Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 751/7320/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти правосуддя; Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти.
Надіслано для оприлюднення: 08.06.2021. Зареєстровано: 09.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.06.2021.
Дата набрання законної сили: 22.11.2021
Номер судового провадження: 1-кп/751/95/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020270010004467

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		            Справа№751/7320/20 
		Провадження №1-кп/751/95/21 
		 
		В и р о к
		І м е н е м У к р а ї н и
		 
		   08 червня 2021 року                         місто Чернігів
		Новозаводський районний суд міста Чернігова
		в складі: 
		головуючого судді         ОСОБА_1  
		 секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		 
		розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене 01.07.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020270010004467 за обвинуваченням неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сновська Чернігівської області, українця, громадянина України, неодруженого, утриманців не має, навчається у Чернігівській загальноосвітній школі І-Ш ступенів № 13 Чернігівської міської ради Чернігівської області, не працюючого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.393 КК України;
		 
		за участю: 
		прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		потерпілого ОСОБА_7 
		неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 
		законного представника обвинуваченого ОСОБА_8 
		захисника ОСОБА_9 
		неповнолітньої особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів виховного характеру ОСОБА_10 
		законного представника неповнолітньої особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів виховного характеру ОСОБА_11 
		захисника ОСОБА_12 
		представника сектора ювенальної превенції відділу превенції Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_13  
		 
		 Встановив :
		Відповідно ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25.06.2020 у кримінальному провадженні № 12020270280000028 від 28.01.2020, за ознаками злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст.115 КК України неповнолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24.07.2020.
		Зазначена ухвала суду не оскаржена в апеляційному порядку, у зв`язку з чим станом на 01.07.2020 набрала законної сили.
		Таким чином, ОСОБА_4 станом на 01.07.2020 на законних підставах утримувався під вартою у Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор», яка розташована по вул. Ремісничій, буд.2 в м. Чернігові, та, відповідно до ст. 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення», є установою попереднього ув`язнення.
		Перебуваючи під вартою, ОСОБА_4 ознайомився з вимогами Закону України «Про попереднє ув`язнення», Правилами внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 № 1769/5, з кордонами охоронюваної зони, порядком та умовами утримання, попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 391-393 КК України.
		Однак, 01 липня 2020 року, в період часу з 16 год 20 хв до 17 год 00 хв ОСОБА_4 , спільно з неповнолітнім ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який не досяг віку кримінальної відповідальності, реалізуючи спільний злочинний умисел на здійснення втечі з-під варти, заздалегідь підготувавши знаряддя та засоби для вчинення зазначених дій, усвідомлюючи те, що в них немає будь-яких підстав для залишення місця попереднього ув`язнення, знаходячись в підземному переході, який розташований між корпусним режимним приміщенням і приміщенням банного комплексу (лазні) СІЗО, та прямуючи до приміщення банного комплексу під супроводом працівника установи  молодшого інспектора відділу режиму і охорони Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» ОСОБА_7 , відповідно до графіку відвідування банного комплексу ув`язненими на липень 2020 року, знаючи та розуміючи наслідки своїх дій, а також бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю належного контролю за ними зі сторони ОСОБА_7 , здійснили на нього напад, поєднаний з насильством, з метою заволодіння ключем спеціального типу і подальшого його використання для відкриття дверей, решіток режимних приміщень для залишення охоронюваної зони установи.
		Так, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_10 повалили потерпілого на підлогу, після чого нанесли йому спільно руками не менше 7 ударів у різні частини тіла. У результаті насильницьких дій ОСОБА_7 , згідно з висновком експерта № 337 від 02.07.2020, отримав тілесні ушкодження у вигляді синців та забою м`яких тканин шиї, тулубу, правої верхньої кінцівки, саден тулубу, обох верхніх кінцівок, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили розладу здоров`я.
		Реалізуючи намір вчинити втечу з-під варти, заволодівши ключем спеціального типу, який знаходився при собі у інспектора ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , без будь-якого дозволу працівників установи, через підземний перехід та банний комплекс (лазню) вибігли до внутрішнього режимного двору установи, попрямували до дверей прогулянкового двору СІЗО, та намагались її відчинити, а в подальшому побігли у зворотному напрямку, але з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки були затримані працівниками Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» у межах внутрішнього режимного двору установи.
		 Обвинувачений неповнолітній ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.393 КК України, визнав частково, заперечив факт нанесення тілесних ушкоджень потерпілому. Пояснив, що 01.07.2020 за 30 хв до походу в лазню, у когось виникла думка втекти, а тому вони попросили піти до банного комплексу трохи пізніше аби обговорити втечу. При цьому зошит, в якому малював план розміщення камер, схему будівлі до втечі відношення не має. Пояснив, що малював схему по пам`яті. До лазні у супроводі ОСОБА_7 пішли з пакетом, в якому вже лежали мотузка та карабін, а також поклали рушник і шампунь. Коли йшли в підвальному приміщенні, то трохи попереду нього йшов ОСОБА_10 , а позаду за ними рухався ОСОБА_7 , який був одягнутий у свою звичайну форму, видимих тілесних ушкоджень чи пошкодження його футболки не бачив. Зазначив, що взяв потерпілого за шию та, розрахувавши силу аби він не вдарився головою, за допомогою підсічки поклав того на підлогу. На цьому активних дій відносно ОСОБА_7 більше не вчиняв. Потерпілий випустив ключі, почав трохи підійматись, на що він сказав йому тихіше. При цьому пояснив, що заточку не використовував, потерпілого не душив, тілесні ушкодження внаслідок таких дій не могли бути спричинені. Метою нападу на нього було відібрання ключів, тілесних ушкоджень наносити не планували. Після цього ОСОБА_7 побіг в бік двері через яку вони заходили, а ОСОБА_10 за ним, однак не бачив, щоб той бив потерпілого. В цей час він підібрав ключі, а коли підбіг ОСОБА_10 , відчинив двері та вони вибігли на двір. Підбігли до перших дверей, однак відчинити їх не вдалося. Після цього побігли до інших дверей, які також не змогли відкрити. Потім ще трохи побігали по території та зупинились, були затримані. З приводу заточки пояснив, що зробили її із його зламаної ложки аби використовувати як ніж. Під час втечі вона була в кишені, але відносно потерпілого не використовував її. Коли відбувалось затримання викинув заточку в кущі. З правилами внутрішнього розпорядку був ознайомлений. Розкаюється у скоєному, шкодує за вчинене, просив вибачення у потерпілого та просив суворо не карати.
		Крім часткового визнання вини обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.393 КК України, його вина підтверджується показами потерпілого ОСОБА_7 .
		Так, потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що працює молодшим інспектором в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор» та, будучи на роботі 01 липня 2020 року о 16 год 30 хв, згідно графіку приймання лазні установи, відповідно до посадових обов`язків та маршруту вивів ОСОБА_4 та ОСОБА_10 з камери №19. При цьому помітив, що вони ведуть себе підозріло, затягують час виходу до 17 год 00 хв, коли денна зміна йде додому. Зазначив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_10  йшли мовчки до лазні перед ним на відстані до 1 метру. При ньому були газовий балончик та палка резинова, в руках ніс ключі, які підходять майже до всіх дверей, крім камер, у одного з ув`язнених був чорний пакет. Як виявилось пізніше після затримання в цьому пакеті були дві чорні маски, арматура, нитки, карабін, кофта. Наближаючись до лазні, у підземному переході, де відсутні камери відеоспостереження, вони раптово розвернулися та скоїли напад на нього, відібрали ключі. При цьому ОСОБА_10 накинувся на ноги, а ОСОБА_4 , тримаючи в руках заточку, схопив його за шию, приставив заточку, в результаті чого його повалили. Лежачи на підлозі, вони завдавали удари, казали аби мовчав. Пояснив, що внаслідок таких дій була порвана футболка, а сам він отримав тілесні ушкодження, на шиї була подряпина, можливо після заточки. Потім він на декілька секунд втратив свідомість, а коли прийшов до тями помітив, що відсутні ключі спеціального типу, ув`язнених також не було. Після цього побіг до лазні, нажав тривожну кнопку, та, побачивши, що відкриті двері в зовнішній режимний двір, а також те, що ув`язнені забігають за кут, почав переслідувати останніх. Крім того, з зовнішнього двору можливо потрапити за територію установи, про що ОСОБА_4 та ОСОБА_10 могли здогадуватися. Ув`язнені підбігли до дверей, що ведуть в прогулянковий дворик, відчинити їх не вдалось, та коли він їх наздогнав, почали тікати в зворотному напрямку. Потім вони підбігли до дверей бібліотеки, намагались відкрити їх, однак їм також це не вдалось, а тому вони побігли назад, де й були затримані нарядом. Під час затримання за командою вони лягли на підлогу, ОСОБА_4 під час цього викинув в кущі заточку та ключі. Зазначив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_10 після цих подій просили вибачення, будь-яких претензій до останніх немає. При призначенні міри покарання відносно ОСОБА_4 покладався на розсуд суду.
		Також вина обвинуваченого підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими безпосередньо судом доказами: 
		- витягом з наказу №256/ОС-16 від 26.10.2016, відповідно до якого ОСОБА_7  призначено молодшим інспектором 2 категорії відділу режиму і охорони Чернігівського слідчого ізолятора управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області (т.2 а.п.77);
		- наказом начальника Чернігівського слідчого ізолятора №12 зп від 12.04.2013 року затверджено розпорядок дня засуджених та ув`язнених, пам`яткою для осіб, поміщених до ізолятора тимчасового тримання, розпорядком дня неповнолітніх ув`язнених та засуджених, з якими ОСОБА_4 було ознайомлено (т.2 а.п.111-113, 125-131);
		- рапортом помічника чергового ВП ГУНП в Чернігівській області, відповідно до якого зі служби «102» надійшло повідомлення про те, що 01.07.2020 о 17.04 год за адресою: АДРЕСА_2 , двоє ув`язнених здійснили напад на працівника СІЗО, придушили його та відібрали ключі, після чого вибігли в режимний двір, де були затримані (т.1 а.п.240);
		- рапортом помічника чергового ВП ГУНП в Чернігівській області, відповідно до якого зі служби «102» надійшло повідомлення, що 01.07.2020 о 22-27 год за адресою: АДРЕСА_2 , до ЧМЛ доставлено ОСОБА_7 , який мав забій м`яких тканин шиї, забій правого плеча, забій обох верхніх кінцівок садна (т.1 а.п.241);
		- довідкою № 622 травмпункту Чернігівської міської лікарні № 2, відповідно до якої ОСОБА_7 звертався 01.07.2020 о 21.45 год з приводу отримання виробничої травми, а саме нападу ув`язнених у пішохідному переході слідчого ізолятора та отримання тілесних ушкоджень (т.2 а.п.68); 
		- висновком експерта №337 від 02.07.2020 року за результатами судово-медичної експертизи, відповідно до якого у ОСОБА_7 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців та збою м`яких тканин шиї, тулубу правої верхньої кінцівки, саден тулубу, обох верхніх кінцівок, котрі виникли від дії тупих, твердих предметів по механізму удару, тиснення та тертя, по давності утворення можуть відповідати даті 01.07.2020 року, як на це вказує підекспертний і, як усі в сукупності, так і кожне окремо відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності. Виходячи з кількості зовнішніх ушкоджень, виявлених у ОСОБА_7 , їх характеру та розташування можна припустити, що він міг піддаватися впливу, не менше 15 (п`ятнадцяти) травмуючих дій. Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_7 , спричинялись з силою достатньою для їх утворення. Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_7 , виникли від дії тупих, твердих предметів, в тому числі і внаслідок нанесення ударів руками, ногами. Синець смугастої форми з локалізацією в ділянці шиї, виявлений у ОСОБА_7 , виник від дії тупого, твердого предмету, в тому числі і внаслідок удушення предметом видовженої форми. Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_7 , знаходяться в зонах досяжних для власної руки. Приймаючи до уваги характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_7 , утворення їх комплексу при падінні на площину з висоти власного зросту та удару об неї виключається (т.2 а.п.183-186);
		- протоколом огляду речей від 01.07.2020 року та ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого оглянута футболка потерпілого ОСОБА_7 , на якій виявлені сліди РБК та механічні пошкодження (т.2 а.п.22-24);
		- протоколом огляду місця події від 01.07.2020 року та ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого оглянуто приміщення СІЗО по АДРЕСА_2 , зокрема, приміщення від камери до лазні, тунель на шляху до лазні, місце, де виявлено пакет із речами ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , приміщення лазні до подвір`я, місце затримання ОСОБА_4 та ОСОБА_10 (т.2 а.п.7-14);
		- протоколом огляду місця події від 01.07.2020 та ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого оглянуто камеру СІЗО по АДРЕСА_2 , де були виявлені предмети зовні схожі на фрагмент від ложок (т.2 а.п.18-20);
		- протоколом огляду місця події від 01.07.2020 року та ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого оглянуто територію по АДРЕСА_2 , зокрема, місце де було виявлено предмет зовні схожий на фрагмент ложки (т.2 а.п.15-17);
		- висновком експерта №884 від 30.07.2020 за результатами проведення судової трасологічної експертизи встановлено, що черпало ложки з фрагментом держака розмірами 104x42x4 мм, вилучений в ході огляду місця події 01.07.2020, на території двору для прогулянок, та фрагмент держака, вилучений 01.07.2020 в ході огляду камери №19, до розділення складали єдине ціле - ложку. Черпало ложки з фрагментом держака розмірами 104 х 41,5 х 4 мм, вилучений в ході огляду місця події 01.07.2020 на території двору для прогулянок, та фрагмент держака, вилучений 01.07.2020 в ході огляду місця події камери №19, до розділення єдиного цілого не складали. Ложка, утворена черпалом розмірами 104 х 42 х 4 мм та фрагментом держака, наданими на дослідження, була розділена внаслідок розламу, від прикладання фізичної сили (удар, натиск) до неї. Фрагмент розмірами 104 х 42 х 4 мм та фрагмент держака є частинами однієї ложки. Фрагмент розмірами 104 х 41,5 х 4 мм є частиною ложки (черпало з фрагментом держака) (т.2 а.п.163-171);
		- протоколом перегляду відеозапису від 02.07.2020 року, протоколом огляду документа від 19.10.2020, оглянутим у судовому засіданні відеозаписом із ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», відповідно до яких зафіксовано 01.07.2020 вихід ОСОБА_4 та ОСОБА_10 із камери, у одного наявний у руці пакет чорного кольору; напрямок їх руху разом із потерпілим приміщеннями СІЗО від камери до лазні; напрямок руху ОСОБА_4 та ОСОБА_10 по внутрішньому двору, намагання відчинити двері ключем; напрямок руху потерпілого за ОСОБА_4 та ОСОБА_10 на території установи; затримання працівниками установи ОСОБА_4 та ОСОБА_10 (т.2 а.п.27-29, 32-59);
		- протоколом вилучення від 22.06.2020, згідно якого в особистих речах ОСОБА_4 виявлено та вилучено зошит з намальованими схемами з режимними об`єктами ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор» (т.2 а.п.102-103);
		- протоколом огляду документів від 20.10.2020 та зошитом, згідно якого був оглянутий зошит, який вилучений із особистих речей ОСОБА_4 , у якому мається схематичне зображення приміщень, переходів, територій з камерами, спостережними вишками СІЗО (т.2 а.п.60-62);
		- протоколом огляду місця події від 06.08.2020, відповідно до якого оглянуто приміщення та територію ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», який розташований по вул. Реміснича, 2, м. Чернігів, а саме: напрямок руху ОСОБА_4 та ОСОБА_10 від камери до лазні, в подальшому по території двору (т.2 а.п.64-66);
		- протоколом проведення слідчого експерименту та оглянутим в судовомому засіданні відеозаписом за участю потерпілого ОСОБА_7 , в ході якого останній продемонстрував місце нанесення ударів, механізм нанесення 01.07.2020 ОСОБА_4 та ОСОБА_10 тілесних ушкоджень; напрямок подальшого руху (т.2 а.п.70-72);
		- план-схемою ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», відповідно до якої продемонстровано рух ув`язнених ОСОБА_4 та ОСОБА_10  під час спроби втечі 01.07.2020 (т.2 а.п.99); 
		- висновком експерта №349 від 16.07.2020 за результатами судово-медичної експертизи встановлено, що в наданій на експертизу медичній документації об`єктивних даних за наявність тілесних ушкоджень у громадянина ОСОБА_4 не виявлено (т.2 а.п.200-202).
		Порушень норм КПК України, які відповідно до ст. 86, 87 КПК України тягнуть за собою недопустимість зазначених доказів, в суді не встановлено.
		Заперечення обвинуваченого ОСОБА_4 щодо застосування насильницьких дій, зокрема факт нанесення тілесних ушкоджень потерпілому спростовуються показами потерпілого ОСОБА_7 , які є послідовними та логічними, та висновком експерта №337 від 02.07.2020 за результатами судово-медичної експертизи. Крім того, як обвинувачений ОСОБА_4 , так і ОСОБА_10 указали, що після виходу з камери вони не бачили ніяких тілесних ушкоджень на потерпілому.
		Аналізуючи надані та досліджені в ході судового розгляду докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4  у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується наведеними вище доказами, які повністю узгоджуються між собою, що свідчить про їх достовірність.
		За вищевказаних обставин, суд вважає доведеною повністю винуватість неповнолітнього ОСОБА_4 в незакінченому замаху на втечу з-під варти особою, яка перебуває в попередньому ув`язненні, поєднаному із застосуванням насильства відносно ОСОБА_7 , а його дії кваліфікуються за ч.2 ст.15 ч.2 ст.393 КК України.
		Призначаючи покарання суд, виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. У відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. 
		Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		Згідно ст. 12 КК України злочин передбачений ч.2 ст.15 ч.2 ст.393 КК України, за яким кваліфіковано дії обвинуваченого, відноситься до тяжкого злочину.
		Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
		Щодо наявності пом`якшуючої обставини, яка зазначена стороною обвинувачення в обвинувальному акті  щире каяття, суд виходить з того, що в даному кримінальному провадженні ця обставина не може бути врахована та підлягає виключенню з наступних підстав.
		Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23 грудня 2005 року № 12, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому,що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
		Щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування заданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.
		Обвинувачений у ході судового розгляду висловлював неоднозначну позицію щодо визнання вини, не погоджується з фактичними обставинами, заперечує застосування насильницьких дій, зокрема факт нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, що у вказаному випадку не можна врахувати таку обставину, як щире каяття.
		За таких підстав судом не визнається обставиною, що пом`якшує покарання щире каяття.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до ст.67 КК України, не встановлено. 
		Суд, також враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 є неповнолітнім, навчається, на утриманні дітей не має, раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, за медичною допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не звертався, з місця проживання скарги не надходили, має задовільну характеристику з попереднього та теперішнього місця навчання. Крім того, судом враховується матеріальне становище, вік та стан здоров`я обвинуваченого.
		Відповідно до досудової доповіді уповноваженого органу пробації, з огляду на високий рівень вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що застосування соціально-виховних заходів, що необхідні на випливу на поведінку особи з метою виправлення та запобіганню вчиненню повторних кримінальних правопорушень неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.
		Враховуючи вищенаведені обставини, характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідки скоєного, позицію потерпілого, відповідно до якої останній претензій не має, особу обвинуваченого  зокрема, його відношення до скоєного, умови життя та виховання неповнолітнього, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд дійшов висновку щодо можливості призначення покарання ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі, в межах санкції ч.2 ст.15 ч.2 ст.393 КК України.
		Суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, саме таке покарання є достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті обвинувачення, суд не вбачає з огляду на відсутність декількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого.
		Запобіжний захід обвинуваченому у даному кримінальному провадженні не обирався. Підстави для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили відсутні, оскільки останньому слідчим суддею Щорського районного суду Чернігівської області обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який неодноразово продовжувався, в іншому кримінальному провадженні.
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 слід рахувати з моменту фактичного затримання.
		Цивільний позов у провадженні не заявлявся.
		Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
		Процесуальні витрати по кримінальному провадженню в сумі 3 354,99 грн, пов`язані з проведенням судової експертизи, підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд   
		Ухвалив: 
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.393 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 3 354 (три тисячі триста п`ятдесят чотири) 99 грн процесуальних витрат, пов`язаних з проведенням експертиз. 
		Речові докази: 
		- компакт-диск DVD+R 4.7 GB марки «VIDEX», флеш - карта Kingston, флеш  карта Kingston, зошит з записами з зображенням режимних приміщень, частину змивів з фрагментів ложок - залишити в матеріалах кримінального провадження;
		- металевий прут бежевого кольору, згорток мотузки з карабіном чорного кольору, сумку з 4 згортками мотузки білого кольору, чорний поліетиленовий пакет, дві маски чорного кольору, металевий предмет довжиною 15 см та шириною 2 см ззовні схожий на заточку, предмет ззовні схожий на ложку без задньої частини напівзрізаний у кількості 2 шт, футболку зі слідами речовини бурого кольору та слідами механічного пошкодження  знищити; 
		- кофту з капюшоном, синьо-коричнева кофта з написом «ADIDAS», шампунь в поліетиленовій пляшці, гумку для душу, футболку білого кольору, шкарпетку, рушник - повернути ОСОБА_4 та ОСОБА_10 .
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги  після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
		 
		 
		   Суддя                                ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...