Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 212/3873/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; спори про відшкодування шкоди, заподіяної від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Надіслано для оприлюднення: 08.06.2021. Зареєстровано: 08.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.06.2021.
Дата набрання законної сили: 04.08.2021
Номер судового провадження: 2/212/2525/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 212/3873/21 
		2/212/2525/21
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		08 червня 2021 року м. Кривий Ріг 
		 
		Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді  Борис О.Н., з участю секретаря судового засідання Деменко А.С., справа розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров`я, 
		 
		встановив:
		У травні 2021 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Меланчук І.В., звернувся до суду з позовом до відповідача публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - ПАТ «Кривбасзалізрудком») про відшкодування моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров`я посилаючись на те, що він з 01.06.1981 року по 06.11.1981 рік працював на посаді підземного гірника дільниці №9 шахти «Родина»; з 06.11.1981р. по 01.09.1983р. - на посаді підземного бурильника шпурів дільниці №9 шахти «Родина»; з 01.09.1983р. по 15.08.1986 рік - на посаді підземного бурильника шпурів з виконанням вибухових робіт дільниці №9 шахти «Родина»; з 30.09.1987 року по 01.07.1988 рік - на посаді підземного бурильника шпурів з правом ведення вибухових робіт на дільниці №4 шахти «Родина»; з 01.07.1988 року по 20.09.1993 рік - на посаді підземного прохідника з правом ведення вибухових робіт на шахті «Родина»; з 20.09.1993року по 10.12.1996 рік - на посаді підземного кріпильника шахти «Родина» ПАТ «Кривбасзалізрудком». Внаслідок праці у шкідливих умовах він отримав професійні захворювання  вібраційна хвороба І ст. з переважанням периферійного ангіодистонічного синдрому та двусторонній кохлеарний неврит. Висновком ЛТЕК від 20.10.1993 року позивачу первинно встановлено 50 % втрати професійної працездатності за вказаним професійним захворюваннями та третю групу інвалідності з переоглядом. При подальших переоглядах МСЕК позивачу було зменшено відсоток врати професійної працездатності до 35% та при переогляді МСЕК у 2004 році його встановлено безстроково. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я, чим йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що позивач відчуває постійні фізичні страждання, наслідком якого є порушення звичного способу життя, потреба додаткових зусиль для організації життя, порушенням нормальних життєвих зв`язків, внаслідок неможливості вести активне життя. Позивач постійно відчуває ломоту в суглобах кінцівок, біль в шийно-потиличній, міжлопатковій ділянці, в плечових та ліктьових суглобах, як в денний та і в нічний час, що порушує сон Позивача та позбавляє його можливості нормально відпочивати, призводить до головного болю та запаморочення, постійного відчуття втоми, загальної слабкості, зниження уваги Позивача в денний час, що має наслідком перебування Позивача в напруженому стані, стані роздратованості. Розмір завданої моральної шкоди позивач оцінює в 227 000 грн., які просить суд стягнути з відповідача
		13 травня 2021 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі доказами.
		08 червня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву ПАТ «Кривбасзалізрудком», у якому відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що за період роботи позивача з 01.06.1981 по 06.05.1993 на підприємстві відповідача не передбачено законодавством відшкодування моральної шкоди. Крім того, позивачем не доведено факту завдання йому моральної шкоди належними та допустимими доказами. Вважають, що саме позивач повинен доводити факт спричинення моральної шкоди, а також її розмір.
		Суд, відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України, вважає можливим ухвалити рішення у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у справі доказів.
		Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності доч. 2 ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
		Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 3 з 01.06.1981 року по 06.11.1981 рік працював на посаді підземного гірника дільниці №9 шахти «Родина»; з 06.11.1981р. по 01.09.1983р. - на посаді підземного бурильника шпурів дільниці №9 шахти «Родина»; з 01.09.1983р. по 15.08.1986 рік - на посаді підземного бурильника шпурів з виконанням вибухових робіт дільниці №9 шахти «Родина»; з 30.09.1987 року по 01.07.1988 рік - на посаді підземного бурильника шпурів з правом ведення вибухових робіт на дільниці №4 шахти «Родина»; з 01.07.1988 року по 20.09.1993 рік - на посаді підземного прохідника з правом ведення вибухових робіт на шахті «Родина»; з 20.09.1993року по 10.12.2004 рік - на посаді підземного кріпильника шахти «Родина» ПАТ «Кривбасзалізрудком»,10.12.2004 року звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП у зв`язку із виходом на пенсію. (а.с. 35-47)
		Відповідно до повідомлення про хронічне професійне захворювання ОСОБА_1 отримав професійне захворювання вібраційна хвороба І ст. з переважанням периферійного ангіодистонічного синдрому. Направлено на проходження МСЕК 06.07.1993 (а.с.14).
		Відповідно доакту розслідуванняхронічного професійногозахворювання від06.10.1996року професійнезахворювання двусторонній кохлеарнийневрит ОСОБА_1  отримав внаслідок недосконалість засобів індивідуального захисту від шуму (а.с. 15-16).
		Відповідно до даних з Санітарно-гігієнічної характеристики умов праці від 25.10.2004, умови праці Позивача характеризувались наступним: локальна вібрація - від 120 дБ до 121 дБ при гранично-допустимому рівні - 112 дБ; шум - еквівалетний рівень звуку від 97дБА до 115 дБА при гранично-допустимому рівні - 80 дБА; важкість праці III класу, 2 ступеню шкідливості (а.с.51-53).
		20.10.1993 року ОСОБА_1 пройшов огляд ЛТЕК, за результатами якого встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі - 50% та третю групу інвалідності (а.с.8-9).
		02.02.1995 року ОСОБА_1 повторно пройшов огляд ЛТЕК, за результатами якого встановлено втрати професійної працездатності у розмірі - 50% встановлено третю групу інвалідності (а.с.8-9).
		15.11.1995 року, ОСОБА_1 повторно пройшов огляд ЛТЕК, за результатами якого встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі - 50% та встановлено третю групу інвалідності (а.с.8-9).
		29.10.1997 року, ОСОБА_1 повторно пройшов огляд ЛТЕК, за результатами якого встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі - 35% та встановлено третю групу інвалідності.
		08.10.1998 року, ОСОБА_1 повторно пройшов огляд ЛТЕК, за результатами якого встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі - 35% та встановлено третю групу інвалідності (а.с.10-11)
		При переоглядах МСЕК 19.10.1999, 31.10.2000, 02.12.2004 ОСОБА_1 повторно встановлено 35% стійкої втрати працездатності за наслідками професійного захворювання та третю групу інвалідності безстроково (а.с. 10-13).
		Суд, встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійні захворювання отримані позивачем у зв`язку із виконанням ним трудових обов`язків, і наявності у зв`язку з цим підстав, згідно норм діючого законодавства, для відшкодування моральної шкоди.
		До такого висновку суд прийшов з наступного.
		Так, постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами та доповненнями) надано роз`яснення, відповідно до якого спори щодо відшкодування шкоди на підставі Закону № 1105 повинні вирішуватись на підставі законодавства, яке було чинним на момент виникнення в потерпілого права на відшкодування шкоди. Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому медико-соціальною експертною комісією стійкої втрати професійної працездатності.
		Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди виникає в потерпілого з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, тобто з 30.07.1993 року за наслідками професійного захворювання.
		Так, ст. 17 Закону України «Про охорону праці» (у редакції, що була чинною на час виникнення права на відшкодування моральної шкоди) визначає, що власник зобов`язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.
		За статтею 12 Закону України «Про охорону праці» (у редакції, що була чинною на час виникнення права на відшкодування моральної шкоди), відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		У зв`язку з тим, що відповідно до положень 12 Закону України «Про охорону праці» (у редакції, що була чинною на час виникнення права на відшкодування моральної шкоди) відшкодування працівнику моральної шкоди у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійних захворювань, отриманих внаслідок роботи у небезпечних та шкідливих виробничих факторів, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача за вказаними професійними захворюваннями.
		У відповідності до положень п.11 Правилам відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням ним трудових обов`язків, затверджених постановою Кабінету міністрів України №472 від 23 червня 1993 року (у редакції, що була чинною на час виникнення права на відшкодування моральної шкоди) (далі Правила № 472) моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого про характер моральної втрати чи висновком медичних органів у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі, розмір якої визначається в кожному конкретному випадку на підставі: домовленості сторін (власника, профспілкового органу і потерпілого або уповноваженої ним особи); рішення комісії по трудових спорах; рішення суду. Розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної плати незалежно від інших будь-яких виплат.
		Згідно зі ст. 440-1 ЦК Української РСР ((у редакції, що була чинною на час виникнення права на відшкодування моральної шкоди) моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.
		Таким чином, згідно зі ст. 440-1 ЦК Української РСР, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено обмеження мінімального розміру відшкодування моральної шкоди не менше п`яти мінімальних розмірів заробітної плати та максимального розміру відшкодування моральної шкоди, що не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної плати (п. 11 Правил).
		Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).
		Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
		Вищезазначені вимоги закону у поєднанні зі статтями 3 і 8 Конституції України дають підстави для висновку про те, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи, та враховувати засади розумності, виваженості й справедливості.
		Згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі станом на час розгляду справи становить 6000 грн., тобто мінімальний розмір відшкодування моральної шкоди, який відповідає 100% стійкої втрати працездатності, дорівнює 30000,00 грн., а максимальний 1200000,00 грн.
		Відповідно до роз`яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
		Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності таких наслідків, розміру втрати працездатності, відсутності наявності динаміки покращення стану позивача, постійний характер страждань позивача, який переносить постійний фізичний дискомфорт, обмежений в можливості звичайних повсякденних занять та активному спілкуванні, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності, який первинно встановлений у розмірі 50%, та в подальшому зменшений до 35%, встановлення третьої групи інвалідності безстроково, тривалість праці на підприємстві відповідача, судом встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода, тому суд вважає необхідним призначити позивачу компенсацію з відповідача в розмірі 170 000,00 грн. без утримання податку з доходу фізичних осіб.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі по 1700,00 грн. 
		Керуючись Законом України«Проохорону праці»,ст. 440-1 ЦК УРСР, ст.ст.4,5,13,19,76-81,89,141,258-259,263-265,279, 354ЦПКУкраїни, суд,- 
		ухвалив:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров`я задовольнити частково.
		Стягнути з публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень 00 копійок, без утримання податку з доходу фізичних осіб.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Стягнути з публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 1700,00 грн.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
		Відповідно до п. 3 Розділу XII ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.    
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», місце знаходження юридичної особи: 50029, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а, код ЄРДПОУ 00191307.
		Рішення складено та підписано 08 червня 2021 року.
		 
		 
		 
		Суддя:                    О.  Н.  Борис

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...