишку попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в установі банку, становить 24 461, 49 грн. 
		На підставі акта перевірки № 128/28-03-47-00191135 від 09.04.2015, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000144700/2572/10/28-03-47 від 12.05.2015 року, відповідно до якого позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 31 780,00 грн та застосовано штрафну санкцію в сумі 15 890, 00 грн.
		Підставами прийняття спірного податкового повідомлення-рішення були встановлені відповідачем в ході камеральної перевірки наступні обставини, а саме: до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року позивачем включені до складу податкового кредиту наступні суми з ПДВ:
		- у розмірі 106 698, 05 грн. - за податковою накладною, отриманою від КП Компанія Вода Донбасу Харцизьке виробниче управління водопровідного каналізаційного господарства за послуги по централізованому водопостачанню та водовідведенню. Згідно з даними АС "Податковий блок" сума податкових зобов`язань КП Компанія Вода Донбасу Харцизьке виробниче управління водопровідного каналізаційного господарства за лютий 2015 року становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року КП Компанія Вода Донбасу Харцизьке виробниче управління водопровідного  каналізаційного господарства (код за ЄДРПОУ 001916705099) до СДПІ З ОВП у м. Донецьку ГУ Міндоходів не надано та не задекларовано свої податкові зобов`язання;
		- у розмірі 83 981, 93 грн. - по податковим накладним, отриманим від ПАТ по газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз Харцизьке управління по газопостачанню та газифікації. Згідно даних АС "Податковий блок" сума податкових зобов`язань ПАТ по газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз Харцизьке управління по газопостачанню та газифікації за лютий 2015 року становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року ПАТ по газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз Харцизьке управління по газопостачанню та газифікації (код за ЄДРПОУ 033610705095) до СДПІ З ОВП у м. Донецьку ГУ Міндоходів не надано та не задекларовано свої податкові зобов`язання.
		В рамках розгляду адміністративної справи № 805/2387/15-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000144700/2572/10/28-03-47 від 12.05.2015, Донецьким окружним адміністративним судом постановою від 07.09.2015 було встановлено, що відповідачем не доведено порушення позивачем порядку формування податкового кредиту відповідно до законодавства, яке діяло у період виникнення спірних відносин. Тому позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000144700/2572/10/28-03-47 від 12.05.2015 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 31 780, 00 грн і застосування штрафних санкцій у розмірі 15 890, 00 грн суд задовольнив повністю та скасував вищевказане податкове повідомлення-рішення (т.1 а. с. 80-86).
		Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 07.09.2015 по справі № 805/2387/15-а набрала законної сили відповідно до ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду 07.12.2015 (т.1 а.с.77-79).
		09.10.2015 Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податку у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС здійснена камеральна перевірка даних Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» щодо правомірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2015 року, про що складено акт № 145/28-03-40/00191135 (т.1 а.с. 49-54). В рамках даної перевірки встановлено, що порушень нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість за серпень 2015 року не встановлено. Правомірність нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2015 року має ризиковий характер з причини находження підприємства на території, яка не контролюється українською владою. У зв`язку з цим, по підприємствам-контрагентам спрямовано відповідний запит від 06.10.2015 № 3942/10/20-03-40.
		Не погоджуючись із висновками акту № 145/28-03-40/00191135 від 09.10.2015 позивачем було подано заперечення до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податку у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС (т.1 а. с. 55-59), які, в свою чергу, залишені без задоволення згідно з відповіддю на заперечення від 09.11.2015 № 4855/28-03-40 (т.1 а.с. 60-61).
		В червні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Харцизький трубний завод» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Запорізького управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про зобов`язання внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування суми податку на додану вартість за лютий 2015 року у розмірі 57 798 213, 00 грн.
		Постановою від 17.08.2017 Донецький окружний адміністративний суд у справі № 805/2210/17-а адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про зобов`язання внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування суми податку на додану вартість за лютий 2015 року в розмірі 57 798 213, 00 грн задовольнив частково. Зобов`язав Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби розглянути питання щодо внесення до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування Приватному акціонерному товариству «Харцизький трубний завод» суми податку на додану вартість за лютий 2015 року в розмірі 57 798 213, 00 грн. з урахуванням норм Податкового кодексу України та висновків суду (т. 2 а.с.77-82).
		Однак, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року по справі № 805/2210/17-а  залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року по справі № 805/2210/17-а  задоволено частково. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року по справі № 805/2210/17-а  скасовано. Позов Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про зобов`язання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування Приватному акціонерному товариству «Харцизький трубний завод» суми податку на додану вартість за лютий 2015 року у розмірі 57 798 213,00 грн. - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, яка полягає у невчиненні законодавчо передбачених дій щодо перевірки достовірності нарахування Приватним акціонерним товариством «Харцизький трубний завод» суми бюджетного відшкодування, визначеної у заяві про повернення суми бюджетного відшкодування за лютий 2015 року на суму 57 798 213,00 грн. для внесення до Тимчасового Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Зобов`язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України провести документальну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованого Приватним акціонерним товариством «Харцизький трубний завод» у декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року на суму 57 798 213, 00 грн. В решті позовних вимог відмовлено (т. 2 а.с.73-76).
		Суд наголошує, що у постанові Донецьким апеляційним адміністративним судом було встановлено, що контролюючим органом не підтверджено достовірність нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2015 року в розмірі 57 798 213, 00 грн. Крім того, колегія суддів зазначила, що сума податку на додану вартість за лютий 2015 року в розмірі 57 798 213, 00 грн не є узгодженою та не підлягає включенню до Тимчасового реєстру.
		На виконання вищевказаної постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 Офісом Великих платників податків ДФС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод», за результатами якої складено акт № 15/28-10-47-06/00191135 від 20.03.2017. Так, у вказаному акті зазначено, що перевіркою не встановлено порушень при відображенні Приватним акціонерним товариством «Харцизький трубний завод» бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 58 037 285, 00 грн, а саме за лютий 2015 року - 57 798 213, 00 грн та серпень 2015 року - 239 072, 00 грн (т.1 а.с.62-76).
		Судом встановлено, що з 01.01.2018 позивач втратив статус великого платника податків та його реєстраційна справа була передана до Головного управління ДПС у Донецькій області, Маріупольського управління, Кальміуської ДПІ (т.1 а.с.178).
		У січні 2021 року позивач звернувся із заявою до Офісу великих платників податків ДПС, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління ДПС у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, відповідно до якої просив:
		- Офіс великих платників податків ДПС, Головне управління ДПС у Донецькій області в строки та порядку, передбаченому ст. 200 Податкового кодексу України, відобразити інформацію в Реєстрі заяв про повернення бюджетного відшкодування про узгоджену суму бюджетного відшкодування в розмірі 58 037 285 грн за лютий та серпень 2015 року;
		- Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області - забезпечити проведення вищевказаного відшкодування на поточний банківський рахунок Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» у порядку та строки, передбачені Податковим кодексом України (т.1 а.с.87-93).
		17.02.2021 Головним управлінням ДПС у Донецькій області на адресу позивача надіслано лист № 5173/6/05-99-18-06-14, відповідно до якого зазначено, що включення суми податку на додатну вартість до Тимчасового реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування здійснюється після підтвердження правомірності декларування та їх узгодження. У зв`язку з цим, управлінням було направлено лист на адресу Офісу великих платників податків ДПС з проханням надати інформацію щодо документальної позапланової перевірки правомірності бюджетного відшкодування податку по деклараціям за лютий 2015 року та серпень 2015 року, а у разі наявності судового оскарження надати інформацію актуальності судових справ (т.1 а.с.132-134, 149).
		Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві також надіслано відповідь від 09.02.2021 № 05-08/1748 на заяву позивача, відповідно до якої зазначено, що до повноважень та компетенції управління не входить відшкодування Приватному акціонерному товариству «Харцизький трубний завод» податку на додану вартість через те, що останній знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Маріупольське управління, Кальміуська ДПІ (т. 1 а.с.136-137).
		Крім того, 15.02.2021 Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві на адресу позивача надіслано лист, відповідно до якого за період з 19.03.2015 по 31.03.2017 висновки податкового органу та узагальнена інформація про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість по Приватному акціонерному товариству «Харцизький трубний завод» до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві не надходили. За період з 01.04.2017 по 15.02.2021 інформація з Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по Приватному акціонерному товариству «Харцизький трубний завод» у вигляді платіжних доручень та кошти для здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість від Державної казначейської служби, відповідно до Порядку здійснення органами Державної казначейської служби України бюджетного відшкодування податку на додану вартість на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві не надходила. Станом на 15.02.2021 згідно з інформацією з Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по Приватному акціонерному товариству «Харцизький трубний завод» Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві бюджетне відшкодування податку на додану вартість не здійснювалось. Крім того, станом на 15.02.2021 інформаційні запити на суму 57 802 213, 00 гривень та 239 072, 00 гривень щодо стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на користь Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві не надходили (т.1 а.с.138-139).
		Не погоджуюсь з тим, що позивачу не була відшкодована сума податку на додану вартість, а також пеня, нарахована на суму такої заборгованості, останній звернувся до суду з цим позовом.
		Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
		В першу чергу, суд вважає за необхідне дослідити правомірність стягнення з Державного бюджету України на користь позивача заборгованості із відшкодування податку на додану вартість за лютий та серпень 2015 року в розмірі 58 037 285, 00 грн.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України (далі  ПК України).
		Пунктом 200.7 статті 200 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
		Пунктом 200.10 статті 200 ПК України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
		За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 ПК України).
		Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
		Згідно з пунктом 200.13 статті 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
		Наведені норми пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6 та 9 постанови Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39 «Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість» (далі - Порядок № 39).
		Пунктом 200.14 статті 200 ПК України визначено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
		а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов`язань з цього податку в наступних податкових періодах;
		б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
		в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
		Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин ПК України було визначено, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки, цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.
		При цьому, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення.
		Суд зазначає, що матеріалами справи, а саме проведеними двома перевірками підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за лютий та серпень 2015 року в розмірі 58 037 285, 00 грн. Вказане не спростовується доводами відповідачів, а тому, на переконання суду, бюджетне відшкодування податку на додану вартість за лютий та серпень 2015 року в розмірі 58 037 285, 00 грн має бути повернуто на рахунок позивача.
		Щодо обраного позивачем способу захисту, суд зазначає наступне.
		Так, на момент виникнення спірних правовідносин надання інспекцією висновку до органу казначейства щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, було передбачено статтею 200 ПК України та Порядком № 39.
		Невиконання цього обов`язку спричиняло порушення права платника податків на отримання з бюджету суми відшкодування податку на додану вартість, а такі способи судового захисту як визнання протиправною бездіяльності податкового органу щодо неподання до органу казначейства висновку із зазначенням відповідної суми бюджетного відшкодування та зобов`язання податкового органу вчинити передбачені законодавством дії, спрямовані на підготовку і надання відповідного висновку органам казначейства, були сформульовані Верховним Судом України виходячи, зокрема, з чинного на той час законодавства.
		Законами України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» та від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до статті 200 ПК України, зокрема, й щодо порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
		У зв`язку з прийняттям вказаних змін до ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 визнано таким, що втратив чинність Порядок № 39.
		Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент розгляду цієї справи) на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
		Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 цієї статті Кодексу заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
		На підставі пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
		Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
		У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
		Пунктом 200.12 статті 200 ПК України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
		На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).
		Вказані норми статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 (далі - Порядок № 26).
		Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету.
		Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
		Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України.
		Станом на час розгляду справи Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не працює.
		За таких обставин, із врахуванням встановленого судом права позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 58 037 285, 00 грн, а також відсутність механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку, такі способи захисту порушеного права як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків.
		Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття майно у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як майнові права, а отже, як майно (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).
		За певних обставин легітимне очікування на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має легітимне очікування, якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).
		ЄСПЛ у рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).
		Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету податку на додану вартість у розмірі 58 037 285, 00 грн, які охоплюються поняттям майно в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
		Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.
		Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
		При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
		Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
		Ураховуючи наведене та з огляду на те, що такі способи захисту як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків, суд дійшов висновку про те, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України на користь товариства заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість.
		Вказане узгоджується із правовою позицією Великої палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15 (провадження № 11-778апп18).
		З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення з Державного бюджету України на його користь заборгованості із відшкодування податку на додану вартість за лютий та серпень 2015 року в розмірі 58 037 285, 00 грн.
		Щодо вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 118 484 165, 04 грн на суму заборгованості із відшкодування податку на додану вартість за лютий та серпень 2015 року в розмірі 58 037 285 грн, суд зазначає наступне.
		Так, за визначенням, наведеним у підпунктах 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
		Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення повернення бюджетного відшкодування до тих пір поки не будуть відшкодовані кошти.
		У відповідності до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
		Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня.
		Передумовою початку нарахування пені є невиконання контролюючим органом обов`язку з виплати заборгованості з відшкодування податку на додану вартість протягом строку, визначеного статтею 200 ПК України.
		Нарахування пені пов`язується саме із недотриманням суб`єктами владних повноважень положень статті 200 ПК України, яка визначає, зокрема, комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
		Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.
		Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України передбачено право платника податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).
		Таким чином, законодавцем надано платнику податків можливість захистити своє право шляхом оскарження не тільки рішення контролюючого органу, а й шляхом оскарження дії чи бездіяльності контролюючого органу.
		Правомірність заявлення позивачем до бюджетного відшкодування суми від`ємного значення податку на додану вартість за лютий та серпень 2015 року в розмірі 58 037 285, 00 грн підтверджена матеріалами справи, у зв`язку з чим вважається узгодженою.
		Таким чином, після спливу законодавчо визначеного строку для проведення зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, відповідна сума відшкодування податку на додану вартість набула статусу заборгованості, що є підставою для нарахування пені.
		Отже, суд погоджується з тим, що позивач має право на виплату на його користь пені на всю суму бюджетної заборгованості. Однак, на думку суду, позивач помилково при розрахунку пені застосовує фіксовану облікову ставку Національного банку України на момент виникнення пені, з огляду на наступне.
		Суд повторює, що пунктом 200.23 статті 200 ПК України визначено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
		З цієї норми не вбачається, що облікова ставка Національного банку України фіксується на момент виникнення пені та у разі зміни розміру ставки протягом строку нарахування пені, такі зміни при обчисленні не враховуються.
		При цьому статтею 129 «Пеня» ПК України передбачено випадки нарахування пені, зокрема, у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість - починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів (пп. 129.1.5).
		Пунктом 129.4 статті 129 ПК України для всіх інших випадків, визначених підпунктами 129.1.1-129.1.4 пункту 129.1 цієї статті, чітко передбачено нарахування пені за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
		В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів палати Касаційного адміністративного суду від 14 березня 2019 року в справі № 822/553/17 зазначено наступне: «Оскільки контролюючі органи наділені правом стягнення з платників податків податковий борг та пеню на нього протягом 1095 днів то, для цілей забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою, аналогічне право на стягнення пені протягом 1095 днів повинно бути забезпечено і для платників податків».
		Отже, суд вважає, що для цілей забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою, на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість слід нараховувати пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, діючої на кожний такий день, протягом строку дії заборгованості, включаючи день погашення.
		В першу чергу, суд вважає за необхідне здійснити розрахунок пені на суму заборгованості з бюджетного відшкодування за лютий 2015 року у розмірі 57 798 213, 00 грн.
		Позивач вважає, що пеня на суму 57 773 752, 00 грн має бути нарахована за період з 04.06.2015 по 05.02.2021 (тобто з дати проведення перевірки по день подання позовної заяви), а на суму 24 461, 00 за період з 30.12.2015 по 05.02.2021 (тобто за дати набрання законної сили рішенням суду про скасування податкового повідомлення-рішення по день подання позовної заяви).
		Позивач зазначає, що згідно з декларацією з податку на додану вартість за лютий 2015 року, сума бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (р. 30)  57 798 213, 00 грн., яка також вказана в Додатку 4 до декларації - Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4).
		Актом камеральної перевірки від 09.04.2015 № 128/28-03-47-00191135 було встановлено порушення позивачем п. 198.1. 198.6. ст. 198, п. 200.4. ст. 200 ПК України, що призвело до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту за лютий 2015 року на суму 31 780, 00 грн та до завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на суму 75 080, 00 грн.
		За результатами адміністративного оскарження висновок акту перевірки змінений та зазначено, про завищення товариством суми залишку попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в установі банку на суму 24 461, 49 грн.
		Податкове повідомлення-рішення від 12.05.2015 № 0000144700/2572/10/28-03-47, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за лютий 2015 року в розмірі 24 461 грн.
		За результатами судового оскарження податкове повідомлення-рішення від 12.05.2015 № 0000144700/2572/10/28-03-47 було скасовано в судовому порядку.
		Тобто, на переконання позивача, в межах камеральної перевірки, було фактично підтверджено право на отримання бюджетного відшкодування у сумі 57 773 752, 00 грн. (57 798 213, 00 грн  24 461, 00 грн).
		Однак, суд не погоджується з вказаними доводами позивача, з огляду на те, що у постанові від 15.11.2017 по адміністративній справі № 805/2210/17-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про зобов`язання вчинити певні дії, Донецьким апеляційним адміністративним судом було встановлено, що контролюючим органом не підтверджено достовірність нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2015 року в розмірі 57 798 213, 00 грн. Крім того, колегія суддів зазначила, що сума податку на додану вартість за лютий 2015 року в розмірі 57 798 213, 00 грн. не є узгодженою та не підлягає включенню до Тимчасового реєстру (т. 2 а.с.73-76).
		Згодом, лише в межах документальної перевірки, проведеної вже у 2017 році, актом перевірки від 20.03.2017 № 15/28-10-47-06/00191135 було підтверджено право позивача на отримання бюджетного відшкодування за лютий 2015 року у розмірі 57 798 213, 00 грн.
		Отже, дата початку нарахування пені щодо бюджетного відшкодування за лютий 2015 року на суму відшкодування 57 798 213, 00 грн є 03.04.2017 (20.03.2017 (дата узгодження суми бюджетного відшкодування + 5 календарних днів для подання контролюючим органом висновку до органу Казначейства + 5 операційних (робочих) днів для проведення перерахування коштів органом казначейства).
		Суд зауважує, що пеня розраховується за формулою:
		[Пеня] = [Сума боргу] * [Кількість днів прострочення] / 100 * [Ставка пені (%)] / 365днів 
		Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуОблікова ставка НБУРозрахункова ставка (% у рік)Пеня03.04.201713.04.20171157 798 213.001416.8292 633.1414.04.201725.05.20174257 798 213.001315.61 037 517.5126.05.201726.10.201715457 798 213.0012.5153 657 914.3027.10.201714.12.20174957 798 213.0013.516.21 256 992.3715.12.201725.01.20184257 798 213.0014.517.41 157 231.0726.01.201801.03.20183557 798 213.001619.21 064 120.5202.03.201812.07.201813357 798 213.001720.44 296 386.6213.07.201806.09.20185657 798 213.0017.5211 862 210.9207.09.201825.04.201923157 798 213.001821.67 901 094.8926.04.201918.07.20198457 798 213.0017.5212 793 316.3819.07.201905.09.20194957 798 213.001720.41 582 879.2806.09.201924.10.20194957 798 213.0016.519.81 536 324.0125.10.201912.12.20194957 798 213.0015.518.61 443 213.4613.12.201930.01.20204957 798 213.0013.516.21 253 557.9631.01.202012.03.20204257 798 213.001113.2875 500.8013.03.202023.04.20204257 798 213.001012795 909.8224.04.202011.06.20204957 798 213.0089.6742 849.1612.06.202005.02.202123957 798 213.0067.22 724 908.63Всього:     36 274 560.85Отже, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 57 798 213,00 грн за період з 03.04.2017 по 05.02.2021 складає 36 274 560, 85 грн.
		По-друге, суд вважає за необхідне здійснити розрахунок пені на суму заборгованості з бюджетного відшкодування за серпень 2015 року у розмірі 239 072, 00 грн.
		Сума узгодженої заборгованості з повернення бюджетного відшкодування за серпень 2015 року становить 239 072, 00 грн, яка також вказана в Додатку 4 до декларації - Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4).
		09.10.2015 Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податку у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС здійснена камеральна перевірка даних Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» щодо правомірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2015 року, про що складено акт № 145/28-03-40/00191135 (т.1 а.с. 49-54). В рамках даної перевірки встановлено, що порушень нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість за серпень 2015 року не встановлено. Правомірність нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2015 року має ризиковий характер з причини находження підприємства на території, яка не контролюється українською владою. У зв`язку з цим, по підприємствам-контрагентам спрямовано відповідний запит від 06.10.2015 № 3942/10/20-03-40.
		Суд погоджується, що дійсно в строк, встановлений п. 200.11 ст. 200 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка позивача проведена не була, а тому в межах камеральної перевірки, було фактично підтверджено право на отримання бюджетного відшкодування у сумі 239 072, 00 грн.
		Водночас, дата початку нарахування пені щодо бюджетного відшкодування за серпень 2015 року на суму відшкодування 239 072, 00 грн становить - 04 грудня 2015 року (граничний строк подання декларації за серпень 2015 року (за п. 203.1. ст. 203 ПК України це - 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, тобто до 20 вересня 2015) + 30 календарних днів для проведення камеральної перевірки (тобто до 20 жовтня 2015) + 30 календарних днів для проведення документальної позапланової перевірки (до 20 листопада 2015) + 5 календарних днів для подання контролюючим органом висновку до органу Казначейства (до 26 листопада 2015) + 5 операційних (робочих) днів для проведення перерахування коштів органом казначейства (до 3 грудня 2015 року).
		Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуОблікова ставка НБУРозрахункова ставка (% у рік)Пеня04.12.201521.04.2016140239 072.002226.424 142.3522.04.201626.05.201635239 072.001922.85 212.5527.05.201623.06.201628239 072.001821.63 950.5724.06.201628.07.201635239 072.0016.519.84 526.6929.07.201615.09.201649239 072.0015.518.65 953.2816.09.201627.10.201642239 072.0015184 938.2128.10.201613.04.2017168239 072.001416.818 486.4914.04.201725.05.201742239 072.001315.64 291.5126.05.201726.10.2017154239 072.0012.51515 130.3127.10.201714.12.201749239 072.0013.516.25 199.3215.12.201725.01.201842239 072.0014.517.44 786.6826.01.201801.03.201835239 072.001619.24 401.5402.03.201812.07.2018133239 072.001720.417 771.2413.07.201806.09.201856239 072.0017.5217 702.7007.09.201825.04.2019231239 072.001821.632 681.4726.04.201918.07.201984239 072.0017.52111 554.0619.07.201905.09.201949239 072.001720.46 547.3006.09.201924.10.201949239 072.0016.519.86 354.7325.10.201912.12.201949239 072.0015.518.65 969.6013.12.201930.01.202049239 072.0013.516.25 185.1231.01.202012.03.202042239 072.001113.23 621.3513.03.202023.04.202042239 072.0010123 292.1424.04.202011.06.202049239 072.0089.63 072.6612.06.202005.02.2021239239 072.0067.211 271.10Всього:     216 042.97Отже, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 239 072, 00 грн за період з 04.12.2015 по 05.02.2021 складає 216 042, 97 грн.
		Враховуючи вищевикладене, загальний розмір пені складає 36 490 603, 82 грн (216 042, 97 + 36 274 560, 85).
		Крім того, суд зауважує, що факт нарахування пені нерозривно пов`язується із фактом існування заборгованості бюджету, що дозволяє стверджувати про пеню як про міру відповідальності держави перед платником за порушення нею обов`язку вчасного відшкодування від`ємного значення суми податку на додану вартість. Така пеня нараховується рівно стільки часу, скільки триває зазначене порушення держави у вигляді нездійснення відповідними державними органами необхідного комплексу дій по відшкодуванню податку, а відтак її нарахування і виплата є похідним зобов`язанням від основного - відшкодувати бюджетну заборгованість з податку на додану вартість. На дату погашення заборгованості з бюджету державою має бути сплачена і пеня, нарахована на таку заборгованість.
		Стосовно доводів відповідачів щодо неможливості стягнення пені, оскільки позивачеві на даний час не відшкодоване бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		В постанові від 30 травня 2019 по справі № 803/655/17 Верховний Суд навів правову позицію, що відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України встановлюється обов`язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена у строк, визначений в статті 200 ПК України, безвідносно до того, чи така бюджетна заборгованість була виплачена, чи ні. При цьому, непогашення заборгованості бюджету з податку на додану вартість у визначений законодавцем строк є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування.
		За приписами статті 242 КАС України наведена правова позиція Верховного Суду підлягає врахуванню судом до спірних правовідносин.
		Також суд зауважує, що палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 березня 2019 року в справі № 822/553/17 вказала, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 ПК України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів, а не протягом шести місяців, як визначено КАС України.
		В справі № 818/3843/15 суд першої інстанції зазначив про пропуск позивачем строку в 1095 днів для стягнення пені з дня фактичного відшкодування заборгованості з податку на додану вартість, в чому був підтриманий Верховним Судом в постанові від 14.11.2019.
		Справа № 1340/4394/18 стосувалась повернення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, вимог про стягнення пені не існувало (постанова ВС від 03.12.2020).
		В постановах Верховного Суду від 15 лютого 2021 року по справі № 280/4452/18 та від 20 січня 2021 року в справі № 520/3210/19 суди зазначили:
		«У зв`язку з викладеним позивач втратив право вимоги щодо зазначеної суми бюджетного відшкодування, а також не має права і на стягнення пені, нарахованої на цю суму заборгованості».
		«З приводу позовної вимоги про стягнення пені колегія суддів зазначає, що нарахування останньої нерозривно пов`язане із вимогою про стягнення заборгованості бюджету з податку на додану вартість, а тому пропуск строків звернення до суду за основною вимогою тягне аналогічні висновки і до додаткової вимоги у цій справі.».
		В справі, що розглядається судом, позивач не втратив право вимоги щодо суми бюджетного відшкодування та не пропустив строків звернення до суду за основною вимогою про стягнення заборгованості бюджету з податку на додану вартість.
		Податковий кодекс України не обмежує періоду нарахування пені, а саме нарахування пені закінчується з дати погашення бюджетної заборгованості, і саме з цієї дати обчислюється строк звернення до суду про стягненню пені.
		У постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 810/1227/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85207656) та від 11 квітня 2019 року у справі № 810/1228/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 81136955) Верховний Суд прямо вказав, що «строк звернення до суду з позовними вимогами про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, слід обчислювати з наступного дня після її фактичного погашення.».
		Тобто, Верховний Суд встановив, що строк звернення (а не періоду, за який може нараховуватися пеня), з позовними вимогами про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, полягає в тому, що цей строк в 1095 днів слід обчислювати саме з наступного дня після її фактичного погашення, тобто після фактичного відшкодування суми податку на додану вартість.
		З огляду на вказане, строк звернення до суду з вимогами щодо стягнення пені не може розпочати свій облік раніше, ніж дата погашення зазначеної заборгованості. Отже, строк у 1095 днів повинен обчислюватися з дня погашення заборгованості, а якщо таке погашення ще не відбулось (як у даній справі), то перебіг строку звернення до суду ще не розпочався.
		Крім того, право платника податків на стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості, що не була відшкодована, або відшкодована частково, підтверджено правовими висновками Верховного Суду у постанові від 26.03.2019 у справі № 810/1928/16 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/80726756).
		Суд також зазначає, що ухвалою від 14.04.2021 Донецький окружний адміністративний суд задовольнив клопотання позивача про поновлення пропущених строків звернення до суду. Визнав поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду із даним адміністративним позовом та поновив пропущений строк звернення до суду.
		Посилання представника відповідача відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на лист Служби безпеки України від 10.08.2015, відповідно до якого операції з бюджетними коштами на користь Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод», у тому числі і відшкодування податку на додану вартість, тимчасово зупинені, суд не приймає до уваги, адже жодним нормативно-правовим актом не передбачено відмову у поверненні на користь юридичної особи сум податку на додану вартість у зв`язку із зупиненням операцій.
		Крім того, відповідачем не додано до суду копії такого листа, що є порушенням принципу змагальності сторін, а тому не доведено навіть самого факту існування такого листа.
		Отже, доводи відповідачів не є обґрунтованими, тому не беруться до уваги.
		З огляду на вищевикладене, позов Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» до відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головного управління ДПС у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області підлягає задоволенню в частині стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додатну вартість у розмірі 58 037 285, 00 грн та пені у розмірі 36 490 603, 82 грн.
		Отже, позов підлягає частковому задоволенню.
		Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
		За приписами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. 
		Позивачем заявлено вимоги на загальну суму 176 521 450, 04 грн, судом задоволені позовні вимоги на загальну суму 94 527 888, 82 грн, а отже судом задоволено позов на 53, 55 %.
		Враховуючи той факт, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 22 700, 00 грн, згідно з платіжним дорученням № 4500007871 від 03.02.2021 (т.1 а.с.23), судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідачів у розмірі 12 155, 85 грн (22 700, 00 грн * 53, 55 / 100).
		При цьому, суд зазначає, що судовий збір має бути стягнуто у рівних частках (по 6 077, 93 грн відповідно) з відокремлених підрозділів Державної податкової служби України - Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Головного управління ДПС у Донецькій області, оскільки саме вказаними суб`єктами владних повноважень не забезпечено відшкодування позивачу сум податку на додану вартість.
		Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
		Керуючись ст.ст. 2, 6, 12, 72-77, 94, 139, 192-193, 242-246, 257-258, 293, 295, 297 КАС України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» (код ЄДРПОУ 00191135, Україна, 87504, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Ілліча, будинок 54, корпус 4) до відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код відокремленого підрозділу 43968079, адреса: 49600, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр. Поля Олександра, будинок 57), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (код ЄДРПОУ 37993783, Україна, 01601, місто Київ, вулиця Терещенківська, будинок 11-А), відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головного управління ДПС у Донецькій області (код відокремленого підрозділу 44070187, адреса: 87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Італійська, будинок 59), Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (код ЄДРПОУ 37967785, Україна, 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Миру, будинок 68) про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додатну вартість у розмірі 58 037 285, 00 грн та пені у розмірі 118 484 165, 04 грн, - задовольнити частково.
		Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015 року, серпень 2015 року в розмірі 58 037 285, 00 грн (п`ятдесят вісім мільйонів тридцять сім тисяч двісті вісімдесят п`ять гривень), та пеню, нараховану на суму такої заборгованості, у розмірі 36 490 603, 82 грн (тридцять шість мільйонів чотириста дев`яносто тисяч шістсот три гривні вісімдесят дві копійки).
		Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судовий збір у розмірі 6 077, 93 грн (шість тисяч сімдесят сім гривень дев`яносто три копійки).
		Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головного управління ДПС у Донецькій області судовий збір у розмірі 6 077, 93 грн (шість тисяч сімдесят сім гривень дев`яносто три копійки).
		В решті заявлених вимог, - відмовити.
		Повний текст рішення складено 07.06.2021.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя В.А. Голуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...