Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/8751/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.06.2021.
Дата набрання законної сили: 26.05.2021
Номер судового провадження: 61-684ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		26 травня 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 369/8751/20
		 
		провадження № 61-684св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач),               Шиповича В. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		представник позивача - ОСОБА_2 ,
		відповідач - ОСОБА_3 ,
		представник відповідача - ОСОБА_4 , 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тюріна Валерія Броніславівна, 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну         скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Коцюрби О. П., Білич І. М., Іванченка М. М.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до         ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тюріна В. Б., про усунення від права на спадкування.
		 
		Одночасно із позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про  забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, власником якого є ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
		- земельну ділянку площею 0,1 га, що знаходиться за адресою:                 АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3222482004:02:001:5288; 
		- житловий будинок загальною площею 204,9 кв. м (гараж літ «б», навіс            літ «в»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 );
		- земельну ділянку площею 0,0959 га, що знаходиться за адресою:           АДРЕСА_5 , кадастровий номер: 3222482004:02:001:5118;
		- житловий будинок загальною площею 216,4 кв. м (житловий будинок літ «а», навіс літ «б», теплиця літ «в», баня літ «г», вбиральня літ «д», альтанка літ «є», замощення - І, замощення - II, огорожа - № 1-5, вигрібна яма - № 6),                     що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ;
		- земельну ділянку площею 0,5684 га, що знаходиться за адресою:          Київська область, Бориспільський район, Старівська сільська рада, кадастровий номер: 3220887600:06:002:0284;
		- земельну ділянку площею 1,9699 га, що знаходиться за адресою:           Київська область, Бориспільський район, Старівська сільська рада, кадастровий номер: 3220887600:04:014:0014;
		- земельну ділянку площею 1,9701 га, що знаходиться за адресою:            Київська область, Бориспільський район, Старівська сільська рада, кадастровий номер: 3220887600:04:013:0031;
		- земельну ділянку площею 0,5685 га, що знаходиться за адресою:            Київська область, Бориспільський район, Старівська сільська рада, кадастровий номер: 3220887600:06:002:0283;
		- земельну ділянку площею 1,7628 га, що знаходиться за адресою:            Івано-Франківська область, Верховинський район, с. Кривопілля, кадастровий номер: 2620885001:02:001:0092;
		- земельну ділянку площею 0,25 га, що знаходиться за адресою:                  Івано-Франківська область, Верховинський район, с. Кривопілля, кадастровий номер: 2620885001:02:001:0091;
		- житловий будинок загальною площею 230,3 кв. м (житловий будинок літ «а», гараж літ «г», стодола літ «е»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
		- домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; 
		- квартиру АДРЕСА_4 ; 
		Крім того, ОСОБА_1 просила суд заборони приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Тюріній В. Б. вчиняти дії по оформленню права на спадщину і видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		 
		Заява мотивована тим, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову призведе до унеможливлення у подальшому виконання рішення суду, оскільки існують ризики відчуження відповідачем спірного майна у випадку отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 ,            який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		 
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		 
		Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області                         від 03 серпня 2020 року у складі судді Дубас Т. В. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
		 
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не надано суду належних і достатніх доказів, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду у цій справі. 
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Київського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
		Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області                       від 03 серпня 2020 року в частині відмови у задоволенні вимог про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, власником якого був ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
		Накладено арешт на майно, власником якого є ОСОБА_5 , який помер           ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
		- земельну ділянку площею 0,1 га, що знаходиться за адресою:                     АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3222482004:02:001:5288; 
		- житловий будинок загальною площею 204,9 кв. м (гараж літ «б», навіс           літ «в»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 );
		- земельну ділянку площею 0,0959 га, що знаходиться за адресою:            АДРЕСА_5 , кадастровий номер: 3222482004:02:001:5118;
		- житловий будинок загальною площею 216,4 кв. м (житловий будинок літ «а», навіс літ «б», теплиця літ «в», баня літ «г», вбиральня літ «д», альтанка літ «є», замощення - І, замощення - II, огорожа - № 1-5, вигрібна яма - № 6),                   що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ;
		- земельну ділянку площею 0,5684 га, що знаходиться за адресою:           Київська область, Бориспільський район, Старівська сільська рада, кадастровий номер: 3220887600:06:002:0284;
		- земельну ділянку площею 1,9699 га, що знаходиться за адресою:           Київська область, Бориспільський район, Старівська сільська рада, кадастровий номер: 3220887600:04:014:0014;
		- земельну ділянку площею 1,9701 га, що знаходиться за адресою:         Київська область, Бориспільський район, Старівська сільська рада, кадастровий номер: 3220887600:04:013:0031;
		- земельну ділянку площею 0,5685 га, що знаходиться за адресою:            Київська область, Бориспільський район, Старівська сільська рада, кадастровий номер: 3220887600:06:002:0283;
		- земельну ділянку площею 1,7628 га, що знаходиться за адресою:            Івано-Франківська область, Верховинський район, с. Кривопілля, кадастровий номер: 2620885001:02:001:0092;
		- земельну ділянку площею 0,25 га, що знаходиться за адресою:                Івано-Франківська область, Верховинський район, с. Кривопілля, кадастровий номер: 2620885001:02:001:0091;
		- житловий будинок загальною площею 230,3 кв. м (житловий будинок літ «а», гараж літ «г», стодола літ «е»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
		- домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; 
		- квартиру АДРЕСА_4 .
		В іншій частині ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 серпня 2020 року залишено без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що між сторонами дійсно виник спір і у разі невжиття заходів забезпечення позову існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову або ефективного захисту і поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.                     З огляду на співмірність заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам наявні підстави для задоволення заяви позивача і вжиття заходів забезпечення позову.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		 
		У січні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 травня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. 
		 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
		 
		Підставою касаційного оскарження заявник вказує порушення норм процесуального права, оскільки апеляційний суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не врахувавши, що ОСОБА_3 не є власником спірного майна, що унеможливлює розпорядження вказаним майном та створення відповідачем перешкод у виконанні судового рішення у разі задоволення позовних вимог (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, судом апеляційної інстанції не встановлено обставин щодо існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. 
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		 
		У квітні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи. 
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до            ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тюріна В. Б., про усунення від права на спадкування.
		 
		Одночасно із позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та заборонити приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Тюріній В. Б. вчиняти дії по оформленню права на спадщину та видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		 
		2. Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;  4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.
		 
		У частинах першій, другій статті 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається           як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		 
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
		 
		Захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, коштів або про стягнення коштів. Сума арештованих коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору. 
		 
		Частиною третьою статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
		 
		У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня                 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
		 
		Вказане свідчить, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
		 
		 
		При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 149 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
		 
		У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		 
		Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
		 
		При цьому забезпечення позову не повинно порушувати принципи змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.
		 
		Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
		 
		Вживаючи заходи забезпечення позову та накладаючи арешт на майно, власником якого є ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд апеляційної інстанції виходив із того, що між сторонами виник спір і невжиття вказаних заходів забезпечення позову у разі його задоволення може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
		 
		Однак, судом не враховано, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. 
		 
		Саме лише посилання у заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (постанова Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17).
		 
		Разом з тим, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не містить обґрунтованих підстав існування загрози невиконання судового рішення, як і не містить посилання на докази, які б вказували, що відповідач вчиняє дії щодо спірного майна, які у подальшому стануть причиною неможливості виконання судового рішення у зв`язку із задоволенням позову. 
		 
		Крім того, відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про нотаріат» та пункту 3 Глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.
		 
		При цьому суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви           ОСОБА_1 про забезпечення позову, обґрунтовано виходить із того, що у разі задоволення позову і усунення ОСОБА_3 від спадкування, - таке рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, тому буде виконане незалежно від подальшої процесуальної поведінки відповідача. Крім того, у разі задоволення позову таке рішення може бути виконане без будь-яких перешкод так само незалежно від подальшої поведінки відповідача і незалежно від подальшої долі спадкового майна. 
		 
		На підставі вказаного суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, оскільки остання не обґрунтувала необхідності і можливості застосування вказаного нею заходу забезпечення позову.
		 
		Таким чином, суд апеляційної інстанції безпідставно скасував ухвалу суду першої інстанції, яка відповідає закону, оскільки не оцінив обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не з`ясував співмірності виду забезпечення позову, який просив застосувати позивач, позовним вимогам, не оцінив рівноцінності заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, жодним чином не обґрунтував необхідності вжиття таких заходів, пославшись лише на загальні норми процесуального права і доводи заявника.
		 
		У частинах третій, четвертій статті 406 ЦПК України визначено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
		 
		Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		 
		Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, постанова апеляційного суду згідно зі статтею 413 ЦПК України підлягає скасуванню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню в силі.
		 
		Щодо судових витрат
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню судові витрати, пов`язані з переглядом справи у суді касаційної інстанції, у розмірі 454,00 грн.
		 
		Керуючись статтями 400, 402, 409, 413, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити.
		 
		Постанову Київського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року скасувати.
		 
		Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області                      від 03 серпня 2020 року залишити в силі.
		 
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати, пов`язані з переглядом справи у суді касаційної інстанції, у розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні).
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий   Судді:Є. В. Синельников    О. В. Білоконь   О. М. Осіян   Н. Ю. Сакара   В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...