Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 591/5633/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано судом: 08.06.2021. Зареєстровано: 09.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.06.2021.
Дата набрання законної сили: 17.03.2025 (частково)
Результат оскарження 17.03.2025 Сумський апеляційний суд: скасовано вирок частково з ухваленням нового вироку
Номер судового провадження: 1-кп/591/172/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019200440002367

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  Справа № 591/5633/19
		Провадження № 1-кп/591/172/21
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		8 червня 2021 року Зарічний районний суд м.Суми в складі:  
		головуючого - судді           ОСОБА_1 ,  
		з участю секретаря           ОСОБА_2 ,  
		прокурора                 ОСОБА_3 ,
		захисника                 ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого             ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження щодо обвинувачення    
		    ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
		   у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		   Органами досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що у невстановлений час та місці останній придбав кастет та почав зберігати при собі. А 13.08.2019 року у порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ №576 від 12.10.1992 року, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними знаряддями несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом МВС України №622 від 21.08.1998 року, ОСОБА_5 , не маючи відповідного, передбаченого законом, дозволу на носіння холодної зброї, діючи умисно, поклав кастет, який є зброєю ударно-дробильної дії, до своєї сумки та вирушив по власним справам. Цього ж дня близько 20-01 год. у м.Суми, по вул. Богдана Хмельницького, біля будинку №5 його зупинили працівники патрульної поліції та на питання про наявність у нього заборонених в обігу речей ОСОБА_5 повідомив, що має при собі кастет, після чого була викликана слідчо-оперативна група. У ході огляду місця події 13.08.2019 року, у період часу з 20-01 год по 20-15 год. ОСОБА_5 добровільно видав працівникам вказаної групи кастет.
		Такі дії ОСОБА_5 було кваліфіковано за ч.2 ст.263 КК України, тобто носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, стверджуючи, що не мав умислу на носіння холодної зброї. Суду пояснив, що 13.08.2019 року він вигулював собаку у парку імені Кожедуба у м.Суми та знайшов кастет, який взяв, щоб здати добровільно поліції. Коли завів собаку після прогулянки додому, то з вказаною метою сів в автомобіль та вирушив до поліції, але по дорозі його зупинили патрульні поліції, попросили пред`явити документи. Коли він діставав з барсетки документи, то поліцейський побачив кастет та попросив показати вміст барсетки, після чого викликав слідчо-оперативну групу, а він, по прибуттю групи, добровільно у присутності понятих видав кастет. За таких обставин, просив звільнити його від відповідальності.
		Захисником обвинуваченого було подано клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ч.3 ст.263 КК України та закриття кримінального провадження, так як, на переконання захисника, її підзахисний, маючи можливість і надалі зберігати кастет, за власним бажанням та добровільно видав його працівникам поліції.
		Прокурор підтримав обвинувачення та просив визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 850,00 грн.
		Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступних висновків.
		Згідно ч.3 ст.263 КК України звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин, передбачений частинами першою або другою цієї статті, якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.
		Таким чином, ч.3 ст.263 КК України передбачає спеціальний вид звільнення особи від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч.1 ст.263 КК України.
		Відповідно до п.28 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження з зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами», під добровільною здачею органам влади зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, яка згідно ч.3 ст.263 КК України є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності, необхідно розуміти такі дії, коли особа, маючи можливість і надалі зберігати будь-який із зазначених предметів, незалежно від мотивів за власним бажанням передає його відповідному державному органу.
		В даному випадку, як вбачається з Реєстру матеріалів досудового розслідування, відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.263 КК України було внесено о 19-22 год. 13.08.2019 року. Тобто, ОСОБА_5 був зупинений працівниками патрульної поліції до вказаного часу. І вже після цього відбулось вилучення кастету, яке було зафіксовано протоколом огляду від 13.08.2019 року (а.с. 108-111 - т.1).
		Вказані обставини не свідчать про добровільність видачі ОСОБА_5 кастету, тому відсутні підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності за ч.3 ст.263 КК України.
		Водночас, перевіривши відповідно до вимог кримінального процесуального закону надані стороною обвинувачення докази винуватості ОСОБА_5 та оцінивши їх з точки зору допустимості, належності, достовірності та достатності, суд дійшов висновків про те, що вказане обвинувачення є недоведеним, з огляду на такі обставини.
		Так, прокурором на підтвердження обставин обвинувального акту було надано, а судом досліджено: протокол огляду с додатком- DVD R диском з відеозаписом слідчої дії та фототаблицями; висновок експерта; а також допитано свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
		   Під час дослідження вказаних доказів у судовому засіданні сторона захисту наполягала на визнанні письмових доказів недопустимими, оскільки під час їх збирання було порушено права ОСОБА_5 , зокрема, вилучення кастету оформлено протоколом огляду, хоча насправді це був особистий обшук особи. При цьому, права на захист та права не свідчити проти себе ОСОБА_5 поліцейськими не роз`яснювалось.
		   Суд погоджується з такими твердженнями, оскільки за змістом ч. 1 ст. 237 КПК огляд місцевості, приміщення, речей та документів проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Проведення огляду особи положеннями цієї статті не передбачено.
		Відповідно до ст. 209 КПК особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
		Згідно з вимогами частин 1, 3, 4 ст. 208 КПК уповноважена особа має право затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, якщо цю особу застали на місці вчинення злочину, та може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 КПК. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень ст. 213 КПК, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені КПК.
		Згідно зі ст. 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		У пунктах 3,4 ч. 2 ст. 87 КПК передбачено, що суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, порушення права особи на захист та отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права.
		   В даному випадку, як зазначалось вище, Реєстр матеріалів досудового розслідування свідчить про те, що відомості до ЄРДР було внесено о 19-22 год. 13.08.2019 року. Тобто, ОСОБА_5 був зупинений працівниками патрульної поліції до вказаного часу.
		   Вилучення ж кастету було зафіксовано протоколом огляду від 13.08.2019 року, і така слідча дія проводила у період часу з 20-01 год. до 20-15 год. (а.с. 108-111 - т.1). ОСОБА_5 згідно протоколу мав статус власника (користувача) приміщення чи іншого володіння особи, хоча фактично проводився огляд ділянки місцевості, під час якого слідчий навпроти школи №2 за адресою: м.Суми, вул. Богдана Хмельницького, побачив чоловіка, який представився, назвавши своє прізвище, ім`я та по-батькові та який у присутності понятих під відеофіксацію дістав кастет, що знаходився у нього в сумці, та видав слідчому.
		Допитані судом в якості свідків - патрульні поліції  ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зазначали те, що вони, здійснюючи патрулювання в м.Суми, зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні правопорушення щодо незаконного обігу наркотичних засобів, але, спілкуючись з ним на тему: чи є у нього заборонені законом предмети чи речовини, ОСОБА_5 зазначив про те, що має при собі кастет, після чого була викликана СОГ, яка вже і вилучила кастет.
		Свідок ОСОБА_9 повідомила суду, що залучалась в якості понятої під час проведення огляду та в її присутності ОСОБА_5 виклав усі речі, які перебували у його барсетці, на капот автомобіля, у тому числі кастет, після чого кастет опечатано. Усі ці дії було зафіксовано у протоколі, у якому вона поставила свій підпис.
		   Таким чином, з викладеного вбачається, що слідчий під виглядом проведення огляду місцевості фактично здійснив особистий обшук ОСОБА_5 , під час якого в нього було вилучено кастет, чим порушив вимоги процесуального закону, а саме: ст.223, ст.237 КПК України.
		Також, суд погоджується з позицією сторони захисту про те, що ОСОБА_5 не було роз`яснено права на захист та інших процесуальних прав, а також прав, визначених ст.63 Конституції України, захисник не залучався, а отже фактичний обшук особи був проведений з грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		При цьому, увесь час: після зупинки патрульними, під час очікування слідчо-оперативної групи, під час проведення огляду і складання відповідного протоколу, ОСОБА_5 перебував поруч з працівниками поліції. При цьому, затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК не проводилося, протокол його затримання не складався.
		За таких обставин, протокол огляду від 13.08.2019 року, в якому відображено вилучення у ОСОБА_5 кастету, який у цьому кримінальному провадженні є ключовим доказом, здобуто з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, встановлених нормами статей 208,223,237 КПК, а також  засади кримінального провадження, визначеної ст.20 КПК України, у зв`язку з чим такий доказ належить визнати недопустимим.
		Крім того, взявши до уваги практику Європейського суду з прав людини, якою сформовано доктрину «плодів отруєного дерева» (відповідно до неї якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані за його допомогою, будуть такими ж), не прийняти як допустимий наданий стороною обвинувачення висновок експерта №19/119/6-4/42е від 23.08.2019 року (а.с. 115-117), який є похідним від протоколу огляду, і постанову слідчого про визнання речовим доказом кастету та передачу на зберігання (а.с. 63) (оскільки на дослідження експертам надавався предмет, вилучений з порушенням процесуальних норм).
		Слід зазначити, що така позиція суду співпадає з правовою позицією, що висловлена у постанові Верховного Суду від 31 травня 2018 року (справа № 236/439/16-к).
		   Отже, оцінивши усі зібрані докази в їх сукупності та взаємозв`язку, слід зробити висновок про те, що наявності в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК, стороною обвинувачення не доведено.
		Вказані обставини згідно п.3 ч.1 ст.373 КПК України є підставою для ухвалення виправдувального вироку.
		Судові витрати понесені на залучення експерта на суму 942,06 грн (а.с.114)  віднести на рахунок держави.
		   Відповідно до ст.100 КПК України необхідно вирішити долю речових доказів. 
		   На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368,370 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		   У задоволенні клопотання захисника про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ч.3 ст.263 КК України  відмовити.
		ОСОБА_5 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.263 КК України та виправдати його у зв`язку з не доведенням стороною обвинувачення того, що в його діях наявний склад зазначеного кримінального правопорушення.
		Судові витрати понесені на залучення експерта на суму 942,06 грн. віднести на рахунок держави.
		Речові докази: кастет, що зберігається в камері схову речових доказів Сумського ВП ГУНП в Сумській області - знищити.
		   Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Зарічний райсуд м.Суми, а для засудженого  з моменту вручення копії вироку. 
		 
		       Суддя                   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...