Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/2828/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; банкрутство юридичної особи.
Надіслано для оприлюднення: 08.06.2021. Зареєстровано: 09.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.06.2021.
Дата набрання законної сили: 01.06.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01.06.2021 року                                                                                                     м.Дніпро         
		Справа №  908/2828/19
		Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)                         
		суддів: Кузнецова В.О., Чередка А.Є.       
		при секретарі судового засідання: Михайловій К.С.                                                                
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича та арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2021 (прийняту суддею Сушко Л.М., повне судове рішення складено 29.03.2021) у справі № 908/2828/19 
		за заявою Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор"
		про визнання банкрутом     
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.          Короткий зміст заявлених  вимог.
		 
		14.08.2020 до Господарського суду Запорізької області від Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" надійшло клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Гусара І.О. від виконання повноважень розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор". Подане клопотання обґрунтовано тим, що всупереч приписам частини 8 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, розпорядником майна не було надано до господарського суду інформації про грошові вимоги АТ "Перший Український Міжнародний Банк", які забезпечені заставою майна боржника.
		18.08.2020. від Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" надійшло клопотання про припинення повноважень керівника Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" генерального директора Клейнера І.С. В обґрунтування клопотання банком зазначається, що генеральний директор ПрАТ "ЗТР" достовірно знаючи, що грошові кошти за контактами / договорами обтяжені заставою АТ "Райффайзен Банк Аваль" умисно приховує відомості стосовно дійсного стану господарських взаємовідносин боржника з контрагентами - ТОВ "Енергетичний Стандарт", Корпорацією виробничих та комерційних підприємств "Союз" та ZTR-Enesta Handelsgesellschaft .m.b.h. та залишковий розмір боргу контрагентів перед боржником за поставлений товар. Такі дії керівника боржника, на думку АТ "Райффайзен Банк Аваль" порушують його права та інтереси, оскільки визнання Банку забезпеченим кредитором, позбавляє його статусу конкурсного кредитора з відповідною участю та голосуванням у представницьких органах (зборах та комітеті кредиторів) та можливістю реалізації інших прав, визначених КУзПБ. Крім того, відсутність достовірних відомостей про розмір фактичної заборгованості контрагентів перед боржником за контрактами, що передані в заставу Банку позбавляє АТ "Райффайзен Банк Аваль" права на позачергове задоволення вимог за рахунок грошових коштів, отриманих за вищевказаними контрактами та створює для Боржника можливість використання отриманих грошових коштів у власних цілях або задоволення окремих кредиторських вимог. Крім того, Банк звертає увагу, що керівником Боржника не забезпечуються належні заходи по збереженню майна боржника у вигляді повернення багатомільйонної дебіторської заборгованості, в тому числі з пов`язаних з ПрАТ "ЗТР" структурами. Також, в порушення ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства Боржником не отримуються погодження від розпорядника майна про передачу в оренду нерухомого майна підприємства.
		 
		2.          Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
		 
		Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.03.2021 у цій справі,  клопотання Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про відсторонення арбітражного керуючого Гусара І.О. від виконання повноважень розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" залишено без розгляду; клопотання Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про припинення повноважень керівника Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" генерального директора Клейнера І.С. залишено без розгляду; клопотання Акціонерного товариства "Таскомбанк" про відсторонення арбітражного керуючого Гусара І.О. від виконання повноважень розпорядника майна у справі №908/2828/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" залишено без розгляду; судом за власною ініціативою суду відсторонено арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича від виконання повноважень розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", 69600, м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, 3, код ЄДРПОУ 00213428 у зв`язку з неналежним виконанням покладених на нього обов`язків; розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", 69600, м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, 3, код ЄДРПОУ 00213428 призначено арбітражного керуючого Попадюка Ігоря Васильовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №297 від 26.02.2013., адреса: 03056, м. Київ, вул. Виборзька, 16/15, офіс 103); кандидатури арбітражних керуючих Стецини І.В., Реверука П.В., Микитьона В.В., Нікітенка М.О., Сиротенка О.О., Боярчукова С.Г. - відхилено.
		3.          Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
		 
		Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати в частині залишення без розгляду клопотання Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про відсторонення арбітражного керуючого Гусара І.О. від виконання повноважень розпорядника майна боржника, про припинення повноважень керівника Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" генерального директора Клейнера І.С. та призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Попадюка І.В. та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити клопотання Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про відсторонення арбітражного керуючого Гусара І.О. від виконання повноважень розпорядника майна боржника та припинити повноваження керівника Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" генерального директора Клейнера І.С., передавши повноваження керівника розпоряднику майна. Визначити кандидатуру розпорядника майна з числа заявлених арбітражних керуючих у справі №  908/2828/19, надавши належну правову оцінку такому рішенню.
		Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Запоріжтрансформатор" подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати в частині призначення розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" арбітражного керуючого Попадюка Ігоря Васильовича та направити справу № 908/2828/19 для продовження розгляду до суду першої інстанції для визначення кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесних до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору.
		Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, арбітражний керуючий Микитьон Віктор Васильович подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати в частині відхилення кандидатури розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" Микитьона Віктора Васильовича та призначення розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" арбітражного керуючого Попадюка І.В., постановити нове рішення, яким призначити розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича.
		Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, арбітражний керуючий Гусар Іван Олексійович подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2021 у справі № 908/2828/19, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати.
		 
		4.          Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
		 
		В обґрунтування поданої апеляційної скарги Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" вказує, що АТ "Райффайзен Банк Аваль" є як конкурсним, так і забезпеченим кредитором в розмірі 12  021 240, 00 грн (вартість предмету застави за Договором застави основних засобів №12/02- 19/12/22 від 21.11.2014, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Обушенко Г.О. за реєстровим № 537) до боржника ПрАТ "Запоріжтрансформатор" на підставі ч. 8. ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, грошові вимоги до якого носять безспірний характер, підтверджуються судовими рішеннями, що набрали законної сили у справі Господарського суду Запорізької області №908/919/17 та постановою приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. від 08.07.2019 про відкриття виконавчого провадження №59484493, Ідентифікатор доступу: 5В4БЕАГГ9041, про примусове виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 15.04.2019 у справі №908/919/17 із стягнення з ПАТ "Запоріжтрансформатор" на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості за Генеральною кредитною угодою №01/02-19/12 від 02.10.2009 та Кредитним договором №010/02-19/12/22 від 23.09.2011 до неї в розмірі 12 870 000  доларів США та 240 000 грн. 00 коп. судового збору.
		Виконання грошових зобов`язань ПрАТ "Запоріжтрансформатор" перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" за Повідомленнями про вибірку кредитних коштів №№20-26 за Кредитним договором №010/02-19/12/22 від 23.09.2011, укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди №01/02-19/12 від 02.10.2009 забезпечується відповідними договорами застави, а саме:
		Договором застави основних засобів №12/02-19/12/22 від 21.11.2014, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Обушенко Г.О. за реєстровим № 537 за яким в заставу Банку передано основні засоби/обладнання, а саме: Лінію нарізання тороїдальних (кільцевих) осердь реакторів типу ТККА 500x50 з системою управління СNС 1000W, Виробник: HEINRICH GEORG GMВН МАSСНINЕNFАВRІК (Німеччина). Рік випуску 2012. Інвентарний №31823; Заводський № (нанесений на обладнання) 4911; Заводський № вказаний в документації 4911-2-11. Модель, згідно шильда - ТRКА/М/EL 500х400-САS). Вартість Предмету застави оцінюється Сторонами, на момент укладання цього Договору відповідає його ринковій вартості та становить (всього) 12 021 240,00 гривень (дванадцять мільйонів двадцять одна тисяча двісті сорок гривень 00 копійок) (п. 1.4. Договору).
		Також, виконання грошових зобов`язань боржника перед Банком забезпечувалось відповідними договорами застави, а саме:
		1.          Договором застави майнових прав (по договорах з третіми особами) №12/02-19/12/19 від 16.04.2013, за яким в заставу Банку передано майнові права за контрактом №РР005420 від 13.01.2014, укладеними між боржником та ТОВ "Енергетичний Стандарт", Росія;
		2.          Договором застави майнових прав (грошові вимоги по договорах з третіми особами) №12/02-19/12/20 від 04.09.2014, за яким в заставу Банку передано майнові права за контрактом №РР005610 від 17.07.2014 року, укладеними між боржником та Корпорація виробничих та комерційних підприємств "Союз".
		3.          Договором застави майнових прав (грошові вимоги по договорах з третіми особами) №12/02-19/12/24 від 30.01.2015, за яким в заставу Банку передано майнові права за контрактом №РР005738 від 29.10. 2014.
		14.11.2019 АТ "Райффайзен Банк Аваль" направлено заяву про визнання грошових вимог кредитора до ПрАТ "Запоріжтрансформатор" на загальну суму 435 713 577, 59 грн.
		За доводами АТ "Райффайзен Банк Аваль", судом Першої інстанції не вірно застосовано правові висновки за постановою Верховного Суду у складі Касаційного Господарського Суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19 за якою судом касаційної інстанції визначено окремі (різні) порядки набуття конкурсним та забезпеченим кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство.
		Так, зі змісту постанови Верховного Суду у складі Касаційного Господарського Суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19 слідує, що судом касаційної інстанції впорядковано процес здійснення провадження у справі з правовим регулюванням статусу учасників справи, зокрема за пунктом 56 цієї постанови викладена позиція Суду щодо конкурсних кредиторів, які набувають статусу учасника справи - конкурсного кредитора з моменту визнання їх грошових вимог у судовому порядку, що формалізується відповідним судовим рішенням суду (ухвалою).
		Залишаючи без розгляду клопотання АТ "Райффайзен Банк Аваль" господарським судом проігноровано ті обставини, що АТ "Райффайзен Банк Аваль" є також забезпеченим кредитором, а правовий статус забезпеченого кредитора регулюється пунктом "57. Щодо статусу забезпечених кредиторів" постанови Верховного Суду у складі Касаційного Господарського Суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19, з якої слідує наступне.
		57.1. Як вже було зазначено, судовою практикою напрацьовано сталу правову позицію, що згідно з особливостями провадження у справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників цієї справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, в хід процедури банкрутства. Зазначене питання вже було висвітлено у цій постанові.
		Апелянт вказує, що за пунктом 57 (підпункти 57.1. - 57.18.) постанови Верховного Суду у складі Касаційного Господарського Суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19 відсутній правовий висновок про те, що забезпечений кредитор набуває статусу учасника у справі про банкрутство з моменту визнання його грошових вимог у судовому порядку, що формалізується відповідним судовим рішенням господарського суду (ухвалою), а отже судом першої інстанції безпідставно залишено без розгляду клопотання АТ "Райффайзен Банк Аваль".
		Скаржник вважає, що судом першої інстанції використано правову позицію Верховного Суду в частині визначення статусу конкурсних кредиторів, але зроблено зовсім протилежні висновки, а саме що конкурсні та забезпечені кредитори однаково набувають статусу учасників провадження у справі про банкрутство. Зазначене свідчить про неправильне застосування судом першої інстанції як норм матеріального права так і не врахування відповідної позиції Верховного Суду.
		На думку скаржника, судом першої інстанції помилково та без відповідних правових підстав ототожнено поняття конкурсного та заставного кредитора, внаслідок чого зроблено необґрунтований висновок, що АТ "Райффайзен Банк Аваль" як заставний кредитор Боржника не є учасником провадження у справі про банкрутство останнього та як наслідок позбавлений права заявляти відповідні клопотання та скарги.
		При цьому, скаржник зазначає, що оскільки матеріалами справи підтверджується неналежне виконання арбітражним керуючим Гусаром І.О. своїх обов`язків, а доводи Банку про припинення повноважень керівника ПрАТ "Запоріжтрансформатор" генерального директора Клейнера І.С. знаходять своє підтвердження та не спростовані учасниками провадження, відповідні скарга та заява АТ "Райффайзен Банк Аваль" підлягають задоволенню.
		Також скаржник вказує, що з огляду на наявність декількох кандидатур арбітражних керуючих на призначення їх розпорядником майна у справі, суд першої інстанції мав оцінити арбітражних керуючих на предмет освіти, досвідченості та наявності всіх можливостей для повноцінного присвячення своєї господарської та професійної діяльності саме виконанню функцій розпорядника майна даного боржника. Крім того, суд першої інстанції мав би дослідити додані до їх заяв відомості про кількість справ, у яких бере участь кожний арбітражний керуючий, докази страхування відповідальності арбітражного керуючого, та інші відомості.
		Суд першої інстанції призначаючи арбітражного керуючого Попадюка І.В. розпорядником майна боржника виходив з того, що Попадюк І.В. в порівнянні з іншими арбітражними керуючими має меншу навантаженість справ про банкрутство, у яких на даний час приймає участь. Попадюк І.В. в порівнянні з арбітражними керуючими Стециною І.В. , Реверуком П.В. , Микитьоном В.В. , Сиротенко О.О., Боярчуковим С.Г. часто перебуває та має офіс у м. Запоріжжі, розташування якого співпадає з місцезнаходженням боржника.
		Окрім того, як зазначалося в ухвалі від 17.10.2019., боржник постачає свою продукцію більше ніж у 80 країн світу. У той час, арбітражний керуючий Попадюк І.В. має досвід у вирішенні спорів, які виникли за договорами зовнішньо-економічної діяльності та суб`єктами які є нерезидентами України.
		Проте, судом першої інстанції жодним чином не вмотивовано на підставі яких доказів підтверджується факт частого перебування арбітражного керуючого в м. Запоріжжі та перелік юридичних осіб, що здійснювали зовнішньо-економічну діяльність в яких арбітражний керуючий Попадюк І.В. був розпорядником майна, ліквідатором тощо.
		За доводами скаржника, судом першої інстанції також проігноровано ті обставини, що Боржник - ПрАТ "Запоріжтрансформатор" забезпечує працевлаштування більше 2000 працівників, а тому оцінка наданих кандидатами відомостей має беззаперечно здійснюватися з огляду на потенційну складність справи та ризики, що пов`язані із такою справою, а отже переважним критерієм є не стільки кількість справ, у яких кандидати брали участь, скільки складність таких справ, кількість кредиторів, розмір грошових вимог кредиторів, кількість державних органів, наявність факту задоволення скарги на дії арбітражного керуючого, виявлення порушень уповноваженим органом, оскільки саме такі критерії можуть свідчить про достатній професійний рівень кандидата.
		АТ "Райффайзен Банк Аваль" звертається до правової позиції, що висвітлена в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 11.07.2019  у справі №904/2104/19.
		Так, суд апеляційної інстанції вказав, що оцінка наданих кандидатами відомостей має беззаперечно здійснюватися з огляду на потенційну складність справи та ризики, що пов`язані із такою справою, а отже переважним критерієм є не стільки кількість справ, у яких кандидати брали участь, скільки складність таких справ, кількість кредиторів, розмір грошових вимог кредиторів, кількість державних органів, наявність факту задоволення скарги на дії арбітражного керуючого, виявлення порушень уповноваженим органом, оскільки саме такі критерії можуть свідчить про достатній професійний рівень кандидата.
		Скаржник вважає, що зі змісту оскаржуваної ухвали не вбачається надання судом оцінки поданої арбітражним керуючим Попадюком І.В. інформації про судові провадження та назви боржників в яких останній приймав участь в якості арбітражного керуючого.
		Більш того, арбітражним керуючим Попадюком І.В. не зазначено жодних практичних навичок участі в якості арбітражного керуючого на підприємствах за спеціалізацією, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, а за специфікою діяльності - енергетичному ринку.
		На думку скаржника, висновки суду першої інстанції в частині призначення розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Попадюка І.В. зроблені без посилання на відповідні докази та є необґрунтованими, з огляду на відсутність належної правової оцінки перевагам обраної кандидатури арбітражного керуючого перед іншими.
		 
		В обґрунтування поданої апеляційної скарги Приватне акціонерне товариство "Запоріжтрансформатор" зазначає, що станом на 23.03.2021 комітет кредиторів по справі №  908/2828/19 відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства не обрано.
		Апелянт зазначає, що в мотивувальній частині ухвали від 23.03.2021 по справі №  908/2828/19 Господарський суд Запорізької області не зазначив спеціалізацію арбітражного керуючого Попадюка І.В. Разом з тим, згідно з інформацією з офіційного сайту компанії Nort Law Firm, в якій Попадюк І.В. є управляючим партнером, зазначено (мовою оригіналу): "среди направлений юридической деятельности Игоря Попадюка следует выделить недвижимость и строительство, комплексное юридическое сопровождение строительства обьектов разной степени сложности. Сопровождал большие строительные и инвестиционные проекты - строительство офисного центра, медицинского центра, обьекта социальной инфраструктури". Тобто Попадюк І.В. спеціалізується особливо в сфері капітального будівництва, а не в сфері машинобудування (виробництва силових трансформаторів з рідких діелектриком), до якої відноситься боржник.
		За доводами скаржника, при прийнятті ухвали від 23.03.2021 по справі № 908/2828/19 в частині призначення розпорядника майна Попадюка І.В. господарським судом Запорізької області були порушені вимоги ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства та п. 1.5, 1.6, 2.1, 4.1 Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 14.07.2016 № 8.
		Скаржник вказує, що такий висновок заявника підтверджується судовою практикою: при розгляді аналогічної скарги по справі № 916/824/20 Південно-Західний апеляційній господарський суд в постанові від 24.02.2021 зазначив, що "суд апеляційної інстанції не може погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність у нього права самостійно призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Колмикову Т.О. оскільки відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. Другим абзацом цієї норми (на який саме і послався місцевий господарський суд) передбачено, що арбітражний керуючий для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, у разі відсторонення розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, визначеного Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень, керуючий санацією, керуючий реалізацією та ліквідатор призначаються господарським судом за клопотанням комітету кредиторів. У справі, що розглядається, комітет кредиторів не обирався і положення ч. 1 ст. 28 Кодексу не передбачають права суду визначати кандидатуру розпорядника майна самостійно, а тому за цих обставин суд першої інстанції повинен був визначити кандидатуру розпорядника майна за правилами, встановленими абз. 1 ч. 1 ст. 28 Кодексу, тобто шляхом автоматизованого відбору.
		 
		В обґрунтування поданої апеляційної скарги арбітражний керуючий Микитьон В.В. зазначає, що суд першої інстанції не врахував низки переваг його кандидатури перед арбітражним керуючим Попадюком І.В. та іншими кандидатурами, які виявили бажання взяти участь у справі, з огляду на його організаційні можливості виконувати обов`язки розпорядника майна у справі, освіту, чисельний практичний досвід участі в складних справах, високий рівень кваліфікації, та показники роботи.
		Апелянт вказує, що Попадюком І.В. не зазначалося, а судом не перевірялося, в яких конкретно справах останній приймав участь в якості арбітражного керуючого, в чому полягає їх складність, кількість кредиторів, розміри грошових вимог кредиторів, участь в цих справах органів державної влади тощо.
		В свою чергу, скаржником також подавалась заява на участь у справі в якості розпорядника майна ПрАТ "Запоріжтрансформатор".
		Скаржник вказує, що у 2009 році отримав ліцензію на право провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника Майна, керуючого санацією, ліквідатора).
		На підставі наказу Міністерства юстиції України від 25.01.2013 №175/5 апелянт отримав свідоцтво №11 від 31.01.2013 на право провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
		З найбільших та найскладніших справ, в яких апелянт брав участь можна виокремити: ПрАТ "АТЕК", участь в якому брало 9 кредиторів з загальною кількістю вимог понад 25 млн. грн.. з них кредитором з найбільшими вимогами була ДПІ у Святошинському районі ДПС у м.  Києві з вимогами понад 14 млн. грн.
		Завдяки участі скаржника в якості керуючого санацією, ПрАТ "АТЕК" відновив платоспроможність згідно ухвали Господарського суду м. Києва від 01.09.2015 по справі №15/181-6, заборгованість перед кредиторами в тому числі перед Державою була погашена повністю. Концерн "Украгротехсервіс", в якому беруть участь 6 кредиторів з загальною кількістю кредиторських вимог понад 2 мільярди гривень., питому вагу яких складають вимоги ГУ ДПС у м. Києві та вимоги Державного резерву України.
		За доводами скаржника, завдяки застосуванню організаторських та адміністративних механізмів вперше за 20 років перебування в процедурах банкрутства, ним здійснено часткове погашення заборгованості за кредитами наданими під гарантії уряду перед ГУ ДПС у м Києві та надалі здійснюються заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості, повернення майна в ліквідаційну масу та інших правових механізмів передбачених КУзПБ з метою забезпечення максимального погашення вимог кредиторів.
		Скаржник вказує, що у 2018 році отримав Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та зареєстрував власне адвокатське бюро.
		У 2020 році пройшов навчання на курсах зотримання знань у сфері примусового виконання судових рішень і інших органів відповідно до порядку допуску до професії приватного виконавця затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.10.2016 №3053/5.
		16.11.2018 скаржник отримав Свідоцтво про підвищення кваліфікації арбітражного керуючого. 
		30.11.2018 отримав посвідчення про проходження атестації щодо володіння державною мовою.
		На даний час, скаржник виконує повноваження арбітражного керуючого лише в п`яти справах, три з яких вже на завершальній стадії ліквідаційної процедури, що надає можливості належним чином виконувати повноваження розпорядника майна у даній справі.
		Скаржник наголошує, що має достатні уміння, знання та досвід, які необхідні для належного виконання професійних завдань та обов`язків розпорядника майна у даній справі про банкрутство ПрАТ "Запоріжтрансформатор", що має кваліфікованих помічників з вищою освітою та власним автотраспортом, також і сам має у власності автомобіль, що надає можливість оперативно вирішувати ті чи інші питання, пов`язані з виконанням обов`язків арбітражного керуючого.
		Скаржник зазначає, що має налагоджені ділові відносини з аудиторськими та юридичними фірмами, суб`єктами оціночної діяльності, охоронними структурами, архіваріусами та іншими спеціалістами, які можуть бути залучені арбітражним керуючим при виконанні своїх обов`язків.
		Забезпечений комп`ютерною технікою, засобами зв`язку, копіювальною, відео-та фототехнікою, витратними матеріалами та нормативно-правовою базою "Ліга-Закон".
		На думку скаржника, кандидатура арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича є безспірно найкращою у порівнянні з іншими кандидатурами, які виявили бажання взяти участь у справі про банкрутство ПрАТ "Запоріжтрансформатор", що підтверджується належними та допустимими доказами, які були подані разом з його  заявою на участь у справі, а тому Господарський суд Запорізької області дійшов помилкового висновку про необхідність відхилення кандидатури апелянта та призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Попадюка І.В.
		 
		В обґрунтування поданої апеляційної скарги арбітражний керуючий Гусар Іван Олексійович зазначає, що ухвалою суду від 23.03.2021 були залишені без розгляду клопотання АТ "Таскомбанк" та АТ "Райффайзен банк Аваль" про відсторонення розпорядника майна ПАТ "Запоріжтрасформатор".
		Водночас, відстороняючи розпорядника майна, за власною ініціативою, суд повністю виклав доводи цих клопотань та в той же час не взяв до уваги та не надав належної оцінки доводам арбітражного керуючого.
		Так, клопотання АТ "Таскомбанк" обґрунтоване твердженнями про неналежне виконання обов`язків розпорядником майна ПАТ "Запоріжтрасформатор", які зводяться до наступного: розпорядником майна порушено строки, встановлені судом, для проведення інвентаризації; розпорядником майна не проведено аналіз фінансово-господарської діяльності Боржника; розпорядником майна порушено строки звітування про свою діяльність; розпорядником майна порушено строки розгляду заяв з вимогами кредиторів у справі.
		Клопотання АТ "Райффайзен банк Аваль" обґрунтоване твердженнями про неналежне виконання обов`язків розпорядником майна ПАТ "Запоріжтрасформатор", які зводяться до того, що на думку Банку, розпорядником майна не повідомлено суд про майно, яке є предметом застави та не внесено відомості про таке майно до реєстру вимог кредиторів.
		Апелянт зазначає, що проведення інвентаризації розпорядником майна нерозривно пов`язано та перебуває у прямій залежності від дій керівника Боржника.
		Розпорядник майна звертався із листом вих.№02-01/25-3 від 29.10.2019 року до керівництва ПАТ "Запоріжтрасформатор", в якому були сформульовані вимоги щодо забезпечення своєчасного розгляду вимог кредиторів у справі, проведення інвентаризації активів Боржника, надання документів та інформації необхідної для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності Боржника.
		Інвентаризація активів боржника, незважаючи на великий обсяг активів, що підлягали інвентаризації, була проведена у строк встановлений законом та у строк встановлений судом відповідно до ухвали від 17 жовтня 2019 року у справі №908/2828/19.
		Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 року у справі №908/2828/19 зобов`язано розпорядника майна провести інвентаризацію майна боржника, у термін до 17.12.2019.
		За доводами скаржника, як законом так і судом зобов`язано розпорядника майна саме провести інвентаризацію у встановлений строк. Натомість будь-яких строків для подачі в матеріали справи результатів проведеної інвентаризації не встановлено ані законом, ані судом.
		Той факт, що інвентаризація проведена у встановлені строки, підтверджується власне самими матеріалами інвентаризації, оскільки у кожному акті та розпорядчих документах проведеної інвентаризації міститься дата про початок та завершення інвентаризації відповідних активів.
		Після проведення інвентаризації, розпорядником майна систематизувались документи, створені в процесі проведеної інвентаризації та з 23.12.2019 подавались до суду. Станом на 24.01.2020 року матеріали проведеної інвентаризації були у повному обсязі подані до суду.
		Також скаржник вказує, що Кодексом не встановлено строку для проведення такого аналізу, та в той же час, виходячи із завдань процедури розпорядження майном, такий аналіз має бути проведений до прийняття рішення (зборами кредиторів чи судом) про перехід до наступної процедури.
		Виявлення ознак неправомірних дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства здійснюється у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 із змінами та доповненнями, внесеними згідно Наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 №1361 (далі - Методичні рекомендації).
		Згідно Методичних рекомендацій, основними джерелами інформації для проведення аналізу є: установчі документи підприємства звіти та інші документи боржника.
		Відтак, до отримання зазначених документів у встановленому законом порядку, розпорядник майна позбавлений можливості здійснити аналіз фінансово- господарської діяльності Боржника.
		Після отримання в повному обсязі запитуваних документів від Боржника, розпорядником майна здійснено аналіз фінансово-господарської діяльності ПАТ "Запоріжтрасформатор" та звіт за результатами проведення аналізу фінансово- господарської діяльності ПАТ "Запоріжтрансформатор" було подано до матеріалів справи разом із клопотанням від 04.06.2020 року.
		Щодо неподання суду реєстру вимог кредиторів скаржник зазначає, що на момент відкриття провадження у справі №908/2828/19 (17.10.2019 року) діяв Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		Отже, відкриваючи провадження у справі про банкрутство ПАТ "Запоріжтрасформатор" суд керувався положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		Як вбачається, у порівнянні із положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який передбачав внесення відомостей про кредиторів до реєстру вимог до попереднього засідання суду, положення Кодексу України з процедур банкрутства передбачають єдиною підставою внесення відомостей про кредитора ухвалу господарського суду за результатом попереднього засідання.
		Зазначене слідує також із форми реєстру кредиторів у справі про банкрутство, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції від 17.08.2020 № 2778/5.
		На думку скаржника, зазначене робить технічно неможливим подання саме реєстру кредиторів на затвердження господарському суду, натомість арбітражний керуючий забезпечує розгляд заяв кредиторів та з урахуванням результату розгляду таких заяв Боржником направляє повідомлення всім кредиторам та звіт про результат розгляду до суду.
		Щодо окремого повідомлення про майно, яке є предметом застави, та внесення відомостей про нього до реєстру кредиторів, скаржник пояснює, що як зазначалось вище, арбітражний керуючий починає ведення Реєстру за результатами попереднього засідання господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
		Провадження у справі № 908/2828/19 відкрито на підставі заяви ПАТ "Запоріжтрансформатор", поданої у відповідності до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		Отже, відомості про майно Боржника, що перебуває в заставі, подані до суду та знаходяться в матеріалах справи. Відповідні відомості також будуть внесені до реєстру після попереднього засідання господарського суду у відповідності до ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства та п. 1 розділу 3 Вимог до форми та порядку ведення реєстру вимог кредиторів у справах про банкрутство.
		Крім того, скаржник зазначає, що більшість із кредиторів подало свої заяви в останній день встановленого строку (18.11.2019). Так, зокрема заява АТ "Райффайзен банк Аваль" була отримана 18.11.2019 року, а заява АТ "Таскомбанк" взагалі 25.11.2019 із кінцевим строком, встановленого судом для розгляду до 01.12.2019.
		Станом на 01.12.2019 року, розпорядником майна не було отримано результатів розгляду вимог кредиторів боржником. З огляду на такі обставини, розпорядник майна 02.12.2019 року звернувся до суду із клопотанням про продовження строку для розгляду вимог кредиторів у справі.
		Зазначене клопотання не було розглянуто, оскільки матеріали справи були направлені до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу про відкриття провадження у справі 908/2828/19.
		Скаржник вказує, що остаточно завершено розгляд вимог кредиторів з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником 14.01.2020 року, звіт про розгляд направлено до суду 15.01.2020. 
		При цьому, скаржник вказує, що попереднє засідання у справі відкладалось з обставин, виникнення яких не залежало від волі, дій або бездіяльності розпорядника майна.
		Також скаржник звертає увагу, що Кодекс України з процедур банкрутства не містить визначення терміну, "належне виконання обов`язку" або "неналежне виконання обов`язку", що на думку скаржника, призводить до суб`єктивності оцінки належно виконаного обов`язку. З огляду на зазначене, апелянт вважає за необхідне надати наступні пояснення.
		З огляду на той факт, що обов`язки арбітражного керуючого під час виконання ним повноважень виникають в силу закону, то слід дійти висновку, що обов`язок виконано належним чином, якщо таке виконання здійснено у відповідності до закону.
		Таким чином, якщо обов`язок виконується не у відповідності до закону, мова йде про порушення.
		На переконання скаржника, суд повинен не тільки формально констатувати неналежне виконання обов`язку вказавши на пропуск встановленого строку для вчинення певної дії, але і дослідити можливість виконання обов`язку за встановлених фактичних обставин справи, тобто встановити вину, а також причино наслідковий зв`язок між діями та наслідками для учасників справи про банкрутство, які настали або могли настати внаслідок такого порушення.
		Доводи скаржника щодо порушення судом першої інстанції порядку призначення арбітражного керуючого збігаються із доводами апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор".
		 
		5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
		 
		У відзиві на апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", АТ "Райффайзен банк Аваль", арбітражного керуючого Микитьона В.В., арбітражний керуючий Попадюк І.В. просить відмовити у задоволенні апеляційних скарг, оскаржуване судове рішення залишити без змін. В обґрунтування зазначає, що боржник помилково стверджує, що призначення арбітражного керуючого Попадюка І.В. розпорядником майна Боржника здійснено з порушенням вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
		Так, судом першої інстанції встановлено, що арбітражний керуючий Гусар І.О. неналежним чином виконував покладені на нього повноваження розпорядника майна Боржника. В цій частині Ухвала не оскаржується.
		На дату розгляду питання про відсторонення арбітражного керуючого Гусара 1.0. від виконання повноважень розпорядника майна, комітет кредиторів Боржника ще не був сформований.
		При цьому Кодекс жодним чином не встановлює порядку призначення розпорядника майна у випадках, коли розпорядника майна (який призначався Єдиною судовою інформаційно- телекомунікаційною системою) відсторонено від виконання повноважень, а комітет кредиторів Боржника не звернувся з відповідним клопотанням про призначення нового розпорядника майна та взагалі не сформований.
		За доводами арбітражного керуючого, суд першої інстанції правомірно призначив розпорядника майна з числа арбітражних керуючих, які у добровільному порядку звернулися до господарського суду з заявами на участь у даній справі.
		Арбітражний керуючий вказує, що в апеляційній скарзі боржник стверджує, що суд першої інстанції не зазначив в оскаржуваній ухвалі спеціалізацію арбітражного керуючого Попадюка І.В., чим (на його думку) порушив вимоги Кодексу та Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №8 віл 14.07.2016.
		Проте, арбітражний керуючий вважає, що такі доводи є необґрунтованими, надуманими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства з огляду на наступне.
		По-перше, на вказаному боржником сайті зазначається, що Попадюк І.В. спеціалізується також у сфері банкрутства та є арбітражним керуючим. Однак, Боржник цю інформацію не зазначив у своїй апеляційній скарзі.
		По-друге, інформація на сайті не є спеціалізацією арбітражного керуючого Попадюка І.В., а є сайтом, на якому розміщується інформація про компанію Nort Law Firm.
		По-третє, судом першої інстанції не застосовувалась автоматизована система з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство.
		По-четверте, Положення про автоматизовану систему розроблено і застосовується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Вказаний закон втратив чинність 21.10.2019. Положення про автоматизовану систему не підлягають застосуванню. На сьогодні діє Єдина судова інформаційно- телекомунікаційна система з числа арбітражних керуючих.
		Попри вказане варто зазначити, що Попадюком І.В. під час подачі документів до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих визначено необмежений перелік видів економічної діяльності боржників, щодо яких арбітражні керуючі здійснюють повноваження розпорядника майна, за КВЕД. Тобто, з вказаних підстав можна стверджувати, що до спеціалізації Попадюка І.В. віднесено також КВЕД, який є основний у Боржника, а саме: виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів (27.11).
		Також арбітражний керуючий не погоджується з твердженнями АТ "Райффайзен банк Аваль" стосовно невірного тлумачення судом першої інстанції Постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19.
		Так арбітражний керуючий зазначає, що з вказаних у постанові положень чітко вбачається, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство, заставодержатель отримує не в повній мірі права учасника провадження у справі про банкрутство, а лише в частині: заперечувати у підготовчому засіданні відкриття провадження у справі про банкрутство з наділенням процесуальними правами учасника щодо подання клопотань, надання доказів в частині оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство.
		Надання таких обмежених прав забезпеченому кредитору пов`язано з обмеженням прав заставодержателя майна боржника вільно обирати способи та процедуру звернення стягнення на передане в заставу (іпотеку) майно після порушення провадження у справі про банкрутство.
		Крім того, арбітражний керуючий вважає необґрунтованими та безпідставними твердження АТ "Райффайзен банк Аваль" стосовно того, що висновки суду першої інстанції в частині призначення розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Попадюка І.В. зроблені без посилання на відповідні докази та є необґрунтованими, з огляду на відсутність належної правової оцінки перевагам обраної кандидатури арбітражного керуючого перед іншими.
		За доводами арбітражного керуючого, до призначення арбітражним керуючим особа повинна подати до господарського суду заяву в якій зазначається, що вона не належить до осіб, зазначених у ч. 3ст. 28 КЗпП.
		Саме дотриманням визначених Кодексом вимог визначається правомірність прийнятого судом рішення. Решта обставин, які порівнюються судом при визначенні кандидатури арбітражного керуючого є оціночними.
		Відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства за наявності конкуренції кандидатур на призначення розпорядником майна боржника право вибору кандидатури розпорядника майна боржника залишається за господарським судом, виходячи з пропозицій учасників справи (кредиторів, державного органу з питань банкрутства).
		На думку арбітражного керуючого, судом першої інстанції були належним чином досліджені всі заяви арбітражних керуючих, які виявили бажання прийняти участь у даній справі, і подані до них документи та проведено конкуренцію кандидатур на призначення розпорядником майна у даній справі.
		В мотивувальній частині оскаржуваної ухвали перелічено всі кваліфікаційні переваги однієї кандидатури над іншою та обґрунтовано причини обрання кандидатури.
		При цьому, в апеляційній скарзі Банк не зазначив у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінці, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно встановлених судом обставин правовідносин тощо).
		Також арбітражний керуючий Попадюк І.В. вказує, що арбітражний керуючий Микитьон В.В. зазначає, що його кандидатура має переваги над кандидатурою арбітражного керуючого Попадюка І.В. В якості переваги арбітражний керуючий Микитьон В.В. зазначає, що діяльністю арбітражного керуючого займається з 2009 року і приймав участь у більш ніж 100 справах про банкрутство.
		Однак, з вказаними твердженнями арбітражний керуючий Попадюк І.В. не погоджується, у зв`язку з наступним.
		Сам факт прийняття участі у справах не являється повною кваліфікаційною ознакою. Необхідно також враховувати якість роботи.
		Про таку якість роботи може свідчити, серед іншого, результати перевірки Державного органу з питань банкрутства, який здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих шляхом проведення планових і позапланових перевірок у встановленому ним порядку.
		Так, за час професійної діяльності арбітражного керуючого, Державним органом з питань банкрутства під час проведення перевірок жодного разу не були встановлені порушення арбітражного керуючого Попадюка І.В.
		Не притягався до дисциплінарної відповідальності. На відміну від інших кандидатур, які подали заяви на участь у справі про банкрутство.
		Всі кваліфікаційні переваги кандидатури арбітражного керуючого Попадюка І.В. над іншими, які виявили бажання виконувати повноваження розпорядника майна Боржника, відображенні у заяві на участь і доповненні до заяви, а також підтверджуються наданими доказами.
		 
		Згідно поданого відзиву на апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", АТ "Райффайзен банк Аваль" Акціонерне товариство "Таскомбанк" просить закрити апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги АТ "Райффайзен банк Аваль" та відмовити у задоволенні апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор". В обґрунтування вказує, що питання щодо статусу учасників справи про банкрутство та, відповідно, можливості оскарження ними ухвал вже неодноразово розглядалися Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у розрізі положень Закону про банкрутство та КУзПБ.
		Зокрема в Постанові Верховного Суду від 16.07.2020 по справі № 910/4475/19, колегія суддів зробила наступний правовий висновок, що особа набуває статусу конкурсного кредитора (сторони, учасника провадження у справі про банкрутство) з повним обсягом процесуальної дієздатності (в тому числі правом оскарження судових рішень) за сукупності таких умов: подання до господарського суду письмової заяви з вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 1 ст. 45 КУзПБ); розгляд господарським судом заяви конкурсного кредитора у попередньому засіданні суду (ч. 6 ст. 23, ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 6 ст. 45, ст. 47 КУзПБ); визнання вимог такого кредитора, що формалізується у судовому рішенні господарського суду - ухвалі (ч. 6 ст. 23, ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 6 ст. 45, ст. 47 КУзПБ).
		В свою чергу, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство має наслідком зміну порядку задоволення вимог заставодержателя майна боржника, у зв`язку з чим є судовим рішенням, яке ухвалено про права та інтереси цієї особи, що надає заставодержателю право заперечувати у підготовчому засіданні відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з наділенням у такому разі заставодержателя процесуальними правами учасника у справі про банкрутство - щодо подання клопотань, надання доказів тощо, а відповідно - і процесуальним правом на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство в розумінні ч. 1 ст. 254 ГПК України.
		Таким чином, на переконання АТ "Таскомбанк" та з врахуванням Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.07.2020 по справі №910/4475/19, АТ "Райффайзен банк Аваль" хоча і є заставним кредитором, однак до визнання вимог банку в судовому порядку, право на оскарження судових рішень у справі про банкрутство не є абсолютним, а звужується виключно до ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки саме цією ухвалою змінюється порядок задоволення вимог заставодержателя за рахунок майна боржника, у зв`язку з чим є судовим рішенням, яке ухвалено про права та інтереси цієї особи.
		В свою чергу всі інші судові рішення ухвалені до визнання вимог АТ "Райффайзен банк Аваль" (крім ухвали про відкриття провадження про банкрутство), не можна вважати такими, що ухвалені про права та інтереси банку, що виключає право на оскарження вказаною особою до суду апеляційної/касаційної інстанції.
		На думку АТ "Таскомбанк", з врахуванням вказаного можна зробити висновок, що у справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи у хід процедури банкрутства, що забезпечує своєчасний розгляд вимог кредиторів, виконання обов`язків покладених на арбітражного керуючого та суд, унеможливлює затягування процедури банкрутства.
		За доводами АТ "Таскомбанк" Арбітражний керуючий для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, у разі відсторонення розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, визначеного Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень, керуючий санацією, керуючий реалізацією та ліквідатор призначаються господарським судом за клопотанням комітету кредиторів.
		Як свідчать матеріали справи, станом на 23.03.2021 комітет кредиторів у справі №908/2828/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" не сформований.
		Іншого порядку визначення кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна у разі відсторонення від таких повноважень арбітражного керуючого, визначеного судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за його заявою, законодавством не встановлено.
		Таким чином, з метою забезпечення дотримання принципу економії процесуального часу, своєчасного розгляду кредиторських вимог, на переконання АТ "Таскомбанк" судом правомірно призначено розпорядника майна з числа арбітражних керуючих, які у добровільному порядку звернулися до господарського суду з заявами на участь у даній справі.
		У додаткових поясненнях АТ "Таскомбанк" зазначило що про правильність прийнятого судового рішення в частині оцінки кандидатур арбітражних керуючих свідчать позиції Центрального апеляційного господарського суду у постанові від 14.09.2020 по справі №  904/7678/15, у постанові від 14.01.2020 по справі № 904/4387/19, Верховного Суду у постанові від 08.08.2018 по справі № 4/44-Б.
		Аналіз наведеної практики дає підстави дійти висновку, що кандидатура розпорядника майна визначається судом із застосуванням автоматизованої системи із числа осіб внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих у випадках призначення вперше арбітражного керуючого та може в подальшому застосовуватись за ініціативою суду у разі необхідності здійснення заміни арбітражного керуючого.
		Також банк зазначає, що застосування автоматизованої системи є правом суду, а не обов`язком, отже в даній справі було застосовано призначення розпорядника майна із застосування судового розсуду.
		 
		У відзиві на апеляційну скаргу арбітражного керуючого Гусара І.О. арбітражний керуючий Попадюк І.В. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін. В обґрунтування посилається на доводи, які збігаються із доводами відзиву арбітражного керуючого Попадюка І.В. на апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", АТ "Райффайзен банк Аваль", арбітражного керуючого Микитьона В.В., а також із доводами відзиву АТ "Таскомбанк" на апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", АТ "Райффайзен банк Аваль".
		 
		6.          Рух справи у суді апеляційної інстанції.
		 
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2021 у справі №  908/2828/19; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 11.05.2021 о 17:00 год; ухвалено судове засідання у справі, призначене на 11.05.2021 о 17:00 год. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2021 у справі № 908/2828/19 та приєднано її до спільного розгляду з апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 11.05.2021 о 17:00 год.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2021 та приєднано її до спільного розгляду з апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" та Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор"; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 11.05.2021 о 17:00 год.
		У судовому засіданні 11.05.2021 відкладено розгляд апеляційних скарг Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" та арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2021 у справі № 908/2828/19 в судове засідання до 01.06.2021 о 14:30 год., про що постановлено ухвалу суду.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2021 у цій справі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2021 у справі № 908/2828/19 та приєднано її до спільного розгляду з апеляційними скаргами Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" та арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича; призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 01.06.2021 о 14:30 год.
		31.05.2021 на електронну пошту апеляційного суду надійшло клопотання Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про проведення судового засідання без участі його представника.
		01.06.2021 на електронну пошту апеляційного суду надійшло клопотання арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича про перенесення справи на іншу дату і час. 
		Також 01.06.2021 представником Акціонерного товариства "Таскомбанк" було подано до суду клопотання про перенесення розгляду справи та залишення апеляційної скарги арбітражного керуючого Гусара І.О. без руху у справі № 908/2828/19.
		У судовому засіданні 01.06.2021 у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича про перенесення справи на  іншу дату та час - відмовлено; у задоволенні клопотань представника Акціонерного товариства "Таскомбанк" про перенесення розгляду справи та залишення апеляційної скарги арбітражного керуючого Гусара І.О. без руху у справі № 908/2828/19 - відмовлено, про що судом постановлено ухвалу.
		У судовому засіданні 01.06.2021 представником Акціонерного товариства "Таскомбанк" було заявлено клопотання про зобов`язання арбітражного керуючого Гусара О.І. направити копію апеляційної скарги Акціонерному товариству "Таскомбанк" та оголошення перерви у справі №   908/2828/19.
		Колегією суддів у судовому засіданні 01.06.2021 у задоволенні клопотання представника Акціонерного товариства "Таскомбанк" про зобов`язання арбітражного керуючого Гусара О.І. направити копію апеляційної скарги Акціонерному товариству "Таскомбанк" та оголошення перерви у справі № 908/2828/19 - відмовлено, про що судом постановлено ухвалу.
		В подальшому, 01.06.2021 у судовому засіданні представником Акціонерного товариства "Таскомбанк" заявлено усну заяву про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А., суддів Кузнецова В.О., Чередка А.Є. у справі №   908/2828/19.
		Колегією суддів у судовому засіданні 01.06.2021 постановлено ухвалу про відмову в задоволенні усної заяви представника Акціонерного товариства "Таскомбанк" про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А., суддів Кузнецова В.О., Чередка А.Є. у справі №   908/2828/19.
		Крім того, у судовому засіданні 01.06.2021 АТ "Таскомбанк" було заявлено усне клопотання про витребування всіх матеріалів справи № 908/2828/19 з Господарського суду Запорізької області.
		Порадившись на місці, колегією суддів у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено, про що постановлено протокольну ухвалу.
		У судовому засіданні 01.06.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
		 
		7.          Встановлені судом обставини справи.
		 
		Генеральний директор боржника Клейнер І.С. звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" посилаючись на те, що фінансовий стан підприємства має усі ознаки неплатоспроможності та відповідає обставинам передбаченим ч. 5 ст. 11 вищезазначеного Закону, на даний час боржник знаходиться у стані, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).
		Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 відкрито провадження у справі №908/2828/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор"; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича.
		14.08.2020. до господарського суду Запорізької області від Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" надійшло клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Гусара І.О. від виконання повноважень розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор". Подане клопотання обґрунтовано тим, що всупереч приписам частини 8 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, розпорядником майна не було надано до господарського суду інформації про грошові вимоги АТ "Перший Український Міжнародний Банк", які забезпечені заставою майна боржника.
		18.08.2020. від Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" надійшло клопотання про припинення повноважень керівника Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" генерального директора Клейнера І.С. В обґрунтування клопотання банком зазначається, що генеральний директор ПрАТ "ЗТР" достовірно знаючи, що грошові кошти за контрактами / договорами обтяжені заставою АТ "Райффайзен Банк Аваль" умисно приховує відомості стосовно дійсного стану господарських взаємовідносин боржника з контрагентами - ТОВ "Енергетичний Стандарт", Корпорацією виробничих та комерційних підприємств "Союз" та ZTR-Enesta Handelsgesellschaft .m.b.h. та залишковий розмір боргу контрагентів перед боржником за поставлений товар. Такі дії керівника боржника, на думку АТ "Райффайзен Банк Аваль" порушують його права та інтереси, оскільки визнання Банку забезпеченим кредитором, позбавляє його статусу конкурсного кредитора з відповідною участю та голосуванням у представницьких органах (зборах та комітеті кредиторів) та можливістю реалізації інших прав, визначених КУзПБ. Крім того, відсутність достовірних відомостей про розмір фактичної заборгованості контрагентів перед боржником за контрактами, що передані в заставу Банку позбавляє АТ "Райффайзен Банк Аваль" права на позачергове задоволення вимог за рахунок грошових коштів, отриманих за вищевказаними контрактами та створює для Боржника можливість використання отриманих грошових коштів у власних цілях або задоволення окремих кредиторських вимог. Крім того, Банк звертає увагу, що керівником Боржника не забезпечуються належні заходи по збереженню майна боржника у вигляді повернення багатомільйонної дебіторської заборгованості, в тому числі з пов`язаних з ПрАТ "ЗТР" структурами. Також, в порушення ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства Боржником не отримуються погодження розпорядника майна про передачу в оренду нерухомого майна підприємства.
		 
		8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
		 
		Відповідно до ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КузПБ), відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого; 2) зловживання правами арбітражного керуючого; 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого; 6) наявності конфлікту інтересів. 
		Відповідно до приписів Кодексу України з процедур банкрутства, підставою для звільнення розпорядника майна від виконання ним своїх обов`язків повинно бути доведення факту невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим обов`язків, визначених Кодексом.
		Згідно ч. 8 ст.48  КУзПБ, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого.
		Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що у справі № 908/2828/19 не обрано комітет кредиторів.
		Із оскаржуваного судового рішення також вбачається, що судом за власною ініціативою суду відсторонено арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича від виконання повноважень розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", 69600, м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, 3, код ЄДРПОУ 00213428 у зв`язку з неналежним виконанням покладених на нього обов`язків.
		Відповідно до ч. 1 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).
		Розпорядник майна - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном.
		Згідно ч. 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, розпорядник майна зобов`язаний: розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення; надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; не пізніше двох місяців від дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість; брати участь у розробці плану санації у випадках, передбачених цим Законом, та за можливості проведення санації боржника розробити разом з боржником не пізніше двох місяців від дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство план санації боржника та подати його на розгляд комітету кредиторів; виконувати інші повноваження, що передбачені цим Законом.
		Згідно ч. 4 цієї статті, розпорядник майна несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України.
		Так, ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.10.2019, зокрема призначено розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" арбітражного керуючого Гусара І.О., якого зобов`язано у строк до 01.12.2019 надати господарському суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, письмовий звіт про надіслання всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами в порядку п. 5 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", скласти реєстр вимог кредиторів та подати на затвердження господарському суду реєстр вимог кредиторів до 01.12.2019. Зобов`язано розпорядника майна боржника Гусара І.О. провести інвентаризацію майна боржника, у термін до 17.12.2019. Зобов`язано арбітражного керуючого Гусара І.О. не рідше одного разу на місяць надавати господарському суду (комітету кредиторів) звіт про свою діяльність з моменту призначення господарським судом. Зобов`язано розпорядника майна підготувати та надати в межах строку процедури розпорядження майном господарському суду аналіз фінансово - господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та становища боржника на ринках разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.
		Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив про те, що в порушення ч. 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства та ухвали господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 перший звіт про свою діяльність Гусаром І.О. надісланий 17.12.2019 та надійшов до господарського суду Запорізької області лише 20.12.2019, про що свідчить відбиток штемпеля вхідної кореспонденції.
		Так, дійсно, матеріали справи свідчать про те, що перший звіт розпорядника майна надійшов до суду 20.12.2019.
		Проте, неподання арбітражним керуючим до суду щомісячно звітів щодо проведення процедури розпорядження майном не є тією достатньою підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання його обов`язків.
		Частиною 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, передбачено, що розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.
		Судом першої інстанції було встановлено, що звіт розпорядника майна про результати розгляду вимог кредиторів, про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" надісланий 22.01.2020 та надійшов до суду лише 24.01.2020. Повідомлення про результати розгляду грошових вимог, також надіслані заявникам з порушенням строку встановленого ч. 5 ст. 45 КУзПБ. Так, зокрема повідомлення про результати розгляду грошових вимог Офісу великих платників податків ДПС, заява якого отримана боржником 20.11.2019., надіслано розпорядником майна заявнику лише 15.01.2020. (згідно опису вкладення у цінний лист), повідомлення про результати розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", заява якого отримана боржником 12.11.2019, надіслано розпорядником майна заявнику лише 17.01.2020. (згідно опису вкладення у цінний лист).
		18.10.2019 за №63742 у встановленому законодавством порядку оприлюднено повідомлення про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", 69600, м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, 3, код ЄДРПОУ 00213428.
		Матеріали справи свідчать про те, що розпорядником майна у період з 09.12.2019 по 14.01.2020 надавались до суду повідомлення про результати розгляду кредиторських вимог.
		Із поданого до суду звіту № 02-01/25-39 від 29.11.2019 станом на 17.11.2019 вбачається, що із заявами про визнання кредиторських вимог до боржника звернулось 22 кредитори.
		У звіті розпорядником майна було зазначено про те, що переважна більшість заяв з кредиторськими вимогами надійшла в останній день подання строку, у зв`язку з чим розгляд грошових вимог кредиторів потребує більш тривалого часу, ніж відведений ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі № 908/2828/19. 
		При цьому, на день подання звіту розпорядником майна не отримано від боржника його позиції щодо визнання, чи не визнання грошових вимог більшості заявлених кредиторів.
		Отже, з метою забезпечення більш глибокого вивчення отриманих заяв з грошовими вимогами до боржника та долучення до них документів, розпорядник майна боржника подав клопотання про продовження строку на розгляд кредиторських вимог у справі та подання звіту про результати розгляду.
		Остаточний звіт про результати розгляду вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" надійшов до суду від розпорядника майна 24.01.2020.
		При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що в період з 31.10.2019 по 01.12.2020 справа № 908/2828/19 перебувала у судах апеляційної та касаційної інстанцій, у зв`язку оскарженням судових рішень у справі.
		Отже, апеляційний суд погоджується із доводами арбітражного керуючого Гусара І.О, про те, що попереднє засідання у справі відкладалось, з обставин, виникнення яких не залежало від волі, дій або бездіяльності розпорядника майна.
		Враховуючи встановлені обставини, великий об`єм заявлених кредиторських вимог, апеляційний суд вважає, що незначне порушення розпорядником майна строків подання звіту про результати розгляду вимог кредиторів не є тією достатньою підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання його обов`язків.
		Відповідно п. 1 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
		Судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначено, що всупереч приписам п. 1 ч. 8 ст. 45 КУзПБ арбітражним керуючим Гусаром І.О. відомостей про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника господарському суду не надано. Так, зокрема з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер довідки 55810876 від 24.07.2020.) підтверджуються обставини із передачі нерухомого майна Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" в іпотеку АТ "Перший Український Міжнародний Банк". Крім того, матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості Боржника перед AT "Перший Український Міжнародний Банк" за Кредитним договором №123/16.1-К/12 від 19.03.2012., що забезпечена заставою/іпотекою рухомого та нерухомого майна третіх осіб та майновими правами на виручку по контрактах Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор". Інформації про грошові вимоги AT "Перший Український Міжнародний Банк", що забезпечені заставою майна боржника, арбітражним керуючим Гусаром І.О. господарському суду не надано.
		Згідно п. 2 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.
		У поданих розпорядником майна звітах відсутня інформація про наявність або відсутність вимог щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також вимог щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян.
		Арбітражний керуючий в апеляційній скарзі зазначив про те, що відомості про майно боржника, що перебуває в заставі, подані до суду та знаходяться в матеріалах справи разом з заявою боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відповідні відомості також будуть внесені до реєстру після попереднього засідання господарського суду у відповідності до ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства та п. 1 розділу 3 Вимог до форми та порядку ведення реєстру вимог кредиторів у справах про банкрутство.
		Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно того, що розпорядником майна арбітражним керуючим не було надано суду відомостей про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також щодо інформації про наявність або відсутність вимог щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також вимог щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян.
		Проте, вказані обставини не є тими достатніми підставами для усунення арбітражного керуючого від виконання його обов`язків, оскільки суд не був позбавлений права зобов`язати арбітражного керуючого Гусара І.В. подати до суду такі відомості за їх відсутності.
		Також судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі було зазначено, що частиною 3 ст.  44 Кодексу України з процедур банкрутства зокрема передбачено, що розпорядник майна зобов`язаний вести реєстр вимог кредиторів. Так, ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.10.2019, зобов`язано арбітражного керуючого Гусара І.О. у строк до 01.12.2019 скласти та надати господарському суду реєстр вимог кредиторів, чого останнім зроблено не було.
		Проте, апеляційний суд погоджується із доводами арбітражного керуючого Гусара І.О. про те, що на момент відкриття провадження у справі №908/2828/19 (17.10.2019 року) діяв Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		Відкриваючи провадження у справі про банкрутство ПАТ "Запоріжтрасформатор" суд керувався положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		Як вбачається, у порівнянні із положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який передбачав внесення відомостей про кредиторів до реєстру вимог до попереднього засідання суду, положення Кодексу України з процедур банкрутства передбачають єдиною підставою внесення відомостей про кредитора ухвалу господарського суду за результатом попереднього засідання (абз. 5 ч. 6 ст. 45 КУзПБ).
		Зазначене слідує також із форми реєстру кредиторів у справі про банкрутство, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції від 17.08.2020 № 2778/5.
		Натомість арбітражний керуючий забезпечує розгляд заяв кредиторів та з урахуванням результату розгляду таких заяв боржником направляє повідомлення всім кредиторам та звіт про результат розгляду до суду.
		Згідно до ч. 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов`язаний, крім іншого, не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість.
		Пунктом 9 ч. 8 ст. 39 КУзПБ встановлено, що в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається, зокрема, строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а в разі значного обсягу майна - трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.
		Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019, зокрема зобов`язано розпорядника майна боржника Гусара І.О. провести інвентаризацію майна боржника, у термін до 17.12.2019.
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, арбітражним керуючим Гусаром І.О. частину документів щодо інвентаризації майна підприємства-боржника надано до суду 23.12.2019, а іншу частину матеріалів інвентаризації, подано до суду 24.01.2020.
		Матеріалами справи підтверджується великий обсяг майна у боржника щодо якого проводилась інвентаризація, а отже арбітражному керуючому Гусару І.О. знадобилось більше часу для проведення інвентаризації. При цьому, строк проведення інвентаризації не значно перевищив строк встановлений Кодексом України з процедур банкрутства. 
		Також апеляційний суд не погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно того, що відповідно до поданих розпорядником майна відомостей щодо інвентаризації майна боржника, вона проведена станом на 15.11.2019, нової інвентаризації не проведено, що суперечить нормам діючого законодавства, оскільки Кодексом України з процедур банкрутства не перебачено обов`язку розпорядника майна проводити нову інвентаризацію, з урахуванням дати подачі результатів інвентаризації до суду. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що інвентаризація майна боржника, у зв`язку з великим обсягом майна проводилась розпорядником майна поступово та за результатами складання інвентаризаційних актів частково надавалась суду.
		Згідно ч. 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, розпорядник майна зобов`язаний аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках, виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства. 
		Ухвалою суду від 17.10.2019 зобов`язано розпорядника майна підготувати та надати в межах строку процедури розпорядження майном господарському суду аналіз фінансово - господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та становища боржника на ринках разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.
		Судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі було зазначено про те, що законодавчо встановлений строк процедури розпорядження майном боржника сплив 06.04.2020, тоді як звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльність Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" та аналізу ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства надійшов до суду лише 09.06.2020.
		Апеляційний суд звертає увагу, що Кодексом України з процедур банкрутства не визначено строку для подання аналізу фінансово-господарської діяльності.
		Посилання суду першої інстанції на те, що законодавчо встановлений строк процедури розпорядження майном боржника сплив 06.04.2020 є безпідставними, оскільки як зазначалось раніше, в період з 31.10.2019 по 01.12.2020 справа № 908/2828/19 перебувала у судах апеляційної та касаційної інстанцій, у зв`язку оскарженням судових рішень у справі, а отже процедура розпорядження майном тривала.
		При цьому, виходячи із завдань процедури розпорядження майном, такий аналіз має бути проведений до прийняття рішення у підсумковому засіданні зборами кредиторів або судом про перехід до наступної процедури, проте на даний час, у справі не закінчено проведення попереднього засідання.
		Апеляційний суд ставиться критично до посилань суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на те, що арбітражний керуючий Гусар І.О. з моменту призначення його розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", а саме з 17.10.2019 жодного разу у засідання суду не з`являвся, з матеріалами справи №908/2828/19 не ознайомлювався, оскільки нормами законодавства не обмежено коло представників, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого належним чином уповноваженого представника у відповідності до ч.1  ст. 58 ГПК України як в приміщенні суду, так і поза ним з використанням власних технічних засобів.
		При цьому, із матеріалів справи вбачається, що 23.03.2021. у судове засідання розпорядник майна Гусар І.О. направив свого представника Леонова К.Ю.
		Отже, за встановлених обставин, суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку, що арбітражним керуючим Гусаром І.О. порушуються вимоги діючого законодавства та неналежно виконуються обов`язки розпорядника майна боржника, а також безпідставно відсторонив від виконання обов`язків розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" арбітражного керуючого Гусара І.О. та призначив розпорядником майна арбітражного керуючого Попадюка І.В.
		Стосовно клопотань Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про припинення повноважень розпорядника майна арбітражного керуючого Гусара І.О. та про припинення повноважень керівника Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" генерального директора Клейнера І.С. апеляційний суд зазначає наступне.
		Статтею 1 КУзПБ визначено, що сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
		Щодо набуття  статусу  забезпеченого кредитора  колегія суддів бере до уваги позицію, викладену у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19. Зокрема, у пунктах 57.10-57.13 зазначено таке: "Відповідно до статті 23 Закону про банкрутство забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є не забезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Розпорядник майна зобов`язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
		Норма статті 23 Закону про банкрутство текстуально відтворена в КУзПБ, а саме: частина восьма статті 45 КУзПБ встановлює, що розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.
		Отже, з моменту введення в дію КУзПБ правове регулювання статусу  забезпеченого кредитора,  зокрема в частині порядку набуття ним статусу учасника (сторони) у справі про банкрутство, не змінилося.
		Тобто наявність забезпечення виконання грошового зобов`язання у вигляді застави/іпотеки надає такій особі (статус кредитора якої ще не підтверджено) певні особливості у статусі і обсязі протягом процедур банкрутства порівняно з іншими кредиторами боржника…".
		Тобто, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство заставодержатель отримує статус учасника у справі про банкрутство.
		Наведеної правової позиції дотримується і Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду в постанові від 19.04.2021 по справі № 908/1390/19.
		АТ "Райффайзен Банк Аваль" є як конкурсним, так і забезпеченим кредитором до боржника ПрАТ "Запоріжтрансформатор" на підставі ч. 8. ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, грошові вимоги до якого носять безспірний характер, підтверджуються судовими рішеннями, що набрали законної сили у справі Господарського суду Запорізької області №908/919/17 та постановою приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. від 08.07.2019 про відкриття виконавчого провадження №59484493, Ідентифікатор доступу: 5В4БЕАГГ9041, про примусове виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 15.04.2019 у справі №908/919/17 із стягнення з ПАТ "Запоріжтрансформатор" на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості за Генеральною кредитною угодою №01/02-19/12 від 02.10.2009 та Кредитним договором №010/02-19/12/22 від 23.09.2011 до неї в розмірі 12 870 000  доларів США та 240 000 грн. 00 коп. судового збору.
		Виконання грошових зобов`язань ПрАТ "Запоріжтрансформатор" перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" за Повідомленнями про вибірку кредитних коштів №№20-26 за Кредитним договором №010/02-19/12/22 від 23.09.2011, укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди №01/02-19/12 від 02.10.2009 забезпечується відповідними договорами застави, а саме:
		Договором застави основних засобів №12/02-19/12/22 від 21.11.2014, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Обушенко Г.О. за реєстровим № 537 за яким в заставу Банку передано основні засоби/обладнання, а саме: Лінію нарізання тороїдальних (кільцевих) осердь реакторів типу ТККА 500x50 з системою управління СNС 1000W, Виробник: HEINRICH GEORG GMВН МАSСНINЕNFАВRІК (Німеччина). Рік випуску 2012. Інвентарний №31823; Заводський № (нанесений на обладнання) 4911; Заводський № вказаний в документації 4911-2-11. Модель, згідно шильда - ТRКА/М/EL 500х400-САS). Вартість Предмету застави оцінюється Сторонами, на момент укладання цього Договору відповідає його ринковій вартості та становить (всього) 12 021 240,00 гривень (дванадцять мільйонів двадцять одна тисяча двісті сорок гривень 00 копійок) (п. 1.4. Договору).
		Також, виконання грошових зобов`язань боржника перед Банком забезпечувалось відповідними договорами застави, а саме:
		1. Договором застави майнових прав (по договорах з третіми особами) №12/02-19/12/19 від 16.04.2013, за яким в заставу Банку передано майнові права за контрактом №РР005420 від 13.01.2014, укладеними між боржником та ТОВ «Енергетичний Стандарт», Росія;
		2. Договором застави майнових прав (грошові вимоги по договорах з третіми особами) №12/02-19/12/20 від 04.09.2014, за яким в заставу Банку передано майнові права за контрактом №РР005610 від 17.07.2014 року, укладеними між боржником та Корпорація виробничих та комерційних підприємств "Союз".
		3. Договором застави майнових прав (грошові вимоги по договорах з третіми особами) №12/02-19/12/24 від 30.01.2015, за яким в заставу Банку передано майнові права за контрактом №РР005738 від 29.10. 2014.
		За встановлених обставин, АТ "Райффайзен Банк Аваль" з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Запоріжтрансформатор" є учасником справи №  908/2828/19, а отже суд першої інстанції безпідставно залишив без розгляду  клопотання Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про припинення повноважень розпорядника майна арбітражного керуючого Гусара І.О. та про припинення повноважень керівника Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" генерального директора Клейнера І.С.
		Разом з тим, враховуючи, що клопотання Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про припинення повноважень розпорядника майна арбітражного керуючого Гусара І.О. ґрунтується на доводах, яким судом апеляційної інстанції вже вище надано оцінку, відповідно, відсутні підстави для розгляду його по суті.
		Крім того, враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що клопотання АТ "Таскомбанк" про закриття апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2021 у справі № 908/2828/19 також не підлягає задоволенню. 
		Доводи апеляційних скарг стосовно оцінки кандидатур арбітражних керуючих для виконання повноважень розпорядника майна у справі не розглядаються апеляційним судом, оскільки суд дійшов висновку про безпідставність відсторонення арбітражного керуючого Гусара І.О. від виконання повноважень розпорядника майна ПрАТ "Запоріжтрансформатор".
		 
		9.          Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
		Згідно п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
		Відповідно до частини 1  статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
		1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;
		2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
		3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
		4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		За встановлених вище обставин справи, апеляційна скарга арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича не підлягає задоволенню, апеляційні скарги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" та арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича підлягають задоволенню частково, а оскаржуване рішення скасуванню в частині залишення клопотання Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про припинення повноважень керівника Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" генерального директора Клейнера І.С. без розгляду, відсторонення арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича від виконання повноважень розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", призначення розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" арбітражного керуючого Попадюка Ігоря Васильовича та справу №  908/2828/19 слід направити до Господарського суду Запорізької області для розгляду клопотання Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про припинення повноважень керівника Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" генерального директора Клейнера І.С.
		Керуючись статтями 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2021 у справі № 908/2828/19 залишити без задоволення.
		Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" та арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2021 у справі №  908/2828/19 задовольнити частково.
		Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2021 у справі №  908/2828/19 скасувати в частині залишення клопотання Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про припинення повноважень керівника Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" генерального директора Клейнера І.С. без розгляду, відсторонення арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича від виконання повноважень розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", призначення розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" арбітражного керуючого Попадюка Ігоря Васильовича.
		Справу № 908/2828/19 направити до Господарського суду Запорізької області для розгляду клопотання Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про припинення повноважень керівника Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" генерального директора Клейнера І.С.
		В інший частині ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2021 у справі №  908/2828/19 залишити без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
		 
		Повне судове рішення складено 08.06.2021.
		 
		Головуючий суддя                                                                              Л.А. Коваль 
		Суддя                                                                                                  В.О. Кузнецов
		Суддя                                                                                                   А.Є. Чередко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...