Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/4844/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 07.06.2021. Зареєстровано: 08.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.06.2021.
Дата набрання законної сили: 15.06.2021
Номер судового провадження: 1-кп/712/159/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018251010003788

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 712/4844/19
		Провадження № 1кп/712/159/21 
		СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРКАСИ
		07 червня 2021              м. Черкаси
		 
		Соснівський районний суд м. Черкаси у складі колегії суддів:
		головуючого судді                   ОСОБА_1 
		судді ОСОБА_2 
		судді ОСОБА_3 
		при секретарі                       ОСОБА_4 
		прокурора                 ОСОБА_5 ,
		представника потерпілої ОСОБА_6 
		потерпілого                                   ОСОБА_7 
		захисника ОСОБА_8 
		обвинуваченого ОСОБА_9 
		    розглянувшиу  відкритому судовомузасіданні взалі судув м.Черкаси кримінальнепровадження пообвинуваченню  ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1ст.263 КК України,-
		В С Т А Н О В И В :
		В провадженні Соснівського районного суду м. Черкас знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1ст.263 КК України.    
		Захисник ОСОБА_8 , в просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт з носінням електронного засобу, вважає, що обвинувачення необгрунтованим, невірно вказана кваліфікація дій ОСОБА_9 . Крім того ОСОБА_9 має родину (цивільну дружину), постійне місце проживання, є ФОП, позитивно характеризуєтьсмя на за місцем проживання, має ряд заїхворювань, одне з яких тяжке - гепатит «С», а також є рішення Європейського суду з прав людини від 15.04.2021 за заявою ОСОБА_9 , яким встановлено надмірну тривалість попереднього ув`язнення. Також в задоволенні клопотання прокурора про продовження тримання під вартою просив відмовити, вказавши, що клопотання прокурора невмотивовано, прокурором не надано доказів, які б підтверджували ризики, що стали підставою для вказаного клопотання.                                                     Під час судового засідання прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 2 місяці обвинуваченому. Послався на те, що ризики, які існували на момент обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися та існують на даний час, а саме: обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки злочин, який йому інкримінується відносяться до категорії особо тяжких, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, обвинувачений усвідомлює про неминучість покарання. Судовий розгляд вказаного кримінального провадження триває, а тому просив задовольнити подане клопотання. В задоволенні клопотання захисника просив відмовити.                Представник потерпілих адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали позицію прокурора, в задоволенні клопотання захисту просила відмовити.
		Потерпілий ОСОБА_7 підтримав свого представника.         Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав думку свого захисника.            Суд, перевіривши доводи і обґрунтованість внесеного на його розгляд клопотання, обговоривши доцільність застосування запобіжних заходів, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, керуючись законом, за своїм внутрішнім переконанням, зробив такі висновки.                                    Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 08.04.2021 у судовому засіданні ОСОБА_9 продовжено раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 2 місяці, який закінчується на час розгляду справи.    
		Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 1ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Судом також встановлено, що рішенням Європейського суду з прав людини від 15 квітня 2021року у справі "Гончар М.М. проти України" встановлено порушення п.3 ст.5 Конвенції щодо надмірної тривалості попереднього ув`язнення, а саме: відсутність оцінки особистої ситуації заявника, що зменьшує ризики повторного вчинення злочину, змови або втечі; відсутність дослідження можливості застосування інших запобіжних заходів.     
		   Тож, національний суд, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 15 квітня 2021року, зауважує, що на практиці, особливо в кримінальному процесі, тривалість розгляду справи залежить не тільки від суду. Крім того, на затягування процесу впливали неявка в судове засідання свідків, розв`язання великої кількості клопотань, як сторони обвинувачення, так і сторонн захисту, дотримання процесуальних обов`язків учасниками процесу, відкладення розгляду справи за відсутності захисників та інших учасників процесу. 
		   Колегія суддів вважає, що тривалість попереднього ув`язнання ОСОБА_9 пов`язана саме з проведенням судово-психіатричних експертиз (за клопотанням захисту та сторони обвинувачення), об`ємністю досліджених судом матеріалів, дотриманням процесуальних норм. Тому при вирішенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дійшов висновків, що існують ризики, передбаченіст. 177 КПК України,які наданий часне зменшилисята незмінилися,з оглядуна обставинивчинення кримінальногоправопорушення зач.1ст.115ККУкраїни, проти життя та здоров`я особи, поєднаного із застосуванням насильства над потерпілим, що спричило загибель людини, за який передбачене покарання до 15років позбавлення волі та у вчинені злочину передбаченого ч.1 ст.263КК України, з урахуванням суровості можливого призначення покарання, перебуваючи на волі може переховуватися від суду, іншим чином буде перешкоджати розгляду кримінального провадження, також судом не був допитаний сам обвинувачений і суду не відома його позиція стосовно пред`явленого йому обвинувачення, також судом не досліджені всі письмові матеріали, а саме ряд різних експертиз, в зв`язку з чим обвинувачений зможе впливати на експертів, які проводили вищевказані експертизи. 
		При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий органповинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину;підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000).
		Колегія суддів, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 вважає, що були дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закон, повно та об`єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження такого запобіжного заходу.
		Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ «Сельчук проти Туреччини» визначено, що попередня судимість може бути підставою ризику вчинення нових правопорушень.
		Колегія суддів враховує, дані про особу обвинуваченого, який хоча раніше і не судимий, але згідно інформації ОСК ГУНП України в Черкаській області притягувався до кримінальної відповідальності за ч.1ст.286КК України, звільнений від відбування покарання на підставі ст.49, ч.5 ст.74КК України; за ч.1 ст.396КК України, звільнений від відбування покарання на підставі п.3ч.1ст.49КК України, а саме з підстав спливу строків давності. Також останнє притягнення до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.396КК України пов`язане з позбавленням життя людини, а саме матері потерпілого по справі ОСОБА_7 , померлої ОСОБА_10 ..
		З чого суд дійшов висновку про відсутність даних щодо зменшення ризику повторного вчинення ОСОБА_9 злочину, змови або втечі.                 Що стосується доводів захисника ОСОБА_8 стосовно незадовільного стану здоров`я ОСОБА_9 , згідно довідки ФДУ «Центр охорони здоров`я» ДКВС України» в Черкаській та Кіровоградській областях від 17.05.2021, наданій захисником в судовому засіданні, ОСОБА_9 , згідно даних захворювань, висновків лікарів та стану хворого, на даний час не потребує невідкладної медичної допомоги чи госпіталізації до закладів МОЗ. 
		Судом встановлено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, які з моменту обрання запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати,бо є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_9 під впливом тяжкості покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини у вчиненому, може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Так, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні злочинів, які відповідно дост. 12 КК Українивідносяться до категорії тяжких злочинів, які мають високий ступінь суспільної небезпеки та за які, в разі визнання його винуватим, може бути засудженим до позбавлення волі на тривалий термін.
		У рішенні по справі «W.проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
		Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».                    Відповідно до правової позиції викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
		Так, розглядаючи можливість застосування до ОСОБА_9 альтернативних запобіжних заходів, колегія суддів враховує особу обвинуваченого, та вважає, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не взмозі забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень суду.            
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177,178, 331, 369-372 КПК України, 
		УХВАЛИВ:
		В задоволенніклопотання захисникавідмовити.  
		Клопотання прокурора задовольнити.
		Продовжити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. с.Леськи Черкаського району, Черкаської області запобіжний захід  тримання під вартою строком на 1 місяць, тобто по 07 серпня 2021включно.
		Виконання ухвали покласти на процесуального прокурора, начальника ГУНП в Черкаській області, начальника арештного дому ДУ " Черкаський слідчий ізолятор". 
		 
		Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м.Черкаси протягом семи днів з дня її оголошення.
		Колегія суддів

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...