Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/2965/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; цивільного захисту.
Надіслано для оприлюднення: 07.06.2021. Зареєстровано: 09.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.06.2021.
Дата набрання законної сили: 02.06.2021
Номер судового провадження: A/855/9926/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/2965/20                                                                 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  02 червня 2021 року                                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого:           Бєлової Л.В.
		суддів:                     Аліменка В.О., Безименної Н.В.   
		 
		за участю секретаря судового засідання: Матвєєвої С.А.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» на рішення Окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» про застосування заходів реагування, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У лютому 2020 року позивач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:
		- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», які розташовано за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 1-Г у Подільському районі до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення електроживлення та накладення печаток на електрощити будівлі.
		Рішенням Окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.
		Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи. 
		Відповідач вказує, що суд першої інстанції не дослідив у повному обсязі виконання університетом вимог певних пунктів акту перевірки, через те, що докази не були подані вчасно у зв`язку з постійним продовженням в університеті обмежувальних заходів, пов`язаних з карантином на території України. 
		В апеляційній скарзі апелянт вказує, що ним додаються докази, що підтверджують виконання відповідачем акту Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, крім того, відповідач звернувся до контролюючого органу щодо призначення проведення позапланової перевірки, а складений за її результатами акт буде однозначним підтвердженням усунення відповідачем всіх виявлених порушень.
		28 травня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли додаткові пояснення Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», в яких відповідач вказує, що за результатом проведення повторного позапланового зщаходу перевірки встановлено усунення відповідачем майже всіх порушень, на підтвердження чого надає відповідний акт перевірки. 
		31 травня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на апеляційну скаргу, в якому позивач повністю підтримує позицію суду першої інстанції. 
		Позивач вказує, що відповідач продовжує функціонувати з порушенням правил пожежної безпеки, що створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей. 
		Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, додаткових пояснень, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Як встановлено судом першої інстанції, Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про   основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу Міністерства внутрішніх справ від 17 січня 2019 року №22 «Про затвердження уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, та інших форм розпорядчих документів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21 січня 2019 року №73/33044, Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04 лютого 2013 року №3, наказу Державної регуляторної служби України від 15   листопада 2019 року №196 «Про затвердження плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2020 рік», наказу ДСНС України від 27 листопада 2019 року №687 «Про затвердження плану перевірок» ГУ   ДСНС України в місті Києві видало наказ від 06   грудня 2019 року №1038 «Про проведення планових перевірок».
		На підставі наказу від 13 грудня 2019 року №1073 та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 13 грудня 2019 року №7694   посадовою особою позивача у період з 19 грудня 2019 року по 26 грудня 2020 року проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено відповідний акт від 26 грудня 2019 року №879   (далі по тексту - акт перевірки). 
		З акта перевірки вбачається, що ГУ ДСНС в м. Києві виявило порушення ВНЗ «Україна» вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме Правил пожежної безпеки в Україні (далі по тексту - ППБУ), Кодексу цивільного захисту України: 
		1) проводи, які прокладені приховано під підвісними стелями та за облицюванням стін, не ізольовані від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт (пункт 1.12 розділу 4 ППБУ);
		2) з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях не виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6 розділу 4 ППБУ);
		3) в приміщеннях допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж (пункт 1.8 розділу 4 ППБУ);
		4) на горищі допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи (пункт 1.18 розділу 4 ППБУ);
		5) на горищі та в підвальному поверсі допускається користування світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків) (пункт 1.18 розділу 4 ППБУ);
		6) в підвальному поверсі допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м. від електрощитів (пункт 1.18 розділу 4 ППБУ);
		7)   в приміщеннях 1-го поверху га на горищі допускається прокладання проводів (кабелів) по горючим основам (конструкціям) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 метра (пункт 1.12 розділу 4 ППБУ);
		8)   отвори в огороджувальних конструкціях і протипожежних перешкодах на всіх поверхах, які утворились під час прокладання електричних комунікацій та інженерного обладнання не зашпаровані наглухо негорючим матеріалом, який забезпечує клас вогнестійкості та димогазонепроникнення, що вимагається будівельними нормами для цих перешкод (пункт 2.4 розділу 3 ППБУ);
		9)   в сходових клітках допускається відкрите прокладання електропроводів і кабелів незалежно від їх напруги (пункт 1.18 розділу 4 ППБУ);
		10)   не проведений планово-попереджувальний ремонт електромережі будівлі (пункт 1.1, 1.2 розділу 4 ППБУ);
		11) стіни на шляхах евакуації оздоблені горючими матеріалами (пункт 1.18 розділу 4 ППБУ);
		12) під час перебування людей в приміщеннях в яких допускається встановлення ґрат на вікнах, останні не перебувають у відчиненому положенні або зняті матеріалами (пункт 2.16 розділу 3 ППБУ);
		13)   висота дверей евакуаційного виходу з другої сходової клітки на 1-му поверсі менше 2-х метрів (пункт 2.23 розділу 3 ППБУ);
		14)   вихід з приміщень другого і третього поверхів до другої сходової клітки та з другої сходової клітки безпосередньо на зовні заблоковано (пункти 2.23, 2.37 розділу 3   ППБУ);
		15) під другою сходовою кліткою на першому поверсі та сходами в підвал допускається влаштування приміщення (пункти 2.23, 2.37 розділу 3   ППБУ);
		16)   допускається улаштування складу горючих матеріалів в підвальному поверсі, вхід до якого, не ізольований від загальної евакуаційної сходової клітки (пункти 2.23, 2.11 розділу 3   ППБУ);
		17) допускається захаращення (блокування) приямків віконних прорізів підвального поверху (пункт 2.13 розділу 3   ППБУ);
		18) отвори в протипожежних стінах приміщень електрощитової не обладнані протипожежними дверима з класом вогнестійкості не менше Е1 ЗО хвилин (пункт 2.3 розділу 3   ППБУ);
		19)   приміщення не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони (пункт 1.2 розділу 5   ППБУ);
		20) приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуацією людей (пункт 1.2 розділу 5   ППБУ);
		21)   шляхи евакуації (коридори, сходові клітки) не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей (пункт 2.31 розділу 3   ППБУ);
		22)   пожежні рукава утримуються не приєднаними до кранів (пункт 2.2 розділу 5   ППБУ);
		23) не надані підтверджуючі документи, щодо технічного обслуговування існуючих пожежних кран-комплектів, та перевірки їх на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у журналі обліку технічного обслуговування (пункт 2.2 розділу 5   ППБУ);
		24) система внутрішнього протипожежного водопроводу знаходяться в не працездатному стані (пункт 2.2 розділу 5   ППБУ);
		25) не здійснено технічне обслуговування існуючих вогнегасників (пункт 3.17 розділу 5   ППБУ);
		26) посадова особа, відповідальна за протипожежний стан приміщень не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (пункти 15, 16 розділу 2   ППБУ);
		27) не пройдено навчання з питань цивільного захисту керівником підприємства або уповноваженої особи на виконання функцій цивільного захисту на територіальних курсах (стаття 91 КЦЗУ).
		Враховуючи те, що під час проведення перевірки було виявлено ряд порушень правил пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, які зазначені в Акті перевірки, керуючись ст. 68 Кодексу цивільного захисту України ГУ ДСНС України у м. Києві звернулось з даним адміністративним позовом до суду.
		Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що надані відповідачем документи не дають можливості достовірно встановити факт усунення встановлених в акті перевірки порушень, наприклад, яким чином усунуто порушення щодо оздоблення горючими матеріалами стін на шляхах евакуації, або щодо влаштування приміщення під другою сходовою кліткою на першому поверсі та сходами в підвал. Станом на момент прийняття рішення судом, відповідач не надав будь-яких доказів, які б свідчили про усунення ним порушень пунктів 1-3, 10, 22-24 акта перевірки.
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. 
		Спірні правовідносини врегульовані  Кодексом цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 р. № 5403-VI, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 р. № 877-V. 
		Згідно  статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять, зокрема, органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду.
		Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
		ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		До основних завдань ДСНС України віднесено здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
		Відповідно до  статті 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
		Пунктом 12 частини 1  статті 67 Кодексу цивільного захисту України  визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки віднесено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
		В силу частини 2  статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
		Відповідно до п.1 ч. 1  ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
		Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
		Відповідно до ч. 5    ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
		Враховуючи норми законодавства та наявні у справі докази, колегія суддів зазначає, що контролюючий орган при проведенні позапланової перевірки та складанні за її наслідками розпорядчих документів, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені    Конституцією    та законами України.
		Статтею 3 Конституції України    визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Обов`язок держави - захищати життя людини (стаття 27 Конституції України).
		Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26  Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.
		Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
		Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/4267/16.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надані відповідачем документи не дають можливості достовірно встановити факт усунення встановлених в акті перевірки порушень, станом на момент прийняття рішення судом, відповідач не надав будь-яких доказів, які б свідчили про усунення ним порушень пунктів 1-3, 10, 22-24 акта перевірки, що свідчить про наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень відповідача.
		З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
		У рамках проведеної ГУ ДСНС України у м. Києві перевірки було встановлено 27 порушень.
		Станом на час апеляційного розгляду, позивачем було проведено повторну перевірку, наслідки якої оформлені актом № 348 від 13 травня 2021 року.
		Зі змісту цього акту, а також доданих до апеляційної скарги документів вбачається, що, відповідачем частково усунені раніше виявлені контролюючим органом порушення і проведення відповідних заходів триває, що не заперечувалось позивачем. Так, колегія суддів бере до уваги те, що відповідач не відмовляється від виправлення порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки та те, що Вищим навчальним закладом «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» було усунуто частину порушень, зафіксованих у акті перевірки від 26 грудня 2019 року №879. 
		Разом з тим, під час розгляду і вирішення апеляційної скарги, колегія суддів враховує не послідовність дій, вчинених відповідачем з метою усунення порушень, а перевіряє чи є порушення, які продовжують існувати, такими, що створювати небезпеку для життя і здоров`я людей.
		Усунення частини виявлених порушень не свідчить про відсутність загрози життю та здоров`ю людей та, як наслідок, відсутність підстав для застосування відповідних заходів реагування, оскільки не усунутими залишились ті порушення, які, перш за все, створюють загрозу життю та здоров`ю людей. 
		Суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду цієї справи відповідачем не усунуто всі виявлені перевіркою порушення техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті від 26 грудня 2019 року №879, які є реальною загрозою для життя та здоров`я людей.        
		При цьому, відповідач не заперечує той факт, що виявлені перевіркою ГУ ДСНС України у м. Києві порушення на об`єкті мали місце і характер цих порушень створював загрозу життю і здоров`ю як працівників установи, так і учням та відвідувачам.
		Колегія суддів наголошує, що той факт, що відповідачем в подальшому частково усунуто виявлені порушення та необхідність погодження проведення будівельних робіт, не спростовує висновків суду першої інстанції про наявність підстав для застосування заходів реагування на момент ухвалення оскаржуваного рішення та не впливає на оцінку законності цього рішення.
		При цьому, колегія суддів враховує, що застосування заходу реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
		Відновлення діяльності після її зупинення рішенням суду в силу частини п`ятої  статті 4 Закону № 877-V  можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
		Тобто, внаслідок усунених порушень, якщо такі матимуть місце, відповідач не позбавлений можливості звернутися з відповідною інформацією до позивача. Надання ж судом адміністративної юрисдикції оцінки питанню, чи були усунуті виявлені порушення до висновку компетентного органу в цьому питанні є передчасним.
		Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 580/3213/19. 
		Частиною першою  статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»  передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
		Відповідно до частини п`ятої  статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Згідно з частини шостої  статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»  висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах палата, об`єднана палата або Велика Палата Верховного Суду у відповідності до  статті 346 КАС  не відступала, а тому підстав для їх неврахування при вирішенні даного спору немає.
		Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі є тимчасовим заходом, який направлений саме на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей (зокрема, постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 815/6378/17, від 19 листопада 2020 року у справі № 824/448/19-а).
		До того ж, важливим є те, що відповідач є вищим навчальним закладом, що передбачає постійне заходження в ньому великої кількості студентів, освітніх працівників, адміністрації.
		При цьому, додані до апеляційної скарги документи, зокрема, акт виконаних робіт демонтажу вагонки, не дає суду можливості встановити, чи належним чином були виконані такі роботи та усунуті порушення, вказані в акті, оскільки останні можуть бути встановлені тільки безпосередньо на об`єкті при проведенні фактичної перевірки. 
		Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про необхідність застосування заходів реагування, є обґрунтованим та відповідає обставинам справи на момент ухвалення оскаржуваного рішення, оскільки існуючі у відповідача порушення у сфері пожежної і техногенної безпеки, що зафіксовані в акті перевірки створюють загрозу життю і здоров`ю людей.
		За таких обставин, зупинення експлуатації (роботи) Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», є пропорційною та повною мірою реагування, а відтак для збереження безпеки та здоров`я людей, відвідувачів, студентів, працівників закладу освіти, необхідно зупинити експлуатацію відповідного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 26 грудня 2019 року № 879.
		Відповідно до першого речення  статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
		При цьому, апеляційний суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований до апелянта захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі освіти.
		Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року. 
		Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України    та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» про застосування заходів реагування. 
		Згідно з положеннями  статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Відповідно до вимог  статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
		Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, додаткових пояснень, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
		Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
		 
		П О С Т АН О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» на рішення Окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року - залишити без задоволення. 
		Рішення Окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року - залишити без змін. 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		Повний текст виготовлено 07 червня 2021 року. 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                                Л.В. Бєлова
		 
		Судді                                                                                                      В.О. Аліменко, 
		 
		                                                                                                               Н.В. Безименна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...